Сталий розвиток суспільства: запорізький регіональний досвід: монографія



Сторінка26/61
Дата конвертації23.10.2016
Розмір6.43 Mb.
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   61

(відсоток від усіх регіональних експертів, обсяг вибірки n=206) [4]
Цей висновок підтверджується і висловлюваннями регіональних експертів – у цілому схему фінансування вони оцінюють як ефективну, респонденти переважно стверджують, що її варто залишити такою, як вона є. Головна цінність моделі фінансування у синергетичному ефекті – всі учасники отримують результат, який кожен окремо не зміг би досягти.

Щоб заперечити або підтвердити якісні погляди окремих зацікавлених сторін, доцільно перевірити їх кількісними даними репрезентативного опитування експертів. Загальна думка опитаних експертів полягає в тому, що застосована схема співфінансування є в цілому ефективною: як скоріше або дуже ефективну її характеризують 75,7 % респондентів (67,9 %–80 % експертів у різних проектах ПРООН), при цьому тільки 4,4 % оцінюють її як скоріше або зовсім неефективну [96].

Тим не менше, в рамках дослідження деякі регіональні експерти вказали на ряд труднощів, що стосуються фінансування проектів громади, а саме збір членських внесків з організацій громади, пошук зовнішнього фінансування, затримки надходження грошей від центральної влади та проектів ПРООН. Ці питання вирішуються шляхом переговорів із зацікавленими сторонами.

Учасники фокус-груп інколи висловлювали пропозиції зменшити бюрократизм, пришвидшити процес оформлення документації та фінансування. Інше побажання полягає у збільшенні частки фінансового внеску ПРООН, оскільки з об’єктивних причин ні громада, ні місцева влада не мають можливості значно збільшувати власну частку фінансування.

Ще одним джерелом інформації є опитування членів організацій громад, у якому представникам органів управління організацій громад ставилось запитання про їхню оцінку ефективності схеми співфінансування, адже саме вони, у порівнянні з простими членами організацій громад, більш компетентні у цьому питанні. Як свідчать дані опитування, незважаючи на випадки критики стосовно наявної схеми співфінансування, лише 3 % респондентів оцінили її як скоріше неефективну чи зовсім неефективну, при цьому 33,3 % охарактеризували її як скоріше ефективну, а 48,5 % як дуже ефективну (загалом 1,8 % визначають її як скоріше ефективну бо дуже ефективну, 77,9–86,7 % у різних проектах ПРООН) [96].

Був виявлений цікавий взаємозв’язок: оцінка ефективності співфінансування керівниками організацій громад пов’язана з тим, наскільки такі респонденти впевнено почуваються у спілкуванні з представниками влади – так, чим впевненіше почувають себе респонденти, тим вище вони оцінюють ефективність запровадженої схеми співфінансування.

Якщо здійснити аналіз поглядів представників різних цільових груп на основі даних глибинних інтерв’ю, стає очевидно, що їхні погляди дещо відрізняються.

Деякі члени громад і голови сільрад відмічають, що збирати кошти буває складно, тому що не всі члени можуть зробити навіть мінімальний внесок, хоча й усвідомлюють необхідність внесків для реалізації проектів громад. Дійсно, співробітники проекту очікували, що внесення громадою навіть невеликої суми грошей для досягнення цільового рівня потребуватиме деякого часу. Тому можлива інтерпретація може бути наступною: об'єктивні труднощі та їх суб’єктивне відображення у формі вербалізованої тривоги виникають серед сімей з низькими доходами в ситуаціях невчасного виконання вимог. Фінансуванню проектів громад сприяла участь меценатів, хоча в одному окремому випадку спрацював людський фактор і голова сільради схилив представника місцевого бізнесу вкласти кошти у проект громади.

Представники районної та міської влади явно зацікавлені у реалізації проектів громад і прагнуть допомогти і фінансово, і організаційно – вони сприяють в оформленні документації, у позитивному вирішенні питань із керівництвом місцевої влади, у пошуку меценатів. Природно, що представники районної влади хотіли б отримувати фінансову допомогу, тобто у майбутньому не збільшити, а зменшити частку свого фінансового внеску, оскільки, за словами самих представників місцевої влади, у місцевих бюджетах коштів на співфінансування просто бракує. У деяких випадках обласна влада підтримала райони додатковим внеском з бюджету.

З іншого боку, представники деяких громад бажають зменшити свою частку, а натомість щоб місцева влада фінансувала більше. Громадяни вважають, що внесок громади все одно буде значним за рахунок безоплатного виконання робіт на об’єктах. Однак навіть в суб’єктивно найгіршому випадку для членів спільноти – якщо частка фінансування громади зросте – для громад це все одно може бути вигідним, тому що ціною невеликого внеску вони отримують результат, вартість якого у декілька разів вища за інвестовану.

Участь в міжнародній програмі дій фактично змінила механізми самоорганізації і господарювання громад, що брали участь у Програмі розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громади». Мова йде, перш за все, про інституційні зміни у суспільстві шляхом імплантації міжнародних стандартів сталого розвитку громад. Головною рушійною силою інституційних змін стали міжнародні стандарти фінансування проектів та механізми контролю за їх дотриманням.

Незважаючи на висловлені частиною респондентів критичні судження щодо співфінансування, більшість опитаних регіональних експертів повідомили про поширеність додаткових внесків з боку учасників (без ПРООН) – 71,4 % експертів (51,8–78,7 % у різних проектах ПРООН) (див. Рис. 2.14).



Рисунок 2.14. Відповідь на питання: «Чи відомі Вам випадки, коли мешканці громад, місцеві підприємці або представники місцевої влади фінансували проекти у пропорції, більшій за мінімальну?» (відсоток від усіх регіональних експертів, обсяг вибірки n=206) (Результати, ел. ресурс) [Результати]


Це свідчить про потенційну готовність окремих місцевих партнерів фінансувати розвиток територіальних громад в більших обсягах. За даними проектів ПРООН, у цілому частка ПРООН зменшується, а частка місцевих партнерів зростає. Тобто в цілому схема фінансування є дієвою, і у перспективі може бути ще ефективнішою, якщо врахувати місцеві спроможності та особливості та застосувати рішення, запропоновані опитаними експертами.

Існує нагальна необхідність у виробленні відповідної державної політики, без якої потенціал приватного сектору у процесі місцевого сталого розвитку може і надалі залишатися недовикористаним. Потрібно розвивати співпрацю з місцевим бізнесом для залучення їх потенціалу для підтримки ініціатив самодопомоги місцевих громад.



Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання
123456789 -> Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання Оздоровче і прикладне значення занять
123456789 -> «Аналіз розподілу та використання прибутку банку»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   61




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка