Зупинка №2 Засоби реалізації
Організація ігор з піском потребує створення спеціального просторового середовища.
Для роботи з піском у дитячому закладі знадобляться:
пісочниця (ящик для піску може бути великий — для роботи з підгрупою, та малий — для індивідуальної роботи);
пісок;
вода;
набір мініатюрних фігурок;
природні матеріали (камінці, мушлі, шишки тощо).
Пісочниці можуть бути стаціонарні і переносні. Різняться вони і за розміром. Бажано мати одну велику пісочницю (140 х 100 х 8) для роботи з підгрупою з 6-8 дітей, та невеличкі (50 х70 х 8) для індивідуальної роботи або роботи в парах. Стан піску має відповідати санітарно-гігієнічним нормам.
Пісок повинен бути жовтого чи світло-коричневого кольору, піщинки середнього розміру. Піском заповнюють 1/3ящика. Перед використанням пісок повинен бути просіяний, промитий, продезінфікований.
Зупинка №3 З чого починати роботу в пісочниці?
Орієнтовна схема роботи з пісочної терапії охоплює такі етапи:
орієнтувальний, або ритуал занурення у «пісочний світ», що передбачає сенсорну стимуляцію — зорову, слухову, дотикову; засвоєння правил роботи з піском.
На першому занятті знайомимо дітей з лялькою посередником – пісочна фея, піщинка тощо. Пісочна фея або інша фігура посередник «запрошує» дітей до себе в гості.
На першому занятті психолог знайомить дитину з правилами поведінки з пісочницею. Спочатку варто наголосити на те, що можна робити – будувати з піску, копати і сипати пісок, наливати воду.
Далі варто озвучити, що не можна:
кидати пісок на підлогу та в інших учасників
брати пісок в рот
після гри потрібно помити руки та ін..
Засвоївши правила, діти вітають Пісочну фею: розповідається вигадана історія або історія пов’язана з темою заняття.
основний . На початку основної частини заняття з пісочної терапії практичний психолог проводить одну-дві гри для «розігріву». Наприклад «Привіт, пісок», «Мешканці пісочної країни» тощо.
Поділіться з Вашими друзьями: |
