Сталий розвиток суспільства: запорізький регіональний досвід: монографія


Фінансове стимулювання сталого розвитку на рівні територіальних громад(Ю. М. Петрушенко)



Сторінка24/61
Дата конвертації23.10.2016
Розмір6.43 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   61

2.3. Фінансове стимулювання сталого розвитку на рівні територіальних громад(Ю. М. Петрушенко)


Розвиток будь-якої країни, її регіону чи окремої територіальної громади представляє собою динамічний соціокультурний процес, що не обмежується розвитком тієї чи іншої території. Він включає те, що відображене поняттям «зорієнтований на людину розвиток», яке передбачає, що людина вважається основою і перебуває у центрі будь-якого еволюційного процесу. Розвиток громади передбачає не лише зростання добробуту, рівня платні, доходів на душу населення тощо, а також це, передусім, соціальні зміни, через які у громаді виникають нові ініціативи, нові інститути, зростає соціальний капітал.

З огляду на це, саме концепція сталого розвитку, яка гармонізує економічні, соціальні і екологічні складові розвитку, та не порушує баланс інтересів теперішнього і майбутніх поколінь, має лягти в основу програм розвитку сучасних громад. Тому завдання розроблення дієвих економічних механізмів, які б стимулювали позитивні зміни у функціонуванні громад та сприяли впровадженню стандартів сталого розвитку є на сьогодні актуальним для всього світу. Щодо України, то можна висловити думку, що тільки на основі принципів сталого розвитку існуючих громад, може відбутись ефективна адміністративно-територіальна реформа.

Питаннями кількісного аналізу соціальних змін, які відбуваються в суспільстві, займається етнометрія – напрямок етносоціальных досліджень, що аналізують ментальні характеристики та їх зміни у різних етнічних групах з використанням формалізованих (математичних) методів.

Найбільш популярними в сучасних наукових дослідженнях є такі етнометричні методики:



– методика засновника етнометрії Гірта Хофстеде, основи якої розроблені на початку 1970-х рр. (електронний ресурс – www.geert-hofstede.com) [150];

– близька до методики Г. Хофстеде методика міжнародного проекту GLOBE (Global Leadership and Organizational Behavioral Effectiveness), реалізованого в 1990-е рр. під керівництвом Роберта Хоуза [151];

– методика міжнародного проекту WVS (The World Values Surveys), реалізованого в 1990-е рр. під керівництвом Рональда Інглхарта (електронний ресурс – www.worldvaluessurvey.org) [52];

методика Фонса Тромпенаарса, розроблена у 1990-х рр. [121].

Російські вчені Н. Латова та Ю. Латов, проаналізувавши ці методики, дійшли висновку, що невизначеність та багатогранність культурних вимірів пов’язана не стільки з недоліками зазначених етнометричних методик, скільки зі слабкою емпіричною базою подібних досліджень [63]. У своїх власних дослідженнях ці науковці найчастіше використовують методику Г. Хофстеде, за якою накопичено найбільше даних.

Метою даного дослідженняє обгрунтування гіпотези про те, що економічна діяльність та відповідні механізми надання фінансових коштів можуть ефективно впливати на зміну ціннісних орієнтацій та норм поведінки членів суспільства (громади), зокрема в напрямку формування інституційного середовища сталого розвитку.

Згідно з когнітивною концепцією культури, економічні відносини України з іншими країнами несуть у собі потенційну можливість отримання додаткових трансакційних вигід від міжнародного співробітництва за рахунок збагачення соціокультурними цінностями успішних ділових культур світу [136].

Відповідно до цього положення можна припустити, що міжнародні економічні програми співпраці можуть виступати ефективним транслятором міжнародних цінностей і норм, які змінюють стандарти поведінки в українському бізнес-середовищі.

Ми вирішили перевірити це положення на основі аналізу результатів реалізації Проекту ЄС і ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» (МРГ/ПРООН – веб-сторінка: www.cba.org.ua), яку було започатковано в Україні у вересні 2007 року. Проект фінансується Європейською Комісією та співфінансується і впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні за підтримки Уряду України.

На місцевому рівні проект співпрацює з громадами-учасницями (самоврядні організації громад, активісти та безпосередні мешканці громад), місцевими органами влади та місцевим самоврядуванням (сільські, селищні, міські голови та ради, районні ради, районні державні адміністрації).

Проект підтримує ініціативи місцевих громад із покращення умов проживання та базової соціальної інфраструктури, захисту навколишнього середовища, ефективності використання енергоресурсів та послуг місцевого транспорту.

Згідно фінансового плану, проект МРГ надавав невеликі гранти (до 7,3 тис. євро) для впровадження мікропроектів громад на основі принципу самодопомоги та в рамках співпраці приватно-державного сектору, де кожен партнер має внести свою частку для розвитку. Механізм фінансування за програмою проекту передбачав, що частка вартості мікропроектів фінансується за рахунок членів громад (не менше 5 %), інші витрати фінансувалися з центрального та місцевих бюджетів (45 %), участь МРГ становила приблизно половину усіх внесків (50 %) [94].

Проект залучає громади до прийняття рішень через створення організацій громад і надання їм відповідних повноважень. Потенціал організацій громад розбудовується таким чином, щоб вони могли приймати рішення спільно з місцевими органами влади та місцевим самоврядуванням, мобілізувати ресурси, реалізовувати місцеві пріоритети та підтримувати досягнуті результати. З усіма учасниками проекту проводяться відповідні тренінги, які передбачають знайомство з концепцією сталого розвитку.

Перша фаза проекту МРГ розпочалася в грудні 2007 року й мала бюджет 13,3 млн. євро. За 3,5 роки діяльності проект допоміг більше 1000 сільських громад покращити умови проживання спільними зусиллями та в партнерстві з місцевою владою. За цей період встановлено партнерство з 25 регіонами, 209 районами та більше 1100 місцевими радами (із населенням до 10000 осіб). Проект мобілізував більше 418 тис. мешканців сільських територій, які самоорганізувались у громадські організації, в основі яких – принцип спільного врядування [94].

Метою даного проекту є створення сприятливого середовища для сталого соціально-економічного розвитку на місцевому рівні шляхом сприяння самоорганізації громад, розроблення та впровадження невеликих за обсягом громадських ініціатив у всіх областях України.

Проте головним результатом реалізації міпропроектів стали не стільки реальні вирішені нагальні проблеми розвитку громад, скільки напрацьовані за міжнародними стандартами механізми самоорганізації громад та взаємодії громади та влади.

Приймаючі участь у проекті, громада брала на себе зобов’язання, за сприяння місцевої влади, підтримувати сталість процесу, щоб надалі отримувати позитивний результат. Уже сьогодні аналіз розвитку громад у Сумській області показав, що після закінчення реалізації мікропроектів, громади продовжили проектну діяльність, орієнтуючись уже не стільки на допомогу донорів, скільки на власні сили. Як приклад, громада с. Буймер Тростянецького району Сумської області, після реалізації мікропроекту будівництва нового водогону за сприяння міжнародної програми МРГ/ПРООН уже самостійно, орієнтуючись на власні сили, зібрала кошти й успішно реалізувала проект енергозбереження та освітлення вулиць на території громади.

Щоб дослідити зміни соціокультурних цінностей членів громади, ми вирішили скористатися підходами етнометрики, з тією різницею, що зазвичай ці підходи використовуються для порівняння соціокультурних цінностей різних національних груп, тоді як ми вирішили з їх допомогою виявити динаміку соціокультурних характеристик в межах однієї етнічної групи.

Використовуючи етнометричну методику Г. Хофстеде, ми розрахували та провели порівняльний аналіз ціннісних характеристик членів громад, що брали участь у міжнародному проекті МРГ/ПРООН та громад, що участь у міжнародній програмі не брали (результати представлені у таблиці2.2).

Таблиця 2.2

Результати порівняльного дослідження соціокультурних цінностей лідерів громад, що брали участь у проекті ЄС та ПРООН в Україні «Місцевий розвиток, орієнтований на громади»1



Характеристики соціокультурних цінностей представників громад

дистанція влади (PDI)

уникнення невпевненості (UAI)

індивідуалізм / колективізм (IDV)

чоловіче / жіноче начало (MAS)

Довгостро кова орієнтація (LTO)

Середні значення для країн, що є лідерами у впровадженні принципів сталого розвитку*

35

56

72

41

70

Для представників громад, що брали участь у міжнародній програмі МРГ/ПРООН

50

80

45

56

25

Для представників громад, що не брали участь у міжнародній програмі МРГ/ПРООН

85

90

40

60

22

1Розраховано за даними досліджень Г. Хофстеде //www.geert-hofstede.com/ hofstede_dimensions.php
Результати таблиці 1 засвідчують зміну соціокультурних характеристик представників громади в бік цінностей сталого розвитку. Дані таблиці демонструють значний успіх програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громади» у подоланні розриву між владою і громадянами (показник дистанції влади знизився з 85 до 50). Інші показники змінилися не настільки суттєво (див. Рис. 2.12), проте не слід забувати, що на момент дослідження проект діяв тільки 4 роки, але навіть за такий короткий термін міжнародні механізми координації економічної діяльності змогли змінити погляд на життя людей у досить зрілому віці.

Рис. 2.12. Порівняння соціокультурних культурних цінностей за Г. Хофстеде для основної та контрольної групи дослідження


Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання
123456789 -> Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання Оздоровче і прикладне значення занять
123456789 -> «Аналіз розподілу та використання прибутку банку»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   61




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка