Складання та реєстрація пн на прикладах



Скачати 271.86 Kb.
Дата конвертації16.03.2017
Розмір271.86 Kb.
Складання та реєстрація ПН на прикладах

Загальні правила реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, зокрема термін їх реєстрації в ЄРПН, встановлений пунктом 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс), залишилися без змін.

Згідно із загальним правилом реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання, але не пізніше 180 календарних днів від дати їх складання.

В той же час пунктом 39 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу продовжено термін реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 липня 2015 року по 30 вересня 2015 року (включно).



Для таких податкових накладних/розрахунків коригування встановлюються такі строки реєстрації:

- податкові накладні, складені з 1 по 15 день (включно) місяця у період з 1 липня 2015 року по 30 вересня 2015 року, підлягають реєстрації в ЄРПН до останнього дня (включно) місяця, в якому вони були складені;

- податкові накладні, складені з 16 по останній день (включно) місяця у період з 1 липня 2015 року по 30 вересня 2015 року, підлягають реєстрації в ЄРПН до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.

Приклад: для податкової накладної, складеної 12 серпня 2015 року, термін реєстрації в ЄРПН припадає на період з 12 по 31 серпня 2015 року (включно), а для податкової накладної з датою складання 25 вересня 2015 року – з 25 вересня 2015 року до 15 жовтня 2015 року (включно).

Крім того, згідно з пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року, не застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 120-1.1 статті 120-1 розділу ІІ Кодексу (10 відсотків, 20 відсотків, 30 відсотків, 40 відсотків).

Також пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу визначено, що реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу (далі – реєстраційна сума) починаючи з четвертого робочого дня після дати набрання чинності Законом № 643 (з 04.08.2015).

Таким чином, податкові накладні/розрахунки коригування, складені до 01.07.2015, починаючи з 04.08.2015 реєструються в ЄРПН без обмеження реєстраційною сумою та не беруть участі в обрахунку її показників. При цьому термін їх реєстрації в ЄРПН не повинен перевищувати 180 календарних днів з дати їх складання.

Законом № 643 також деталізовано порядок реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, зокрема визначено відповідальну особу за реєстрацію в ЄРПН розрахунку коригування. Так, відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації.

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.

Розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), в тому числі і до податкових накладних, складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягає реєстрації таким платником податку.

Таким чином, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 Кодексу за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН розрахунків коригування, складених починаючи з 01.10.2015, до податкових накладних застосовуватимуться до платника податку, на якого покладено обов’язок реєстрації відповідного розрахунку коригування в ЄРПН.

Особливості формування податкового кредиту

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

До набрання чинності  Законом № 643 зазначений термін становив 180 календарних днів.

Податкові накладні/розрахунки коригування, які станом на 29.07.2015 (дата набрання чинності Законом № 643) року не зареєстровані в ЄРПН, та по яким станом на вказану дату сплинув граничний термін їх реєстрації в ЄРПН (з дати їх складання минуло 180 календарних днів), не можуть бути зареєстровані в ЄРПН після 29.07.2015 року та включені до складу податкового кредиту.

Приклад 1: податкова накладна з датою складання 15.01.2015 року, яка до 29.07.2015 року не була зареєстрована платником в ЄРПН, починаючи з 29.07.2015 року не може бути зареєстрована в ЄРПН та включена до складу податкового кредиту.

Приклад 2: податкова накладна з датою складання 10.08.2015, яка була зареєстрована в ЄРПН 10.11.2015, може бути включена покупцем (отримувачем) товарів/послуг до складу податкового кредиту не пізніше ніж через 365 календарних днів починаючи з 10.08.2015, але не раніше листопада 2015 року, тобто в період з листопада 2015 року по серпень 2016 року.

Особливості складання податкових накладних при визначенні податкових зобов’язань з вартості товарів послуг, придбаних для повного або часткового використання в неоподатковуваних операціях.

Законом № 643 внесено зміни до пункту 198.5 статті 198 та до статті 199 розділу V Кодексу в частині нарахування податкових зобов’язань у разі, якщо придбані товари/послуги призначаються для використання у неоподатковуваних операціях чи не в господарській діяльності.

Так, відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу платник податку, який використовує придбані товари/послуги у неоподатковуваних операціях чи не в господарській діяльності, зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами.

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (пункт 199.1 статті 199 Кодексу).

Перша зведена податкова накладна за такими операціями, здійсненими  у липні 2015 року, може бути складена платником до 31.07.2015 включно.



Рекомендації щодо заповнення табличної частини такої податкової накладної:

  • у графі 2 "Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання, оплати)" зазначається дата складання такої податкової накладної (не пізніше останнього дня звітного періоду);

  • у графі 3 "Номенклатура товарів/послуг продавця" можуть зазначатися номери та дати податкових накладних, отриманих від постачальників за придбаними товарами/послугами, необоротними активами, які використані (призначені для використання) в неоподатковуваних операціях чи не в господарській діяльності;

  • графа 4 "Код товару згідно з УКТ ЗЕД" не заповнюється;

  • у графі 5.1 "Умовне позначення" вказується "грн.";

  • графи 5.2, 6, 7, 10, 11 та 12 не заповнюються;

  • у графах 8 та/або 9 вказується загальна вартість/загальна частина вартості товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу в залежності від розміру ставки (20 чи 7 відсотків), яка нарахована при їх придбанні.

  • у графі 13 вказується загальна вартість товару/послуги, необоротного активу за всіма перерахованими у графі 2 податковими накладними, вказана окремими рядками у графах 8 та/або 9;

  • у розділі ІІІ "Податок на додану вартість" у графах 8, 9 та 10 вказується сума податку, обчислена за відповідною ставкою. При нарахуванні податкових зобов’язань використовується та ставка податку (20 чи 7 відсотків), яка застосовувалась при придбанні таких товарів послуг, необоротних активів;

  • у розділі ІV "Загальна сума з ПДВ" у графах 8, 9 та 10 вказується загальна сума операцій.

Якщо платником податку протягом звітного періоду придбавались товари/послуги з податком на додану вартість, який включається до складу податкового кредиту, для використання в операціях, які не є об’єктом оподаткування, та в операціях, які звільнені від оподаткування, то в такому випадку складається дві зведені податкові накладні:

- одна податкова накладна складається на суму податкових зобов’язань, нарахованих на вартість товарів/послуг, використаних (призначених для використання) у звільнених від оподаткування операціях;

- друга податкова накладна складається на суму податкових зобов’язань, нарахованих на вартість товарів/послуг, використаних (призначених для використання) в операціях, які не є об’єктом оподаткування.

У верхній лівій частині таких податкових накладних вказується відповідна помітка "Х" та зазначається відповідний тип причини (08, 09 відповідно).

Для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, податкові зобов’язання визначаються та податкова накладна складається у випадку, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту.

По товарам/послугам, необоротним активам, придбаним без податку на додану вартість як до 01.07.2015 року так і після цієї дати, що використовуються (починають використовуватись) в неоподатковуваних операціях, податкові зобов’язання не нараховуються.

Особливості складання податкових накладних при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що мають безперервний або ритмічний характер.

Законом № 643 також внесено зміни до пункту 201.4 статті 201 Кодексу та визначено порядок складання податкових накладних платниками податку при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що мають безперервний або ритмічний характер.

Так, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу з урахуванням внесених змін платники податку в разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

- покупцям – платникам податку – можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;

- покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Якщо протягом місяця постачальник отримав в рахунок оплати вартості товарів/послуг більше коштів, ніж було фактично поставлено протягом такого місяця товарів/послуг, то таке перевищення вважається попередньою оплатою, на яку складається окрема податкова накладна у загальному порядку. Така податкова накладна складається не пізніше останнього дня відповідного звітного періоду.

Для цілей застосування норм Кодексу ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Приклад: якщо платник податку - постачальник протягом звітного періоду здійснив ритмічні постачання товарів:

- 10 операцій з постачання товарів покупцю А – платнику податку;

- 25 операцій з постачання товарів покупцю В – неплатнику податку;

- 30 операцій покупцю С – неплатнику податку.

В такому випадку не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, платник податку зобов’язаний скласти:

- для покупця А зведену податкову накладну, в якій буде відображено обсяг 10 операцій з постачання товарів, поставлених йому за відповідний звітний період;

- по операціям з покупцями В та С – неплатниками ПДВ скласти одну зведену податкову накладну, в якій зазначити загальний обсяг 55 (25 + 30) операцій з постачання товарів таким покупцям.
ДФСУ: особливості складання подат кової звітності за періоди, пчинаючи з липня 2015 року

З урахуванням змін, внесених до статті 198 розділу V Кодексу Законами України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі – Закон № 71) та від 16 липня 2015 року № 643-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі – Закон № 643), з 1 липня 2015 року податковий кредит звітного періоду формується платником податку з сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).

Одночасно пунктом 198.5 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю.

Якщо товари/послуги, необоротні активи придбані без податку на додану вартість (придбані у неплатників ПДВ, звільнені від оподаткування тощо), то у разі їх призначення для використання та/або початку використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю, нарахування податкових зобов’язань не здійснюється незалежно від дати їх придбання.

Для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, які призначаються для використання та/або починають використовуватися у зазначених вище операціях, податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу нараховуються тільки у випадку, якщо суми податку, нараховані (сплачені) під час їх придбання або виготовлення, були включені до складу податкового кредиту.

З урахуванням наведеного, починаючи з липня 2015 року податкова декларація з податку на додану вартість (далі – декларація) складається з урахуванням таких особливостей її заповнення.



1. Особливості заповнення Розділу І декларації "Податкові зобов’язання".

Податкові зобов'язання, які платник податку зобов'язаний нарахувати згідно з пунктами 198.5 статті 198 та 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, вказуються в рядку 1.1 декларації, якщо для нарахування податкових зобов’язань застосовується ставка податку 20 відсотків, та у рядку 1.2 декларації – якщо застосовується ставка 7 відсотків.

Для нарахування податкових зобов’язань у відповідності з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу частка використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях визначається по аналогії з правилами, встановленими пунктом 199.2 статті 199 розділу V Кодексу для визначення частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг в неоподатковуваних операціях визначається як відсоток обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що не оподатковуються податком на додану вартість (операції, що звільнені від оподаткування, та операції, що не є об’єктом оподаткування), за попередній календарний рік у загальному обсязі постачання за такий рік (сукупний обсяг оподатковуваних (без урахування сум податку) та неоподатковуваних операцій).

В додатку  7 (Д7) до декларації за січень 2015 року була розрахована частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, яка повинна була використовуватися протягом 2015 року для формування податкового кредиту (графа 6 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації). Починаючи з липня 2015 року для визначення податкових зобов’язань у відповідності з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу слід використовувати частку, яка визначається як різниця між 100 відсотками та значенням графи 6 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації за січень 2015 року.

Приклад.

Платником протягом кількох років здійснюється щомісячна оплата оренди складського приміщення, в якому одночасно зберігаються призначені для реалізації учнівські підручники вітчизняного виробництва (операції з їх постачання звільняються від оподаткування згідно з підпунктом 197.1.25 статті 197 розділу V Кодексу) та ввезені на митну територію України друковані видання іноземного виробництва (операції з їх постачання оподатковуються за ставкою 20 відсотків).

В 2015 році ця плата згідно з договором становить 12'000 грн. (10'000 + 2'000 ПДВ) на місяць.

Оскільки послуга з оренди одночасно використовується в оподатковуваних і в звільнених від оподаткування операціях, то за правилами формування податкового кредиту, які були діючими до 1 липня 2015 року, до складу податкового кредиту могла бути віднесена не вся сума ПДВ 2'000 грн., а лише та її частина, яка відповідає частці оподатковуваних операцій в загальному їх обсязі.

Протягом першого півріччя 2015 року для визначення розміру сум податку, сплаченого за оренду складського приміщення, які могли бути включені до складу податкового кредиту, платник використовував частку обсягу оподатковуваних операцій у загальному обсязі операцій. Розмір частки на 2015 рік, обчислений у додатку 7 (Д7) до декларації за січень 2015 року, становить 65 відсотків.

За результатами червня 2015 року з 2'000 грн. сплаченого податку платником до складу податкового кредиту було включено 1'300 грн. та відображено в декларації за червень у розділі ІІ "Податковий кредит" в рядку 15.1 у колонці А обсяг операції 6500 грн. (10'000 грн. х 65 %) та у колонці Б суму податку 1'300 грн. (2'000 грн. х 65 %). У рядку 15.2 відображений обсяг придбаної послуги, який припадає на частку звільнених від оподаткування операцій 3'500 грн. (10'000 х [100 % – 65 %]).

З урахуванням змін, внесених до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу з 1 липня 2015 року, така ж сума платежу(12'000 грн.), сплачена в липні 2015 року за оренду того ж складського приміщення, повинна бути повністю включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації за липень у розділі ІІ "Податковий кредит" в рядку 10.1.1 у колонці А обсяг операції 10'000 грн. у колонці Б сума податку 2'000 грн.

3 1 липня 2015 року на частину обсягу придбаної послуги з оренди, яка відповідає частці звільнених від оподаткування операцій (100 % – 65 % = 35 %) платник повинен нарахувати податкові зобов’язання у розмірі 3'500 грн. (10'000 грн. х 35 %) та відобразити у розділі І "Податкові зобов’язання" у рядку 1.1 у колонці А обсяг операції 3'500 грн. (10'000 грн. х 35 %) та у колонці Б суму податку 700 грн. (2'000 грн. х 35 %) у декларації за липень 2015 року.



2. Особливості заповнення Розділу ІІ декларації "Податковий кредит".

Всі суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) при придбанні товарів/послуг починаючи з 01.07.2015, відображаються в розділі ІІ податкової декларації з податку на додану вартість:

в рядку 10.1.1, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 20 %;

в рядку 10.1.2, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 7 %;

в рядку 11.1, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 0 %.

Враховуючи те, що застосування пільгового режиму оподаткування (звільнення від ПДВ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України не змінилося, порядок відображення операцій із ввезення товарів на митну територію України в рядку 12 не змінюється.

Рядки 10.2, 11.2, 13, 14 та 15 розділу ІІ декларації не заповнюються.

3. Особливості заповнення Розділів ІІІ та ІV декларації.

Особливості відображення в ІІІ розділі податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету (далі – суми переплат), що обліковуються у інтегрованій картці платника податку (далі – ІКПП) станом на 1 липня 2015 року, визначені підпунктом 3 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, роз’яснено в листі ДФС України від 22.06.2015 № 22408/7/99-99-19-03-01-17.

Переплати, які виникли у зв’язку з перерахуванням зайвих коштів на спеціальний рахунок платника податку на додану вартість – сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 розділу V Кодексу, чи залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства відповідно до пункту 209.18 статті 209 розділу V Кодексу, при розрахунку реєстраційної суми не враховуються.

Встановлений підпунктом 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу порядок перенесення до декларацій за липень 2015 року залишків від’ємного значення, яке обліковується у платників податку станом на 01.07.2015, здійснюється окремо:

по деклараціях, за якими здійснюються розрахунки з бюджетом (форма декларації 0110);

по деклараціях сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 розділу V Кодексу (форма декларацій 0121 – 0123);

по деклараціях сільськогосподарського підприємства, яке відповідно до пункту 209.18 статті 209 розділу V Кодексу не зареєструвалося суб’єктом спеціального режиму оподаткування (форма декларації 0130).

З урахуванням вимог підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу розмір податкового кредиту платника податку за липень 2015 року збільшується:

1) на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Таке значення переноситься до рядка 20.1 розділу ІІІ декларації за липень 2015 року з рядка 24 розділу ІІІ декларації за червень 2015 року.

Якщо платник податку на додану вартість є суб’єктом спеціального режиму оподаткування та одночасно з декларацією форми 0110 складає декларації за формами 0121-0123 або 0130, значення рядка 24 розділу ІІІ кожної з форм декларацій, які подані ним за червень 2015 року (0110, 0121-0123, 0130), переноситься до рядка 20.1 розділу ІІІ відповідної декларації за липень 2015 року;

2) на суму непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду. Таке значення переноситься до рядка 20.2 розділу ІІІ декларації за липень 2015 року з рядка 31 розділу ІV декларації за червень 2015 року (форма декларації 0110), незалежно від наявності чи відсутності суми, вказаної в текстовому полі "а" перед таблицею 1 додатка 2 (Д2) до декларації за червень 2015 року, та незалежно від її розміру.

Таким чином, в декларації за липень 2015 року та в наступних звітних періодах  розділ ІV декларації не заповнюється, додаток 2 (Д2) до декларацій за такі звітні періоди не подається (крім випадків, коли платником збільшується чи зменшується залишок від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом звітних періодів до 01.02.2015 року шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації за відповідний звітний період).

Отже, починаючи з липня 2015 року платники податку не задекларують бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в розділі ІV декларації.

З липня 2015 року декларування бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку здійснюється тільки в розділі ІІІ декларації (рядок 23.2 розділу ІІІ декларації), в тому числі і за рахунок  залишку від’ємного значення, сформованого до 1 лютого 2015 року.

При виявленні, починаючи з липня 2015 року, помилок, допущених в звітних періодах до 01.02.2015, в результаті виправлення яких збільшується чи зменшується залишок від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, сума збільшення/зменшення такого залишку зі знаком "+" або "–" відповідно довідково відображається в графі 11 таблиці 1 додатка 2 до декларації за той звітний період, в якому подано уточнюючий розрахунок у зв’язку з виправленням такої помилки. Показники таблиці 1 додатка 2 до декларації не переносяться до розділу ІV.

Помилки, які були допущені в звітних періодах після 01.02.2015, виправляються шляхом внесення змін до відповідних показників розділу ІІІ уточнюючого розрахунку за відповідний звітний період.



Про передачу електронних накладних


ДФСУ у підкатегорії 108.01.02 ЗІР відповіла, чи здійснюється перерахунок іноземної валюти, яка на дату закінчення звітного періоду обліковується на поточному рахунку ЮО - платника ЄП та чи включається курсова різниця від такого перерахунку до доходу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Відповідно до ст. 5 розд. ІІ Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. 

Пунктом 10 Закону № 851 визначено, що відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.

Таким чином, передача між продавцем та покупцем податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної в електронній формі здійснюється у спосіб, передбачений домовленістю між ними, зокрема: за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.

При цьому відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем.

При цьому покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в ЄРПН та отриманим продавцем.

Декларація по ПДВ: графи 4-7 таблиці 2 додатка 8


ДФСУ у підкатегорії ЗІР відповіла, які показники (вірні чи помилкові) вказуються покупцем у графах 4, 5, 6 та 7 таблиці 2 додатка 8 (Д8) до податкової декларації з ПДВ у разі порушення продавцем порядку заповнення податкової накладної та/або порядку її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044, із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 966).

Відповідно до п. 17 розд. ІІІ Порядку № 966 у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та скановані копії документів, передбачених п. 201.10 ст. 201 розд. V ПКУ.

При заповненні заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН) (Д8) за формою згідно з додатком 8 до податкової декларації з ПДВ у разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН у графах 4 «дата податкової накладної», 5 «номер податкової накладної» зазначаються реквізити отриманої податкової накладної, а у графах 6 «Обсяг поставки (без податку на додану вартість)», 7 «Сума податку на додану вартість» таблиці 2 такої заяви вказуються вірні показники.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.


Приватні дитячі садки та школи звільнені від податку на нерухоме майно


Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для надання освітніх послуг дошкільними та загальноосвітніми закладами недержавної форми власності». Закон №654-VIII був прийнятий Парламентом 17 липня.

Метою документу є створення додаткових умов для розвитку системи освіти України, зокрема для залучення позабюджетних інвестицій в збереження, удосконалення та розвиток інфраструктури дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів недержавної форми власності.

Законом виключено із об’єктів оподаткування податком на майно, відмінне від земельної ділянки, - будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

Крім того, звільняються від сплати земельного податку дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від їх форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.



Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків"


 Законодавчим актом віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, оприлюднення узагальнюючої податкової консультації.

Внесеними змінами виключено положення що стосуються визначення контролюючим органом податкового зобов'язання платника податків у разі винесення обвинувального вироку або закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами;

уточнено умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок;

тимчасово, до 31 грудня 2016 року, звільнено платників податків від сплати штрафних (фінансових) санкцій, зазначених у податковому повідомленні-рішенні, у разі сплати податкового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Законопроект за реєстровано за №2004.
Штрафи за порушення термінів реєстрації ПН не застосовуються

При порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року, норми пункту 120 прим.1.1 ст. 120 прим. 1 Податкового кодексу України, щодо штрафних (фінансових) санкцій, не застосовуються.

Період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України.

Починаючи з четвертого робочого дня після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/ розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 прим. 1.3 статті 200 прим. 1 Податкового кодексу України.

Відповідні норми встановлено пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України в новій редакції згідно із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», який набрав чинності з 29 липня п.р.

Нагадуємо платникам: положеннями пункту 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:



  • 10 % від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

  • 20 % від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

  • 30 % від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

  • 40 % від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Пунктом 120 прим.1.2 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України встановлено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування. 

Пенсії військовослужбовців не оподатковуватимуться з 1 вересня


Відповідний Закон «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб» від 17.07.2015 р № 653-VIII підписано.

Так, скасовується оподаткування пенсій, призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Нагадаємо: внесеними змінами від 7 квітня 2015 року чинність даного закону поширюються і на сім’ї осіб рядового та командного складу, які загинули внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час антитерористичної операції, захисту незалежності й територіальної цілісності України та інші.

Закон опубліковано у газеті «Голос України» 6 серпня, № 141-142. Він набирає чинності з 1 вересня 2015 року.


Про окрему ліцензію на виїзну торгівлю

 Місце торгівлі зазначається на звороті ліцензії. Одержана ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду.        

Тому, оскільки ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) отримується суб’єктом господарювання на кожне окреме місце торгівлі, то використовувати під час тимчасової (виїзної) торгівлі ліцензію з іншого місця торгівлі не дозволяється. Для тимчасової (виїзної) торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) потрібно придбати нову ліцензію на роздрібну торгівлю за таким тимчасовим місцем торгівлі.       

 Нагадуємо також, що постановою КМУ від 17.06.2015 року № 426 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 затверджено збільшення розмірів мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв. Документ було опубліковано в газеті „Урядовий кур’єр” від 01.07.2015 №116. Він набрав чинності з 12 липня 2015 року.       

 Згідно з прийнятими змінами, ціни зростатимуть в два етапи: до 31 серпня 2015 року та з 1 вересня 2015 року. Розмір мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої підвищать: на горілку - на 25%; на коньяк - в середньому 31%; на вина - на 35%.

Каталог: upload -> files
files -> Методичні рекомендації для керівників баз стажування з підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю «Внутрішні хвороби»
files -> Вимоги до оформлення заявок розроблення технічного завдання та його складових частин
files -> Правила складання бібліографічного опису
files -> Програмний комітет співголови
files -> Агентський договір
files -> Контрольна робота на семестр є обов’язковою
files -> Державний стандарт професійно технічної освіти дспто 6131. А. 01. 50-2016 позначення стандарту
files -> Міністерство освіти і науки України Відділ освіти Овруцької райдержадміністрації Житомирської області Овруцький Центр дитячої та юнацької творчості
files -> Перелік праць І. Франка, які висвітлюють різні аспекти життя Галичини ХІХ – початку ХХ ст

Скачати 271.86 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка