С.І. Головащук Росісько-український словник сталих словосполучень Київ Наукова думка 2001



Сторінка9/63
Дата конвертації02.09.2018
Розмір4.05 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   63
вот поди ж ты! см. вот так так!

[и] вот почему [і] ось чому.

вот так история! разг. оце так історія!

вот так клюква! прост. от тобі [й] маєш!, от тобі й на!, отакої!, туди до біса!

вот так так!, вот тебе (те) [и] на (раз)!, [да] вот поди ж ты! разг. от так так!, от тобі [й] маєш!, от тобі й на!, оце так!, отакої!, отуди к лихій годині!, отуди до біса!, отака ловись!

вот так штука! разг. от так штуковина!

вот тебе (вам)! разг. оце тобі (вам)!

вот тебе [и] на! см. вот так так!

вот то-то [и оно, и есть], вот то-то же разг. отож, ото ж то [й воно], то-то ж бо, ото ж то й є, тож то й є, тож-бо й є.

вот увидишь (увидите) разг. ось побачиш (побачите).

вотум доверия вотум довіри.

вот человек! разг. от людина!

вот (вон) [оно] что! разг. от (ось, он) [воно] що!

вот это да! разг. оце (ото) так!, оце так так!

вот это я понимаю! разг. оце я розумію!

в охоту разг. а) нареч. охоче, залюбки, радо, скільки хочеш (розм. хоч); б) (хочется) хочеться, до вподоби.

воцарилась тишина запанувала тиша.

во (в) цвете (в расцвете) лет (сил) у розквіті віку (років, літ, сил), у [самому] соку, саме в соку.

во что бы то ни стало що б то не було, хоч би що там було, будь-що-будь; (любой ценой) за всяку ціну.

впадать, впасть в азарт см. входить, войти в азарт.

впадать, впасть в бедность см. впадать, впасть в нищету.

впадать, впасть в бессознательное состояние (в беспамятство) непритомніти і знепритомнювати, знепритомніти.

впадать, впасть в детство (в ребячество) дитиніти, здитиніти, дитинитися, здитинитися, упадати, упасти в дитинство.

впадать, впасть в заблуждение помилятися, помилитися, упадати, упасти в оману.

впадать, впасть (погружаться, погрузиться) в забытьё упадати, упасти в забуття, забуватися, забутися.

впадать, впасть в изнеможение знесилюватися, знесилитися.

впадать, впасть в крайности см. вдаваться, вдаться в крайности.

впадать, впасть в неистовство см. приходить, прийти в неистовство.

впадать, впасть в немилость упадати, упасти в немилість (в неласку).

впадать, впасть в нищету (в бедность) убожіти, зубожіти, доходити, дійти до убозтва (до злиднів), упадати, упасти в злидні.

впадать, впасть (приходить, прийти) в отчаяние удаватися, удатися (поринати, поринути, упадати, упасти) у відчай (в розпач), упадати, упасти в розпуку.

впадать, впасть в ошибку припускатися, припуститися (допускатися, допуститися) помилки, робити, зробити помилку, помилятися, помилитися.

впадать, впасть в панику панікувати, запанікувати, удаватися, удатися в паніку.

впадать, впасть в противоречия припускатися, припуститися (допускатися, допуститися) суперечності, упадати, упасти в суперечності.

впадать, впасть в ребячество см. впадать, впасть в детство.

впадать, впасть в уныние засмучуватися, засмутитися, смутитися, посмутитися, удаватися, удатися в тугу.

в память чего, о ком-чём на згадку, на пам’ять, на спомин, на спогад чого, про кого-що.

в паре см. на пару.

в первое время см. первое время.

в первом часу ночи на початку першої [години].

в первую очередь (разг. голову) насамперед, передусім, передовсім, перш за все, найперше, щонайперше, у першу чергу.

в первый раз уперше, у перший раз.

в первых рядах у перших рядах (лавах).

в переделке побывать, в переделку попадать, попасть разг. потрапляти, потрапити (попадати, попасти, док. ускочити [по самі вуха]) в халепу.

впереди быть (идти) спереду (поперед, попереду) бути (йти); перен. вести перед, передувати.

в переносном смысле у переносному значенні.

в переписке быть с кем листуватися з ким.

в пересчёте на современные цены у перерахуванні (у перерахунку) на сучасні ціни.

вперять, вперить взгляд (взор, глаза) утуплювати, утупити (упирати, уперти) погляд (очі, зір); розм. упинати, уп’ясти (устромляти і устромлювати, устромити) очі (погляд), уп’ялювати, уп’ялити очі (зір).

впечатлительный юноша вразливий юнак.

впиваться, впиться глазами в кого разг. упиватися, упитися (упинатися, уп’ястися) очима (поглядом) в кого.

в пику [сказать, сделать] кому разг. на зло [сказати, зробити] кому.

вписанный треугольник мат. уписаний трикутник.

вписывать, вписать новую страницу во что перен. уписувати, уписати нову сторінку в що.

в письменной форме на письмі, у писемній формі.

впитывать, впитать влагу убирати, увібрати і убрати (усмоктувати, усмоктати) вологу.

впитывать, впитать с молоком матери см. всасывать, всосать с молоком матери.

вплотную браться, взяться за дело серйозно (як слід, по-справжньому) братися, узятися за справу (до справи).

вплотную подойти (приблизиться) к кому-чему упритул (дуже близько, щільно) підійти (наблизитися) до кого-чого.

вплоть до... аж до...

в побывку см. на побывку.

в повиновении быть покорятися.

в подарок дать подарувати.

в подмётки не годится (не станет) кто кому разг. і в слід не ступить, у підметки не годиться хто кому, і нігтя не вартий (не варт) хто чийого.

в подобном случае у такому разі.

в подражание кому, чему наслідуючи кого, що; (по образу) за взірцем кого, чого.

в подтверждение чего на підтвердження, на потвердження, на ствердження чого.

в подчинении у кого быть (находиться) підпорядкованим (підлеглим) бути кому, у підлеглості бути в кого; підлягати кому.

в пожарном порядке разг. спішно, нагально.

в позапрошлом году позаторік, позаминулого року, у позаминулому році.

в поисках кого, чего шукаючи, у пошуках, у шуканні кого, чого.

в полдень опівдні, ополудні.

вполне возможно цілком можливо.

вполне достаточно, более (больше) чем достаточно чего цілком (зовсім) достатньо (досить) чого.

в полной безопасности у цілковитій безпеці.

в полной мере повною мірою, у повній мірі.

в полной уверенности цілком певно, у цілковитій певності.

в полном вооружении у всеозброєнні, при всій (при повній) зброї.

в полном ли ты уме? чи ти сповна розуму?, чи ти при повному розумі?

в полном (во всём) параде перен. у святковому вбранні (убранстві).

в полном рассудке при повному розумі.

в полном смысле [слова] у повному розумінні (значенні) [слова].

в полном составе у повному складі.

в полном уме при повному розумі.

в полночь опівночі.

в полную силу на повну силу.

в полный голос см. во весь голос.

в полуторном размере у півтора разу.

в полуха слышать см. краем уха слышать.

в пользу кого, чего на користь кого, чого, кому, чому.

впопыхах забыть что поспішаючи (у поспіху) забути що.

в [самой] поре (в расцвете сил) разг. на порі.

в [самую] пору а) (вовремя) саме в час (впору); б) (по мерке) саме до міри.

в порядке (в природе) вещей что звичайна (природна, нормальна, зрозуміла) річ, зрозуміло що.

в порядке (в виде) исключения як виняток.

в порядке нагрузки як навантаження.

в порядке назначения як призначення.

в порядке очереди по черзі.

в последнее время см. последнее время.

в последнем счёте см. в конечном итоге.

в последний раз останнього разу, [в] останній раз.

в последующем далі, надалі.

в поте лица у поті чола.

в потёмках у сутінках; (впотьмах) поночі.

в пот ударило кого піт пройняв кого.

в поучение кому для науки, на науку кому.

в почёте, в чести кто у пошані, у шані, у шанобі хто, шанують кого.

вправе считать має право вважати.

вправлять, вправить мозга кому перен. разг. вставляти, вставити клепку, прочищати, прочистити мозок кому.

в предварительном порядке попередньо.

в предвкушении чего передчуваючи, смакуючи наперед що.

в преддверии праздника проти свята, під свято, напередодні свята.

в пределах чего у межах чого.

впредь до чего до чого; (вплоть до) аж до чого.

впредь так не делай більше (надалі) так не роби.

в прежнее время, в прежние времена за колишніх (за давніших, за попередніх) часів; давніше, давніш.

в преклонном возрасте у похилому віці.

в привычке кого что як звик хто до чого.

в придачу а) на (в) додачу; б) (сверх того) на (в) додаток, до того, до того ж.

в применении к чему у застосуванні до чого; (по отношению к чему-либо) щодо, стосовно чого.

в принудительном порядке у примусовому порядку.

в принципе у принципі.

в природе вещей см. в порядке вещей.

в присутствии кого при кому, у присутності кого.

в продолжение чего протягом, на протязі, упродовж чого.

в (по) простоте душевной (сердечной) з сердечної простоти.

[а] в противном случае книжн. а якщо ні, то..., а коли ні, то...; (а не то) а то.

в противовес чему у (на) противагу чому.

в противоположность кому, чему на протилежність кому, чому.

в противоречии с чем у суперечності з чим.

в процентном отношении у відсотковому (у процентному) відношенні.

в процессе чего у процесі чого.

в прошлом (в минувшем, в истекшем) году торік, минулого (того) року, у минулому (у тому) році.

в прошлом и настоящем колись і тепер.

в прошлый раз минулого (того) разу.

впрягаться, впрячься в работу перен. разг. упрягатися, упрягтися (запрягатися, запрягтися) в роботу.

в прямом (в буквальном) смысле [этого] слова у прямому (у буквальному) розумінні [цього] слова.

впрямь и вкось, вкось и впрямь і так і сяк, і туди і сюди.

в пух [и прах] разг. в пух [і прах); до решти, до пня, до останку, дощенту; розм. геть-чисто.

в пылу (в разгар) битвы (боя, сражения) у розпалі битви (бою).

в пылу гнева у розпалі гніву.

в рабочем порядке [решить, сделать] у робочому порядку [вирішити, зробити].

в равной мере (степени) см. в одинаковой мере.

в равном количестве в однаковій (у рівній) кількості.

в радужном свете [видеть, представлять] см. в розовом свете [видеть, представлять].

в развитие [постановления] на розвиток [постанови].

в разгар битвы (боя) см. в пылу битвы.

в разгар лета у розпалі літа, у гарячу літню пору, саме в середоліття.

в разрезе чего у розрізі чого.

вразумительный ответ зрозуміла (ясна) відповідь.

в районе чего у районі чого.

в рамках чего у рамках чого.

в ранге посла у ранзі посла.

в распоряжение кого, чего у розпорядження кого, чого.

в распоряжении чьём у розпорядженні чиїм.

в рассеянии, в рассеянности см. по рассеянности.

в рассрочку [купить или продать] на виплат (у розстрочку) [купити або продати].

врастать, врасти (прирастать, прирасти) корнями перен. уростати, урости (приростати, прирости) корінням (коренями).

в [полной] растерянности а) (какой) розгублений; б) (как) розгублено; розм. від (з) нестями.

в растрёпанных чувствах [быть] разг. не в собі [бути].

в расход вывести (пустить, списать) кого прост. знищити кого; (расстрелять) розстріляти кого.

в расцвете лет (сил) см. во цвете лет.

в расчёте на кого-что розраховуючи на кого-що.

врачебная тайна лікарська таємниця.

врачебный участок лікарська дільниця.

вращательное движение обертовий (обертальний) рух.

вращаться в кругу каком, кого бувати серед (в колі) кого.

вредить, навредить делу шкодити, нашкодити справі.

вредить, повредить здоровью шкодити, зашкодити і пошкодити (вадити, завадити) здоров’ю.

вредная работа шкідлива робота.

вредные условия шкідливі умови.

вредный человек прост. вредна людина.

врезаться и врезываться, врезаться в память перен. урізуватися і врізатися, врізатися (укарбовуватися, укарбуватися) в пам’ять; розм. даватися, датися в тямки (в тямку).

в результате унаслідок, у результаті.

времена года пори року.

временная нетрудоспособность тимчасова непрацездатність.

временная работа тимчасова робота.

временное пользование тимчасове користування.

временное явление тимчасове явище.

временно исполнять обязанности тимчасово виконувати обов’язки.

временный поверенный в делах (по делам) тимчасовий повірений у справах.

время врачует раны см. время [все] раны лечит.

время — деньги час — це гроші.

время идёт час іде (минає).

время — лучший врач (лекарь) час — найкращий лікар.

время не ждёт (не терпит, не стоит) час не чекає (не жде, не стоїть).

время от времени, от времени до времени час від часу, часом, часами, з часу до часу, коли-не-коли, подеколи.

время покажет час покаже, з часом буде видно, з часом побачимо.

время (история) работает на кого час (історія) працює на кого.

время [все] раны лечит, время врачует раны час [усе] лікує, час [усі] рани гоїть.

время терпит ще є час.

время уходит (течёт) час іде (минає).

вроде бы, вроде как разг. наче, неначе, ніби, нібито.

вроде того как... разг. схоже на те як..., подібно до того як...

врождённый талант природний талант (хист).

в розницу на (у) роздріб.

в розовом свете (цвете), в радужном свете [видеть, представлять кого, что] у рожевому світлі, у рожевих барвах [бачити, уявляти кого, що].

в роли кого, чего у ролі кого, чого.

в рот не брать, не взять чего у рот не брати, не взяти чого.

в рот не идёт что разг. у горло не лізе що.

в рубашке родился кто перен. разг. у сорочці народився хто.

врубовая машина техн. врубова машина.

в ружьё! до зброї!

в руках [быть, находиться] кого, чьих, у кого у руках [бути] кого, чиїх, у кого.

в руках держать кого, что у руках тримати (держати) кого, що.

в руки отдать кому у руки віддати кому.

в руки просится (идёт, плывёт) перен. разг. до рук (у руки) проситься (іде, пливе).

в [целом] ряде случаев у ряді випадків.

вряд ли навряд чи.

в (на) самом деле справді, насправді, у дійсності.

в самом низу аж унизу, аж знизу.

в самый раз разг. якраз, саме враз; (вовремя) вчасно.

всасывать, всосать (впитывать, впитать) с молоком матери что усмоктувати, усмоктати (усисати, увіссати, вбирати, увібрати) з молоком матері (з материнським молоком) що.

в свете каком [видеть, представлять] у світлі якому [бачити, уявляти].

в свете чего у світлі чого.

в свободное время у вільний час; (на досуге) на дозвіллі.

в своё время свого часу, у свій час, за свого часу; (своевременно) своєчасно.

в своём кругу, в кругу своих близких поміж своїми близькими, серед своїх близьких.

в своём репертуаре кто у своєму репертуарі хто.

в своём роде у своєму роді; известной точки зрения) з певного погляду.

в своём (в здравом) уме (рассудке) кто при своєму (при повному, при здоровому, при доброму) розумі, сповна розуму, при розумі хто.

в своё удовольствие делать что собі на втіху (розм. в охотку) робити що.

в свою очередь, в свой черёд у свою чергу.

в связанном состоянии хим. у зв’язаному стані.

в связи с создавшимся положением у зв’язку із (зі) становищем, що склалося.

в связи с тем, что у зв’язку з тим, що.

все без исключения усі без винятку, геть усі; розм. чисто всі, геть-чисто всі.

всё без исключения усе без винятку, геть усе; розм. чисто все, геть-чисто все.

всё [обстоит] благополучно (хорошо); разг. всё в аккурате усе гаразд, усе добре.

всё более и более дедалі (щодалі) більше, щораз (чимраз) більше.

все в наличии усі є, усі в наявності (наявні); (присутствуют) усі присутні.

всевозможные товары всілякі товари.

всё в порядке а) (в исправном виде) усе в порядку; б) (благополучно) усе гаразд, усе добре.

всё время весь (увесь, ввесь) час.

все в сборе усі зібралися, усі в зборі.

всё в совокупности усе разом, усе в сукупності.

всё в целости усе ціле.

всего доброго (хорошего, лучшего, наилучшего)! (пожелание при прощании) на все добре (краще)!, усього доброго (кращого, ліпшого, найкращого, найліпшого)!, щасливо!

всего ничего разг. дуже мало.

всё горит в руках у кого перен. усе горить під руками (у руках) в кого.

всего хорошего см. всего доброго.

все до одного (до единого) усі до одного, геть усі; розм. чисто всі, геть-чисто всі.

всё другое см. всё прочее.

всё едино см. всё равно.

всё ещё усе ще.

всё ж, всё же усе ж, усе-таки; (однако) проте.

все за одного и один за всех усі за одного і один за всіх.

все и вся разг. геть усі; розм. чисто всі, геть-чисто всі.

всё и вся разг. геть усе; розм. чисто все, геть-чисто все.

всё или ничего усе або нічого; розм. або пан, або пропав, хоч пан, хоч пропав, або здобути (добути), або дома не бути.

всей душой см. от [всей] души.

всё как есть, всё что ни [на] есть геть усе; розм. чисто все, геть-чисто все.

все как один усі як один.

всё кончено усе кінчено (скінчено), от і кінець, от і (оце й) по всьому.

вселять, вселить надежду уселяти, уселити (викликати, викликати, док. посіяти) надію, наповнювати і наповняти, наповнити (сповнювати і сповняти, сповнити) надією.

всем берёт, взял кто разг. хоч куди, на все здатний, док. усім бере, узяв хто.

в семейном кругу у родинному (у сімейному) колі.

всем и каждому геть усім; розм. чисто всім, геть-чисто всім; усім і кожному.

всеми правдами и неправдами см. правдами и неправдами.

всемирная история всесвітня історія.

всеми средствами (мерами) усіма засобами, усяким способом, усякими (усілякими, усіма) способами.

всеми фибрами души книжн. усією душею, усім єством; книжн. усіма фібрами душі.

всем миром разг. усією громадою, усім миром.

всем сердцем щирим (усім) серцем.

всем скопом разг. гуртом, разом, спільно.

всему голова что разг. усьому голова що.

Каталог: library -> 8%20ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ%20НАУКИ -> 81%20ЯЗЫКОЗНАНИЕ -> 81.2%20УКР -> Словники
81.2%20УКР -> Олександр Пономарів Культура слова: мовностилістичні поради
81.2%20УКР -> Юрій Шевельов українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941) Стан І статус
81.2%20УКР -> «радянська школа»
81.2%20УКР -> Київ Видавництво
81.2%20УКР -> Навчальний посібник Видання друге, доповнене й перероблене вінниця "нова книга" 2003
81.2%20УКР -> Є. Д. Чак складні питання граматики та орфографії
Словники -> Рецензенти: доктор


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   63




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка