С.І. Головащук Росісько-український словник сталих словосполучень Київ Наукова думка 2001



Сторінка7/63
Дата конвертації02.09.2018
Розмір4.05 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   63

в лучшем случае у найкращому (у кращому, у ліпшому, у найліпшому) разі.

в лучшем смысле слова у кращому розумінні слова.

в лучшие времена за кращих часів.

в любое время у будь-який (у перший-ліпший) час, у будь-яку годину (пору), будь-якого (першого-ліпшого) часу, будь-коли.

в любой момент у будь-який момент, у будь-яку мить, будь-коли.

в любом случае у кожному (у всякому) разі.

в людях у людях, на людях; (публично) прилюдно.

в [общей] массе (в большинстве своём) здебільшого, здебільш, здебільше.

в мгновение ока разг. як оком змигнути.

вменять, вменить в вину кому что ставити, поставити за (в) провину (за вину), ставити, поставити (класти, покласти) на карб кому що.

вменять, вменить в обязанность кому что зобов’язувати, зобов’язати кого, ставити, поставити за (в) обов’язок кому що.

в меру у міру, до міри.

в меру сил см. по мере сил.

вместе с тем разом з тим; водночас, воднораз.

вместо того замість того, натомість; розм. затомість // вместо того, чтобы пойти замість того, щоб піти, замість піти.

вмешаться в толпу см. затереться в толпу.

вмешиваться, вмешаться в разговор утручатися, утрутитися в розмову.

в миниатюре у мініатюрі.

в минувшем году см. в прошлом году.

в [одну] минуту в [одну] хвилину, за хвилину; хвилиною.

в мире и согласии у згоді і спокої.

в моде у моді.

в молодые годы замолоду.

в молчании (молча) мовчки.

в мутной воде рыбу ловить перен. разг. у мутній (у каламутній) воді рибу ловити.

в мыслях [иметь что] на думці, у думці [мати що].

в мыслях [называть, произносить] у думках, у думці [називати, вимовляти]; см. ещё про себя.

в нагрузку к чему як навантаження до чого.

в надежде на... сподіваючись (у надії, маючи надію) на...

в надлежащем порядке у належному порядку.

в наказание кому щоб покарати кого.

в наличии [быть, оказаться] у наявності (наявним; присутствовать: присутнім) [бути, виявитися].

в направлении к... см. по направлению к...

в нарастающем темпе у посиленому (у наростаючому) темпі.

в насмешку на сміх, на посміх, на глум.

в настоящее (в наше) время у (на) цей час; (сейчас) тепер, зараз, нині; данную эпоху) за теперішнього (за нашого) часу.

в настоящем году цього (нинішнього) року, у цьому (у нинішньому) році, цей рік.

в настоящий момент у цей момент.

внахлёстку (в рыболовстве) нахлистом, хлист-навхлист.

вначале было трудно спочатку було важко.

в начале года на початку року.

в наше время см. в настоящее время.

в наших (у ваших) руках у наших (у ваших) руках.

в небе жарко [будет, станет] см. небу жарко.

внебрачный ребёнок позашлюбна (нешлюбна) дитина, позашлюбне (нешлюбне) дитя.

в небрежении [быть, находиться] уст. занедбуватися, занехаюватися, бути занедбаним (занехаяним).

вневедомственная охрана позавідомча охорона.

вне времени и пространства поза часом і простором.

вне всякого сомнения, вне всяких сомнений см. без всякого сомнения.

в невыгодном свете (освещении) у невигідному освітленні (світлі).

в недалёком будущем у недалекому майбутньому.

в недалёком прошлом у недалекому (у недавньому) минулому.

в недоброе время, в недобрую пору, в недобрый час у недобру (у лиху) годину, у недобрий (у лихий) час.

внедолговые обязательства позаборгові зобов’язання.

вне [предела] досягаемости поза досяжністю, поза досягом; (недосягаемый) недосяжний.

в недоумении см. с недоумением.

внедрение новой организации труда упровадження нової організації праці.

внедрять, внедрить в производство что упроваджувати, упровадити у виробництво що.

вне закона поза законом.

в незапамятные времена (годы) за давніх літ, за давніх-давен, з давнього давна, здавна, з прадавнини, з незапам’ятних часів (літ).

внезапная смерть нагла (раптова, несподівана, нагальна, неждана) смерть.

внезапный отъезд раптовий (несподіваний) від’їзд.

внеземные цивилизации позаземні цивілізації.

вне зоны слышимости поза зоною чутності.

в неизвестном направлении у невідомому напрямі.

в неизвестности быть (пребывать) нічого не знати.

внеклассное чтение позакласне читання.

вне конкуренции поза конкуренцією.

вне конкурса поза конкурсом, понад [усякий] конкурс.

в некоторой степени см. до некоторой степени.

в некотором роде разг. до певної міри, певною мірою.

в некоторых случаях см. в известных случаях.

в неладах [быть] разг. у незгоді, у незлагоді [бути], не мирити.

внематочная беременность мед. позаматкова вагітність.

в немилости быть у кого у немилості бути в кого.

в немногих словах (кратко) небагатьма словами, у небагатьох словах.

внеоборотные активы позаобігові активи.

в неоплатном долгу кто перед кем книжн. невиплатний боржник хто чий.

вне очереди без черги, поза чергою; позачергово.

внеочередная сессия позачергова сесія.

вне пределов чего поза досяжністю, поза межами чого.

в неприглядном виде (свете) разг. у непривабливому світлі, у непоказному вигляді.

в неприкосновенности у недоторканності.

в [самом] непродолжительном времени незабаром, невдовзі.

внерабочее время позаробочий час.

вне расписания поза розкладом.

вне себя [от радости или от ярости] не тямлячи себе, у нестямі [від радості або від люті].

в нескольких словах кількома словами, у кількох (у декількох) словах.

в нескольких шагах от кого-чего за кілька (за декілька) кроків від кого-чого.

вне [всякого] сравнения понад (над) [усяке] порівняння.

внесудебное разбирательство юр. позасудовий розгляд.

в нетронутом виде у незайманому вигляді.

в нетях пребывать шутл. невідомо де бути.

в неурочное время у невизначений (у непризначений) час.

внешкольные занятия позашкільні заняття.

внешнее сходство зовнішня подібність.

внешнеторговое объединение зовнішньоторговельне (зовнішньоторгове) об’єднання.

внешнеторговый оборот зовнішньоторговельний (зовнішньоторговий) обіг.

внешний вид зовнішній вигляд.

внешний лоск зовнішній блиск (полиск).

внешний мир зовнішній (навколишній, довколишній) світ.

внешняя политика зовнішня політика.

внешняя среда зовнішнє (навколишнє, довколишнє) середовище (оточення).

внешняя торговля зовнішня торгівля.

внештатная должность позаштатна посада.

внештатный работник позаштатний працівник.

вниз лицом ниць.

вникать, вникнуть во все подробности входити, увійти (вникати, вникнути) в усі подробиці.

вникать, вникнуть в суть входити, увійти (вникати, вникнути) в суть.

внимать, внять голосу разума высок. дослухуватися і дослухатися, дослухатися (прислухатися і прислухуватися, прислухатися) до голосу совісті (сумління, розуму), недок. слухати голос совісті (сумління).

внимать, внять мольбам (мольбе) высок. зважати, зважити (зглядатися, зглянутися) на благання (на прохання, на просьбу).

в нитку (в ниточку) вытягиваться, вытянуться а) (становиться в ряд, в линию) витягатися, витягтися і витягнутися в шнур (в нитку); б) (стоять выпрямившись) витягатися, витягтися і витягнутися в струнку (в струну, струною); виструнчуватися, виструнчитися.

вновь назначенный новопризначений, недавно призначений.

вновь образованный новоутворений.

в норме кто, что разг. у нормі хто, що.

вносить, внести в протокол заносити, занести до протоколу.

вносить, внести в расход бухг. заносити, занести на витрати.

вносить, внести в уши кому разг. уносити, унести у вуха кому.

вносить, внести законопроект уносити, унести законо’ проект.

вносить, внести запрос уносити, унести запит.

вносить, внести (приносить, принести) [свою] лепту высок. уносити, унести (приносити, принести) [свою] лепту ([свій] внесок).

вносить, внести оживление пожвавлювати, пожвавити.

вносить, внести поправку уносити, унести поправку.

вносить, внести пропозицию подавати, подати (уносити, унести) пропозицію.

вносить, внести разнообразие во что урізноманітнювати, урізноманітнити що.

вносить, внести свои вклад во что робити, зробити свій внесок у що.

вносить, внести уточнение вносити, внести уточнення.

вносить, внести ясность во что уносити, унести ясність у що.

в ночь у ніч; (ночью) уночі.

в ночь под новый год у ніч (уночі) проти нового року.

внутренние болезни мед. внутрішні хвороби.

внутренний рынок внутрішній ринок.

внутренняя политика внутрішня політика.

внутренняя секреция физиол. внутрішня секреція.

внутриотраслевой оборот внутрішньогалузевий обіг.

внучатый племянник троюрідний племінник (небіж).

внушать, внушить доверие викликати, викликати (уселяти, уселити) довіру (довір’я).

внушать, внушить (наводить, навести) страх викликати, викликати (уселяти, уселити, навівати і навіювати, навіяти) страх, завдавати, завдати страху.

внушать, внушить уважение викликати, викликати повагу.

внушительные результаты разг. значні (переконливі) наслідки (результати).

внятная речь виразна мова.

внятное чтение виразне (розбірливе) читання.

внять призыву высок. прислухатися до заклику, почути заклик.

внять просьбе высок. зважити (зглянутися) на прохання (на просьбу), учути прохання (просьбу).

в оба конца в обидва кінці; (туда и сюда) туди й сюди.

в области чего у галузі чого.

в обмен на что в обмін на що.

в обозе быть (тянуться, плестись) перен. разг. плентатися (тягтися, бути) в хвості, пасти задніх.

в образе кого, чего в образі кого, чого.

в образцовом состоянии у зразковому стані.

в обрез разг. в обріз; без лишку, без надлишку.

в общей массе у загальній масі.

в общей сложности [беручи] загалом (у цілому).

в общем загалом; целом) у цілому; (вообще) узагалі.

в общем итоге у загальному підсумку.

в общем и целом загалом [і в цілому].

в общих чертах у загальних рисах.

в обычном порядке у звичайному порядку.

в обязательном порядке в обов’язковому порядку.

во веки веков см. на веки вечные. во весь (в полный) голос на весь (на повний, на повен) голос; (о крике) на все горло; (о пении, смехе) на всі груди.

во весь дух (опор), что есть духу, во все лопатки, во всю прыть [бежать, убегать, гнать] разг. щодуху, скільки духу, що є духу, чимдужч, чимдужче, щосили, що є сили (сил) [бігти, тікати, мчати].

во весь карьер учвал, чвалом, щосили, щодуху, скільки сили (сил).

во весь опор см. во весь дух.

во весь рост на весь зріст, на (у) повний зріст.

во весь рот кричать (петь) см. во всё горло кричать.

во вкусе каком разг. у стилі якому.

во власти кого, чего перен. у полоні, під владою кого, чого.

вовлекать, вовлечь в беду утягувати і утягати, утягти і утягнути в біду.

вовлекать, вовлечь в работу кого залучати, залучити до праці (до роботи) кого.

во вред [пойти] кому, чему на шкоду [піти] кому, чому.

во время чего під час чого.

во все времена за всіх часів, у всі часи.

во всё горло (во всю глотку, во весь рот) кричать (петь) разг. на все горло (на всю горлянку) кричати (співати), горлати [на все горло].

во всей [своей] красе (красоте) в усій [своїй] красі.

во всей [своей] наготе без жодних (без ніяких) прикрас.

во всей полноте см. со всей полнотой.

во всей совокупности в усій сукупності.

во все концы у (на) всі кінці.

во все лопатки см. во весь дух.

во всём блеске в усій красі (пишності).

во всём [своём] величии в усій [своїй] величі.

во всём мире в усьому (у цілому) світі.

во всём объёме у повному (у всьому) обсязі.

во всём параде см. в полном параде.

во всеоружии у всеозброєнні, при повній зброї.

во все стороны у (на) всі боки; навсібіч.

во все трубы трубить см. в трубы трубить.

во всеуслышание [сказать, объявить] книжн. голосно (на весь голос, на повний голос, на повен голос) [сказати, оголосити]; (публично) привселюдно (щоб усі почули) [сказати, оголосити]; (для общего сведения) до загального відома [довести].

во все уши слушать разг. на всі вуха слухати.

во всех отношениях з усіх поглядів.

во всех статьях см. по всем статьям.

во всю глотку кричать (петь) см. во всё горло кричать.

во всю длину на всю довжину.

во всю ивановскую (изо всех сил) разг. щосили, що є сили (сил), з усієї сили, з усіх сил, щодуху, що є духу; (очень громко — ещё) розм. на всі заставки (заводи), на всю губу.

во всю мочь (силу), что есть силы (сил, мочи), изо всей мочи щосили, що є сили (сил), з усієї сили, з усіх сил; (во весь дух) щодуху, що є духу.

во всю прыть см. во весь дух.

во всю ширь на всю широчінь.

во всяком случае в усякому (у кожному) разі, за всяких (за будь-яких) обставин.

во всякую минуту щохвилини, кожної хвилини, усяку (у всяку, кожну, у кожну) хвилину.

во главе кого, чего на чолі кого, чого.

во главе с кем на чолі з ким.

вогнать (вколотить, свести) в гроб (в могилу) кого разг. загнати (звести) в могилу, увігнати в домовину (в труну) кого.

в огонь и в воду [готов, идти, пойти] у вогонь і в воду [готовий, ладен, йти, піти].

вода убывает вода спадає.

во дворе (на дворище) у (на) дворі; (вне помещения) надворі.

водворять, водворить порядок книжн. установлювати, установити (наводити, навести) порядок.

в одинаковой (в равной, в той же) мере (степени) однаковою (тією самою, рівною) мірою, в однаковій (у тій же, у рівній) мірі.

в один голос (единодушно) разг. одностайно, одноголосно, в один голос.

в один миг (момент) см. в одно мгновение.

в одиночестве у (на) самотині, на самоті, самотою, самотинно; (одиноко) самітно, самотньо, одиноко.

в одиночку а) (в отдельности от других) поодинці, по одному; б) (собственными силами) сам, один, сам-один // работает в одиночку працює сам (один); действовать в одиночку діяти самостійно (власними силами).

в один прекрасный день одного чудового (прекрасного; розм. прегарного) дня, розм. однієї гарної (чудової) днини; (однажды) раз, одного разу, якось.

в один присест см, за один присест.

в один след см. след в след.

водительское удостоверение посвідчення водія.

водить за нос кого перен. разг. водити за носа (за ніс) кого.

водить знакомство (дружбу) разг. знатися; розм. водитися; (дружить) приятелювати, товаришувати.

водить компанию с кем разг. водитися, водити компанію з ким.

водить (держать) на помочах кого перен. разг. не давати волі кому; розм. водити на мотузку (на налигачі) кого.

водить хлеб-соль (хлеб и соль) с кем разг. водити хліб-сіль (хліб і сіль) з ким.

водить хоровод водити танок (хоровод).

водная дорожка водяна стежка.

водная станция водна станція.

водная энергия водяна (водна) енергія.

водное пространство водяний (водний) простір.

водное хозяйство водне господарство.

в одно и то же время в один і той самий (той же) час.

в одно мгновение, в один миг (момент) умить, миттю, в (за) одну (в єдину) мить, в один момент (розм. мент).

в одно прекрасное время (однажды) одного разу, якось.

в одну дуду (дудку) дудеть перен. разг. в одну дудку грати.

в одну ноту см. на одной ноте.

в одну точку смотреть в одну точку дивитися.

водные лыжи водні лижі.

водные процедуры водні процедури.

водные растения водяні рослини.

водный кадастр водний кадастр.

водный путь водний (водяний) шлях.

водный раствор водяний розчин.

водный транспорт водний транспорт.

водоворот событий перен. вир подій.

водой не разлить (не разольёшь) кого, не разлей вода кто с кем разг. водою не розлити (не розіллєш, не розілляти) кого, нерозлийвода, як риба з водою хто з ким.

водомерное стекло водомірне скло.

водомерный пост водомірний пост.

водонапорная башня водонапірна вежа (башта).

водонепроницаемое покрытие водонепроникне покриття.

водоотводное сооружение водовідвідна споруда.

водоотталкивающая ткань водовідштовхувальна тканина.

водоочистительный фильтр водоочисний фільтр.

водоочистные сооружения водоочисні споруди.

водоплавающая птица водоплавний (плавний) птах.

водопроводная сеть водопровідна (водогінна) мережа.

водородная бомба воднева бомба.

водосточная труба водостічна труба; (вертикальная в постройках) ринва.

водосточный жёлоб водостічний жолоб; риштак.

водружать, водрузить знамя підносити, піднести (піднімати, підійняти і підняти, ставити, поставити) прапор (стяг).

[и] воды не замутить перен. ирон. води не скаламутити (не закаламутити, не помутити, не замутити, не сколотити).

водяная (болотная) курочка орн. водяна (болотна) курочка.

водяная лилия бот. а) (белая) [біле] латаття, водяна (біла) лілія (лілея); б) (жёлтая) [жовте] латаття, [жовті] глечики, жовта лілія (лілея).

водяная мельница водяний млин.

водяная сосенка (сосёнка) бот. хвосняк, сосонка.

водянистые глаза водянисті (водяві) очі.

водянистый картофель водяниста (водяна, водява) картопля.

водяной бык орн. бугай.

водяной знак водяний знак.

воевать с ветряными мельницами см. сражаться с ветряными мельницами.

военная база військова база.

военная доктрина воєнна доктрина.

военная операция воєнна операція.

военная присяга військова присяга.

военная промышленность військова промисловість.

военная тайна військова таємниця.

военная техника військова техніка.

военное время воєнний час.

военное дело військова справа.

военное положение воєнний стан.

военное превосходство військова перевага.

военно-полевой суд військово-польовий (воєнно-польовий) суд.

военно-промышленный комплекс військово-промисловий комплекс.

военные действия воєнні дії.

военные события воєнні події.

военный билет військовий квиток.

Каталог: library -> 8%20ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ%20НАУКИ -> 81%20ЯЗЫКОЗНАНИЕ -> 81.2%20УКР -> Словники
81.2%20УКР -> Олександр Пономарів Культура слова: мовностилістичні поради
81.2%20УКР -> Юрій Шевельов українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941) Стан І статус
81.2%20УКР -> «радянська школа»
81.2%20УКР -> Київ Видавництво
81.2%20УКР -> Навчальний посібник Видання друге, доповнене й перероблене вінниця "нова книга" 2003
81.2%20УКР -> Є. Д. Чак складні питання граматики та орфографії
Словники -> Рецензенти: доктор


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   63




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка