«співпраця україни з міжнародними фінансовими організаціями як чинник економічного розвитку держави»



Сторінка3/5
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0.74 Mb.
1   2   3   4   5

Отже виходячи з даних наведених на рисунку 2.1 необхідно зазначити, що досить суттєву частку зовнішньої заборгованості України займає саме заборгованість України перед міжнародними фінансовими організаціями, а саме – 31%. Отже необхідно розглянути співпрацю з найбільш-впливовими фінансовими організаціями для України. Однією з них є МБРР.

3 вересня 1992 Україна стала 167 членом Світового банку, здійснивши підписку на 908 акцій (1315,9 млн. дол США акціонерного капіталу). Сьогодні МБРР – найбільша у світі організація, що фінансує освіту та заходи, спрямовані на охорону здоров'я. Статутний капітал МБРР формується шляхом підписки держав-членів на його акції. Підписка України становить 10 908 акцій із загальної суми 1 581 724 акції, тобто Україна має 0,7 % голосів. Відносини України з МБРР охоплюють три типи програм (рисунок 2.2).



Рисунок 2.2 – Співпраця України з МБРР [21]


Отже розглянувши дані на рисунку 2.2, робимо висновок, що основні напрямки співпраці України з МБРР також необхідно розглянути, які напрямки діяльності було реалізовано з МБРР на сьогоднішній день та планується реалізувати (таблиця 2.1)
Таблиця 2.1 – Закриті проекти МБРР на Україні [24]

Назва проекту

Дата закриття

Мета проекту

Програма модернізації державної податкової служби

29 червня 2012 року

Допомогти модернізувати систему державних доходів.

Проект Розвитку Системи Державної Статистики

31 грудня 2012 р.

Полягає у формуванні життєздатної системи державної статистики

Проект з передачі електроенергії

30 червня 2012 року

Покращити безпеку, надійність, ефективність та якість енергопостачання

Проект автошляхів та безпеки руху

31 грудня 2012 року

Покращення стану і якості ділянок дороги між Борисполем і Лубнами

Проект Реабілітації Гідроелектростанцій

30 червня 2012 року

Підвищити стабільність роботи і надійність енергопостачання

Виходячи з даних зазначених в таблиці 2.1 робимо висновок, що загалом проекти направлені на реалізацію поставлених стратегічних цілей перед країною. Також дослідимо проекти, що діють з 2013-го року та на майбутні роки (таблиця 2.2).


Таблиця 2.2 – Проекти МБРР в Україні з 2013-го року [24]

Назва проекту

Дата початку

Дата закінчення

Фінансування МБРР

Проект Вдосконалення Системи Соціальної Допомоги

17 листопада 2005 року

1 квітня 2013 року

99,4

Проект Розвитку Експорту 2

20 березня 2007 року

31 грудня 2014 року

304,5

Проект Модернізації Державних Фінансів

23 жовтня 2008 року

30 червня 2013 року

50,0

Проект З Підвищення Енергоефективності В Україні

9 листопада 2011 року

31 березня 2016 року

200,0

Отже, виходячи з таблиці 2.2, можемо зробити висновок, що МБРР має різне направлення в співпраці з Україною на сьогоднішній день. Виходячи з проаналізованих проектів визначимо які існують мінуси та плюси співпраці з даною організацією.

Плюси:


  • Значна частина наданих коштів йде на структурну перебудову економіки;

  • Реалізація ряду соціальних проектів;

  • Кошти на удосконалення важливих для економіки галузей.

Мінуси:

  • Недосконале законодавство і нормативна база;

  • Низька ефективність використання коштів;

  • Жорсткі умови щодо надання грошової допомоги.

Як показує практика, використання кредитів МБРР для розвитку національної економіки України зумовлює необхідність перегляду системи оцінки їх доцільності та контролю за ефективним використанням. Слід підвищити контроль за дотриманням цільової спрямованості кредитів, а також забезпечити своєчасність і результативність виконання проектів. Тобто ця організація впливає на розвиток реального сектору економіки за допомогою висування ряду вимог до країни.

Отже необхідно розглянути програму співпраці Україи з МБРР. У 2013 р. прийнято рішення щодо підготовки спільних з МБРР проектів «Розвиток міської інфраструктури –2» (наказ Мінекономрозвитку від 19.03.13 № 693), «Модернізація та реконструкція магістрального газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород» (наказ Мінекономрозвитку від 14.08.13 № 969), «Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України» (наказ Мінекономрозвитку від 07.10.13 № 1202) та «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» (наказ Мінекономрозвитку від 20.12.13 № 1518) [24].

У зв’язку із завершенням реалізації спільних проектів «Модернізація державної податкової служби України – 1» та «Удосконалення системи соціальної допомоги». Урядом було схвалено відповідні звіти. Наступним пропонується розглянути співпрацю з ЄБРР.

ЄБРР працює лише на комерційних засадах. На відміну від МВФ, надає тільки цільові кредити під конкретні проекти приватним і державним структурам на потреби розвитку економіки.

60% позичкових засобів спрямовуються у приватний і 40%- у державний сектор. Крім цільових кредитів ЄБРР здійснює прямі інвестиції, а також надає технічну допомогу (консультації, курси навчання банкірів та менеджерів, допомога в організації систем розподілу продовольства). Спеціальних коштів для надання технічної допомоги ЄБРР не має, а залучає інші ресурси, в тому числі із створених у країнах ЄС спеціальних фондів, міжнародних організацій. Розглянемо співпрацю України з ЄБРР в цифрах.

У вересні 1992 р. Україна стала членом МБРР та інших організацій групи Світового банку відповідно до Закону України «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій» від 03.06.1992 № 2402-XII.

Співпраця України зі Світовим банком здійснюється відповідно до Стратегії партнерства МБРР і МФК з Україною на 2012-2016 фінансові роки, яку схвалено Радою директорів Світового банку 16 лютого 2012 року. 31 липня 2012 року набрав чинності Меморандум про взаєморозуміння між Україною та МБРР, підписаний 16 липня 2012 р. в м. Києві та 31 липня 2012 р. в м. Вашингтон, яким визначено зобов’язання Сторін в рамках накопиченої Україною станом на 31.12.11 заборгованості перед МБРР.

27 червня 2012 р. набрала чинності Резолюція № 596 Ради керуючих МБРР «Збільшення кількості голосів і участі країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою». Україна прийняла поправку, викладену в частині А Резолюції № 596 згідно з Законом України №1676-VI «Про прийняття поправки до Статей Угоди Міжнародного банку реконструкції та розвитку» [1]. Відповідно до умов частини В Резолюції № 596 Україна має право підписатись на додаткові 69 акцій статутного капіталу МБРР та забезпечити участь у третьому-п’ятнадцятому поповненні ресурсів Міжнародної асоціації розвитку. 10 квітня Урядом України прийнято розпорядження №223-р «Деякі питання участі України у поповненні ресурсів Міжнародної асоціації розвитку та підписки на додаткові акції до вимоги Міжнародного банку реконструкції та розвитку».

19 березня 2014 р. визнано за доцільне залучення позик від МБРР для реалізації інвестиційного проекту «Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.03.14 р. № 296-р [17].

3 квітня 2014 р. утворено делегацію України для участі у переговорах з МБРР та затверджено Директиви щодо укладення Угоди про позику і Угоди про позику Фонду чистих технологій (Проект «Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України»). Підписати Угоди уповноважено Міністра фінансів України Шлапака О. В. (розпорядження Президента України від 03.04.14 № 411/2014-рп) [2]. Дослідимо співпрацю України з ЄБРР в числах (таблиця 2.4).
Таблиця 2.4 – Співпраця ЄБРР та України

Показник

Обсяг

Число проектів

293

Чистий обсяг угод

7,5 млрд. євро

Загальна вартість проектів

15,5 млрд. євро

Валова сума освоєних коштів

5,2 млрд. євро

Частка портфеля проектів в приватному секторі

66%

У 2010 році ЄБРР підписав в Україні в цілому 32 проекту на сукупну суму 964 млн. євро. Одним з найбільш великих з цих інвестиційних проектів стало відкриття під державну гарантію кредитного механізму в сумі 450 млн. євро на цілі модернізації автотрас, що ведуть до Києва. Відобразимо структуру роботи з ЄБРР на рисунку 2.3.


Рисунок 2.3 – Співпраця України та ЄБРР з 2004 по 2012-й рік [5]


Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання
123456789 -> Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання Оздоровче і прикладне значення занять
123456789 -> «Аналіз розподілу та використання прибутку банку»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка