«Співробітництво України з міжнародними фінансовими інститутами»



Сторінка2/3
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0.72 Mb.
1   2   3
- Погашення Україною кредиту «стенд-бай»  за період з 2009 по 2014 рр., млн. дол. США
З рисунку видно, що відсотки по кредиту почнуть погашатися вже з 2009 року. Їх погашення триватиме до 2013 року. Тіло кредиту «стенд-бай» Україна почне погашати з 2012 р. Загалом, найбільша сума до погашення припадає на 2012 рік, коли потрібно буде погасити майже вдвічі більше за поточний рік.

Проаналізувавши кредитні відносини України з МВФ можна говорити про позитивні та негативні наслідки даної співпраці.

До позитивних слід віднести те, що існують певні успіхи від виконання програми «стенд-бай», наприклад: зниження інфляції, зменшення ризиків у банківському секторі, стабілізація валютного курсу.

Взявши кредит у МВФ, НБУ зумів провести рекапіталізацію проблемних банків, звідси відбулася трансформація приватного боргу комерційних банків перед вкладниками у державний борг перед фондом. Деякі клієнти банків зуміли повернути свої кошти, і депозитна паніка припинилася, що також є позитивною тенденцією.

Також завдяки траншам була дещо послаблена проблема фіскального дефіциту, оскільки частина коштів МВФ перекрила видатки з погашення зовнішніх зобов'язань уряду, проведення розрахунків за російський газ та покриття касових розривів для своєчасної виплати зарплат і пенсій [31].

Україна є одним із найбільших споживачів кредитів МВФ на даний час, що підтверджує її залежність від фінансової допомоги МВФ (табл. А.1 додатку А).

Негативні наслідки полягають у тому, що кредит від МВФ є досить дешевим і спокусливим для уряду, так як передбачає виплату відсотків у розмірі близько 2 % річних від загальної суми боргу. Виплата тіла позики почнеться аж у 2012 році і триватиме до 2014 року [21].

Отже, кредитні відносини України і МВФ мають позитивні і негативні моменти. Кредити, які залучаються від МВФ, використовуються для   вирішення проблем платіжного балансу та підтримки курсу національної валюти, які дають можливість забезпечення економічного зростання в державі, але методи реформування економіки України вибрані неправильно, тому що наслідки співробітництва України з МВФ більше погіршують, а не покращують становище у державі.

2.2 Аналіз відносин між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку

Після приєднання України до МВФ, вона стала 167 членом Міжнародного банку реконструкції та розвитку.

Світовий банк допомагає українському уряду у плануванні та реалізації економічних реформ шляхом консультацій, участі у спільних економічних дослідженнях та надання позик для підтримки реформ.

МБРР надає кредити лише надійним позичальникам та під проекти, які обіцяють економічну ефективність для країни. Політика МБРР полягає в тому, що Банк не реструктурує платежі стосовно позик, які надає і не несе збитки щодо них. Це забезпечується тим, що всі позики МБРР надаються під гарантії урядів країн-позичальників [18].

Стосовно стану проектного портфеля МБРР в Україні, то за останні 15 років Банком було запропоновано Україні ресурсів на суму понад 6,9 млрд. доларів США (з яких вже використано 4,9 млрд. дол. США).

Вагомим напрямом співпраці з Банком є підтримка реального сектору економіки, метою реалізації якої є впровадження пріоритетних інвестиційних проектів у сфері енергетики, енергозбереження, будівництва і реконструкції автошляхів та залізничних шляхів, розвитку муніципальної інфраструктури. Також, впроваджуються проекти МБРР, які сприяють підвищенню якості соціальних послуг, удосконаленню систем управління фінансами держави, державної статистики та податкової служби, а також розвитку села шляхом видачі державних актів на право власності на землю. Разом з тим, перспективним напрямом співробітництва з Банком є впровадження кредитних ліній для підтримки виробництва експортоорієнтованої продукції та енергозберігаючого обладнання і для модернізації виробництва з використанням енергоефективних технологій [29].

Порівняємо структуру портфеля проектів МБРР на стадії реалізації у 2007 та у 2011 роках (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 - Структура портфеля проектів МБРР за 2007 та 2011 рр., % [32]



Напрямок використання

2007 рік

2011 рік

Відхилення

Розвиток державного сектору, %

24

9

- 15

Агропромисловий сектор, %

13

6

- 7

Муніципальна інфраструктура, %

3

10

7

Соціально-гуманітарний сектор, %

32

9

- 23

Продовження таблиці 2.3










Напрямок використання

2007 рік

2011 рік

Відхилення

Енергетичний сектор, %

11

26

15

Фінансування підприємств, %

17

11

- 6

Транспорт, %

0

29

29

Таким чином, за досліджуваний період завдяки спільній роботі команд української сторони та Банку протягом останніх років вдалось переорієнтувати структуру проектного портфелю на підтримку реального сектору. За допомогою співпраці України з МБРР частка ресурсів у сфері розвитку енергетики зросла з 11 % до 26 %, муніципальної інфраструктури - з 3 % до 10 %, також реалізувався проект у транспортному секторі, частка ресурсів якого становить 29 % від вартості портфеля.

Для підтримки соціально-гуманітарного сектору на стадії реалізації знаходиться 2 проекти [37]:



  • рівний доступ до якісної освіти в Україні - 86,6 млн. дол. США, з яких вже скасовано 54,9 млн. дол. США та використано 29,4 млн. дол. США. Метою проекту була підтримка у здійсненні заходів з реформування системи освіти щодо забезпечення рівного доступу та підвищення якості й ефективності освітньої системи;

  • удосконалення системи соціальної допомоги - 99,4 млн. дол. США, з яких на сьогодні використано 56,6 млн. дол. США. Метою проекту є надання допомоги у підвищенні ефективності системи соціальної допомоги України шляхом покращення адресної спрямованості грошових допомог.

Щодо фінансування підприємств на стадії реалізації знаходиться 1 проект, метою якого є розвиток експортної діяльності приватного сектора економіки України шляхом надання короткострокового, середньострокового та довгострокового фінансування підприємств оборотними коштами та їх інвестиційних потреб, надання доступу підприємствам до більш дешевих фінансових ресурсів.

Для підтримки енергетичної сфери реалізуються 2 проекти, головною метою яких є підвищення ефективності та надійності роботи ГЕС, збільшення виробничих потужностей гідроенергетики та підвищення рівень безпечної експлуатації гідротехнічних споруд (стосовно гідроелектростанцій). А другим є проект з передачі електроенергії, ціллю якого є підвищення рівня безпеки, надійності, ефективності та якості постачання електроенергії завдяки реабілітації підстанцій електропередачі та посиленню мережі електропередачі та зміцнення інституційного потенціалу і технічних можливостей.

Для ефективності діяльності муніципальна інфраструктури реалізується також 1 проект, в рамках якого передбачається сприяння комунальним підприємствам у підвищенні якості й надійності надання послуг та зменшенні витрат на обслуговування шляхом інституційних удосконалень та реабілітації систем водопостачання, водовідведення й утилізації твердих відходів [37].

Для підтримки агропромислового комплексу передбачається реалізувати 1 проект, метою якого є захист прав власності на землю шляхом видачі державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв) та створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру.

Для сприяння розвитку державного сектору економіки на стадії реалізації знаходиться 3 проекти, якими передбачається зміцнення управління державними фінансами завдяки підвищенню його операційної ефективності та прозорості шляхом запровадження стійкої інтегрованої системи управління державними фінансами [27].

Стосовно модернізації податкової служби України передбачено досягнення високого рівня добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків, компетентного, чесного та неупередженого адміністрування податків та сталого економічного зростання через розвиток підприємницького середовища та досягнення макроекономічної стабільності.

Для розвитку системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень, в рамках проекту передбачається створення сталої системи державної статистики, яка дозволить ефективно збирати, обробляти та розповсюджувати точні, своєчасні, узгоджені та надійні статистичні дані про економіку та соціальну ситуацію, необхідні Уряду, підприємницьким структурам і суспільству для прийняття обґрунтованих рішень.

Для підтримки транспортного сектору держави на стадії реалізації знаходиться 1 проект, основною задачею якого є поліпшення стану та якості ділянок дороги та підвищення безпеки руху на дорогах.

Визначені позики, які надані МБРР для реалізації всіх перелічених проектів доцільно розглянути у таблиці Б.1 (додаток Б).

Дані проекти відповідають проголошеній Президентом України «Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки», якою зокрема передбачено створення базових передумов для економічного росту, забезпечення сприятливих умов для ведення бізнесу та модернізація інфраструктури й базових секторів економіки [19].

Але існують негативні сторони у співробітництві України з МБРР. У ході перевірок Рахункової палати України знайдено факти певних порушень у використанні позик МБРР: наприклад, недотримання Україною зобов'язань у рамках надання позик, невиконання вимог щодо співфінансування, затягування строку кредитних угод, неузкладеність дій органів влади у питаннях організаційного забезпечення позик тощо. Внаслідок чого, частину проектів було анульовано на етапі реалізації, а бюджету завдано суттєвих втрат у вигляді нарахованих відсотків за резервування позик. Як підсумовують експерти Рахункової палати, низька ефективність інвестиційних проектів призводить до того, що у більшості випадків кінцевої мети залучення інвестиційних ресурсів досягнуто не було. І при цьому, головні розпорядники позикових коштів не несуть відповідальності за недбало вжиті заходи [27].

Отже, потрібно посилити з боку влади контроль за виконанням міністерствами та іншими органами своїх зобов’язань щодо співпраці із МБРР. Також потрібно частіше проводити засідання з керівництвом МБРР для впровадження інвестиційних проектів та аналізу шляхів їх реалізації, вдосконалення механізму підготовки й моніторингу великих інвестиційних проектів.

РОЗДІЛ 3

НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З МФІ

Очевидно, що співробітництво з міжнародними інститутами обов’язково приводить до розширення досвіду України, створення необхідної законодавчої бази та оновлення механізмів державного управління, забезпечення макроекономічної і фінансової стабільності, розвитку приватного сектора, удосконалення системи соціального захисту населення, створення сприятливого середовища для економічного росту в умовах обмеженості власних ресурсів та можливостей щодо комерційних позик на зовнішньому ринку.

Фактично, на даному етапі важливо сформулювати та виділити наступні стратегічні напрями і завдання співробітництва з МФІ [1]:



  • підтримка економічного зростання і стратегічних реформ (забезпечення макроекономічної та фіскальної стабільності, економічного зростання);

  • удосконалення системи фінансового посередництва з метою підтримки інвестування національної економіки;

  • покращення державного управління, у тому числі об’єктами державної власності, вдосконалення системи державної служби;

  • підвищення якості надання державних послуг шляхом скорочення фіскальних розрахунків, лібералізація державного регулювання та заохочення приватного сектора до інвестування національної економіки;

  • забезпечення дотримання фінансової дисципліни, збільшення реальних доходів населення, зменшення фіскального навантаження і регулювального впливу державних органів на приватний сектор економіки;

  • удосконалення системи управління державними фінансовими активами, подолання корупції у державному секторі);

  • удосконалення системи соціального захисту та підвищення якості життя населення;

  • розвиток муніципальної інфраструктури транспортно-дорожнього комплексу, зв’язку та інформатизації;

  • інституціональний розвиток органів державної влади, зокрема судочинства;

  • розвиток приватного сектора економіки;

  • розвиток енергетичного сектора, енергозбереження й сфери охорони навколишнього природного середовища.

Розвиток партнерства з міжнародними фінансовими інститутами має в першу чергу забезпечуватися через реалізацію національних інтересів у програмній діяльності МФІ. Нами розроблені заходи сприяння розвитку партнерства між Україною та МФІ, які зазначені на рисунку 3.1.


Заходи удосконалення співпраці України з МФІ







періодичне спільне проведення перегляду проектних портфелів



активна участь України у підготовці програмних документів МФІ






участь України в роботі спільних з МФІ комітетів, координаційних та робочих груп



проведення щорічних консультацій з питань макроекономічної політики згідно із ст. VI угоди МВФ від 22.07.1944 р. № 995_921



Рисунок 3.1 – Заходи сприяння розвитку партнерства між Україною та МФІ



Завдання державної політики України
Вищезазначені заходи є, на нашу думку, першочерговими, адже тільки завдяки безпосередній участі у прийнятті рішень Україна матиме можливість максимально забезпечити власні економічні інтереси. Нами також було розроблено пріоритетні завдання державної політики України в аспекті підвищення ефективності співпраці з МФІ, які можна побачити на рисунку 3.2.


Завдання державної політики України







посилення відповідальності груп управління проектами, вдосконалення їх взаємодії з відповідальними виконавцями проектів МФІ






посилення відповідальності позичальників за своєчасне та цільове використання кредитних ресурсів МФІ






створення автоматизованої бази даних, яка забезпечить інформаційний та аналітичний супровід проектів МФІ на всіх стадіях та сприятиме встановленню постійного моніторингу та виявленню ризиків






удосконалення процедури та методологічної бази підготовки проектів з метою досягнення цілей, дотримання графіків та визначення бюджетів у процесі їх реалізації






підвищення якості розроблення проектних документів та експертизи спільних з МФІ проектів






удосконалення механізму взаємодії між Міністерством економіки – координатором співробітництва з МФІ та Мінфіном – фінансовим агентом держави, з одного боку, та органами виконавчої влади – відповідальними виконавцями проектів і бенефіціарами - з іншого




Рисунок 3.2 - Пріоритетні завдання державної політики України в аспекті підвищення ефективності співпраці з МФІ
Поява таких завдань пов’язана, в першу чергу, із необхідністю підвищення ефективності залучення і використанні ресурсів МФІ, які повинні стати додатковим джерелом для подолання наслідків впливу останньої глобальної фінансової кризи на економіку України, підвищуючи тим самим її конкурентоспроможність та забезпечуючи її сталий розвиток.

Основні проблеми, які висвітлювалися науковцями у сфері співробітництва України з МВФ, були пов’язані з питанням неефективного використання коштів, залучених Україною від МВФ. Адже, на даний момент, фінансова допомога від МВФ спрямовувалась лише на покриття численних зовнішніх боргів України, замість того, щоб використати ці кошти, як ресурс для втілення в життя певної економічно вигідної довгострокової програми.

Сучасний етап співробітництва між Україною та МВФ зайшов у глухий кут. Склалася, ситуація, при якій сторони не дійшли компромісу і не готові іти на уступки. Такий компроміс на сьогодні не може бути досягнутий у питанні цінової політики держави. Згідно з пропозиціями МВФ, тариф на газ для населення (газ як товарний ресурс) повинен бути підвищений на 30 %, а для підприємств Теплокомуненерго – на 58 %, з повним перенесенням цього зростання на опалювальні тарифи для кінцевого споживача – населення. В МВФ наполягають на необхідності подальшого поступового підвищення ціни газу хоча б на 20 % до виходу, як мінімум, на рівень собівартості. Однак в такому випадку мова буде йти про подальше підвищення тарифів на газ, причому український Уряд повинен оголосити про графік подальшого 20 % підвищення, яке буде здійснюватися раз на півроку доти, доки не забезпечать повне відшкодування собівартості ресурсу. Таким чином, позиція МВФ жорстка: «Тарифи на газ для населення повинні співвідноситися з ціною на російський газ для України». Саме таким чином виглядають вимоги МВФ для отримання країною чергового траншу за програмою «стенд-бай», на які українська влада поки що не погоджується.

На нашу думку, підвищення ціни на газ для населення на сучасному етапі в Україні не може відбуватися відокремлено, оскільки хвиля соціальних протестів буде неминучою. Таке підвищення повинне відбутися в комплексі інших заходів, направлених на реформування вітчизняного енергетичного сектору (в тому числі досягнення бездефіцитності НАК «Нафтогаз України»). Зокрема до таких заходів відносимо наступні:



  • досягнення меншої залежності від російського газу, підвищення внутрішнього видобутку, зокрема, на шельфі Чорного моря;

  • економія ресурсів;

  • перехід ТЕЦ на інші види палива (торф, буре вугілля);

  • зміна схем теплопостачання (потрібно перейти зі старих ТЕЦ на міні-котельні , що дозволить вивести з експлуатації неефективні ТЕЦ і на 20 % скоротити споживання газу) [3].

У підсумку, можемо розглядати два варіанти подальших подій у відносинах України та МВФ. Згідно першого варіанту матиме місце продовження програми співпраці ще на рік, оскільки позикові кошти країні будуть необхідні, не дивлячись на шкоду від підвищення державного боргу. Пролонгування буде можливим, якщо Україні вдасться переконати МВФ у доцільності її пропозицій щодо зміни алгоритму підходу до питання тарифоутворення і в намірі виконати намічені плани з реформування газового сектора. Ключовим питанням продовжує залишатися результат переговорів з Росією про зниження ціни газу. Існує і інший сценарій – виходячи з останніх заяв влади, що за відсутності коштів Фонду в 2012 році Україна все одно знайде вихід із ситуації, можна припустити, що з кредиту «стенд-бай» в 15,15 млрд. дол. США, виділеного на 2,5 роки, буде використано лише близько 3,5 млрд. дол. США. Решта коштів вважатиметься «незатребуваною». В результаті співробітництво буде автоматично припинено в кінці 2012 року [3].

Вважаємо, що на сучасному етапі реформа енергетичного сектору є однією із найважливіших на шляху відновлення предметного діалогу з міжнародними валютно-фінансовими інститутами. Ми пропонуємо наступні рекомендації, які дозволять прискорити процес реформування та зробити можливим розвиток позитивного сценарію співпраці України з МВФ, Групою світового банку та ЄБРР:



  • Уряд України повинен розробити та задіяти реалістичну політику ціноутворення в енергетичному секторі;

  • водночас із підвищенням цін Кабінет Міністрів України зобов’язаний також запровадити нову систему адресних субсидій для найменш захищених категорій споживачів, які постраждають внаслідок зростання цін на газ, електроенергію і вугілля;

  • необхідно розробити та затвердити законодавчо програму енергозбереження для України;

  • покращити можливості інвестування у нафтогазовий комплекс України для вітчизняних та іноземних інвесторів.

Таким чином, проводячи зважену політику та використовуючи раціональний підхід до реформування енергетичного сектору України, наша держава отримає шанс на підтримання ефективного співробітництва з міжнародними валютно-фінансовими організаціями та в повній мірі виконає всі взяті на себе перед ними зобов’язання.

Крім того, важливим кроком на сучасному етапі міжнародного валютно-фінансового співробітництва має стати удосконалення механізму співпраці МВФ з країнами-членами, а як наслідок і функціонально-організаційного механізму діяльності Фонду, який лежить в основі такої співпраці. Зокрема, існують проблеми в підсистемі квотування, які були закладені ще при створенні МВФ та фактично не були усунені при переході до Ямайської валютної системи. На нашу думку, такі проблеми полягають у використанні національного законного платіжного засобу у якості світової резервної валюти, а також у спробі ввести міжнародний резервний актив (СПЗ) на основі кошика національних валют, а не реальних активів (товарів).

Станом на 2012 рік правова база МВФ визначає, що до кошика СПЗ включаються валюти країн або груп країн з найбільшим обсягом експорту товарів і послуг у вартісному вираженні за п’ятирічний період, що закінчується за 12 місяців до набуття чинності рішення щодо нового кошику. Окрім того, ці валюти мають перебувати у вільному обігу, що є абсолютно зрозумілим, відповідно до профільної статті Статуту Фонду.

На нашу думку, сучасна кон’юнктура на світовому товарному та валютному ринках зумовлює необхідність певної реформації кошика валют СПЗ. Очевидно, що в найближчому майбутньому з метою зниження волатильності СПЗ варто переглянути кошик у бік зменшення долі нинішніх валют і включення нових, зокрема китайського юаня та російського рубля. Враховуючи статистичні дані СОТ по експорту за останні роки Китай стійко закріпився у ролі лідера, а Росія займає восьме місце у списку найбільших експортерів товарів та послуг у 2011 році. Вважаємо, що перегляд кошика валют, що складають СПЗ відбувається не достатньо оперативно і не відповідає сучасному співвідношенню сил у світовій економіці.

Ми вважаємо за доцільне запропонувати реформу, покликану поставити СПЗ у центр міжнародної валютної системи, для якої необхідно лише розширити положення існуючих Статей угоди про МВФ.

Реформування правової системи механізму діяльності МВФ пропонується за наступним алгоритмом:



  • необхідно провести значне збільшення доступного запасу СПЗ для того, щоб зробити їх кращим активом;

  • СПЗ по своїй суті повинні стати засобом платежу, а не лише резервним активом;

  • розширити число володарів СПЗ, яке в даний час обмежуються Статтями угоди МВФ до Фонду, його членів і певними організаціями;

  • заохочувати країни у більш широкому використанні СПЗ в міжнародних угодах.

Крім того, окремої уваги заслуговує також перегляд квот в МВФ, що повинен бути направлений на збільшення квот країн БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південно-Африканська республіка), які досить швидко оговталися після останньої фінансової кризи та показують стабільне зростання за основними макроекономічними показниками. Таке реформування дозволить створити більш репрезентативну міжнародну фінансову архітектуру, яка б могла слугувати інтересам всіх країн і підтримувати розвиток держав з ринковою економікою, що розвивається.

Не менш важливим кроком у реформуванні механізму співробітництва МВФ повинна стати паралельна реформа у правовій та функціональній системах, що буде полягати у створенні критеріального механізму, яким має забезпечуватися контроль за виконанням вимог, що висуваються перед країнами-позичальниками при виділенні кредиту. Фактично такий механізм на сьогодні відсутній, а отже за МВФ залишається серйозний важіль впливу на країну-позичальника, який останнім часом набуває частково політичного характеру і відходить від об’єктивної економічної оцінки виконання поставлених перед країною вимог.

Отже, Україна має широкі перспективи щодо покращення своєї співпраці з міжнародними фінансовими інститутами. Але для досягнення бажаних результатів треба не тільки встановити теоретичні напрямки діяльності, але і реалізувати поставлені завдання на практиці. Для цього, на нашу думку, необхідно такі виконавчі групи, керівники і учасники яких сумлінно виконували б покладені на них завдання.

ВИСНОВКИ


Міжнародні фінансові інститути відіграють все більшу роль у міжнародному співробітництві. Причиною цього є прискорена глобалізація та інтернаціоналізація всіх економічних процесів суспільства. У даній роботі нами були вивчені теоретичні основи діяльності МФІ, показані засади фінансово-кредитного співробітництва МФІ з Україною та висунуті пропозиції щодо удосконалення їх співпраці.

Під категорією «Міжнародні фінансові інститути» ми розуміємо сукупність однорідних економічних відносин, взаємопов’язаних за формами і методами акумулювання, розподілу грошових коштів, які є частиною міжнародної фінансово-кредитної системи, і діяльність яких регулюються об’єднаними в організацію державами згідно із положеннями установчих документів.

Ми показали, що МВФ та МБРР належать до всесвітніх фінансових інститутів, а останній є частиною Групи Світового банку.

При здійсненні своєї діяльності МВФ виконує чотири основні функції: наглядова, випуск СПЗ, формування ресурсів та технічна допомога. Розподіл ресурсів МВФ відбувається через механізми фінансування - «стенд-бай» та продовжене фінансування, а також через кредитні операції.

Діяльність МБРР спрямована на кредитування інвестиційних проектів, їх підготовку та обґрунтування, та на фінансування структурної перебудови у розвинених і постсоціалістичних країнах. МБРР не має на меті отримання прибутків (але все одно є прибутковою установою) і його задачею є сприяння економічному розвитку країн-членів.

У ході аналізу кредитної політики МВФ по відношенню до України були з’ясовані позитивні та негативні наслідки співпраці. До позитивних результатів можна віднести зниження інфляції, стабілізацію валютного курсу, рекапіталізацію проблемних банків, відновлення довіри клієнтів до комерційних банків, і, як наслідок, пожвавлення фінансово-кредитної сфери.

Негативним наслідком є те, що кредити МВФ усе далі затягують Україну у боргову яму. Таким чином, усе більше зростає ризик несплати позики та відсотків по ній. Тому прийняття рішення про залучення кредитних коштів має бути ретельно проаналізованим і мати під собою наукове підґрунтя.

Щодо співпраці України з МБРР, то у курсовій роботі були перелічені основні проекти, на реалізацію яких країна залучила позикові кошти. Дані проекти відповідають проголошеній Президентом України


Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання
123456789 -> Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання Оздоровче і прикладне значення занять
123456789 -> «Аналіз розподілу та використання прибутку банку»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка