С. О. Рачкова, А. М. Кушнірчук Методичний посібник Система роботи школи щодо формування навичок здорового способу життя


Лібералізація сексуальних стосунків, відсутність відповідних традицій контрацепції та необхідних знань



Сторінка4/9
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0.83 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Лібералізація сексуальних стосунків, відсутність відповідних традицій контрацепції та необхідних знань у молоді спричиняють підліткову вагітність, поширення хвороб, що передаються статевим шляхом, ВІЛ-інфекції, порушують психічне здоров'я. Падіння моральних устоїв, значне соціальне розшарування населення, комерціалізація статевих стосунків, ранній початок статевого життя є причинами, що призводять до різкого підвищення захворюваності. Дослідження останніх років показали, що середній вік в якому відбувається перший сексуальний контакт у юнаків – 15 років, а у дівчат – 16 років [7;22]. Саме ранній початок статевого життя підвищує ризик безпліддя.

За даними спеціальних досліджень, поширеність гінекологічних захворювань серед дівчат-підлітків становить 108,2 на 1000 осіб. Велику частку становлять пологи у жінок наймолодшого віку (до 14 років — 0,03%, віком 1517 років — 3,2%), що збільшує ймовірність ускладнень як у медичному, так і в соціальному планах [13;24].

Заклади освіти, служби медико-санітарної допомоги суттєво відстали від змін у сексуальній поведінці підростаючого покоління. Школа, сім'я — найефективніші інституції формування сексуальної поведінки молодих людей — недостатньо використовують свої можливості через брак досвіду та відповідних належно забезпечених технологій.

За даними соціологічних досліджень, 39,9% батьків не обговорюють сексуальний розвиток, поведінку або стосунки в сім'ї зі своїми дітьми, а 8% батьків вважає, що про це дітям знати не обов'язково [13;25]. Лікування та консультації пацієнтів із хворобами, що передаються статевим шляхом, часто здійснюються приватними структурами низького фахового рівня, трапляються випадки надання некваліфікованих платних послуг приватними лікарями, несерйозне ставлення молодих людей до процесу лікування.

Спостерігаючи такі катастрофічні тенденції в суспільстві, ми зрозуміли, що висока культура здоров’я стає для нас ще й умовою виживання; а для держави зараз економічно вигідніше не боротися з наслідками руйнації здоров я громадян, а докласти максимум зусиль, аби насамперед системою освіти впливати на умови збереження, зміцнення та відновлення здоров'я.

Протягом 11-ти років школа спроможна системно й систематично впливати на фізичний і психічний розвиток дитини, до певної міри коригувати її взаємини з навколишнім середовищем. Лише в школі можна комплексно впроваджувати засоби і методи соціальної та психологічної реабілітації дітей, збудити в них потребу, індивідуально значущі мотиви до здорового способу життя, допомогти їм опанувати засоби збереження та зміцнення свого здоров'я.

Що школа може зробити в такій ситуації? Як саме це робити? Як організувати навчально-виховний процес, щоб він сприяв збереженню та зміцненню здоров'я школярів?

Ми повинні пам’ятати, що зосередження на стилі здоров'я, а отже, і на здоровому способі життя не з'являється в дитини саме по собі а формується як наслідок відповідної педагогічної дії, тому в структурі здоров’ятворчої педагогіки особливе значення має педагогічний компонент, сутність якого, за визначенням різних дослідників, полягає в тому, що навчатися здоров'я необхідно із самого раннього віку.



Основними цілями роботи по формуванню навичок здорового способу життя є:

  • формування позитивної мотивації щодо здорового способу життя, культури здоров'я;

  • знайомство учнів з основами здорового стилю життя;

  • формування свого стилю здорового життя;

  • здійснення профілактичної роботи з негативними проявами;

  • формування теоретичних та практичних навичок здорового способу життя учнів;

  • формування творчої особистості, здібної до саморозвитку, самоосвіти і самоактуалізації.

Критеріями формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та підлітків можна вважати:

  • на рівні фізичного здоров'я: прагнення до фізичної досконалості, ставлення до власного здоров'я, як до найвищої соціальної цінності, фізична розвиненість, загальна фізична працездатність, загартованість організму, дотримання раціонального режиму дня, виконання вимог особистої гігієни, правильне харчування;

  • на рівні психічного здоров'я: відповідність пізнавальної діяльності календарному віку, розвиненість довільних психічних процесів, наявність саморегуляції, адекватна самооцінка, відсутність акцентуацій характеру та шкідливих поведінкових звичок;

  • на рівні духовного здоров'я: узгодженість загальнолюдських та національних морально-духовних цінностей, наявність позитивного ідеалу, працелюбність, відчуття прекрасного у житті, в природі, у мистецтві;

  • на рівні соціального здоров'я: сформована громадянська відповідальність за наслідки нездорового способу життя, позитивно спрямована комунікативність, доброзичливість у ставленні до людини, здатність до самоактуалізації, саморегуляції, самовиховання.

Методологічним підґрунтям роботи в цьому напрямку є діяльнісний і системний підходи до формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.

Системність полягає у взаємопогоджених знаннях, уміннях та навичках, сформованих у дітей та підлітків, які забезпечують необхідний рівень їх працездатності, моралі та духовності. Для цього необхідно знати основні положення фізіології, психології людини, соціології та інших суміжних дисциплін, які в сукупності дозволять реалізувати необхідні здоров'язберігаючі, здоров'язміцнюючі, здоров'яформуючі технології щодо свідомого ставлення до власного здоров'я і проявлятися у відповідних позитивних вчинках і діях.

На жаль, мало хто погоджується з тим, що ми на Землі для того, щоб учитися.

У школярів, наприклад, відношення до здоров'я проявляється по-різному. У них ще не настільки розвинене почуття самозбереження, щоб турбуватися про безболісне існування. І так добре, а випадковості (на зразок ангіни, ГРВІ, запалення легенів) швидко проходять. Діти знаходять хвороби прямо в школі на наших очах. І завданням учителів є пропаганда правильного способу життя, правильної поведінки, правильного стану і правильної відповідальності за своє здоров'я. Дитині необхідно щодня нагадувати, що навіть мама і тато не можуть дати їй здоров'я. Здоров'я потрібно набувати самій.

Як цього досягти? Як зробити так, щоб усі школярі вели здоровий спосіб життя? Що ми вже встигли зробити за ці роки? ...

2. Досвід роботи колективу СЗОШ №29 щодо формування навичок здорового способу життя

Зібрані й представлені нижче матеріали — узагальнення 6-річного досвіду колективу щодо роботи з ФНЗСЖ в учнів школи.

Хочеться наголосити, що наша школа не є спеціальною «Школою здоров’я», ФЗСЖ є лиш одним із напрямів усієї системи роботи закладу і в деякій мірі підходи до ФЗСЖ відрізняються від спеціалізованих, що не заважає нам формувати в учнів розумне ставлення до свого здоров'я, допомогти їм подолати шкідливі звички.



Основною метою СЗШ №29 є організація роботи педколективу та учнівського самоврядування, спрямованої на забезпечення:

  • сприятливих та нешкідливих умов для навчання й виховання дитини (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання й виховання);

  • оптимальної організації навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей і гігієнічних норм);

  • повноцінного і раціонально організованого режиму навчання;

  • виховання в учнів культури здоров'я — комплексу особистісних якостей, які спрямовані на збереження й зміцнення здоров'я, посилення мотивації щодо ведення здорового способу життя, підвищення відповідальності за особисте здоров'я;

  • пропагування серед батьків культури здоров'я, знань з психології, педагогіки.

Колектив нашої школи намагається організувати навчання здоровому способу життя так, щоб воно було системним і сприяло гармонійному розвитку психофізичних здібностей учнів. Воно не зводиться до періодичного спрямування. Така робота передбачає:

  • по-перше, вивчення уявлень молоді про здоровий спосіб життя і розробки методів оцінювання здоров'я індивіда;

  • по-друге, формування свідомості і культури здорового способу життя;

  • по-третє, розробку методик навчання молоді здоровому способу життя;

Далі, упровадження моніторингу здорового способу життя наших учнів.
2.1. Форми і методи роботи.

Серед форм і методів процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя в нашій школі пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До них належать: ситуаційно-рольова гра, соціально-психологічний тренінг, «мозковий штурм», метод аналізу соціальних ситуацій з морально-етичним характером, гра-драматизація, робота у великих та малих групах, метод проектів, проблемне навчання, демонстрація поведінки, навчальні ігри, навчання однолітків.

Доцільним виявилося застосування традиційних методів: бесід, диспутів, лекцій, семінарів, роз'яснень, переконань, позитивного і негативного прикладів, методів вироблення звичок, методів вправ, контролю і самоконтролю, створення громадської думки, ділових ігор, конкурсів, змагань, аудіовізуальної діяльності, малювання, музики, танцю.

Заходи з ФЗСЖ введено в річний план виховної роботи окремим розділом. Кожного навчального року ми його вдосконалюємо, корегуємо. Цілеспрямованість, послідовність, відповідність заходів віковим особливостям дітей, залучення всіх суб'єктів навчального простору, використання класної та позакласної діяльності, моніторинговий супровід, певні позитивні досягнення дають змогу зробити висновок про створення в нашій школі системи роботи з формування навичок здорового способу життя.



Учасниками цього процесу є:

усі вчителі школи;



  • медична служба;

  • психологічна служба;

  • керівники спортивних секцій, гуртків;

  • педагог-організатор;

  • класні керівники;

  • організатори харчування;

  • відповідальні за охорону праці.

Управління роботою школи з ФЗСЖ здійснює адміністрація школи (директор, заступники директора з навчально – виховної, виховної, адміністративно-господарчої роботи).
2.2. Моніторинг здоров’я учнів

Керування процесом ФНЗСЖ передбачає діагностику стану сформованості культури здоров'я учнів; визначення мети впливу і створення умов для її реалізації; і як наслідок - корекцію здоров'язберігаючої поведінки в школі й за її межами.

Система медичного моніторингу: здійснення поглибленого медогляду, ведення листків здоров'я, дають нам можливість з'ясувати кількість хворих і, відповідно, здорових дітей.

Наприклад, у 2008/09 н. р. здорових дітей у нашій школі було 39 %, хворих — 60 %, у 2009/10 н. р. – 40% та 59% відповідно, в цьому році здорових — 42%, хворих — 58%.



Очевидно, що прослідковується поступове, хоч і не стрімке зменшення кількості хворих дітей, а це вже позитивний результат роботи колективу.


Окрім цього, медогляд, також, дає нам можливість встановити, які захворювання мають діти, й відповідно до цього здійснювати просвітницьку та профілактичну роботу.



Найбільші відсотки хвороб у дітей нашої школи мають: зорова патологія, хірургічна патологія (сколіоз, сколіотична постава) та захворювання ШКТ.

Аналіз стану здоров'я учнів дав змогу визначити першочергові напрямки роботи школи з цієї проблеми:


1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка