«співпраця україни з міжнародними фінансовими організаціями як чинник економічного розвитку держави»



Сторінка2/5
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0.74 Mb.
1   2   3   4   5

Отже, виходячи з цілей та завдань кожної організації можна зробити висновок, що вони спрямовані саме на підтримку стабілізації економічного зростання кожної країни але різними шляхами. Діяльність міжнародних фінансових організацій набуває дедалі більшого значення і для України. Вона сприяє переходу економіки до ринкових відносин, стабілізації й економічному прогресу.


    1. Класифікація міжнародних фінансових організацій

Для аналізу видів міжнародних фінансових організацій доцільно розглянути де вони представлені в загальній класифікації міжнародних організацій взагалі, адже формування класифікації вузькоспеціалізованих організацій потребує попереднього дослідження аспектів та критеріїв їх формування.

Проблемним аспектом, який на сьогодні турбує багатьох дослідників є не досить чітке розмежування повноважень кожної міжнародної організації, що здійснює свою діяльність саме в галузі фінансових питань, адже доцільність існування структурованої класифікації дозволить орієнтуватися за спрямуванням діяльності кожної з них та досліджувати основні функції, які має виконувати кожна організація.

На сьогоднішній день класифікація міжнародних організацій, зумовлена їх значною кількістю, різноманітністю сфер діяльності, здійснюється за такими базовими критеріями, тому необхідно структурувати різні види міжнародних організацій та виявити місце в них МФО за різними критеріями (таблиця 1.1).


Таблиця 1.1 – Класифікація міжнародних організацій [11]

Критерій

Види

За характером членства та юридичною природою учасників

  • міжнародні міжурядові організації

  • неурядові міжнародні організації

За предметом діяльності

  • політичні

  • економічні

  • кредитно-фінансові

  • військово-політичні

  • з питань охорони здоров'я

  • культури

  • торгівлі та ін.

За колом учасників

  • універсальні,

  • відкриті для участі всіх держав

  • регіональні

Продовження таблиці 1.1



За компетенцією

За характером повноважень

  • міждержавні

  • наддержавні (наднаціональні)

За умовами участі

  • відкриті

  • закриті

За цілями і принципами діяльності

  • правомірні

  • протиправні

За організаційними принципами

  • міжнародні організації, що не входять до системи ООН

  • міжнародні організації системи ООН

  • регіональні економічні організації.

Для аналізу даних наведених в таблиці 1.1 можна зазначити, що міжнародні фінансові організації за різними критеріями входять до даної класифікації, наприклад за колом компетенції МФО належать до організацій зі спеціальною компетенцією. Але певні риси міжнародних фінансових організацій притаманні також і організаціям загальної компетенції, а також організаціям іншої (нефінансової) спрямованості. Найбільш широку компетенцію серед усіх МФО має Міжнародний валютний фонд., але необхідно навести деякі роз’яснення, щодо діяльності кожного виду міжнародних організацій.

Міжнародна міжурядова організація - це об'єднання держав, створене на основі договору з метою досягнення спільних цілей, для якого характерним є членство держав, наявність установчого міжнародного договору, постійних органів, здійснення діяльності в інтересах держав-членів, поважаючи їх суверенітет як суб'єкта міжнародного права.

Неурядова міжнародна організація створюється на основі об'єднання фізичних чи юридичних осіб у формі асоціацій, федерацій і діє в інтересах членів для досягнення конкретних цілей.

Також щодо організацій за критерієм компетенції, то організації спеціальної компетенції налагоджують співробітництво в окремій сфері (Всесвітня поштова спілка, Міжнародна організація праці, Всесвітня організація охорони здоров'я, Міжнародне агентство з атомної енергії) і поділяються за напрямами діяльності - політичні, економічні, соціальні, культурні, наукові, релігійні.

До міждержавних організацій належать майже всі міжнародні організації, метою яких є здійснення міждержавного співробітництва і рішення адресовані державам-членам. Головною метою наддержавних організацій є здійснення інтеграції, а їх рішення поширюються безпосередньо на фізичних та юридичних осіб держав-членів. Наприклад, такою наддержавною організацією є Європейський Союз (ЄС).

Також існує класифікація міжнародних організацій за сферою багатостороннього регулювання передбачає їх поділ на групи залежно від сфер і цілей регулювання:


  • організації, що регулюють економічне та промислове співробітництво і галузі світового господарства;

  • організації в системі регулювання світової торгівлі;

  • регіональні економічні організації в системі регулювання світового господарства;

  • міжнародні та регіональні організації з регулювання підприємницької діяльності;

  • неурядові організації та об'єднання, які сприяють розвитку міжнародних господарських зв'язків [23].

Якщо проводити дослідження саме діяльності міжнародних фінансових організацій в структурі класифікацій всіх міжнародних організацій, то необхідно зазначити, що головними критеріями класифікації МФО є умови членства, коло компетенції й учасників, характер повноважень. Характеристика основних видів міжнародних фінансових організацій за основними критеріями класифікаціїї наведена в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Характеристика основних видів міжнародних фінансових організацій [23]



Критерій

Види

Характеристика

За колом компетенції (функціональною спрямованістю)

  • загальної

  • спеціальної компетенції

За цим критерієм МФО належать до організацій зі спеціальною компетенцією. Але певні риси міжнародних фінансових організацій притаманні також і організаціям загальної компетенції, а також організаціям іншої (нефінансової) спрямованості.

За умовами членства

  • з відкритим

  • з закритим членством

До закритих організацій нових членів приймають тільки за запрошенням її засновників, а до відкритих - кожну державу, що підтримує принципи і статут організації

За характером повноважень

  • координаційного типу

  • з окремими наддержавними функціями

  • наддержавні МФО

МФО координаційного типу – більшість установ ООН

МФО з окремими наддержавними функціями – МВФ, МБРР

Наддержавні - ЄЦБ


За колом учасників

  • глобальні

  • регіональні

До глобальних МФО, належать Міжнародний валютний фонд, група Світового банку, Банк міжнародних розрахунків. До цього переліку можна додати Паризький та Лондонський клуби кредиторів.

Дані, зазначені в таблиці 1.2, дають змогу зробити висновок, що окрім глобальних Міжнародних фінансових організацій, у світі наявна значна кількість регіональних МФО, до яких передусім належать регіональні банки розвитку, а також регіональні валютно-кредитні та фінансові організації (Європейський центральний банк, Європейський інвестиційний банк тощо).

Виходячи з даних, зазначених в таблиці 1.2, також необхідно зазначити, що МФО координаційного типу поділяють повноваження з державою. Вони різняться співвідношенням повноважень та механізмами регулювання. Як правило, організація має право зобов'язувати своїх членів без їх згоди та проти їх згоди шляхом обов'язкових рішень більшістю голосів. До таких організацій належать, наприклад, більшість установ ООН, які займаються валютно-фінансовими проблемами.

Специфіка наднаціональних МФО полягає у створенні обов'язкових для держав-учасниць правил та норм, механізмів контролю та спонукання до виконання цих правил. Ці особливості у сфері регулювання валютно-фінансової та кредитної політики притаманні Європейському Союзові, Європейському валютному союзові, Європейському центральному банку [20].





    1. Сучасні тенденції діяльності міжнародних фінансових організацій

Нинішній стан валютно-фінансової кредитної галузі та її перспективу неможливо уявити без урахування важливої ролі валютно-фінансових організацій системи ООН. Їх членами є більше ніж 170 країн світу, а їх фінансова база перевищує сумарні ресурси всіх інших спеціалізованих установ ООН та регіональних банків розвитку [15].

Глобальна економічна система подається як світова економічна система, де національні процеси виробництва, обміну і споживання благ втрачають свою автономність і відбуваються як єдиний планетарний процес. Цей процес має двоплощинний вимір: рівень світових ринків і рівень народних господарств країн світу. У роботі доведено, що інтеграція в глобальну економічну систему кожної з площин  здійснюється, по-перше, неодночасно і, по-друге, з різною мірою інтенсивності. 

Асиметричність глобальної економічної системи посилюється саме через діяльність міжнародних організацій, зокрема таких міжнародних фінансових організацій як Міжнародний валютний фонд і Світовий банк, які є виразниками інтересів економічно розвинених країн, глобальними за своєю інституціонально-організаційною структурую та за сферою дії [2].

Сучасною тенденцією є наднаціональність МВФ в сучасному світі. Протягом двох останніх десятиліть в доктрині міжнародного права триває спір про наявність ознак наднаціональності у деяких міжнародних організацій. Як приклад таких організацій найчастіше наводять Європейський Союз та деякі міжнародні фінансові організації, в тому числі Міжнародний валютний фонд (МВФ). Аргументом на користь наднаціональних повноважень Фонду нерідко наводяться його функції при здійсненні програм структурних перетворень, що розробляються МВФ разом із МБРР. Однак, ці програми відповідають принципам державного суверенітету й суверенної рівності держав, оскільки для здійснення, навіть розробки, таких програм державам необхідно укладати угоди з МВФ та МБРР. Для укладення угод необхідне волевиявлення та згода сторін, а також їхня добровільність. Якщо вони є, не можна говорити про невідповідність або суперечність програм структурних перетворень державному суверенітету країн, що їх здійснюють, а, отже – і будь-які наднаціональні функції.

Проте, останнім часом все частіше піднімається питання про так звану «політичну наднаціональність» МВФ. Суть цієї ідеї зводиться до того, що хоча наднаціональні повноваження МВФ не випливають із норм міжнародного права, його можна вважати наднаціональним, зважаючи на той вплив, який він чинить на держави. Критикуючи дану точку слід зазначити, що такий тиск фонд може чинити лише на держави які звертаються до нього за наданням фінансової допомоги і у деяких випадках на держави боржники. Як відомо, таких держав досить мало. Крім того, найбільш розвинені держави, володіючи достатніми фінансовими активами, можуть не зважати на рішення та рекомендації фонду. Яскравим прикладом такого є Китай, який попри заклики МВФ і Світового банку припинити політику штучного заниження вартості національної валюти – юаню – ігнорує ці рекомендації вже більше десяти років і навіть навпаки – проводить протилежну політику. Те саме стосується Аргентини, яка, будучи боржником МВФ, відмовляється виконувати деякі зобов’язання, які чітко випливають із Установчого договору МВФ [22].

З точки зору мінімізації кризових явищ, які проявилися в 2008-2009 рр., як за рахунок внутрішніх причин, так і в результаті світової фінансової кризи, дуже важливими для України є взаємини з міжнародними фінансовими організаціями.

Така важливість взаємин України з міжнародними фінансовими організаціями визначається не тільки можливістю безпосередньо отримати фінансування, а й самим фактом ставлення до країни з боку цих організацій. Мова йде про те, що саме таке ставлення до країни з боку міжнародних фінансових організацій є, певною мірою, індикатором, який береться до відома приватними інвесторами та іншими країнами в процесі перебудови відносин з даною країною.

Для успішного і порівняно швидкого формування ринкової системи господарства , а також зменшення соціальної напруги в суспільстві необхідні значні обсяги фінансових ресурсів, яких у перехідний період ринкової трансформації об'єктивно не вистачає. Саме тому співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями є досить важливим з економічної точки зору.

Остання світова фінансово-економічна криза стала яскравим каталізатором прояву назрілих проблем світового розвитку не лише в економічній, але й геополітичній площинах. Система міждержавних взаємовідносин, яка протягом останніх десятиліть забезпечувала розвиток та надавала гарантії безпеки для більшості країн, вже не відповідає реаліям сьогодення. Це, зокрема, засвідчує хвиля акцій громадського протесту (аж до збройних конфліктів), що розгортається у світі, недостатня спроможність існуючих міжнародних інститутів ефективно вирішувати питання подолання поточних загроз та гарантування міжнародної безпеки.

Як відомо, система міжнародних економічних відносин, побудована на традиційних правилах та постулатах ринкової економіки (вільний рух товарів і капіталів, Ямайська валютна система тощо), виявила свою недосконалість у нових реаліях. Так, на тлі «валютних війн», що тривали у 2010 році між Китаєм та США, відбулося значне посилення протекціоністських настроїв у світовому співтоваристві; зросла конкуренція за ринки збуту; постало питання про необхідність світової резервної валюти як альтернативи долару США, а також доцільність створення глобальної системи резервних ресурсів (енергетичних, продовольчих та ін.).

 Крім того, розгорнулася широка дискусія щодо вибору між цінностями ліберальної капіталістичної системи та жорстко регульованою ринковою економікою. Західні експерти наполягають, що США та ЄС мають дотримуватися існуючої системи цінностей, оскільки саме у ній вони досягли максимальних успіхів.

 Суттєву конкуренцію цій системі на сьогодні складають, у першу чергу, соціалістичні країни Східної Азії (Китай, В’єтнам), які за останні роки в умовах жорсткого державного регулювання досягли значних економічних успіхів і увійшли до складу світових та регіональних лідерів.

З огляду на зростаючу актуальність питань забезпечення економічної безпеки у світі, все більш характерною стає тенденція економізації діяльності основних міжнародних інститутів [19].

 На сьогодні ЄС демонструє наміри щодо посилення економічної інтеграції. Так, на саміті ЄС у Брюсселі (4 лютого 2011 р.) розглядався Пакт про підвищення конкурентоспроможності, запропонований Німеччиною та Францією, який передбачає гармонізацію корпоративних податків країн‑членів ЄС, запровадження єдиного пенсійного віку (67 років), ліквідацію механізму індексації заробітних плат, посилення відповідальності країн-членів ЄС за невиконання визначених бюджетних показників.

 Крім того, продовжується формування інститутів ЄС, орієнтованих на забезпечення фінансової стабільності, зокрема, Європейської ради аналізу системних ризиків (European System Risk Board) та Європейської системи фінансових контролерів (European System of Financial Supervisors).

 Відбувається перегляд принципів участі країн у діяльності МВФ, Світового банку, ЄБРР та інших міжнародних фінансових організацій, що зумовлено зміною балансу сил у світі [1].

Отже, після світової фінансово-економічної кризи суттєво змінилися підходи до формування системи міжнародних відносин. При визначенні зовнішньої політики держав все частіше на перший план виходять питання економічної доцільності та забезпечення внутрішньої економічної стабільності. Україна не є сильною державою у системі міжнародних відносин. Як позаблокова держава, суттєво ослаблена фінансово-економічною кризою і кризою системи державного управління, Україна потребує додаткових зовнішніх гарантій національної безпеки.


Висновки до розділу 1

Дослідження проблеми ролі та місця міжнародних фінансових організацій в глобалізаційному розвитку дозволяє зробити висновки, що сучасний етап в еволюційному розвитку світової економіки характеризується посиленням дії тенденції до глобалізації, яка проявляється у виході національних економічних систем і національних ринків на рівень глобальної економічної системи.

На сучасному етапі необхідним постає питання розгляду фінансових організацій в глобальній економічній системі, яка має такі певні якісні особливості: міжнародний рівень дії механізму характеризується асиметричністю; ступінь зрілості секторальних складових економічного середовища, в якому діє механізм, є різним; міжнародні організації виступають носіями регулятивних дій.

Міжнародні фінансові організації, що представлені Міжнародним валютним фондом та Групою світового банку, є за своєю інституціонально-організаційною природою глобальними організаціями, цільова функція яких - інтеграція країн і ринків у світове ринкове середовище, яке нині формується як глобальна економічна система.

Роль міжнародних фінансових організацій у розвитку цієї системи полягає в тому, що вони сприяють економічному прогресу в економічно відносно слабо розвинених країнах настільки, наскільки це відповідає їх ідеології як представників економічно розвинених країн. Через це глобальна економічна система під визначальним впливом міжнародних фінансових організацій формується як асиметрична, що й проявляється у нерівномірному розподілі виграшу від глобалізації між країнами та її суб’єктами. Асиметричність є похідною від ідеології економічно розвинених країн, які визначають цільову функцію міжнародних фінансових організацій.

РОЗДІЛ 2

СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМИ ФІНАНСОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ



    1. Міжнародні фінансові організації, які співпрацюють з Україною, та механізми їх роботи

Станом на 2013 рік Україна є членом 68 міжнародних організацій, які впливають на стан безпеки країни, економіку, валютний ринок, охорону здоров’я, видобуток корисних копалин, митне регулювання і так далі. Щодо конкретно обраної тематики, то хотілосяб виділиті організації які впливають на економіку україни прямо за рахунок інституційних проектів (МБРР та ЕБРР), та організації які реалізують свою діяльність саме через вплив на державу а особливо на підтримку платіжного балансу країни (МВФ).

Відносини України з міжнародними фінансовими організаціями (далі МФО) має тактичний і стратегічний інтерес, як з боку України, так і з боку її партнерів.

Тактичний, короткостроковий інтерес України і інтереси МФО в цілому сходяться, тому що спрямовані на швидке входження нашої держави в світове панування без значних соціальних потрясінь, які можуть призвести до революційного сплеску і повернення до командно-адміністративної системі.



Україна на сьогоднішній день співпрацює з такими (але не виключно) міжнародними фінансовими організаціями як:

  • Світовий банк;

  • Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР);

  • Міжнародна асоціація розвитку (МАР);

  • Міжнародна фінансова корпорація (МФК);

  • Багатостороннє агентство по гарантуванню інвестицій (БАГІ);

  • Міжнародний центр по врегулюванню інвестиційних спорів (МЦВІС).

Як відомо основною проблемою спрівпраці з МФО є заборгованість перед ними. На сьогоднішній день заборгованість України можна розділити на зовнішній борг перед МФО та за іншими секторами економіки (рисунок 2.1)

Рисунок 2.1 – Зовнішній борг України, 2013-й рік [4]


Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання
123456789 -> Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання Оздоровче і прикладне значення занять
123456789 -> «Аналіз розподілу та використання прибутку банку»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка