Срср в періоди застою І перебудови. Розпад СРСР. Росія наприкінці XX на початку XXI ст



Дата конвертації11.03.2019
Розмір148 Kb.
Тема: СРСР в періоди застою і перебудови. Розпад СРСР. Росія наприкінці XX — на початку XXI ст.

Мета: охарактеризувати політичне, соціально-економічне, по­всякденне і культурне життя в СРСР, висловити оцінку діяльнос­ті радянських лідерів, складати історичні портрети Л. Брежнєва, М. Горбачова, Б. Єльцина, визначати причини розпаду СРСР та особливості подальшого розвитку Росії як незалежної держа­ви; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, висловлювати власні судження сто­совно діяльності радянських керівників; виховувати патріотичне ставлення учнів до своєї держави, зацікавленість історією.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент уроку

  2. Актуалізація опорних знань

Бесіда

  1. Чи одностайно сприйняли делегати XX з’їзду його рішення? Які суперечки і суспільстві викликав з’їзд?

  2. Назвіть суперечливі ознаки політики М. Хрущова.

  1. Мотивація навчальної діяльності

Л. Брежнєв керував країною упродовж 18 років. Іс­торики визначали цей період як застій. Назва стала популярною, хоч вона і не повною мірою віддзеркалює сутність брежнєвської епохи. «Застій» — відсутність розвитку, проте ситуація у СРСР була значно складнішою. У березні 1985 р. Генеральним секрета­рем ЦК КПРС було обрано М. Горбачова. Із цієї події починається завершальний період історії СРСР, що дістав назву «перебудова», який закінчився розпадом СРСР.

  1. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► Доба застою (1964-1985). Дисидентський рух

Період 1964-1985 рр. в історичній і публіцистичній літературі образно називали «застій». Це визначення не зовсім точ­но відображає процеси, що відбувалися у другій половині 60-х — першій половині 80-х років, але визначає загальну тенденцію соціально-економічного і політичного розвитку радянської систе­ми. Відбувались реформи (друга половина 60-х років), реалізовува­лися п’ятирічні плани, велось активне будівництво тощо. Для тих часів характерним було досягнення відносної соціальної та матері­альної стабільності, досить пристойного, порівняно з попередніми періодами, рівня життя основної маси населення. Суть застою по­лягала в тому, що радянську владу охопила системна криза, яка проявилась в усіх сферах життя: економіці, політиці, соціальній сфері, суспільній моралі тощо.



Робота з історичним документом

Всесвітня історія. СРСР від застою до розпаду «Період застою в СРСР характеризують якнеосталінізм — відновлення всієї економічної, політичної, репресивної системи, культу особи, з деякими врахуваннями сучасного розвитку.

Уже від самого початку усунення Хрущова від влади брежнєв- ське керівництво намагається реабілітувати сталінізм й особисто Сталіна. У 1965 р. у доповіді, присвяченій 20-й річниці перемозі у Великій Вітчизняній війні, Брежнєв відзначив внесок Сталіна у розгромі фашизму. Зал відповів аплодисментами.

На XXIII з’їзді КПРС (1966) була здійснена перша спроба офі­ційної реабілітації Сталіна. Про це попередньо повідомили китай­ського (Мао Дзедун) і албанського (Ходжа) лідерів, які активно на­полягали на скасуванні рішень XX і XXII з’їздів. Компартії ЧССР, Угорщини, Італії, Франції, Югославії, дізнавшись про це, заявили, що відкличуть своїх делегатів на знак протесту. Таким чином на­міри не були реалізовані. Проте з підручників було вилучено тек­сти про культ особи Сталіна. Почали з’являтися книги, фільми, які відтворювали особливу роль Сталіна в історії.

Вдруге спроба реабілітувати Сталіна відбулась у 1969 р. Тоді у «Правді» збирались надрукувати статтю, в якій засуджувались рішення XX і XXIII з’їздів КПРС про культ особи Сталіна. Остан­ньої хвилини Брежнєв відмовився від публікації і підготовки від­повідної постанови ЦК КПРС».



Завдання

Чому період правління Брежнєва пов’язують з неосталінізмом. Поясніть значення цього терміна.



Застій (1964-1985 рр.). Відмова від реформаторського курсу, відновлення сталінізму і спроби зберегти стабіль­ність шляхом ігнорування назрілих соціально-економічних проблем, період визрівання кризи радянської системи.

РОЗВИТОК СРСР ЗА ДОБИ ЗАСТОЮ Політичне життя

Перебування при владі Л. Брежнєва було реалізацією замовлення номен­клатурних верхів на збереження стабільності. Розпочинається процес «ре- сталінізації» — головною стає ідея збереження та захисту ідеалів сталін­ської моделі соціалізму. Спроби дисидентів відстоювати громадянські та національні права жорстоко придушувалися. Зберігалася монополія КПРС. 1982 р. помирає Л. Брежнєв. Його наступник Ю. Андропов уславився спробами наведення порядку як «нагорі» (боротьба з корупцією в Москві та регіонах), так і «внизу» (посилення трудової дисципліни та боротьба з прогульниками на виробництві).

Але після смерті Ю. Андропова в лютому 1984 р. перетворення припи­нилися. Перебування К. Черненка при владі було рецидивом «брежнєвізму».

Економічний розвиток

Було відновлено систему директивно-міністерського керівництва, яка підпорядковувалася певним ідеологічним догмам.

Інерцією «відлиги» була косигінська реформа (1965-1970), що сприяла успіхам VIII-Ї п’ятирічки.

Подальше зниження темпів промислового виробництва та зростання дефіциту продуктів народного споживання певний час компенсувалися за рахунок продажу енергоносіїв за кордон і закупівлі товарів народного споживання.

Проте основна маса коштів скеровувалася на розвиток ВПК (військово- промислового комплексу)

Зовнішня політика

Розвиток ВПК та енергетична криза на Заході давала надію СРСР на пе­рехоплення стратегічної ініціативи.

На початку 70-х років був досягнутий паритет між СРСР і США в ядер­них озброєннях.

Переговорний процес, що тривав до кінця 70-х років, переріс у новий ви­ток гонки озброєнь та холодної війни, спровокованої втручанням СРСР у справи країн Азії та Африки, розміщення ракет СС-20 у країнах Схід­ної Європи, а особливо початком війни в Афганістані (грудень 1979 р.).

У стосунках із соціалістичними країнами домінувала «доктрина Бреж­нєва» — визнання суверенності союзників з одночасним «правом» СРСР на інтервенцію в разі загрози позиціям комунізму в цих країнах. Зазначений сценарій був уперше опрацьований в ЧССР у 1968 р. та готу­вався для Польщі 1980 року

Запитання

  1. У чому полягав суперечливий характер суспільного життя в СРСР у 60-80-ті роки?

  2. Чому багато людей називають брежнєвський період «золотими роками стабільності»?

  3. У середині 60-х років — на початку 80-х СРСР був однією з над­держав світу. Водночас перебування при владі Брежнєва при­звело до застою в усіх галузях життя. Чому це сталося?

  • «Косигінська реформа»

1965 р. — спроба нового радянського керівництва провести економічні реформи.

Пріоритет у їх розробці та проведенні належав голові Ради Мі­ністрів СРСР О. Косигіну.

Основні елементи

Скорочення планових завдань.

Розширення прав підприємств.

Перехід до оцінювання роботи підприємства за реалізованою продукцією.

Підвищення закупівельних цін на сільськогосподарську про­дукцію.

Перерозподіл національного прибутку на користь аграрного сектору.

1966-1970 рр. — реалізація реформи (восьма п’ятирічка — «зо­лота» за економічними показниками).

Результати:

пожвавлення сільськогосподарського виробництва;

покращення постачання міст продовольством;

зростання продуктивності праці;

виконання основних показників п’ятирічки;

успіх реформ був зумовлений чинником «початкового ефекту».

Робота з таблицею


СЕРЕДНЬОРІЧНІ ТЕМПИ ЗРОСТАННЯ ЗА П’ЯТИРІЧКУ (% )



Показники

VIII п’яти­річка 1966-1970

IX п’яти­річка 1971-1975

X п’яти­річка 1976-1980

XI п’яти­річка 1981-1985

Валовий суспільний продукт

6,7

5,6

3,4

3,5

Національний дохід

6,7

4,6

34

3,7

Капітальні вкладення

6,8

6,4

2,1

3,1

Продуктивність праці

6,1

4,1

3,0

3,8

Промислова продукція

8,4

7,2

3,9

3,5

Сільськогосподарська

продукція

3,2

3,0

1,6

0,5







Запитання та завдання

  1. Проаналізуйте показники даної таблиці і зробіть висновок про середньорічні темпи зростання.

  2. Чому VIII п’ятирічка мала найбільш високі темпи зростання? Із чим це було пов’язано?

  3. Чим можна пояснити зниження темпів щорічного зростання в наступні п’ятирічки?

  • Дисидентський рух Робота над поняттям

Дисидентський рух — рух інакомислячих — пра- возахисна, згодом політична течія, учасники якої були не згодні з ідеологією тоталітарного СРСР та інших соціаліс­тичних країн.

Основні напрями руху



  1. Марксистська (спрямована на побудову « соціалізму з людським обличчям») — П. Григоренко (Україна), Р. Медведєв (Росія).

  2. Національно-визвольна (спрямована проти русифікації в націо­нальних республіках) — В. Лук’яненко, В. Чорновіл (Україна),

  3. Гамсахурдія (Грузія).

  1. Правозахисна (спрямована на захист загальнолюдських прав громадян СРСР) — А. Сахаров, С. Ковальов (Росія).

  2. Релігійна (спрямована на поновлення в правах Української греко- католицької церкви та деяких протестантських конфесій) — Г. Вінс, В. Романюк, Й. Тереля (Україна), Г. Якунін (Росія) та ін.

Висновок. Опозиційний рух у СРСР був реакцією передової час­тини радянського суспільства на посилення тоталітаризму, згор­тання лібералізації суспільного життя.

►► Від «перебудови» до розпаду СРСР (1985-1991 рр.)



Робота з джерелом інформації

З виступу міністра закордонних справ А. Громико під час представлення кандидатури М. Горбачова учасникам позачергового пленуму ЦК КПРС 11 березня 1985 р.

«Він завжди тримає у центрі уваги суть питання... прямо каже про свою позицію, подобається вона співрозмовнику чи, може, ні... вміє аналітично підходити до проблеми... Він не тільки добре аналі­зує проблеми, а й робить узагальнення і висновки...

У Михайла Сергійовича партійний підхід до людей, вміння ор­ганізувати людей, знаходити з ними спільну мову. Це не всім да­но... Вміння бачити головні ланки і головним підпорядковувати другорядні притаманно значною мірою. Це вміння — гідність і ве­лика гідність... В особі М. С. Горбачова ми маємо діяча широкого масштабу, діяча видатного, який гідно буде обіймати посаду Гене­рального секретаря ЦК КПРС».

Завдання

Зробіть висновок, яке було ставлення до Горбачова серед пар­тійної номенклатури на початку його правління?



Робота над поняттям

Перебудова — період невдалих спроб реформування в умовах загострення кризи радянської системи, загострен­ня національних суперечностей, краху соціалістичних ідеа­лів і розпаду СРСР.

Робота з таблицею


ПЕРЕБУДОВА ТА РОЗПАД СРСР (1985-1991 рр.)



Політичне життя

Економічний розвиток

Новий генеральний секретар ЦК КПРС М. Горбачов розпочав політику перебудови, скла­довими компонентами якої були:

прискорення соціально-економічного роз­витку;

гласність як свобода слова під час обгово­рення раніше заборонених проблем; демократизація суспільно-політичних від­носин.

Нова політика спричинила негативну реакцію консервативних сил в КПРС. Ці сили після невдалої спроби зупинити курс перетворень М. Горбачова, перейшли до саботажу його за­ходів, а в серпні 1991 р. здійснили спробу дер­жавного перевороту — путч.

Було утворено ДКНС (Державний комітет з надзвичайного становища), який, ізолював­ши М. Горбачова, намагався перебрати всю повноту влади. Але спроба державного перево­роту завершилася поразкою й зумовила крах радянської комуністичної системи

Крах перебудови був певною мірою приско­рений непослідовними економічними реформами:

зменшено планові по­казники, але збільшив­ся обсяг держзамовлень; проголошення економіч­ної самостійності під­приємств, яке привело до розриву виробничих зв’язків;

розгортання коопера­тивного руху, який ще більше загострив про­блему товарного дефі­циту;

проявом негативних тенденцій стало поши­рення «чорного ринку»







Зовнішня політика

Перебудова доповнювалась «новим мисленням» у міжнародних відно­синах:

активізація переговорного процесу та закінчення «холодної війни»; припинення інтервенції в Афганістані в лютому 1989 р.;

  • припинення підтримки прорадянських режимів в Африці, Азії та Латинській Америці, що зумовило їх крах

Завдання

  1. Охарактеризуйте основні напрями реформ нового керівництва СРСР на чолі з М. Горбачовим.

  2. Яких змін зазнала зовнішня політика СРСР за Горбачова?

  3. Якими були причини й наслідки путчу 1991 р.?

Підсумок. Діяльність Горбачова сприяла поваленню тоталітар­ного режиму в СРСР. М. Горбачов зробив значний внесок у припи­нення «холодної війни», здійснив спробу реформування усіх сфер життя суспільства, проголосив політику гласності й остаточно роз­вінчав злочини періоду культу особи Сталіна.

►► Росія наприкінці XX ст. — на початку XXI ст.



Учитель. Правонаступницею СРСР проголосила себе Ро­сійська Федерація. Це означало, що вона перебрала на себе зобо­в’язання дотримувати усіх угод, підписаних Радянським Союзом, сплатити усі зовнішні та внутрішні борги іноземним країнам та на­селенню колишньої держави. Разом з тим, скориставшись тим, що валютні резерви та золотий запас СРСР перебували в Москві, Росія стала одноосібним їх власником. До неї також перейшло усе неру­хоме майно СРСР за кордоном.

Росія стає незалежною державою. Її частка спадщини СРСР: 76 % території, 51 % населення, 60 % основних виробничих фон­дів, 76 % підприємств, що виробляли засоби виробництва, 90 % ви­добутку нафти.



Робота з таблицею


ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ



Дата

Подія

12 червня 1990 р.

Декларація про державний суверенітет

31 берез­ня 1991 р.

Федеративний договір між Центром і суб’єктами федерації

12 червня 1991р.

Перші президентські вибори й перемога на них колишнього першого секретаря московського комітету КПРС Б. Єльцина

8 грудня 1991р.

Підписання Б. Єльциним разом з Президентом України Л. Кравчуком та керівником Білорусії Є. Шушкевичем у Біловезькій Пущі угоди про розпуск СРСР

11 грудня 1991р.

Підписання лідерами Росії, України та Білорусії Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД)

13 грудня 1991р.

Схвалення в Ашхабаді керівниками держав Середньої Азії та Казахстану ініціативи створення СНД

25 грудня 1991р.

Складення повноважень президентом СРСР М. Горбачовим





Перехід Росії до ринкової економіки спричинив спад виробництва, напруження в суспільстві та відставку уряду рефор­маторів на чолі з Є. Гайдаром. У 1993 р. в Росії починається полі­тична криза, яка була зумовлена протистоянням виконавчої та зако­нодавчої гілок влади. 3-4 жовтня 1993 р. Б. Єльцин увів війська до Москви. У грудні 1993 р. була ухвалена нова Конституція Росії, яка декларувала перехід до президентської республіки. Нелегко склада­лися відносини між Центром і регіонами. Починається протистоян­ня в Татарстані і Чечні. У лютому 1994 р. Татарстан домігся від Мо­скви визнання особливого статусу у складі Російської Федерації.

27 жовтня 1991 р. — обрання президентом Чечні Дж. Дудаєва, який проголосив незалежність республіки від Росіїй відмовив­ся від підписання Федеративного договору.

29 листопада 1994 р. — висунення ультиматуму Росією з вимо­гою роззброїти «нелегальні озброєні формування» в Чечні.

10 грудня 1994 р. — вступ російських військ на територію Чеч­ні. Відбулися дві Чеченські війни: перша (1994-1996 рр.) і дру­га (1999-2004 рр.).

Наслідки воєн:



  1. Загибель десятків тисяч мирних жителів.

  2. Значні людські втрати як з боку чеченських збройних форму­вань, так і з боку російської армії.

  3. Руйнування економіки Чеченської республіки.

  4. Придушення Москвою спроб відокремлення Чечні.

  5. Часткове виведення російських військ з республіки.

  6. Формальне створення центром місцевих владних інституцій і передання їм конституційних повноважень.

Протягом 2000-2008 рр. президентом Російської Федерації був В. В. Путін.

Робота з історичним джерелом

ТІїе МаІІ Зігееі иоигпаї «Економічні підсумки правління Путина» «Економіка не лише повернула собі всі позиції, втрачені в 1990-ті, але й створила життєздатний сектор послуг, якого прак­тично не існувало за радянських часів. У Росії накопичений третій за обсягом золотовалютний запас після Китаю та Японії».

Голова Китайської Народної Республіки Ху Цзиньтао. 2007 р. «Останнім часом під керівництвом Президента Путіна за умов соціально-політичної стабільності економіка країни розвивається швидкими темпами. Життя населення покращується щодня».

Головний економіст Всесвітнього банку з Росії. Березень 2008 р.

«... Росія на тлі уповільнення темпів зростання світової еконо­міки демонструє непогані результати... Росію можна вважати од­ним з островів економічної стабільності у світі, що ілюструє якість макроекономічної політики, зростання внутрішнього попиту, на­копичені золотовалютні резерви і Стабілізаційний фонд».



Завдання

Які зміни відбулися в соціально-економічному житті Росії за часів президентства В. Путіна?

Президентство Путіна не уникло трагічних сторі­нок: друга війна в Чечні, захоплення терористами школи в Бесла- ні (2004), теракт на Дубровці (2002), затоплення підводного човна «Курськ» (2000) та ін. Путіна звинувачують в обмеженні прав не­залежних ЗМІ, жорсткій національній політиці. Із 2008 р. він обі­йняв посаду Прем’єр-Міністра Росії. Президентом став Д. Медве- дєв, який продовжує курс В. Путіна.


  1. Прагнення розбудовувати СНД.

  2. Участь у миротворчих акціях у Молдові та Грузії.

  3. Напруженість у відносинах:

  • із Грузією через її намагання подолати абхазький і південно- осетинський сепаратизм. Російсько-грузинська війна 2008 р.;

  • із країнами Прибалтики через дискримінаційні утиски ро­сійськомовного населення, територіальні претензії цих кра­їн до Росії;

  • із Молдовою через підтримку Росією Придністровської рес­публіки;

  • з Україною в період президентства В. Ющенка через газові питання та територіальні претензії.

  1. Невдалі спроби загальмувати процес входження Східноєвро­пейських країн до НАТО.

  2. Поступове загострення відносин із країнами НАТО і США.

  3. 2006 р. — проведення в Петербурзі саміту «Великої вісімки» під головуванням Росії.

  1. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

  1. Які тенденції спостерігаються у відносинах Центру з регіонами Росії?

  2. Проаналізуйте основні напрями зовнішньої політики Росії в 90-ті роки. Оцініть українсько-російські відносини на сучас­ному етапі, використовуючи додаткову літературу.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.






Каталог: 123
123 -> 1. Коротко про симетрію…
123 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка