Розвиток та навчання дітей



Сторінка4/6
Дата конвертації16.03.2017
Розмір1.57 Mb.
1   2   3   4   5   6

?

  • Що робила білочка на дереві і що в неї трапилось ? (сушила гриби на
    зиму і вони розсипались на траву).

  • Як допоміг їй зайчик ? Що сказала білочка зайчику ?

  • Кого зустрів зайчик ? Що робив далі їжачок у лісі ?

  • Як допоміг їжачку зайчик ? Що сказав зайчаті їжачок ?

  • Куди повернувся зайчик Пушок ? Хто його чекав вдома ?

    - Що принесло зайчатко Пушок своїй мамі ?
    Діти складають розповіді за зразком :

    "Одного разу Пушок помандрував у ліс за поживою для своєї родини. Він зустрів білочку-стрибалочку яка сушила гриби і збирала горішки. Вони розсипались на траву і зайчатко допоміг білочці зібрати їх у дупло.Білочка сказала : "Дякую" , а далі зайчатко зустріло їжачка-гострячка з порожнім кошичком. Він допоміг їжачку назбирати грибочків. їжачок зайчику подарував морквину. Пушок повернувся додому, до мами з морквиною, яку всі будуть їсти на обід. Розповіді дітей за епізодами малюнкового сюжету ланцюжком.

    11. Дидактична гра "Пізнавалка - що у пакунку є ?"

    Мета : Вчити дітей складати описові розповіді, формувати зв'язне

    мовлення.



    Хід роботи : "Листоноша" приніс пакунок-посилку з іграшками. Вихователь пропонує дітям вийняти їх і розкласти на столі. Розглядання іграшок (назва, матеріал, форма, як гратися). Пропозиція зворотної ігрової дії : "Наші іграшки завжди граються з вами, а сьогодні вони хочуть розповісти про себе. Послухайте, що розповідає моя іграшка : я коричневий ведмедик, прийшов з лісу, щоб погратися з дітьми. Я люблю лазити по драбинці, спускатися з гірки, вмію танцювати. Та найбільше мені подобається, коли мене частують медом, розчісують мою кошлату шерсть. А як ще можна зі мною гратися ? " Ставитьтся завданя цікаво розповісти від імені інших іграшок, увійшовши в їх ролі.

    33

    12. Складання сюжетної розповіді за картиною "Ведмедику лісі, що сталося ?"

    Мета : Закріплювати вміння до складання сюжетних розповідей за ілюстративним зображенням, побудови граматично прави­льних речень у зв'язному висловлювані.

    Хід роботи : Створеня ігрової ситуації приходу ведмедика і бджілки за

    допомогою словесного матеріалу. Загадки :



    • Буркотливий, вайлуватий
      Ходить лісом дід кудлатий
      Одягнувся в кожушину,
      Мед шукає і ожину.


    • Вона літає серед квіток

    У вулик збирає добрий медок Жу-жу-жу, жу-жу-жу,

    З усіма, всіма дружу. Запитання до обігрування образу ведмедя і бджілки :

    • Хто це ? Де живе ? Що любить їсти ? Який ведмідь ?

    • Хто в лісі виробляє мед ? Де живуть бджоли у лісі ? (дуплі).

    • Чи бджоли лагідні комахи ? До кого вони не лагідні ? Чому ?
      Створеня ігрової зустрічі ведмедика і бджоли, які приносять для розглядання
      свою малюнкову історію .

    Пояснення : бджола велика трудівниця, вона важко працює, щоб зібрати мед, тому і не лагідна до тих, хто хоче його забрати. Вона каже :

    1. Ось і осінь наступила,
    І тепла вже стало мало
    Заховавшись у вулик свій
    Тихо спить бджолиний рій.
    Ось і сонечко пригріло,
    Бджілка радо загуділа, полетіла,
    Запах меду чує скрізь,
    Поспішає за ним у ліс.
    Заховала мед за щічки,
    Понесла своїм сестричкам,

    В дуплі всіх почастувала І на сторожі дупла стала.

    2. Гість непроханий іде,
    Не іде, а бреде,
    Медку дуже захотілось,

    А тут бджілка його зустріла :

    - Жу-жу-жу, жу-жу-жу,
    Я з тобою не дружу !
    Ведмідь каже : - Я тебе
    Не хочу знати,

    Цілий день гудеш, гудеш, Прожену тебе скоріш. Знаю, чом ти прилетіла, Покусати захотіла ?

    Пропозиція дітям розглянути картину, скласти розповідь про те, що вирішив ведмедик і що з ним трапилось ? Чому він сидить на пеньочку скривлений і плаче ? Хто і як пошкодував ведмедика ? Що можна сказати ведмедику, щоб його втішити ? Ну а наш ведмедик Мишко, Він і плаче, і реве, В ніс вкусила бджілка трішки, А їжачок шкодує Мишка, Та нічого, заживе ! Прикладає їжачок на Ніс ведмедику листок !



    13. Складання описових розповідей за сюжетом "їдемо в автобусі".

    Мета : Формувати вміння складати описові розповіді за пропоно-нованим сюжетом у спеціально створеній ігровій ситуації. Закріплення формування мовленнєвих навиків з опорою на малюнкові образи.

    Хід роботи : Показ через фланелеграф ("чарівне віконце" ) площинних

    зображень у поєднанні із словесним супроводом :

    Дід по вулиці іде

    На роботу всіх везе

    Не на курячих він ніжках,

    А в гумових черевичках (автобус). Запитання до розгляду картини :


    • Хто їздив на автобусі і куди ?

    • Для чого служить автобус людям ?

    • Що роблять діти ?

    • У що вони граються ?

    • Хто сидить в "автобусі" ?

    • Хто тримає руль ? Хто виглядає у вікно ?

    • З якими іграшками "поїдуть" діти в подорож ?

    • Хто спізнився ? Яка іграшка у нього в руках ?

    • Чи справжній автобус, в якому "їдуть" діти ?

    • По чому це видно ? (Діти сидять на стільчиках).
      Демонстрація через фланелеграф площинного зображення автобуса у
      віконцях звірята : білочка, лисичка, ведмідь, вовк, півник. Обігруваня
      кожного персонажу через складання описових розповідей про них.

    34

    35

    14. Дидактична гра «Крамниця»

    Мета : Вчити правильно називати та описувати осінній одяг. Роз­вивати зв'язне мовлення. Узгоджувати числівники з імен­никами у множині в родовому відмінку.

    Хід роботи : Ігрова ситуація : прихід ляльки Оксани до крамниці одягу,

    щоб купити їй теплий одяг . Запитання :



    • Яка зараз пора року ?

    • Яка сьогодні погода ?

    • У що вдягнена лялька Оксана ?

    • Що ви бачите у крамниці ?

    Вихователь першим "купує" потрібну річ і дає дітям зразок, як потрібно її описати, щоб "купити". Діти "купують" описуючи речі (шапку, рукавиці, черевички, пальто і т.д.) і одягають ляльку.

    15. Складання розповіді за змістом картини із власного досвіду
    "Поділися іграшкою".

    Мета : Учити складати розповіді за змістом картини та з власного

    досвіду, будувати зв'язне висловлювання. ХІД роботи : На дошці картина. Запитання :

    • Де відбувається дія ?

    • Що роблять діти ?

    • Як діти граються ?

    Пропозиція пригадати зміст оповідання Н.Калініної "Хіба так граються ? " Складання дітьми розповіді за змістом картини. Привнесення досвіду дітей у свої розповіді за вказівками вихователя (розкажіть, які є у вас іграшки, як ви з ними граєтесь, як ділитеся іграшками із своїми товаришами).

    16. Розповідь за сюжетною ігровою ситуацією "Пригоди кошеняти Нявчика".

    Мета : Вчити дітей висловлюватись зв’язано, послідовно, логічно, закріплювати навички по складанню зв'язних розповідей через спеціально створені ігрові ситуації.

    Хід роботи : Створення ігрової ситуації за якою загубилось коше­нятко Нявчик. Попереднє обговорення за запитаннями із використанням словесного матеріалу :

    Ідуть дощі, ідуть дощі,

    Стали чорними кущі,

    І дерева чорні стали,

    Бо листочки всі опали.


    • Що відбувається восени ?

    • Який зараз місяць осені і чому він так називається ?

    • Який настрій буває у таку дощову погоду ?

    36

    - Як себе почувають домашні тварини, що вони роблять у таку мокру


    днину ?

    Пропозиція послухати, як діти звернулися до тата і кого вони попросили у

    нього ?

    Тату, тату, тату,



    Хочемо котенятко, таке

    Невеличке, щоб у рукавичку

    Положити спати,

    Будем колисати.

    Отаке маленьке, сіреньке, сіреньке,

    І пухнасте, і вусате,

    І до того ще й хвостате !


    • Кого захотіли діти ?

    • Яке кошенятко вони захотіли, щоб жило у них у хаті ?

    • Що воно буде їсти ?

    • За що будуть діти любити кошенятко ?

    • Де воно буде гуляти ?

    • А що може з ним трапитись ?

    Розглядання картинки-ілюстрації про те, як діти у дощову днину на вулиці знайшли маленьке кошенятко Нявчика.

    • Яка погода на дворі ?

    • Що трапилось з кошеням Нявчиком ?

    • Чому воно так називається ?

    • Хто побачив Нявчика ?

    • Що сказали діти Нявчику ?

    На підтвердження розмови використовується словесний матеріал :

    1. Вітер віє, вітер віє
      Дощ осінній дрібно сіє.
      Пада листя, вянуть квіти,
      Скрізь калюжі поналиті.

    2. Ой, коте-коточку,
      Почекай, йди до нас
      Швиденько, не тікай !
      Може ти одбивсь од дому -
      Розкажи, молочка дамо тобі - не біжи !
      Молочко дали коточку,

    Став він пить,

    Котик разом з дітками буде жить.



    • Як звернулися до Нявчика діти ?

    • Куди вони забрали кошенятко ?

    • Що робить Нявчик, що у нього є ?

    • Як вчинили діти ?

    Складіть свою розповідь про кошенятко Нявчика. Вона повинна починатись словами : "Одного разу кошенятко Нявчик пішло погуляти і заблукало ... ".

    37

    ( Йому холодно, йшов холодний осінній дощ. Додому йшли дві дівчинки-сестрички. Вони забрали Нявчика у свою теплу кімнату. Дали йому молочка у мисочку, постелили килимок. Нявчик наївся, вмивається і буде солодко спати у своїй новій домівці ).



    17. Дидактична гра "Спи-засни дитино мила".

    Мета : Формувати розмовне та зв'язне мовленння через складання сюжетних розповідей на основі наочних образів при озна­йомленні з віршованими казками.

    Хід роботи : Створення ігрової ситуації - укладання спати ляльки -

    немовляти у ліжечко під словесний супровід і прихід іграшки - кота :

    До нас в гості котик йшов

    По дорозі сон знайшов

    Сон питає у кота,

    А де ж наша дрімота ?

    - Де хатинка тепленька,
    Де дитинка маленька
    Там, ми будем ночувати
    Дитиноньку колихати.

    Діти відповідають коту з допомогою вихователя : У нас, котику є тепла хатка І тут є маленьке дитятко Гарне немовлятко.

    Пояснення слова "немовлятко" (не вміє вимовляти слів). Ігрова вправа : немовлятко плаче, діти втішають його співаючи колискову пісеньку (відображене мовлення) : Ходить кіт на горі Носить сон в рукаві Усім людям продає, А дитятку так дає А-а-а, а-а-а.

    Пропозиція помандрувати у країну сновидінь і дізнатися, де живе сон ? Ознайомлення з віршованою казкою з показом площинних зображень на фланелеграфі.

    - Коли всі сплять ? А де живе сон ?


    Сон напевне діти, мешкає на небі

    І коли всі стомляться, відпочити треба, Нічка наступає, тиха наче річка Отже, сон-дрімоту надсилає нічка. Місяченько ясний, зіроньки прекрасні В хатку заглядають, сон охороняють.

    Діти складають розповіді про маленьку дитинку, яка спить, повторюють слова колискової пісні, вкладають немовлятко спати, колихають його.

    38 Вихователь ознайомлює дітей із народним побажанням і пояснює його зміст

    Ой, щоб спало, щастя мало, Щоб росло і не боліло На сердечко не хворіло Соньки-дрімки в колисоньку, Добрий розум в голівоньку. А в ротик говорушеньки, А в ніженьки ходусеньки А в рученьки ладусеньки.



    18. Мандрівка в казку (ігрова мовна гра).

    Мета : Закріпити зміст знайомих казок, відтворення їх за допомо­гою зв'язного розмовного мовлення, з передачею мови ді­йових осіб.

    Хід роботи : Ігрова ситуація з чарівною книгою казок : книжку-ілюстрацію

    принесла Мишка у торбинці з пропозицією пограти гру "Впізнай казку".

    Казок ми знаємо багато

    їх любим слухать і читать

    Книжку казок гортаємо

    З нею в мандри рушаємо. Показ почергово малюнків до різних епізодів, різних казок, відтворення

    дітьми їх змісту у своїх розповідях. Використання словесного матеріалу :



    1. Дід садив щось у городі,
    Баба поралась в господі
    Красуня виросла велика
    Родині всій на добру втіху
    Став дід тоді усіх гукати

    - Вже час нам всім красуню рвати

    Хто ж із дідом працював,

    Як йому допомагав ?

    Розкажіть мені будь-ласка

    Всі послухають цю казку (розповіді дітей).



    2. Двоє мишенят собі
    Дружно з півником жили,
    Що робили і чому
    Посварилися вони ?

    Як мишенятам слід змінитись,

    Щоб із півником помиритись ?

    Розкажіть усім будь-ласка

    Цю відому, гарну казку (розповіді дітей).

    3. Журавель до себе гостю запросив
    Довго готувався, щось в печі варив,
    А чому ту страву гостя ця не з "їла ?

    39

    Хто б їх після сварки знов привів до миру ?

    - Поміркуємо малята,
    Давайте казку розповідати !

    4. Через поле, через ліс Хтось співаючи котився, Хто ж це, і кого зустрів ? Що він кожному хвалився ?

    - Почекайте, не поспішайте,

    Всю казочку розповідайте (здійснення добору інших казок).

    19. Мовно-ігрова ситуація "Пташинародина".

    Мета : Формувати зв'язне розмовне мовлення засобами пальчико-

    вого театру та народного фольклору.



    Хід роботи : Ігрова ситуація приходу зайчика із скринькою у якій фігурки для пальчикового театру до народної пісеньки "Сорока-ворона". Через поле, через ліс Сірий зайчик скриньку ніс Він прийшов до нас малята Свою скриньку показати. Ось, ця скринька пречудова, Казку нам покаже нову.

    Підготовка до виконання дій за допомогою пальчикового показу сюжету пісеньки. Гра з пальчиками рук : будували, будували хатку для собачки (долоньки дашком). Пожаліли пташечку, насварили кицю, налили для курочки свіжої водиці.

    • Що вміють наші ручки ?

    • Що вони побудували ?

    • Для кого хатка ?

    • Кого пошкодували ?

    • Кого насварили ?

    • Що зробили для курочки ?

    Пропозиція до іншої гри з допомогою малюнкових маріонеток одягнених на пальчики руки. Вихователь здійснює показ і розповідає зміст пісеньки, діти відтворюють рухи, без словесного супроводу.

    У мами Сороки (вказівний палець)

    Четверо сороченят. А звати їх ось так :

    Показальчик (вказівний)

    Помагальчик (середній)

    А цей пальчик - сорочатко - трудівник (безіменний),

    Бо трудитися він звик.

    Ну а цей - нероба - сплюха (мізинчик)

    Працювати не любив

    Все лежав собі на боці

    Не помагав мамі сороці.

    40

    А сорока-ворона кашку варила

    Ополоником мішала

    Діток годувала

    Цьому дала з мисочки,

    Цьому із тарілочки.

    Цьому дала з блюдечка

    А сама з горщика

    А цьому зовсім не дала

    Він дров не носив, печі не топив,

    Каші не варив !

    - Що ж з маленьким сорочатком Сплюхою ? Що йому треба сказати? (Хто


    не допомагає мамі - той не їсть, а ледачий хай поплаче).

    Сороченя схиляється до Сороки :

    - Ой пробачте мамо, буду працювати,
    Буду я, матусю, вам допомагати !

    Бесіда за запитаннями :



    • Хто був у нас в гостях ?

    • Як називаються дітки мами Сороки ?

    • Що робила Сорока ?

    • З чого годувала своїх діток ?

    • Кому не дала каші і чому ?

    • Як виправилось Сороченя-сплюха ?

    Довільний показ дітьми рухів із довільним словесним супроводом змісту

    пісеньки.

    Ой, вже наше зайченятко йде

    У ліс до своєї хатки.

    Чарівна скринька зачиняється,

    Сорока з нами усіма прощається.



    20. Гра-інсценівка "Рукавичка".

    Мета : Учити переказувати казку за частинами, інтонаційно пере­давати розмову дійових осіб, пряму мову.

    ХІД роботи : Ілюстрації до казки "Рукавичка". Діти розглядають ілюстрації, вихователь читає казку. Запитання :

    • Що трапилось з рукавичкою ?

    • Хто став жити в рукавичці ?

    Переказ казки дітьми за частинами. Виконання ігрової вправи "Хто в рукавичці живе ?". Діти розподіляють ролі героїв казки. Підходять до площиного зображення рукавички і відтворюючи голоси персонажів казки драматизують її епізоди.

    21. Ігрова мовна ситуація "Лялька Оля захворіла".

    Мета : Формувати зв'язне логічно побудоване висловлювання з опорою на наочний матеріал.

    41

    Хід роботи : Вихователь влаштовує на столі лялькову кімнату, де в ліжку лежить "хвора" лялька Оля. Біля неї сидять дві ляльки, ведмедик і лисичка. Вказівки вихователя до розвитку сюжету, розповіді дітей чому лялька захворіла, хто прийшов її провідати, що їй розповідають її подруги, ведмедик, лисичка.

    22. Складання розповіді за початком речень і малюнковими
    епізодами.

    Мета : Формувати вміння будувати зв'язну, логічно побудовану

    розповідь за початком поданих речень.



    Хід роботи : Розглядання панорамних малюнків про Лисичку-хитричку, Сніговика-чарівника, Кабанчика-хрюшу. Створення уявної ігрової ситуації про те, як дані персонажі влаштували зимові розваги. Пропозиція дітям продовжити речення для складання розповіді.

    - Одного разу звірята .... Вони гуляли у .... Кругом було багато .... Вони


    весело .... Лисичка з Кабанчиком зліпили .... Потім каталися .... Всім
    було ... .

    23. Настільний театр за казкою "Котик, півник і хитра
    лисичка".

    Мета : Сприяти усвідомленню змісту казкового сюжету у поетич­ній формі. Розвивати зв'язне мовлення, вміння розповідати зміст казки частинами.

    Хід роботи : Організація ігрової ситуації за якою до дітей в гості приїхав

    театр :


    За лісами, за морями

    Відчиняє сонце брами

    А за брамами отими

    Золотистими, чарівними,

    Диво-казка походжає

    І до себе всіх скликає. Показ персонажів і дій з ними за змістом казки, розповідання дітьми



    частинами у формі "казкового кола". Запитання :

    • Хто головні герої вистави ?

    • Як жили котик з півником ?

    • Що з ними трапилось ?

    • Хто його врятував ?

    • Як мав поводитись півник, щоб не трапилось біди ?

    • Яким він був ?

    Аналіз результатів експериментального дослідження виконувався в обох

    42

    підгрупах через контрольний зріз по діагностуванню рівня розвитку у дітей зв'язного мовлення (діамонологічної компетенції) на основі критеріїв оцінювання і комплексу завдань застосованих на початку експерименту . Отримані результати наводимо у таблиці:

    Групи

    Рівні

    Високий

    Середній

    Низький

    Експериментальна

    44,8%

    28,2%

    26,6%

    Контрольна

    18,3%

    41,5%

    39,8%

    Результати дослідного навчання дітей зв'язного мовлення підтверджують ефективність та дієвість розробленої і апробованої методики і показують позитивну динаміку в процентному еквіваленті.

    І етап - констатуючий

    Експериментальна група
    Високий рівень
    0

    Середній рівень 29,7

    Низький рівень 70,3

    Контрольна група 7,1 23,1 69,8


    П етап — контрольний

    Експериментальна група
    Високий рівень 14,8


    Середній рівень 28,2

    Низький рівень 26,6

    Контрольна група 18,3 41,5 39,8

    Отже, в ході проведеного дослідження було підтверджено гіпотезу і доведено, що використання розробленої навчальної системи дозволяє удосконалити традиційну педагогічну модель. За допомогою створеної системи можна досягти кращих результатів в роботі з дітьми по реалізації даної проблеми і вона може бути впровадженою у навчально-виховний процес дошкільного закладу.

    43

    Розвиток словесної творчості в дітей старшого дошкільного віку під впливом художнього слова

    Головну мету навчання дітей рідної мови протягом дошкільного дитинства науковці і практики традиційно вбачають у розвитку усного зв'язного мовлення як засобу спілкування. Корифеї вітчизняної науки К.Д.Ушинський та С.Ф.Русова пов’язували реалізацію цієї головної мети із обов'язковим навчанням у дітей "дару слова" на кращому літературно-художньому матеріалі, здатності зв^язно, логічно, творчо висловлюватися і досконало володіти рідною мовою [ 24, 29 ].

    За вимогою Базового компонента дошкільної освіти у дітей старшого дошкільного віку, потрібно сформувати здатність до словесної творчості. За даними досліджень вона активно проявляється за певних умов у мовленнєтворчій діяльності дітей цього вікового періоду [ 2, 3, 12].



    Могутній вплив на її формування має художнє слово. Якщо робота по ознайомленню дітей з художніми творами проводиться цілеспрямовано, то в старшому дошкільному віці діти досягають значних успіхів у словесно-літературному розвитку. Основою розвитку і вияву словесної творчості старших дошкільників є організація художньо-мовленнєвої діяльності в дошкільному закладі. Науковці здавна прагнули виокремити мовленнєву діяльність, яка відбувається під впливом художньої літератури для того, щоб наголосити на її творчому аспекті [ 13, ЗО].

    Тому, традиційно художньо-мовленнєву діяльність повлязують із сприйняттям художніх творів дітьми, створенням ними мовного художнього образу і розвитком на цій основі словесної творчості. Дослідженням проблем розвитку дитячої словесної творчості при сприйнятті літературних творів займалися відомі науковці - С.Ладивір, Н.Гавриш, А.Богуш, О.Ушакова та ін. [4,12].

    Аналіз результатів їх досліджень, присвячених зазначеній проблематиці показує, що розвиток словесної дитячої творчості в навчально-виховному процесі дошкільного закладу в більшості випадків представленні сукупністю систематизованого навчального матеріалу програмного розділу "Художня література", який в певній мірі вирішує лише найпростіше завдання : передачу певної суми знань про художню літературу, ознайомлення із змістовим компонентом художніх творів та їх відтворенням. В практиці роботи майже не враховується цільовий розвиток словесної творчості при ознайомленні з художніми творами, не відбувається втілення художнього образу в мистецтво слова, тобто є відсутньою реалізація творчої функції мовлення.

    Всі ці обставини в комплексі й обумовили актуальність окресленої теми, а проблема організації художньо-мовленнєвої діяльності з метою розвитку у дітей словесної творчості є предметом нашого дослідження. Для досягнення поставленої мети окреслено наступні мету і завдання дослідження:

    44

    • розробка інтерактивної методики ознайомлення дітей старшого
      дошкільного віку з літературними і фольклорними творами та розвиток
      словесної творчості на їх основі;

    • експериментальна перевірка розробленої системи (моделі) по розвитку в
      дітей словесної творчості на основі художнього слова ;

    • обґрунтування структури навчального процесу як педагогічної технології;

    • розробка структурованого розподілу навчального матеріалу на
      встановлений термін - навчальний рік ;

    • розробка організованих форм художньо-мовленнєвої діяльності з
      передбаченням розвитку словесної творчості у дітей старшої групи ;

    • створення тематики і розробка змісту навчальних занять по розвитку у
      дітей словесної творчості.

    За нашими припущеннями (гіпотезою) розвиток словесної творчості у дітей буде результативним і якісним при умові планомірної, систематичної організації художньо-мовленнєвої діяльності протягом навчального року за спеціальною системою.

    Пропонуємо опис досвіду проведення зазначеного педагогічного дослідження.

    Воно розпочалося із діагностики рівня сформованості проявів словесної творчості через сприйняття художніх літературних творів старшій групі (експериментальна підгрупа №1 та контрольна підгрупа №2). В аспекті нашого дослідження важливими показникам були :

    • рівень вмінь і навичок вияву словесної творчості у дітей обох підгруп під
      впливом художнього слова на початок експерименту ;

    • аналіз організації традиційної системи реалізації програмного розділу
      "Художня література" через регламентоване проведення навчальних
      занять згідно чинних програм і режиму роботи навчально-виховного
      комплексу;

    • аналіз нової системи організації художньо-мовленнєвої діяльності
      протягом формуючого етапу експерименту. Був застосований такий
      комплекс діагностичних завдань для проведення в обох підгрупах :




    1. Створення власного мовленнєвого зразка (на основі словесної
      творчості) у формі зв'язної розповіді по опорних ілюстрованих
      схемах до відомого дітям прозового художнього твору.

    2. Словесна творчість на основі віршованого тексту, видозміна
      пропонованого сюжету.

    3. Складання казкової пригоди із відомим літературним
      персонажем.

    4. Створення словесного образу персонажа по аналогії до відомої
      казки.

    5. Придумування словесної фантазії по рятуванню героя відомої
      казки.

    6. Знаходження пари казковому герою, придумування і
      розігрування діалогу обраних персонажів.

    45

    Запропонований комплекс завдань включав такі оцінки їх результатів :



    1. Правильність - виконання правильно ;

    • виконання з помилками ;

    • не виконання завдання або виконання частково.

    2. Розуміння і відтворення художніх творів :

    • самостійний вияв словесної творчості при усвідомленні художнього
      твору ;

    • вияви словесної творчості при допомозі вихователя ;

    • частковість або відсутність вияву словесної творчості.

    3. Ініціативна діяльність:

    • довільне відтворення змісту художнього твору, дієве використання у
      словесній творчості;

    • відтворення і застосування змісту художнього твору в словесній
      творчості з допомогою вихователя ;

    • відсутність відтворення художнього твору та словесної творчості.

    Щоби визначити результати діагностичних завдань, за показниками сформованості виявів словесної творчості, ми взяли : Діти з високим рівнем мають певні знання художньої літератури, усвідомлено їх сприймають, вміють фантазувати, поєднують нові образи із образами знайомими із літературних творів, тобто проявляють мовно-художню творчість.

    У дітей із середнім рівнем немає чіткої системи знань творів художньої літератури, прояви словесної творчості епізодичні, потребують вказівок вихователя до виявлення мовно-творчих зусиль. Для дітей з низьким рівнем характерна відсутність творчої мовної діяльності, вона носить репродуктивний характер, відсутня логіка викладу думок, наявність спонтанного мовлення.

    Згідно з отриманими даними можна зробити висновок про те, що в обох підгрупах майже однаково низький рівень сформованості словесної творчості через сприймання дітьми художніх творів.

    Відповідно до кількісного аналізу виконання перевірочних завдань виявлено такі результати :

    Групи

    Рівні

    Високий

    Середній

    Низький

    Експериментальна

    7,7%

    39,8%

    55%

    Контрольна

    6,8%

    43%

    50,2%

    46

    Отже, виникає необхідність удосконалення традиційної системи ознайомлення дітей з художньою літературою, розробка спеціальної системної моделі організації художньо-мовленнєвої діяльності з дітьми експериментальної підгрупи. Це і буде основою нашого наступного етапу формуючого експерименту.

    Він проводився протягом навчального року у вигляді природно-педагогічної навчальної системи по виконанню чинної програми "Малятко", із розділу "Художня література". Цілісна модель такої системи полягала у проведенні спеціально організованих навчальних занять протягом цілого робочого дня з опорою на поетапну організацію навчання словесної творчості в загальній системі організації художньо-мовленнєвої діяльності. Ось зразок такої педагогічної моделі:

    1. Спеціально організована регламентована художньо- мовленнєва діяльність

    2. Ініціативна художньо-/ мовленнєва діяльність

    \ /


    / словесна творчість /

    / основний продукт / / мовно - художньої / р- діяльності /

    комплексні, інтегровані заняття з художньої літератури

    художньо-мовленнєва студія : організація роботи у книжковому куточку

    /

    літературні ігри з продуктивною мовленнєвою діяльністю

    /

    /

    години дозвілля з викорис­танням художньо-мовленнєвої творчості

    /

    пізнавально - творчі ігри і вправи із словесного міркування

    /

    театралізована мовленнєва діяльність

    У своїй роботі ми керувались такими принципами :

    виховання у дітей інтересу до пізнання, сприймання художніх творів, стимулювання до мовно-творчих проявів за їх змістом ;

    47

    • організація цілеспрямованого навчання мовно-художній творчості через
      літературно—мовленнєву діяльність ;

    • спрямування використання творів художньої літератури та фольклору на
      мовно-творчий розвиток дітей ;

    • навчання дітей проявляти словесну творчість через :




    • складання самостійних творів на основі аналізу художніх джерел,
      активного засвоєння змісту та художньої форми ;

    • складання казок ;

    • придумування небилиць ;

    • віршоскладання ;

    • складання уявних розповідей за казковим сюжетом ;

    • доповнення літературного сюжету своїм творчим словесним
      супроводом ;

    • обробка казок за новим придуманим сюжетом.

    Комплексні та інтегровані заняття літературного змісту проводились за таким тематичним планом :

    Вересень

    1. Комплексне заняття "Відгадування загадок, промовлянки" .

    2. Розповідь української народної казки "Коза-дереза".

    3. Читання народної казки про Коржика, зіставлення з російською
      "Колобок".

    4. Читання оповідання К.Д.Ушинського "Лисичка-сестричка". Складання
      загадок про лисичку, опис за структурно-логічною схемою, літературні
      ігри.

    Жовтень

    1. Комплексне заняття "Слухання вірша Д.Павличка "Осінь". Творчі
      завдання.

    2. Розповідь української народної казки "Пан Коцький", лексичні вправи.
      Творчі завдання.

    3. Читання української казки "Золотий черевичок".

    4. Читання оповіданя В.Сухомлинського "Як котові соромно стало" ,
      літературні ігри.

    Листопад

    1. Комплексне заняття "Слухання вірша О.Олеся "Ой, навіщо мені
      листя...". Творчі завдання.

    2. Розповідь української народної казки "Зачарована дівчина". Лексико-
      граматичні вправи, творчі завдання.

    1. Метафористичні загадки, складання дітьми. Прислів'я, промовлянки.

    48

    4. Читання оповідання М.Герасименка "Як і домовились". Відверта розмова.



    Грудень

    1. Комплексне заняття . Слухання і художній аналіз поезії М.Рильського
      "Новорічна ялинка" і В.Зайця "Зимовий гриб".

    1. Розповідь казки "Лисичка-сестричка і вовк -панібрат"

    2. Фольклорне заняття.

    3. Сприйняття вірша А.Камінчука "Іній".

    Подаємо зразки таких занять 1. Відгадування загадок. Промовлянки.

    Мета : Підводити дітей до осмислення загадок, побудованих на порівнянні, зіставленні, готувати до словесної творчості при складанні власних загадок описового характеру. Хід заняття : Пропозиція послухати у чудовій українській мові влучні слова, які потрібно використовувати у відповідних ситуаціях :

    • їж потрошку, тільки не зїж ложку (коли дитина поспішає їсти).

    • Помовчи язичку ,кашки дам (коли хтось голосно і багато говорить).
      Вправа на визначення ситуації, в якій потрібно використовувати різні
      промовлянки :




    • Потягушки, потягушки, на кісточки ростушки (бажання здорового росту
      дитини).

    • Уже сонце котиться, нам додому хочеться .

    • Цить, не плач ! Дам тобі калач.

    • Не хочем ми того, дайте нам другого, дайте нам іншого, щораз ліпшого.

    • Благодареники за ваші вареники .

    Загадування загадок, в яких розповідається про предмет загадки, але й міститься порівняння з іншими предметами :

    - Хвіст, як гачок,



    Ніс, як п'ятачок. (Свиня).

    • Круглий, як куля,
      Зелений, як трава,
      Червоний, як кров,
      Солодкий, як мед. (Кавун).

    • Хвостик, як ниточка,
      Сама, як калиточка,


    А очі, як сім'я. (Мишка).

    Заохочення дітей до мовного міркування на предмет самостійного добору порівнянь до слів : мишка, кавун, свинка. Вправа "Як сказати інакше".



    49

    2. Розповідь української народної казки "Коза-дереза".

    Мета : Вчити емоційно-образному сприйманню змісту казки,

    складанню описових розповідей про героїв казки, усвідо­млення змістового значення слів.

    Матеріал : ілюстрації із зображенням казкової і справжньої кози , атрибути для інсценування за сюжетом казки, книжка-казка. Хід заняття : Пропозиція розглянути два малюнка із зображенням кози, обговорити її казковий і справжній образ, український одяг казкової кози. Повідомлення про казковий світ, в якому відбуваються чарівні і несподівані речі і події (звірі можуть розмовляти, носити одяг, як у людей). Бесіда після розповіді казки :

    - Чи пустили б ви у хату до себе таку козу? Чому назвали Козу-дереза? Так, це колючий кущик, а козу назвали так за її неприємний характер. Як дурила Коза господарів? Назвіть всіх, хто хотів допомогти зайчикові. Чим лякала їх Коза? Хто найсміливіший? Хто найкрасивіший? Хто не злякався? Пропозиція показати за допомогою міміки і жестів всіх героїв казки. Інсценування за ролями. Придумування нових пригод Кози-дерези.



    3. Читання народної казки про Коржика, зіставлення з
    російським Колобком,

    Мета : Вчити уважно ставитися до казкового тексту, емоційно сприймати зміст казки, відчувати специфічність україн­ського фольклору.

    Матеріал : роздатковий матеріал - коло і куля для кожної дитини, ілюстрації до казки, атрибути до театралізованої гри за казкою. Хід заняття : Діти відгадують загадку. Круглий, свіжий і рум'яний,

    Я тільки - но із печі. Втік від баби, втік від діда, Втечу й від малечі!



    Діти повинні довести, що це загадка саме про Колобка. Пригадування епізодів з казки. Пропозиція відгадати про кого йдеться у новій казочці. Як називається цей казковий герой ? Розповідь української народної казки про Коржика. Чим схожі казочки про Колобка і Коржика ? -Як вдалося врятуватися Коржику? -Яке закінчення вам до вподоби? Придумайте своє закінчення казки з Коржиком і Колобком. Театралізована гра.

    4. Читання оповіданняК.Д.Ушинського "Лисичка-
    сестричка". Складання загадок про лисичку, її опис за
    структурно-логічною схемою.


    Мета : Ознайомлювати з жанровими особливостями оповідання, складання опису лисиці за структурно-логічною схемою.

    50

    ХІД заняття : Демонстрація ілюстрацій справжньої і казкової лисиці. Пропозиція поясненя чим вони відрізняються, складання описових розповідей про них. Підбір пестливих слів (лиска, лисонька, лисичка-сестричка). Пригадування казок, де лисичка є дієвою особою, визначення її характеру. Читання оповідання, бесіда за змістом : Який вигляд у справжньої лисиці ? Опис за допомогою логічно-структурної схеми (вона така ...; у неї є ...; вона ходить ...; а ще лисичка любить ... ; живе вона у ... .)

    З чого видно що лисичка розумна ? Пригадайте інші її якості. Як можна скласти про неї загадку ? Складання різних за типом описових загадок : загадок-описів, загадок побудованих на запереченні (руда, але не ...). Художній аналіз готових загадок : Прийшла кума з довгим віником на бесіду з нашим півником, схопила півня на обід та й замела мітлою слід. Як названо хвіст лисиці ? (віник, мітла). Чому ? Придумування казки про лисичку.

    5. Комплексне заняття: слухання вірша Д.Павличка "Осінь". Творчі завдання.

    Мета : Сприймання дітьми образного змісту поетичного твору, усвідомлення значення виразних мовних засобів, відтво­рення їх у мовленні.

    Матеріал : Ілюстрації із зображенням листопадової осені.

    Хід заняття : Пропозиція розглядання осіннього пейзажу в картинній

    галареї. Які почуття він викликає ? Яке небо ? Що означає прозоре небо ?

    Як залежить ясний день від неба ? А яким є похмурим день ? Читання

    поезії :


    Небеса прозорії, мов глибінь ріки ,

    Падають, як зорі із дерев листки.

    А над полем нитка, дзвенить мов струна,

    Зажурилася квітка - чує сніг вона.

    Складіть розповідь про змальовану у вірші осінню картину.

    Вправа "Як сказати інакше? " - про квітку, про листочки, про небо ?

    Розігрування психологічного етюду "Скоро сніг". Діти уявляють себе

    квіткою, осіннім листочком, відтворюють їх настрій мімікою і рухами.



    6. Розповідь української народної казки "Пан Коцький". Лексичні вправи. Творчі завдання.

    Мета : Розуміння жанрових особливостей казки, образного змі­сту та ідеї казкового твору, формування навичок творчої розповіді.

    51

    Хід заняття : Бесіда про те, коли буває страшно. Страх це велика сила, яка відбирає у людини розум. Найчастіше буває так, що страх більший ніж причина страху. Народне прислів'я про це каже : "У страху великі очі". Прослухавши казку діти обговорюють кого стосується це прислів'я. Бесіда за змістом казки :

    • Чому вона так називається ?

    • Що здалося вам найбільш незвичайним, казковим ?

    • Чи хотів кіт налякати за обідом звірів ?

    • Чого вони злякалися ?

    • Пригода Кота вам видається якою ? (страшною, веселою, смішною).
      Пропозиція скласти свої історії про будь-кого з героїв відомих казок.
      Аналіз дитячої словесної творчості. Малюнкове викладання сюжету казки
      за віршованим текстом :

    Від пана Коцького-кота Всі ховались — сміхота Ведмідь на дерево заліз Високо так, що видно ліс. Вовк із зайцем у кущі сховались Так вже кота того злякались. Кабан швиденько, так як міг У кущі листячка заліз.

    7. Читання української казки "Золотий черевичок".

    Мета : Сприймання дітьми образного змісту казки, розуміння подібного і відмінного у побудові сюжету інших казок. Хід заняття : Бесіда про схожість казок у різних народів, пригадування казки "Попелюшка", читання схожої на неї української народної казки "Золотий черевичок". Пропозиція знайти на аркушах-заготовках "зображень" головних героїв обох казок Попелюшки і Ганни-панни. Чим подібні ці казки? Хто з героїв казок вам неприємний ? Чому ? Як ви уявляєте, в чому схожі Попелюшка і Ганна-панна ? У чому схожі їх характери ? Опис дітьми вбрання Попелюшки на балу. Творчий опис вбрання української дівчинки, якби вона була на місці Попелюшки. Діти словесно змальовують образи Попелюшки і Гани-панни, порівнюють значення їх імен. Аналіз словесної творчості дітей. Вправа "Де може жити казка?" (в книжці, в лісі, в хатинці), пригадування знайомих казок.

    8. Читання і розповідання оповідання В.Сухомлинського "Як котові соромно стало".

    Мета : Розвиток вміння дітей до складання розповідей з викори­станням власного досвіду та словесної творчості.

    52

    ХІД заняття : Пропозиція уважно розглянути виставку ілюстрацій котів, бесіда про те, у кого вдома є кіт, або кішка, як їх звати, який вони мають вигляд, які у нього повадки, що він любить, які пригоди можуть трапитися ? Читання оповідання, обговорення змісту : Як ви уявили собі кота про якого йдеться ? - Що робив кіт і що він почув ? - Куди став пробиратися ? - Що трапилося із котом ? - Яким він був, коли вискочив з калюжі ? -Чому горобці сміялися з кота ? Чи шкода вам кота ? Чому ? Як він себе повів ? Як сказати, що робив кіт біля тину ?(полював на горобця). Придумування інших назв. ("Невдале полювання", "Кіт і горобець", Не спіймав" ). Розповідання історії дітьми за віршованим зачином і "розгубленими" словами: підкрався, принишк, стрибнув, перелетів, впав, чалапає.

    Сірий котик наш проснувся І довкола озирнувся, Зуби й кігті погострив -І горобчика зустрів ... Обговорення питання "Чому ж стало коту соромно ?"

    9. Слухання вірша О.Олеся "Ой навіщо мені листя..." Творчі завдання. Психологічний етюд.

    Мета : Розвиток мовленнєтворчих здібностей : співвідношення теми із змістом вірша, емоційне відтворення на образний зміст поезії.

    Хід заняття : Розглядання осіннього букету з листя під музику

    Чайковського. Бесіда про настрій, який навіює данна ситуація, створення

    осінніх композицій, розповіді про них. Слухання поезії від імені дерева :

    Ой навіщо мені листя,

    Коли вже іде зима,

    коли холодно вже стало

    І пташок ніде нема.

    Краще скину я листочки,

    І тихесенько засну...

    Буду спати, буду ждати



    Сонце, радість і весну.

    • Чому так сумно говорить дерево ?

    • Як ви собі уявляєте його восени ? (веселим, сонним, сумним).
      Виконання психологічного етюду "Дерево спить". Вітер, листячко
      відривається, сумно. Ось і останній листочок відірвався. Голе гілля. Вітер.
      Холодно, сумно. Хочеться спати.

    Вибір дітьми ілюстрацій, складання розповідей до різних періодів осені. Вправа "Якби дерево могло говорити, щоб воно сказало нам?"

    53

    10. Розповідь української народної казки "Зачарована дівчина". Лексико-граматичні вправи. Творчі завдання.

    Мета : Розвивати мовленнєтворчі здібності дітей, уміння складати невеличкі твори за темою, придумувати нові епізоди до сюжету казки.

    Матеріал : малюнок дівчини-красуні і зайчика. Хід заняття : Бесіда про чарівні казки і добрих та злих чарівників. Визначення чарівних речей спільних для всіх казок (чарівна паличка, шапка, вода, чобітки, килим і т.д.). Розповідь казки про зачарвану дівчину-красуню. Діти обговорюють хто ж міг її зачарувати і чому, на кого вона перетворилася, яке диво сталося із дівчиною-красунею. Завдання розповісти як дівчина стала зайчиком. Що вона подумала, коли таке трапилось ? Уявіть себе на її місці, чого б ви злякалися, про що б подумали ? Як люди здогадалися, що це чарівний зайчик ? Поєднання мовленнєтворчої діяльності з малюванням героїв і сюжету казки.

    11, Метафористичні загадки, складання дітьми промовлянок, приспів Не,

    Мета : Вчити дітей розуміти метафористичні загадки, їх художній образ, використовуючи виразні засоби під час складання власних загадок.

    Матеріал : іграшковий телевізор з екраном, предметні картки, ля­лька в одязі українського хлопчика.

    Хід заняття : Бесіда про загадки : для чого їх придумали, з якою метою загадують; пригадування знайомих загадок. Гра "Чарівний телевізор". Якщо діти загадку відгадують, на екрані з'являється картинка-відгадка. Кожна загадка обговорюється, проводиться її художній аналіз : знаходження влучних, "хитрих слів", цікавих відгадок. Далі колективно складають загадку про будь-яку з предметних картинок за допомогою опису і порівняння, потім демонструють відгадку.

    Бесіда про прислів'я, про те, що вони вчать як треба поводитися, чого не варто робити. Обговорення прислів'їв: "Бджола мала, а й та працює". Коли використовують прислів'я : "Знає киця чиє сало зїла" ?(Коли хтось зробить шкоду). Ігрова вправа "Підкажи Івасику". Створення мовленнєвих ситуацій до стимулювання промовлянок (Петро-гарбуз на печі загруз, дайте лопату -Петра витягати).

    12. Читання оповідання М.Герасименка "Як і домовились". Відверта розмова.

    Мета : Вчити складати оповідання за змістом прислів'я, вести діа-

    54

    лог на запропоновану тему, стимулювати розповіді-мірку-

    вання.

    Хід заняття : Бесіда про позитивні і негативні риси хитрощів. Кого з казкових героїв ви знаєте, хто був дуже хитрим ? Чи добре вони діяли, чи дбали про інших ? - Чи гарна людина, яка вміє хитрувати ? Чому ? Яка хитрість добра, а яка погана ? Іноді хитрощі допомагають у скрутному становищі. Читання оповідання, розмова про те чи допомогли хитрощі одному з хлопчиків - героїв Істрії ? - Як сказати стисло, про що йдеться в цьому оповіданні ? Як би ви його назвали ? Хто з хлопчиків став хитрувати, чому ? Як Сашко був покараний за жадібність, чи допомогли йому хитрощі ? Обговорення народної мудрості "Яке частування, таке й дякування". Добір казкових ситуацій із відомих казок до прислів'я.

    13. Слухання і художній аналіз поезії М.Рильського "Новорічна ялинка" і В.Зайця "Зимовий гриб".

    Мета : Передавати образний зміст і художню форму поезії у

    зв'язному повідомленні з елементами творчого домислюва­ння.

    Хід заняття : Розглядання виставки новорічних прикрас, ілюстрації

    засніженого дня, новорічної ялинки. Повідомлення про те, що про цю пору

    року складено багато яскравих поезій. Читання вірша :

    Ой весела в нас зима,

    Веселішої нема

    В'ється синіми димками,

    Снігом землю обійма

    Ой, струнка ялинка в нас,

    Скільки сяє тут прикрас !

    Ми зібралися юрбою - разом

    З піснею новою

    Рік новий стрічати час.

    - Який вірш за храктером? - Які кольори у новорічного свята ? Яка краса
    зимового дня ? Яка краса зимового лісу ? Хто головний герой новорічних
    свят ?

    Дід Мороз по лісі йшов, Під кущем гриба знйшов Брав за ніжку так і сяк -Не подужає ніяк. Окуляри дід надів, Подивився, аж присів :



    • Та який же це грибок ?
      Це засніжений пеньок !

    • Що ще можна знайти в зимовому лісі?

    • З чим можна порівняти пеньок ?

    55

    Вправа "Слухаю, уявляю, малюю".



    14. Розповідь оповідання "Лисичка-сестричка"К.Д.Ушинського.

    Мета : Закріплювати вміння до мовно-творчого міркування при

    описуванні головних героїв. Знаходити в тексті засоби влу-ного висловлювання, точні характеристики, тренувати ді­тей у складанні опису за структурно-логічною схемою.

    Хід заняття : Демонстрація дітям зображень справжньої і казкової лисиці,

    розповідь дітей про них, пояснення як їх розрізняти.



    • Як по різному можна назвати лисичку ? (лисичка-сестричка, лисонька,
      лиска).

    • В яких казках дійовою особою є лисичка ? Який у неї характер ? З
      оповідання ми можемо дізнатися про лисицю, як про тварину : де живе,
      що вміє робити, що їсть ,чого боїться, який у неї справжній вигляд. Бесіда
      про лисицю за серією картин "Дикі тварини". Складання описової
      розповіді за допомогою структурно-логічної схеми : вона така ...; у неї є
      ... ; вона ходить ... ; живе вона ... .

    • З чого видно із оповідання, що лисичка розумна ? Як можна скласти
      загадку про лисичку ? (треба розповісти про неї, але не називати її у
      розповіді). Заохочування дітей до складання загадок-описів, загадок-
      заперечень (руда, але не ...). Вправа "Відгадай і намалюй".

    75. Сприймання вірша А.Камінчука "Іній".

    Мета : Створення художніх образів для мовно-словесних мірку­вань у вигляді зв'язного висловлювання.

    Хід заняття : Запрошення дітей до малювання зимового пейзажу на кольоровому папері фарбами. Обговорення питання - на якому аркуші краще буде видно іній : на білому чи синьому ? Яким кольором будемо малювати дим, іній, сніг ? Читання вірша : Усі дерева в інії -У білому, у синьому, Ростуть димки над хатами Стовпцями волохатими. Снігур сніжок покльовує, А Морозенко - пустунець Нам вікна розмальовує.

    Створення малюнку за його змістом, придумування словесно-міркувальних розповідей за змістом намальованої картини.

    Гра "Добери загублене слово". Зимовий ліс у день погожий, на дивну білу казку ...(схожий). А яка зима буває, скаже той, хто добре ...(знає). Сніжок білесенький літає і землю пухом ...(накриває, застеляє).



    56

    16. Фольклорне заняття

    Мета : Прилучення дітей до розігрування малих поетичних фольк­лорних творів, творчого відтворення їх змісту.

    ХІД заняття : Ігрова ситуація в якій діти бавлять маленьку дівчинку (ляльку), яка ще погано говорить і часто плаче : Забавимо Тетянку Розповімо їй забавлянку, А іще потішимо, візьмемо, Й поколишемо : а-а-а !

    Розігрування потішки "Пішла киця по водицю". Розглядання дітьми книжкових ілюстрацій до загадування і відгадування загадок у вигляді описів предметів. Пригадування колискових пісень, їх відтворення дітьми :

    - Ой люлечки, люлі, прилетіли гулі,


    Сіли на воротях в червоних чоботях,
    Стали гулі воркувать,

    Нам Тетянку присиплять.



    - Вночі на полянці, танцювали зайці,
    танцю-танцювали, спати полягали.
    Зайчики мохнаті, вовки страшнуваті,

    Ми Тетянку обіймемо і у ліжко покладемо, Вкриємо гарненько, - спи моя маленька ! Складання колискових пісень дітьми.

    Робота з дітьми проводиться з використанням мовленнєвих комплексів та організації ініціативної художньо-мовленнєвої діяльності дітей.

    Мовленнєві комплекси:

    • Слухаю, уявляю, малюю (за віршованим текстом);

    • Казки-розповіданки (мовленнєві літературні ігри);




    • Живі історії та відверті розмови ( читання та обговорення оповідань,
      ознайомлення з малими фольклорними жанрами);

    • Веселі жарти (обігрування гуморесок, веселих віршів).

    Ініціативна художньо-мовленнєва діяльність дітей:

    • розглядання книжок, дитячих журналів, ілюстрацій ;

    • загадування загадок ;

    • розповідання знайомих казок з елементами обігрування ;

    • складання фрагментів казок ;

    • розповіді за мотивами відомого твору ;

    • мовні ігри (складання лічилок, закличок, дражнилок,римовок);

    57
  • 1   2   3   4   5   6


    База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка