С.І. Головащук Росісько-український словник сталих словосполучень Київ Наукова думка 2001



Сторінка3/63
Дата конвертації02.09.2018
Розмір4.05 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   63

бесконечная дорога нескінченна дорога.

бесконечная дробь мат. нескінченний дріб.

бесконечно малая величина мат. нескінченно мала величина.

бесконечный рассказ нескінченна розповідь.

бес наживы разг. дух (жага) наживи.

беспересадочный рейс безпересадковий рейс.

беспечное отношение к чему недбале ставлення до чого, нехтування чим.

бесплодные усилия марні (даремні, безплідні) зусилля.

беспокойное состояние неспокійний (тривожний) стан.

беспокойный взгляд неспокійний (тривожний, занепокоєний) погляд.

беспокойный человек неспокійна людина.

бесполое размножение биол. безстатеве (нестатеве) розмноження.

беспомощное положение безпорадне становище.

бес попутал см. чёрт попутал.

беспорядочное движение хаотичний рух.

беспорядочные мысли безладні (хаотичні) думки.

беспочвенные обвинения необгрунтовані (необгрунтовані, безпідставні) звинувачення (обвинувачення).

беспошлинный ввоз (или вывоз) товаров безмитне ввезення (або вивезення) товарів.

беспредел в книгоиздательском деле разг. вседозволеність (свавілля, сваволя, свавільство) в книговидавничій справі.

беспрекословное исполнение приказа беззаперечне виконання наказу.

беспрепятственное передвижение безперешкодне пересування.

беспрерывное движение безперервний рух.

беспрецедентный случай безпрецедентний випадок.

беспризорный ребёнок безпритульна дитина.

беспримерный героизм нечуваний (безприкладний) героїзм; звитяга.

беспричинный смех безпричинний сміх.

беспробудный сон безпросипний (непросипний) сон.

беспроигрышная лотерея безпрограшна лотерея.

беспроигрышный заём безпрограшна позика.

беспросветная ночь непроглядна (безпросвітна) ніч.

беспросветная нужда невилазні (страшенні) злидні.

беспросветная тьма непроглядна пітьма (темрява).

беспроцентная ссуда безвідсоткова (безпроцентна) позика (позичка).

беспутный образ жизни безпутне (непутнє, непутяще) життя.

бессвязный рассказ беззв’язна розповідь (оповідь); лит. беззв’язне (незв’язне) оповідання.

бессердечный человек бездушна (безсердечна) людина.

бессистемное изложение безсистемний виклад.

бесславный конец безславний (ганебний) кінець.

бесследно исчез кто і сліду не стало чийого; розм. як за водою пішов хто, як вода змила, як (мов, немов, наче, неначе) корова язиком злизала кого.

бессловесная роль роль без слів, безсловесна (безмовна) роль.

бессловесная тварь (животное) прост. безсловесна (німа) істота (тварина), німина.

бессмысленный поступок безглуздий (безтямний) вчинок.

бессодержательная статья беззмістовна стаття.

бессолевая диета безсольова дієта.

бесспорная истина безперечна істина.

бесспорный факт безперечний факт.

бессрочное пользование безтермінове (безстрокове) користування.

бессрочный вексель безтерміновий (безстроковий) вексель.

бессрочный вклад безтерміновий (безстроковий) вклад.

бессрочный договор безтерміновий (безстроковий) договір.

бесструнная балалайка перен. ирон. талалай, торохтій, пустомолот.

бесстыдная ложь безсоромна брехня.

бестактный вопрос безтактне (нетактовне) запитання.

бестактный человек безтактна (нетактовна) людина.

бестолковый рассказ безладна (недоладна) розповідь (оповідь); лит. безладне (недоладне) оповідання.

бесформенная масса безформна маса.

бесхарактерный человек безхарактерна людина.

бесхитростный ребёнок наївна (довірлива, нехитра) дитина.

бесхозяйное (бесхозное) имущество безгосподарне майно.

бесцветная жидкость безбарвна рідина.

бесцветный рассказ разг. безбарвна розповідь (оповідь); (литературное произведение) безбарвне оповідання.

бесцельное времяпрепровождение гаяння (марнування) часу.

бесценные сокровища неоціненні (неоцінні) скарби.

бесцеремонный поступок безцеремонний вчинок.

бесчеловечное обращение с кем-чем нелюдське (нелюдяне, жорстоке) ставлення до кого-чого (поводження з ким-чим).

бесчисленное количество (множество) безліч, незліченна (незчисленна) кількість; розм. сила-силенна.

бешеная злоба разг. шалена лють (злість).

бешеная скорость разг. шалена швидкість.

бешеная собака скажений собака.

бешеные деньги (легко доставшиеся) разг. дурні гроші; (об огромной сумме) розм. шалені (скажені, безумні) гроші.

библиографическая редкость бібліографічна рідкість.

библиографический указатель бібліографічний покажчик.

библиотечный коллектор бібліотечний колектор; бібколектор.

билетная касса квиткова каса.

биографический справочник біографічний довідник.

биржа труда біржа праці.

биржевая сделка біржова угода.

биржевой оборот біржовий обіг.

бирюком (букой) смотреть (посматривать) разг. дивитися (поглядати, позирати) вовком (вовкувато), басом дивитися (поглядати).

бисерный почерк бісерний почерк, бісерне письмо.

битая дорога битий шлях, бита дорога.

битком набито разг. повно-повнісінько, напхом напхано.

битком набитый разг. повний-повнісінький, напхом напханий.

битый час [стоять, ждать] разг. цілу (цілісіньку) годину [стояти, чекати].

бить баклуши, гонять лодыря (собак) разг. байдики (байди) бити, байдикувати, байдувати.

бить в глаза перен. впадати (бити) в очі (у вічі).

бить в набат бити (дзвонити) на сполох (розм. на ґвалт).

бить в нос (о резком запахе) бити (шибати) в ніс.

бить в [одну] точку разг. бити в [одну] точку.

бить [прямо] в цель бити прямо в ціль; (перен. — обычно) досягати мети.

бить (кипеть) ключом бити джерелом (ключем); (перен. — ещё) вирувати, клекотіти, клекотати.

бить мимо цели бити мимо цілі; (перен. — обычно) не досягати мети.

бить и ударять, ударить по карману кого перен. разг. бити і ударяти, ударити по гаманцю (по кишені) кого, трусити, потрусити (витрушувати, витрусити) кишені кому.

бить и ударять, ударить по рукам (заключая соглашение) бити, ударити по руках; (о свидетеле) док. перебити руки.

бить себя в грудь бити себе в груди.

бить смертным боем разг. бити смертним боєм.

бить струёй бити струменем.

биться головой об стену (об стенку) перен. разг. битися головою в мур (в стіну).

биться как рыба об лёд разг. битись як риба об лід (в ятері, в саку).

биться не на жизнь, а на смерть битися не на життя, а на смерть, битися на смерть (до загину; розм. до скону).

биться, побиться (ударяться, удариться) об заклад заставлятися, заставитися, закладатися, закластися.

бить тревогу бити тривогу, бити (дзвонити) на сполох (розм. на ґвалт).

бить и ударять, ударить челом кому разг. бити, ударити (дати, віддати, давати, віддавати) чолом кому; (несов.: почтительно просить — ещё) прохати (просити) ласки (милості) в кого.

бить через край бити через край (через вінця).

благие намерения upoн. добрі наміри (заміри).

благовидный предлог пристойний привід.

благодарить, поблагодарить кого дякувати, подякувати кому.

благодарственное письмо высок. подячний лист.

благодарю за внимание вдячний [вам] за увагу, дякую за увагу.

благодаря тому, что... завдяки тому, що...

благодатный край высок. благодатний (благодатній) край.

благодушное настроение добродушний настрій.

благожелательное отношение к кому доброзичливе (зичливе, прихильне) ставлення до кого.

благополучный (благоприятный) исход (конец) щасливий кінець.

благоприятная погода сприятлива погода.

благоприятная ситуация сприятлива ситуація.

благоприятные условия сприятливі умови.

благоприятный исход (конец) см. благополучный исход.

благоприятный момент слушна мить, слушний момент.

благоприятный отзыв схвальний відгук.

благоприятный случай [добра] нагода.

благоразумный совет розумна (добра) порада.

благородное (справедливое) негодование щире (справедливе) обурення.

благородный газ хим. інертний (благородний) газ.

благородный металл благородний метал.

благородный поступок шляхетний вчинок.

благосклонный взор прихильний (ласкавий, доброзичливий) погляд.

благословенный край высок. щасливий край.

благосостояние народа добробут народу.

благотворительная деятельность добродійна (доброчинна) діяльність.

благотворительная лотерея добродійна лотерея.

благотворное влияние добродійний (доброчинний) вплив.

благоустроенная квартира упорядкована (упоряджена) квартира.

блажь нашла см. дурь нашла.

бледная немочь мед. бліда неміч.

бледные воспоминания перен. бліді (невиразні) спогади.

блёклый цвет бляклий колір.

блеснула мысль у кого, осенила (озарила) мысль кого сяйнула (блиснула) думка [в голові] в кого, кому, осяяла думка кого.

блеснуть умом (знаниями, талантом) разг. сяйнути (блиснути) розумом (знаннями, талантом, хистом).

блёстки юмора іскорки (блискітки) гумору.

блестящая страница в жизни кого истории чего) блискуча сторінка в житті кого (в історії чого).

блестящий успех блискучий успіх.

ближайшая перспектива найближча перспектива.

ближайшие задачи найближчі завдання.

ближе к делу!, к делу! ближче до справи (до суті, до діла)!

близкие отношения близькі стосунки.

близкие (ближние) родственники близькі (найближчі) родичі.

близкий свет близький світ.

близко лежит см. плохо лежит.

блокированная валюта блокована валюта.

блочное строительство блокове (блочне) будівництво.

блудный сын уст. блудний син.

блуждать (бродить) в потёмках блукати (бродити) в темряві (в пітьмі).

блуждающая почка мед. блукаюча нирка.

блуждающие звёзды астр. мандрівні зорі.

блуждающие огни (огоньки) блукаючі (блукливі, мандрівні) вогні.

блюсти порядок дотримувати (дотримуватися) порядку.

блюститель порядка ирон. охоронець (доглядач) порядку.

бобы разводить разг. теревені правити (розводити, точити), баляси (ляси) точити, баляндраси правити (торочити).

богатое воображение буйна (багата) уява (фантазія).

богатый по содержанию багатий [за] змістом.

богатый урожай багатий (щедрий) урожай.

богатым стать забагатіти, розбагатіти.

Бог весть как (какой) см. невесть как.

богиня красоты перен. богиня вроди (краси).

богиня плодородия перен. богиня родючості (плодючості).

богоугодное заведение уст. богадільня; (больница) шпиталь.

Бог (Христос) с тобой (с вами)! разг. Бог (Христос) з тобою (з вами)!

боевая готовность бойова готовність.

боевая обстановка бойова обстановка.

боевая тревога бойова тривога.

боевое крещение бойове хрещення.

Боже (Бог) [ты] мой! разг. Боже!, Боже мій!, батечку мій!, батечки мої!

божеские цены разг. божеські ціни.

Боже сохрани (упаси, избави) см. не дай Бог.

божья коровка энтом. сонечко, бедрик.

бойкая речь жвава мова.

бойкая торговля жвава (пожвавлена) торгівля.

бойкий (боек) на язык кто разг. меткий (гострий, швидкий) на язик, спритний на слові хто; розм. язикатий хто.

бойкое место людне місце.

бойкое перо у кого разг. метке (гостре, спритне) перо в кого (має хто); вправна рука в кого, вправну руку має хто.

бой часов бій (биття) годинника.

бок о бок разг. пліч-о-пліч; (рядом) поряд, поруч.

боксёрские перчатки боксерські рукавиці.

болевой приём спорт. больовий прийом.

более близкий ближчий.

более всего найбільше, над усе, більш (більше) за все.

более или менее більш або (чи) менш; (примерно) більш-менш.

более (больше) того вводн. сл. більше (більш) того.

более чего понад що.

более чем достаточно см. вполне достаточно.

болезненное самолюбие хворобливе самолюбство.

болезнетворные бактерии хвороботворні бактерії.

болезнь продолжается (держится) хвороба триває.

болезнь роста перен. хвороба росту (зростання).

болеть душой (сердцем) о ком-чём, за кого-что уболівати за ким-чим, за кого-що, побиватися за ким-чим, боліти душею (серцем) за ким-чим, за кого-що.

болеть за дело уболівати за справою (за справу).

болотная курочка см. водяная курочка.

болотный газ хим. болотний газ.

болтать (трепать) языком разг. молоти (ляпати, клепати, плескати) язиком.

больничная койка ліжко в лікарні, лікарняне ліжко.

больничный листок листок непрацездатності.

больное место болюче (перен. — ещё: дошкульне, вразливе) місце.

больной вопрос перен. болюче (пекуче) питання.

больным быть чем хворіти (слабувати, нездужати) на що.

большая мошна см. толстая мошна.

большая панда, бамбуковый медведь зоол. велика панда, бамбуковий ведмідь.

большая шишка см. важная особа.

больше всего найбільше, над усе, більш (більше) за все.

большей частью, по большей части здебільшого, здебільше, переважно.

больше того см. более того.

больше чем достаточно см. вполне достаточно.

большое сердце у кого, в ком перен. велике серце в кого (має хто), великої душі [людина] хто.

большой руки кто разг. великий хто.

большому кораблю большое плаванье погов. великому кораблеві велике плавання (велика плавба), великому кораблеві велика й дорога.

борзой щенок хортеня.

борная кислота хим. борна кислота.

борный спирт хим. борний спирт.

бороться до последнего боротися до останнього.

бороться за рынки сбыта боротися (змагатися) за ринки збуту.

бороться с [самим] собой боротися з [самим] собою.

бороться с трудностями боротися з труднощами, долати труднощі.

борт о борт мор. бортом до борту.

борьба за существование биол. боротьба за існування.

бочку катить на кого перен. прост. бочку котити на кого.

бояться дохнуть см. не сметь дохнуть.

бояться как (пуще) огня боятись як (мов, немов, наче, неначе) вогню, більше вогню боятися.

бравый молодец молодецький (бравий; розм. хвацький, голінний) хлопець; розм. зух, хоч куди козак.

бразды правления, кормило власти книжн. кермо (стерно) влади.

бракоразводное дело, бракоразводный процесс шлюборозлучна справа, шлюборозлучний процес, справа про розлучення.

брак по расчёту шлюб (одруження) з розрахунку.

брат по крови кровний брат.

братская могила братська могила.

братская солидарность братерська (братська) солідарність.

братский привет братерський (братський) привіт.

брать, взять аккорд (аккорды) муз. брати, узяти акорд (акорди).

брать, взять быка за рога перен. разг. брати, узяти (хапати, ухопити) бика (вола) за роги.

брать, взять в аренду брати, узяти в оренду; заорендовувати, заорендувати.

брать, взять (много: набирать, набрать) в долг позичати, позичити, боргувати, заборгувати, брати, узяти набір (наборг, в борг, в позичку); (много) док. напозичатися.

брать, взять (забирать, забрать, одерживать, одержать) верх над кем-чем брати, узяти гору (верх, перевагу) над ким-чим, перемагати, перемогти кого, що; розм. підвертати, підвернути під спід кого; недок. тримати (держати) гору над ким.

брать, взять в залог брати, узяти в заставу (на заставу).

брать, взять вину на себя брати, узяти (переймати, перейняти) провину (вину) на себе.

брать, взять в клеши кого воен. брати, узяти в лещата кого.

брать, взять в оборот (в работу) кого разг. брати, узяти в роботу кого.

брать, взять во внимание см. принимать, принять во внимание.

брать, взять в переплёт (в переделку) кого разг. брати, узяти в роботу (в стоси) кого.

брать, взять в работу см. брать, взять в оборот.

брать, взять в расчёт см. принимать, принять в расчёт.

брать, взять (забирать, забрать) в руки кого прибирати, прибрати до рук, брати, узяти в руки кого.

брать, взять (забирать, забрать) в [свой] руки что брати, узяти в [свої] руки (до [своїх] рук), прибирати, прибрати до рук що.

брать, взять в свидетели см. призывать, призвать в свидетели.

брать, взять всем брати, узяти всім.

брать, взять (зажимать, зажать) в тиски перен. затискати, затиснути (брати, узяти) в лещата (розм. в лабети).

брать, взять в толк (в соображение) разг. брати, узяти до тями, док. уторопати, розторопати.

брать, взять в шоры кого разг. брати, узяти в шори кого.

брать, взять в штыки см. встречать, встретить в штыки.

брать, взять голыми руками брати, узяти голіруч (голими руками).

брать, взять город брати, узяти (здобувати, здобути) місто.

брать, взять за бока кого брати, узяти за боки кого.

брать, взять (хватать, схватить) за горло (за глотку) кого, наступать, наступить на горло (на глотку) кому перен. разг. брати, узяти за горло (за горлянку, за петельки) кого.

брать, взять за душу (за душу) см. брать, взять за сердце.

брать, взять за жабры перен. разг. брати, узяти за горло (за горлянку, за барки), брати, узяти за (під) зябра.

брать, взять (принимать, принять) за основу, несов. класть в основу брати, узяти за основу (як основу).

брать, взять (сов. положить) [себе] за правило брати, узяти (док. покласти) [собі] за правило.

брать, взять (хватать, ухватить, несов. забирать) за сердце (за сердце, за душу, за душу) разг. брати, узяти (хапати, ухопити) за серце (за душу, за живе), діймати, дійняти до живого (до душі); зворушувати, зворушити, розчулювати, розчулити.

брать, взять измором (на измор) разг. настирливо (набридливо, невідступно) домагатися, домогтися (добиватися, добитися).

брать, взять интервью брати, узяти інтерв’ю.

брать, взять курс на что брати, узяти курс (напрямок) на що.

брать, взять на абордаж мор. брати, узяти на абордаж.

брать, взять на Бога см. брать, взять на испуг.

брать, взять на борт мор. брати, узяти на борт.

брать, взять на буксир кого, что брати, узяти на буксир кого, що.

брать, взять на вооружение брати, узяти на озброєння.

брать, взять (принимать, принять) на [свою] душу что брати, узяти на себе (на [свою] душу) що.

брать, взять на заметку занотовувати, занотувати (записывать); брати, узяти на замітку.

брать, взять на испуг (на Бога) кого разг. лякати, злякати, залякувати, залякати кого; розм. брати, узяти на Бога кого.

Каталог: library -> 8%20ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ%20НАУКИ -> 81%20ЯЗЫКОЗНАНИЕ -> 81.2%20УКР -> Словники
81.2%20УКР -> Олександр Пономарів Культура слова: мовностилістичні поради
81.2%20УКР -> Юрій Шевельов українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941) Стан І статус
81.2%20УКР -> «радянська школа»
81.2%20УКР -> Київ Видавництво
81.2%20УКР -> Навчальний посібник Видання друге, доповнене й перероблене вінниця "нова книга" 2003
81.2%20УКР -> Є. Д. Чак складні питання граматики та орфографії
Словники -> Рецензенти: доктор


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   63




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка