С.І. Головащук Росісько-український словник сталих словосполучень Київ Наукова думка 2001


ветер свистит в кармане (в карманах)



Сторінка6/63
Дата конвертації02.09.2018
Розмір4.05 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   63

ветер свистит в кармане (в карманах) разг. у кишені (у кишенях, по кишенях) аж гуде, вітер гуде (свистить, свище, гуляє) в кишені (в кишенях).

ветреная голова (головушка) кто разг. легковажний хто.

ветреная погода вітряна погода.

ветреное поведение разг. легковажна (нестатечна) поведінка.

ветряная мельница вітряк.

ветряная оспа мед. вітряна віспа; розм. вітрянка.

ветчинно-рубленая колбаса шинково-січена ковбаса.

вечерние тени сутінки.

вечерняя заря вечірня заграва (зоря).

вечная (обычная) история разг. вічна (одвічна) історія.

вечная материя (в философии) вічна матерія.

вечная мерзлота вічна мерзлота.

вечная память вічна (довічна) пам’ять.

вечная слава вічна (довічна) слава.

вечное хранение вічне (довічне) зберігання.

вечный огонь вічний вогонь.

вечный покой вічний (довічний) спокій (покій, спочинок).

вешать, повесить голову перен. разг. вішати, повісити (хнюпити, похнюпити, хилити, похилити) голову, похнюплюватися, похнюпитися.

вешать, повесить нос [на квинту] разг. вішати, повісити (хнюпити і похнюплювати, похнюпити) носа (ніс), похнюплюватися, похнюпитися.

вешать собак на кого [на шею кому] разг. вішати собак (псів) на кого.

вешаться, повеситься и повиснуть на шею кому, к кому разг. вішатися, повіситися і повиснути (чіплятися, почепитися) на шию кому, до кого.

вешать, повесить [себе] хомут на шею см. надевать, надеть хомут на шею.

вешние воды весняні води.

вещевой мешок речовий мішок; речмішок.

вещественные доказательства юр. речові докази.

вещественные улики юр. речові докази.

вещное право юр. речове право.

вещь в себе (в философии) річ у собі.

веяние времени дух (повів) часу.

в жар и в холод (то в жар, то в холод) бросает у жар і в холод (то в жар, то в холод) кидає; то жар, то холод проймає; то жаром, то холодом обдає (обсипає).

в живых быть (остаться) у живих (живим) бути (залишитися, лишитися); док. вижити.

в завершение всего на завершення всього.

в зависимости от чего залежно від чого.

[и] в заводе нет разг. немає (нема) й заводу, [і] в заводі немає (нема).

в загоне [быть] разг. занедбаним, занедбуваним [бути].

взад и вперёд назад і вперед; (туда и сюда) туди й сюди.

взаимное доверие взаємна довіра.

взаимное понимание взаєморозуміння, порозуміння, взаємне розуміння.

взаимное согласие взаємна згода.

взаимное соглашение взаємна згода; порозуміння.

взаимное уважение взаємоповага.

взаимные обязательства взаємні зобов’язання, взаємозобов’язання.

взаимные отношения взаємовідносини.

взаимные уступки взаємні поступки.

взаймы брать, взять у кого позичати, позичити, (много) напозичати в кого; брати, узяти в борг у кого.

взаймы давать, дать кому позичати, позичити, давати, дати в борг кому.

в заключение на закінчення.

в залог брать, взять у заставу брати, взяти.

в залог отдавать, отдать в заставу віддавати, віддати; заставляти, заставити.

в затылок [стоять, шагать] один за одним [стояти, ступати, іти].

взбираться, взобраться на своего (на любимого) конька см. садиться, сесть на своего конька.

взбредать, взбрести (ударять, ударить, сов. стукнуть) в голову, взбредать, взбрести на ум разг. спадати, спасти (спливати, спливти і сплисти) на думку; розм. ударяти, ударити (док. стукнути) в голову.

взваливать, взвалить (класть, положить) на плечи кого, чьи, кому класти, покласти на плечі кого, чиї, кому.

взвесить всё за и против зважити все за і проти.

взвешенное состояние частиц хим. завислий (суспендований) стан частинок.

взвешивать, взвесить каждое слово зважувати, зважити (виважувати, виважити) кожне слово.

взвинтить себя разг. накрутити себе.

взвинчивать, взвинтить нервы разг. напружувати, напружити до краю нерви.

взводить, взвести клевету (напраслину, поклёп) см. возводить, возвести клевету.

взводить, взвести обвинение см. возводить, возвести обвинение.

вздёргивать, вздёрнуть плечами разг. знизувати, знизати і знизнути (здвигати і здвигувати, здвигнути, стенати, стенути, стинати, стинути) плечима.

вздорный слух разг. безглузда (нісенітна) чутка.

вздорный характер разг. сварлива вдача, сварливий характер.

вздохнуть свободно (свободнее) разг. вільно (вільніше) зітхнути.

вздохнуть с облегчением зітхнути з полегкістю (полегшено, з полегшенням).

в здравом уме (рассудке) см. в своём уме.

в зените славы у зеніті (на вершині) слави.

взимать акцизы брати акцизи.

взимать штраф стягувати штраф.

взлетать, взлететь на воздух (взрываться) злітати, злетіти в повітря.

взлётно-посадочная полоса злітно-посадочна смуга.

в знак благодарности кому на (у) подяку, на знак подяки (вдячності) кому.

в знак памяти на згадку, на пам’ять, на спомин, на спогад.

в знак согласия на знак згоди, на згоду.

в знак уважения на знак поваги.

в значительной мере (степени) великою (значною) мірою, у великій (у значній) мірі.

взошли посевы зійшли посіви.

взошло солнце зійшло сонце.

в зрелом возрасте, в зрелых летах у дозрілих літах, у дійшлому (у дозрілому) віці.

взрывная волна вибухова хвиля.

взрывное устройство вибуховий пристрій.

взрывные работы підривні роботи.

взрывчатая смесь вибухова суміш.

взыскивать, взыскать долг стягати і стягувати, стягти і стягнути борг.

взыскивать, взыскать штраф стягати і стягувати, стягти і стягнути штраф.

взятие пробы взяття проби.

взятки гладки с кого разг. нічого не візьмеш з кого.

вибрационная болезнь мед. вібраційна хвороба.

видавший виды бувалий, бувалець, який (що) бував у бувальцях.

виданное ли [это] дело? разг. де це бачено?, чи бачена це річ?

видать (видывать) виды бувати в бувальцях.

видение проблемы бачення проблеми.

видеозаписывающее устройство відеозаписувальний пристрій.

видеть во сне бачити вві сні.

видеть насквозь кого перен. бачити наскрізь кого.

видеть своими (собственными) глазами бачити на власні (на свої) очі, бачити своїми (власними) очима.

видимое дело вводн. сл. а) (ясно, известно) видима (ясна) річ (справа), видиме (ясне) діло; б) (по всей вероятности) цілком імовірно; певно, певне, мабуть.

видишь ли, видите ли вводн. сл. бач, бачиш, бачте, бачите.

вид на жительство посвідка на проживання.

видом не видано разг. зроду не бачено (не чувано).

вид помощи вид допомоги.

вид товара вид товару.

видывать виды см. видать виды.

виды на будущее плани (перспективи) на майбутнє.

виды на урожай види на врожай.

виды растений види рослин.

визави сидеть книжн. візаві сидіти.

в избытке см. с избытком.

в известной степени см. до некоторой степени.

в известных (в некоторых) случаях у певних (у деяких) випадках.

в изголовье см. в головах.

визитная карточка візитна картка; розм. візитка.

в изнеможении знеможено; (бессильно) знесилено // в изнеможении упал знеможений (знесилений) упав, у знемозі (у знесиллі) впав.

в изобилии удосталь, удостачу, удостатку; (обильно) рясно, щедро, щедротно.

в изумлении у подиві, у здивуванні, у здивованні, [украй] здивований (зачудований); здивовано, зчудовано.

в изъятие из... книжн. як виняток з...

вилами на (по) воде писано перен. разг. вилами на (по) воді писано.

вилять, завилять (несов. вертеть, крутить) хвостом перен. разг. крутити, закрутити (вертіти, завертіти, виляти, завиляти) хвостом.

в индивидуальном порядке в індивідуальному порядку.

винительный падеж грам. знахідний відмінок.

винная (виннокаменная) кислота хим. винна (виннокам’яна) кислота.

винная ягода бот. винна ягода; (инжир) інжир, фіга, смоква.

виннокаменная кислота см. винная кислота.

винный камень хим. винний камінь.

винный спирт см. этиловый спирт.

виновник торжества шутл. винуватець (причина) урочистостей (урочистих подій).

винокуренный завод винокурний завод; винокурня, ґуральня.

в интересах кого, чего в інтересах кого, чого.

винтовая лестница см. витая лестница.

винтомоторная установка ав. гвинтомоторна установка.

в иных случаях у деяких випадках.

вирусный грипп вірусний грип.

висеть и повисать, повиснуть в воздухе перен. разг. висіти і повисати, повиснути (зависати, зависнути) в повітрі (між небом і землею).

висеть, повиснуть (несов. держаться) на волоске (на ниточке) перен. разг. висіти, повиснути (зависати, зависнути, недок. триматися, держатися) на волосині (на волосинці, на волоску, на ниточці).

висеть над головой (над душой) перен. разг. висіти над головою (над душею).

висеть на носу перен. разг. висіти на носі.

висеть, повиснуть на телефоне разг. висіти, повиснути на телефоні.

висеть на хвосте у кого, кого разг. на п’яти наступати кому; наздоганяти, доганяти кого.

висеть и виснуть, повиснуть на шее у кого разг. висіти і виснути, повиснути на шиї в кого.

високосный год високосний рік.

в исправности что непошкоджене, неушкоджене що.

в испуге нареч. злякано, перелякано, налякано, сполохано.

в исступлении нареч. у нестямі, у нестямці, у нестямку, у нетямі, не тямлячи себе, нетямно, безтямно.

в истекшем году см. в прошлом году.

в исходе, к исходу [дня, лета] наприкінці, у кінці, на кінці [дня, літа].

висячий замок висячий замок; розм. колодка.

витаминные препараты вітамінні препарати.

витаминозная пища вітамінозні харчі, вітамінозна їжа; (кушанье) вітамінозна страва.

витать (парить) в облаках перен. витати (літати, буяти) в хмарах (поза хмарами).

витать в эмпиреях книжн. витати (перебувати) в емпіреях.

витая (винтовая) лестница кручені сходи.

витиеватый слог см. высокопарный слог.

в итоге а) бухг. разом; б) перен. разг. у підсумку, у результаті, унаслідок.

виттова болезнь (уст. пляска) віттова хвороба.

вить венки плести (вити, звивати) вінки.

вить верёвки из кого разг. сукати мотузки, мички микати з кого.

вить, свить гнездо мостити, намостити (вити і звивати, звити) гніздо (кубло).

виться (вертеться) вьюном разг. звиватися (витися, вертітися, крутитися) в’юном (як в’юн).

виться змеёй дороге и пр.) зміїтися, гадюкою звиватися (крутитися).

вишь какой! см. ишь какой!

вишь ты см. ишь ты.

в кавычках у лапках.

в какой мере якою мірою, в якій мірі.

в какой-то степени см. до некоторой степени.

в капусту рубить, изрубить кого разг. на капусту сікти, посікти кого.

в карандаше [выполненный, сделанный] олівцем [виконаний, зроблений].

в карауле быть бути (стояти) на варті (на чатах); вартувати, чатувати.

в качестве кого, чего як хто, що, за кого, що; (в роли) у ролі кого, чого // в качестве исключения як виняток.

вклад в науку внесок у науку; доробок.

вклад на текущий счёт вклад на поточний рахунок.

вкладной документ вкладний документ.

вкладывать, вложить деньги в акции укладати, укласти гроші в акції.

вкладывать и влагать, вложить душу во что разг. укладати, укласти душу в що.

вкладывать, вложить сбережения в банк укладати, укласти [свої] заощадження в банк.

в клетку, в клеточку [ткань, бумага] у клітинку, у клітину [тканина, папір].

в клубок свернуться (сжаться, съёжиться) скрутитися (зщулитися, зіщулитися, скулитися) в клубок (клубком).

включать, включить в список уключати, уключити (вносити, внести) до списку (в список).

включать, включить мотор умикати, умкнути (уключати, уключити) мотор.

включать, включить телевизор умикати, умкнути і увімкнути телевізор.

в когтях [быть, находиться] у пазурах (у пазурях, у кігтях) [бути].

в кои (в кои-то) веки разг. коли-не-коли, уряди-годи; дуже рідко, так рідко.

вколачивать в голову см. вбивать в голову.

в количестве у кількості.

в коломенскую версту см. коломенская верста.

вколотить в гроб (в могилу) см. вогнать в гроб.

в компании с кем разг. у компанії з ким.

вконец (совсем, окончательно) до краю, украй, до решти, остаточно.

в конечном итоге (счёте), в последнем счёте в остаточному (у кінцевому) підсумку; (в конце концов) кінець кінцем, урешті-решт, зрештою.

в конце у кінці; (о времени) наприкінці // в конце года у кінці (наприкінці) року.

в конце концов кінець кінцем, урешті-решт, зрештою.

в копеечку (в копейку) встать (обойтись, вскочить, влететь) разг. улетіти в [добру] копійку, датися в копійку (в копійчину).

в корень истребить см. до корня истребить.

в коридорах власти книжн. у коридорах влади.

в корне (совсем, совершенно) у корені; (коренным образом) докорінно // в корне неправильно у корені (зовсім) неправильно.

в корне пресечь знищити в зародку (в корені); (искоренить) викоренити.

в коротких словах небагатьма (кількома) словами, у коротких (у небагатьох) словах; коротко, стисло.

в короткое время коротким часом, у короткий час.

вкось и вкривь см. вкривь и вкось.

вкось и впрямь см. впрямь и вкось.

вкрадываться, вкрасться в доверие см. втираться, втереться в доверие.

в крайнем случае, в крайности у крайньому разі.

вкралась ошибка укралася помилка.

в кратчайший срок у найкоротший термін (строк); якнайшвидше.

в кредит [брать, взять] у кредит, набір, наборг [брати, узяти].

вкривь и вкось, вкось и вкривь разг. я) (в различных направлениях) туди-сюди, [і] туди і сюди, [і] сюди і туди; (беспорядочно) безладно, без ладу; (вслепую) наосліп; б) (перен.: всячески) [і] так і сяк, сяк і так.

в крови что у кого у вдачі, у натурі, у крові, родиме що в кого.

в кровь (до крови) избить кого до крові побити кого, спустити (пустити) кров (розм. мазку) кому.

в кругу друзей серед (в оточенні) друзів (приятелів).

в кругу своих близких см. в своём кругу.

в кулак [собрать, сжать] у кулак [зібрати, стиснути].

в кулуарах у кулуарах.

в курс чего [войти, ввести] у курс чого [ввійти, ввести].

в курсе чего [быть] у курсі чого [бути].

вкусить славы высок. зажити слави, укритися (покритися) славою.

вкусовая оценка смакова оцінка.

вкусовые органы органи смаку, смакові органи.

вкусовые свойства пищи смакові властивості їжі.

в кусты [прятаться, спрятаться, уходить, уйти] разг. у кущі [ховатися, сховатися, іти, піти].

вкушать, вкусить плоды [науки, победы] утішатися, утішитися (користуватися, скористуватися і скористатися) з плодів [науки, перемоги].

влагать, вложить душу см. вкладывать душу.

владелец средств производства власник засобів виробництва.

владеть иностранными языками володіти іноземними мовами.

владеть пером володіти пером.

владеть словом (даром слова) володіти словом (даром слова).

владеть (обладать) собой володіти (владати) собою.

в ладонь (о размере) з долоню, як долоня.

в лад с кем-чем у лад з ким-чим.

в ладу (в ладах) [быть, жить] с кем-чем у злагоді (у згоді) [бути, жити] з ким-чим.

владыка мира высок. володар світу.

влажность воздуха вологість повітря.

вламываться, вломиться (ударяться, удариться, входить, войти) в амбицию разг. удаватися, удатися (уламуватися, уломитися, ударятися, ударитися) в амбіцію (в гонор); показувати, показати свій гонор.

в лапах [находиться, оказываться] перен. разг. у лабетах (у лапах) [знаходитися, виявлятися].

в лапшу (на куски) искрошить (изрубить) разг. кого на січку (на капусту) посікти, на локшину покришити кого.

властитель дум высок. володар дум (думок).

власть имущие книжн. можновладці, можновладні, зверхники.

власть тьмы уст. влада темряви.

влачить жалкое существование (жалкую жизнь) перен. разг. [ледве] животіти, нидіти, злидарювати, тягти (тягнути) злиденне життя.

в лежачем положении нареч. лежачи.

в лёжку (лежмя) лежать разг. лежма (легма, ліжма, лігма) лежати.

влезать, влезть в доверие см. втираться, втереться в доверие.

влезать, влезть (залезать, залезть) в долги разг. улазити, улізти (залазити, залізти) в борги; док. заборгувати.

влезать и лезть, влезть (залезать, залезть) в душу (в сердце) разг. улазити, улізти (залазити, залізти) в душу (в серце), заглядати, заглянути в душу.

влезать, влезть в шкуру (в кожу) кого, чью разг. улазити, улізти в шкуру кого, чию.

влезть в историю см. попадать, попасть в историю.

в лес смотреть (глядеть) перен. разг. дивитися в ліс.

в летах см. в годах.

влететь (вскочить, обойтись, стать) в копеечку (в копейку) разг. улетіти в [добру] копійку (в копійчину).

в летнее время, в летнюю пору улітку, у літній час, у літню пору.

влечь, повлечь за собой что перен. спричиняти і спричинювати, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого.

влипнуть в историю см. попадать, попасть в историю.

в лице кого в особі кого; (о двух и больше — ещё) в особах кого.

в лицо [говорить, хвалить или бранить] у [живі] очі, у вічі [казати, хвалити або лаяти].

влияние солнечных лучей вплив сонячного проміння.

влияние среда на кого вплив середовища на кого.

в лоб [атаковать, наступать, спрашивать] разг. у лоб [атакувати, наступати, запитувати, питати].

вложение капитала вкладення (вкладання) капіталу.

в ложке воды утопить кого разг. у ложці води втопити кого.

в ложном свете [видеть, представлять] у неправильному (у фальшивому) світлі [бачити, уявляти].

в лоне науки книжн. у сфері науки.

в лоск износить сапоги (окончательно, совершенно) прост. геть-чисто (до решти; цілком) зносити чоботи.

в лучшем виде [сделать] прост. якнайкраще, щонайкраще, якнайліпше, щонайліпше [зробити].

Каталог: library -> 8%20ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ%20НАУКИ -> 81%20ЯЗЫКОЗНАНИЕ -> 81.2%20УКР -> Словники
81.2%20УКР -> Олександр Пономарів Культура слова: мовностилістичні поради
81.2%20УКР -> Юрій Шевельов українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941) Стан І статус
81.2%20УКР -> «радянська школа»
81.2%20УКР -> Київ Видавництво
81.2%20УКР -> Навчальний посібник Видання друге, доповнене й перероблене вінниця "нова книга" 2003
81.2%20УКР -> Є. Д. Чак складні питання граматики та орфографії
Словники -> Рецензенти: доктор


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   63




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка