«співпраця україни з міжнародними фінансовими організаціями як чинник економічного розвитку держави»



Сторінка1/5
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0.74 Mb.
  1   2   3   4   5
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ»

Кафедра банківської справи

КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни

«ГРОШІ ТА КРЕДИТ»
на тему:

«СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМИ ФІНАНСОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ЯК ЧИННИК ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ»


Студентки II курсу, групи БС - 22

напряму підготовки «Фінанси і кредит»

(«Банківські технології і процеси»)

Басос А.В.

Керівник: к.е.н., ас. Олещук М.Г.

Національна шкала ___________________

Кількість балів:_____ Оцінка ECTS:_____

Члени комісії:__________ __________________________
__________ __________________________
__________ __________________________


Суми – 2014 рік

ЗМІСТ



ВСТУП……………………………………………………………………………

3

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ………..

5

1.1

Загальна характеристика міжнародних фінансових організацій:історичний аспект діяльності та основні фактори впливу міжнародних фінансових організацій на економіку країни……………………………………………………………….

5

1.2

Класифікація міжнародних фінансових організацій……………

13

1.3

Сучасні тенденції діяльності міжнародних фінансових організацій…………………………………………………………

17




Висновки до розділу 1…………………………………………….

21

РОЗДІЛ 2

СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМИ ФІНАНСОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ…………………………...

23

2.1

Міжнародні фінансові організації, які співпрацюють з Україною, та механізми їх роботи………………………………..

23

2.2

Проблемний аспект співпраці міжнародних фінансових організацій з Україною……………………………………………

33

2.3

Перспективи співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями………………………………………………………

39




Висновки до розділу 2…………………………………………….

49

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...

51

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………..

53


ВСТУП

В умовах макроекономічної нестабільності країн, що сформувалася на тлі фінансового-економічної кризи 2008-2009 рр., політичної нестабільності і світі та слабкими темпами розвитку країн з перехідною економікою, найбільшої актуальності набуває діяльність міжнародних фінансових організацій в напрямку стримування негативних економічних процесів.

Саме вони, у процесі включення у світовий валютно-фінансовий простір усі групи країн, формують сталі і системні зв’язки між ними, які виходять за межі суто валютно-фінансових і розвиваються як економічні в цілому. На сьогоднішній день основна проблема полягає в тому, що роль окремих груп країн у цьому процесі визначається міжнародними фінансовими організаціями, оскільки вони перебирають на себе функції створення рамкових умов світового економічного порядку, зокрема валютного, акумулювання у світовому масштабі тимчасово вільних валютних коштів і їх розподіл між країнами-позичальниками.

Україна, як країна з транзитивною економікою, є на сьогодні найбільш незахищеною від ринкової кон’юнктури яка склалася під тиском не лише економічних факторів, а й від політичних питань кінця 2013 та початку 2014 року. Значний економічний потенціал країни на сьогодні частково реалізується саме за допомогою тісної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями в багатьох напрямках. Виходячи з вищезазначеного, актуальним є дослідження особливостей відносин України з даними організаціями з огляду на сучасну ситуацію в світовій економіці та аналіз перспектив побудови оптимального сценарію співпраці в майбутньому.



Метою курсової роботи є вияв основних особливостей та перспектив співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями.

В ході написання курсової роботи було виконано такі завдання:

  • дослідити історичний аспект формування та організації діяльності міжнародних фінансових організацій;

  • проаналізувати основні тенденції їх діяльності на світовому та вітчизняному ринку;

  • надати характеристику співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями, що діють на вітчизняному ринку;

  • виявити основні проблеми співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями;

  • розробити рекомендації щодо перспективних шляхів розвитку співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями.

Об’єктом дослідження є вплив міжнародних фінансових організацій на економічний розвиток країни.

Предметом дослідження є сучасні особливості співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями.

Під час написання курсової роботи були використані таці методи:

  • індукції (аналіз факторів впливу на діяльність міжнародних фінансових організацій та виявлення загальних перспектив їх функціонування);

  • аналізу та синтезу (виокремлення функцій міжнародних фінансових організацій на міжнародному ринку та дослідження механізму їх роботи);

  • наукової абстракції ( прогнозування економічних явищ та можливих тенденцій у діяльності міжнародних фінансових організацій);

  • статистичні методи (розрахунок фінансової сторони відносин між Україною та міжнародних фінансових організацій).

  • табличні та графічні методи ( наочне представлення основних даних, що відображають тенденцію співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями України).

Інформаційною базою роботи стали праці російських та українських вчених, інформація з статистичних вісників, статистичні дані з офіційних сайтів України та міжнародних фінансових організацій, закони України.
РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ

    1. Загальна характеристика міжнародних фінансових організацій: історичний аспект діяльності та основні фактори впливу міжнародних фінансових організацій на економіку країни



На межі двох тисячоліть в житті практично всіх держав світу центральне місце займають глобальні економічні, фінансові та валютні проблеми. Вони значною мірою впливали на розвиток всіх країн планети і в період Першої та Другої світових війн, і у роки Великої Депресії, і міжнародних валютних криз, а також продовжують впливати і на сьогодні. Їх розв’язання так чи інакше покликані вирішити спеціальні органи – міжнародні фінансові організації котрі є фундаментом світової економічної безпеки.

Різні міжнародні фінансові організації (МВФ - Міжнародний валютний фонд, МБРР - міжнародний банк реконструкції та розвитку, МФК - Міжнародна фінансова корпорація, МАР – Міжнародна асоціація розвитку), володіють різними за обсягом правами і, відповідно, мають різні обов' язки. Так, Бреттон-Вудські угоди наділили МВФ і МБРР спроможністю нести права і обов' язки згідно з нормами міжнародного права. Міжнародна правосуб'єктність Банка і Фонда має функціональний характер, який виявляється у договірній правоспроможності і дієздатності. Обсяг прав і обов'язків МБРР є більшими за МАР або МФК. Але Асоціація і Корпорація мають такі права і обов' язки, якими не володіє МБРР [23].

Згідно з офіційного визначення, міжнародні фінансові організації (далі - МФО) - створені кількома державами організації - суб'єкти міжнародного публічного права, які надають фінансові ресурси державам - членам МФО на умовах, визначених їх установчими документами, і членом яких є Україна [10]. Також дані організації в сучасному світі називають фінансово-кредитними та валютно-фінансовими та прирівнюють один до одного.

Право міжнародних організацій можна визначити як сукупність норм, що регулюють процес створення, діяльності і припинення існування міжнародних організацій, а також норм, що визначають їхній правовий статус і обсяг правочинностей. Беручи до уваги, те, що міжнародні організації за своєю юридичною природою є суб'єктами сучасного міжнародного права похідного характеру (тобто, вторинними), підкреслимо, що вони являють собою об'єднання держав, створені ними в повній відповідності до вимог міжнародного права, а значить, тільки на основі міжнародного договору, для вирішення якихось конкретних завдань [12].

В умовах глобалізацій них процесів міжнародні фінансові організації почали відігравати дедалі більшу роль у міжнародних економічних відносинах. Це пояснюється тим, що саме через канали цих організацій проходить значна частка світових інвестицій, купівля та продаж валюти для фінансування експорту й імпорту. Особливо важливою є діяльність цих організацій для країн, що здійснюють перехід до ринкових відносин і готові використати як управлінський досвід міжнародних фінансових організацій, так і власні реальні можливості.

У світовій практиці основні міжнародні фінансові інституції об'єднані під загальною назвою «Світовий банк». Необхідно проаналізувати загальну характеристику діяльності найвпливовіших міжнародних фінансових організацій від їх створення, дослідити мету та завдання, які вони виконують на сьогоднішній день.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку заснований у червні 1944 р. на валютно-фінансовій конференції в Бреттон-Вудсі (США) під егідою ООН. Метою діяльності МБРР є сприяння економічному розвитку країн, що розвиваються. Капіталовкладення спрямовуються на будівництво доріг та електростанцій, шкіл і зрошувальних систем, на розвиток сільськогосподарських структур, перекваліфікацію вчителів, програми підвищення життєвого рівня населення тощо.

Взагалі перші позики Світового банку були використані на фінансування зруйнованою війною економіки країн Західної Європи. У перші роки функціонування Світового банку великий обсяг допомоги країнам, що розвиваються, був наданий на фінансування специфічних проектів розвитку, таких, наприклад, як установлення ліній електропередачі і будівництво автодоріг, мостів та залізниць. Згодом відбулося скорочення фінансування великих промислових проектів, натомість головними стали проекти, спрямовані на підвищення продуктивності І життєвого рівня найбідніших прошарків місцевого населення. Більшість із цих проектів передбачали підготовку спеціалістів для модернізації фірм, підвищення кваліфікації вчителів, застосування «ноу-хау» на малих підприємствах та ін.

Світовий банк відреагував на кризові явища в світі наданням позик для реалізації широкої програми удосконалення економічної політики, що дістала назву структурної перебудови. Метою цієї програми, окрім іншого, стало спрямування обмежених ресурсів у більш ефективні інвестиції, на скорочення бюджетних дефіцитів або зниження інфляції.

Починаючи з 1989 року комісійні становили 0,25% від усіх позик банку, оскільки він щорічно відмовлявся від 0,50% своєї оплати за кредит. У 1993 році банк затвердив також відмову від 25 базисних пунктів у ставці позичкового процента на 1994 рік для тих боржників, що робили свої внески з оплати боргу протягом шести місяців за 30 днів до терміну оплати.
З 1980 року банк почав проводити особливу фінансову політику шляхом випуску «євробонів», а потім і міжнаціональних бонів, що сприяло розвитку міжнародних ринків капіталу, визначенню і відкриттю нових секторів. Банк став спонсором інноваційних концепцій.

З 1982 року банк також реалізує активну програму обміну валюти на умовах «своп» (купівля іноземної валюти в обмін на національну з наступним випуском) як частину операцій із фондом.

На початку свого створення Світовий банк складався з однієї установи- Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Потім він був доповнений трьома філіями. Міжнародна фінансова корпорація була створена в 1956-му році для сприяння зростанню приватного сектора в країнах, що розвиваються, шляхом надання консультацій і інвестицій без гарантії з боку держави. Міжнародна асоціація розвитку була створена в 1960-му році для забезпечення концесійної допомоги найбіднішим країнам світу. Багатостороннє агентство гарантій інвестицій (БАГІ) було створено для залучення іноземних інвестицій у країни, що розвиваються, страхуючи їх у разі політичного ризику.

Ці філії були створені з метою виконання різних завдань. Кожний із них має власний статут і самостійне членство. Президент МБРР є одночасно президентом конкретної філії, Рада виконавчих директорів керує МБРР, МФК і МАР (БАГІ має окрему Раду директорів, більшість його членів є виконавчими директорами МБРР).

Отже з огляду на вищесказане необхідно проаналізувати загальні аспекти становлення даних організацій.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) є членом групи Світового банку. Була заснована в 1956 році для сприяння приватним підприємствам у країнах, що розвиваються. Корпорація виконує це завдання, фінансуючи проекти приватного сектора, мобілізуючи додаткове фінансування від інших інвесторів і кредитодавців, а також забезпечуючи надання консультаційних послуг і технічної допомоги урядовим і діловим колам із проблем інвестицій.

На відміну від Світового банку, МФК надає позики приватним компаніям і не потребує гарантій від урядів, яким надається допомога. Корпорація також здійснює інвестиції в основний капітал підприємств у країнах, що розвиваються, а також надає додаткові позики та здійснює фінансування основного капіталу на міжнародних фінансових ринках.

МФК є найбільшим джерелом прямого фінансування проектів приватного сектора в країнах, що розвиваються. І хоча Корпорація виділяє позики і здійснює інвестиції на ринкових умовах, вона не конкурує з приватним капіталом, фінансуючи проекти, що не можуть одержати суттєвої фінансової підтримки на прийнятних умовах з інших джерел.

Корпорація фінансує загалом створення нових компаній та бере участь у розширенні існуючих або в модернізації діючих компаній у різноманітних секторах економіки - від агробізнесу до виробництва енергії і видобутку вугілля. Окремі проекти МФК стосуються розвитку фінансового сектора в країнах, що розвиваються, наприклад, шляхом фінансування створення таких установ, як інвестиційні банки і страхові компанії.

МФК може виділяти позики, здійснювати інвестиції в основний капітал і готувати інструменти квазіосновного капіталу в будь-яких комбінаціях, необхідних для обґрунтованого фінансового забезпечення з самого початку розроблення проекту. Корпорація може надавати додаткову фінансову підтримку через фінансування повних або часткових гарантій з інших джерел фінансування.

Багатостороннє агентство гарантій інвестицій (БАГІ). Для країн, що розвиваються, особливо важливим є прямі іноземні інвестиції. Вони дають змогу залучати капітал, необхідний для розвитку зростаючого приватного сектора, що, у свою чергу, створює потенціал робочих місць і технічні можливості передання сучасних технологій із промислове розвинутих країн. Частка прямих іноземних інвестицій у країнах, що розвиваються, становить нині третину нетто потоку довгострокових ресурсів.

БАГІ було створено в 1988 році для допомоги інвесторам у вирішенні зазначених вище проблем. Його основна мета - сприяння поширенню потоку іноземних інвестицій шляхом їх страхування від некомерційних (політичних) ризиків і створення сприятливого клімату для інвесторів.

Ідея страхування інвестицій від політичних ризиків не є новою з огляду на кризові явища та політичні події останніх років. У 1948 році програма уряду США вперше запропонувала таку форму страхування від «катастроф» для американських фірм, що інвестували в економіку Західної Європи. БАГІ створене саме для страхового забезпечення інвестицій, які виходять за межі перелічених умов, а також для доповнення діяльності існуючих установ страхування інвестицій такими послугами, як співстрахування і перестрахування.

БАГІ пропонує страхове забезпечення інвестицій у таких випадках:



  • відсутність конвертованої валюти;

  • експропріація;

  • війна і громадянська непокора;

  • розривання контракту.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) заснована в 1960 р. як філія Світового банку. Головна особливість її діяльності полягає в тому в тому, що вона надає безпроцентні позики найбіднішим країнам світу. Тільки ті країни, річний прибуток у яких на душу населення становить менше ніж 1305 дол. США, мають право на позику МАР. Проте на практиці переважна більшість позик МАР було надано країнам, що мають прибуток на душу населення 800 дол. США і нижче. Позики МАР, відомі як «кредити», мають 10-річний період відстрочки і підлягають оплаті протягом 35-45-річного періоду (відповідно до кредитоспроможності країни-одержувача). Грошові надходження, які потім МАР дає в борг, формуються за рахунок вкладів найрозвинутіших країн. Незважаючи на те, що МАР є юридичне незалежною від Світового банку організацією, вона використовує його персонал і організаційно-технічні засоби.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) був створений у 1991 р. для фінансування малого і середнього бізнесу в країнах Центральної і Східної Європи.

Головні інструменти фінансування: кредити (їх частка найвища - 78%), акціонерний капітал (21%, і ця частка постійно зростає) і банківські гарантії (1%). Мінімальна сума фінансування, що дається на проект - 5 млн екю (5,5 млн дол.) або 30-35% від загального обсягу необхідних ресурсів, хоча тут можливий і гнучкий підхід, якщо невеликий проект важливий для країни.

Відповідно до головного канону ЄБРР - Угоди акціонерів про створення - Банк зобов'язаний у кожній країні після закінченні 5-річного терміну з початку здійснення операції мати не менше 60% фінансування в приватному секторі і не більше 40 % - у державному. Якщо кредитується держава, то перевіряється її кредитоспроможність і відповідний сектор економіки. При перевірці з'ясовується, чи покривають тарифи витрати на виробництво, чи сприяє державна політика демонополізації в галузі, як проходять структурні реформи, як буде погашатися наданий підприємству під державну гарантію кредит (проте останнього не буде, якщо є підозра, що виплати здійснюватимуться з бюджету держави). Як міжнародна фінансова організація, Банк користується статусом преференційного кредитора, і у разі реструктуризації країною зовнішніх боргів офіційним кредиторам кредити ЄБРР не підлягають такій реструктуризації.

Серед усіх міжнародних фінансових організацій в діяльності ЄБРР найбільш чітко виявлений екологічний аспект. Усі проекти проходять дуже жорстку експертизу у відповідному департаменті, і якщо виникає підозра щодо можливості заподіяння шкоди навколишньому середовищу, шанси таких проектів на одержання фінансової допомоги з боку ЄБРР низькі.

Євробанк також є мобілізатором додаткових джерел фінансування, наприклад комерційних банків і стратегічних інвесторів. У разі синдикованого кредитування приватного сектора (тобто участі в кредиті приватних банків) усі вони опиняються під керуванням «преференційного кредитора» ЄБРР і тому охоче беруть участь у фінансуванні невідомих і ризикованих проектів у регіоні. У 1997 р. на кожний наданий Банком долар його партнери вклали ще 2 дол. США співфінансування.

За період із 1991 до кінця 1997 р. Рада директорів ЄБРР затвердила 467 проектів на загальну суму більш ніж 15 млрд. дол. США. Не всі затверджені проекти були підписані, тобто стали юридично затвердженими зобов'язаннями сторін, деякі були достроково погашені або анульовані. Загальна сума чистих зобов'язань Банку за підписаними проектами становила наприкінці 1997 р. 2,8 млрд. дол. США.

Також однією з найвпливовіших міжнародних фінансових організацій в світі є Міжнародний Валютний Фонд (МВФ), який був заснований у 1944 році на конференції світових лідерів у Бреттон-Вудсі. Головне завдання Фонду полягало в тому, щоб нормалізувати національну монетарну політику 30-х років у повоєнний період. Будівництво доріг, мостів, комунікацій, енергетичних систем та інших основних бз'дівельних споруд, зруйнованих війною в Європі, покладалося на Міжнародний банк реконструкції та розвитку.

Якщо Світовий банк надає позики країнам, що розвиваються, то до послуг і ресурсів МВФ можуть звертатися всі держави. З огляду на те, що міжнародна торгівля й інвестиції мають глобальний характер, кожна країна купує і продає іноземну валюту для фінансування експорту й імпорту. МВФ здійснює моніторинг таких угод і проводить консультації з краінами-членами щодо шляхів створення гнучкої стабільної монетарної системи. МВФ також пропонує надання технічної допомоги на рівні макроекономічного менеджменту і розширює фінансову допомогу країнам, що взяли на себе зобов'язання змінити економічну політику.

Головний напрямок діяльності МВФ полягає в розробленні економічної політики. Фонд стежить за монетарною і фінансовою політикою своїх членів у тих аспектах, що можуть вплинути на їхню можливість фінансувати свій імпорт і експорт, тобто на «платіжний баланс». Фонд розробляє рекомендації під час регулярних консультацій з урядовими чиновниками щодо того, які заходи необхідно вживати в політиці, щоб запобігти проблемам у майбутньому. Він надає позики країнам-членам, котрі мають короткочасні проблеми, пов'язані з зовнішніми платежами. МВЙ прагне досягти повної конвертованості валют країн-членів у межах гнучкого курсу валют, що набрав чинності в 1973 р [11].


Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання
123456789 -> Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання Оздоровче і прикладне значення занять
123456789 -> «Аналіз розподілу та використання прибутку банку»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка