Сталий розвиток суспільства: запорізький регіональний досвід: монографія


«Як Ви вважаєте, чи можуть такі люди, як Ви, реально впливати на владу та прийняття рішень?»



Сторінка34/61
Дата конвертації23.10.2016
Розмір6.43 Mb.
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   61
«Як Ви вважаєте, чи можуть такі люди, як Ви, реально впливати на владу та прийняття рішень?» позитивно на це питання відповіла лише третина опитаних. У той час як негативно – близько 60 %. Даний показник, на перший погляд, йде врозріз з високим потенціалом соціальної мобілізації, продемонстрованим молодими людьми у перших двох питаннях. Якщо проаналізувати, чому люди, у своїй більшості налаштовані активно у відповідальності за стан справ у країні та місті або селі, у той же час, в основному, не вважають себе спроможними реально впливати на владу й прийняття владних рішень, можна висунути наступне припущення. Сформоване серед молоді громадянське суспільство схильне сприймати владу як орган, що йому протистоїть. Таким чином, індивіди готові до втілення власної соціальної ініціативі, але не покладаючись при цьому на владу. Тому що у своїй більшості сприймають владу як «глухий» до громадської думки апарат, на який не може вплинути середній представник соціальної групи молоді. Отже, можна припустити, що покладання сподівань на облаштування соціальної інфраструктури у масовій свідомості молоді починає зміщуватися від патерналістської моделі (на державу) до моделі громадянського суспільства (на себе, на осередки місцевих громад).

Рис. 2.24. Усвідомлення можливості впливу на владу та прийняття рішень


Загалом, ініціативно налаштованих у даному питанні людей виявилося більше серед респондентів з вищою та незакінченою вищою освітою (див. Табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Залежність освіти та усвідомлення можливості реального впливу людей на владу та прийняття рішень


п/п


Рівень освіти

Усвідомлення можливості реального впливу людей на владу та прийняття рішень

Можуть практично завжди

Можуть, і доволі часто

Важко відповісти

Можуть, але дуже рідко

Ні, абсолютно не можуть

Загалом

1.

Вища

0%

33,3%

11,1%

44,4%

11,1%

100%

2.

Незавершена вища

9,1%

24,7%

11,7%

40,3%

14,3%

100%

3.

Середня спеціальна

0%

0%

0%

66,7%

33,3%

100%

4.

Повна середня

6,7%

20%

20%

40%

13,3%

100%

Дослідивши цей аспект прояву потенціалу до соціальної мобілізації молоді, перейшли до аналізу перспектив успішного впровадження та популяризації мобілізаційних проектів громадських, міжнародних організацій, які спрямовані на вирішення соціально-інфраструктурних питань проблемних регіонів та населених пунктів. Даний аналіз проводився через питання респондентам «Як Ви вважаєте, від кого у найбільшій мірі залежить рівень розвитку Вашого міста/ села?». У результаті було виявлено, що позиції «від держави» та «від особистих зусиль та ініціативи громадян» набрали майже порівну відповідей респондентів (див. Рис. 2.25). Таким чином, молоді люди знаходяться у процесі вибору між двома моделями соціальних орієнтацій – на державу та на сектор громадянського суспільства, що складається з громадських об`єднань чи особистої ініціативи у вирішенні суспільних проблем. І останні набувають все більшого суспільного визнання – більше 20 % опитаних молодих людей вважають, що саме від громадських організацій та рухів залежить рівень розвитку їхнього міста чи села. Найменший показник мають політичні партії та блоки, вплив яких визнають тільки 12 % опитаних. Вочевидь, це свідчить про падіння суспільної довіри до якості вирішення соціально-інфраструктурних проблем політиками.



Окремо зазначимо, що серед респондентів з середньою та середньо-спеціальною освітою виявилося значно менше людей, які вважають рівень розвитку свого міста або села залежним від їхніх зусиль та ініціативи.

Рис. 2.25. Суб`єкти впливу на рівень розвитку населеного пункту


Дослідження соціальної мобілізації молоді у демократизації українського суспільства демонструє тісний зв`язок між зростанням соціальної активності молоді та ствердженням громадянського суспільства. Сама по собі оцінка рівня демократизації суспільства може впливати на рівень соціальної активності громадян – мотивувати до змін власними зусиллями або навпаки, знижувати соціальну активність через соціальні розчарування і зневіру. Для того, щоб виявити рівень демократизації українського суспільства у очах молоді, респондентам було запропоновано оцінити рівень демократизації за 5-бальною шкалою (див. Рис. 2.26). У результаті, найбільшого розповсюдження отримала оцінка «скоріше низький» та «дуже низький» (загалом, майже 50 % відповідей). Оцінка «3» –тобто, середній рівень, отримала дещо менше – 46,6% відповідей. Показово, що тільки близько 2 % вважають, що демократизація українського суспільства знаходиться на відносно високому рівні. Таким чином, вибудовується дещо песимістична картина усвідомлення молоддю рівня демократизації українського суспільства. Такі дані можуть як гальмувати процес соціальної мобілізації молоді (примушуючи людей вірити у власне безсилля та неможливість вплинути на цю ситуацію), так і навпаки – активізувати (викликавши внутрішнє прагнення побороти негативну ситуацію). Отже, зважаючи на ці результати, зростає необхідність актуалізувати соціальну активність молоді, показати, що це є необхідною запорукою побудови успішного майбутнього і демократизації країни.

Рис. 2.26. Оцінка респондентами рівня демократизації українського суспільства


Задля вивчення потенціалу соціальної мобілізації молоді, респондентам було запропоновано перерахувати громадські рухи та організації, у роботі яких вони коли-небудь брали участь. За результатами опитування молодих людей, більшість з них (32 %) не брали участі у подібних об`єднаннях (див. Рис. 2.27). Серед тих, хто приймав участь у них, більшу частину склали групи громадських рухів у соціальних мережах в Інтернеті (майже 18 %), творчі об`єднання (13,3 %), а також участь у окремих акціях громадських рухів (11,1 %). Набагато менш розповсюдженою серед молодих людей виявилася участь у об`єднаннях за місцем проживання (у багатоквартирному будинку, мікрорайоні, поселенні) – лише близько 7 % відповідей. Це можна пояснити невисокою поки що участю громадян у подібних об`єднаннях. Також це коло інтересів не є достатньо пріоритетним для молоді як вікової соціальної групи. На цьому ж рівні знаходиться участь у політичних партіях та блоках, яку обрали близько 7 % респондентів.

Рис. 2.27. Участь у громадських рухах та організаціях


Соціальна мобілізація молоді у демократизації українського суспільства на практиці пов`язана із втіленням програм в рамках концепції сталого розвитку ООН. Через цей взаємозв`язок подальше втілення та популяризація даних програм залежать, у першу чергу, від обізнаності молоді у сфері ідеї та програм зі сталого розвитку.

Якщо подивитись на залежність між місцем проживання та ступенем обізнаності концепцією сталого розвитку серед респондентів, відзначаються наступні особливості. Молоді люди, що проживають у селі, є набагато більш інформованими щодо сутності концепції (див. Табл. 2.7). Так, серед мешканців сіл 40 % чули та знають загальну сутність концепції сталого розвитку. Вочевидь, програма з соціальної мобілізації ООН, яка діє, в основному, у селах, дає свої значні результаті на практиці. 27 % опитаних молодих людей, які є мешканцями міст, добре знають або чули про концепцію сталого розвитку. Кількість впевнено інформованих тут набагато менша, але ступінь ознайомлення з самою назвою – вища: 34,7 % опитаних обрали варіант «дещо чув, але не знаю, у чому суть». Якщо аналізувати дані по респондентам, які проживають у селищах міського типу, тут показник впевненої інформованості найнижчий серед інших населених пунктів (25 %), але не дуже відстає від міського. При цьому, цілих 50 % респондентів про концепцію дещо чули, хоча і не знають, у чому її суть. Таким чином, відзначається широка обізнаність назвою «концепція сталого розвитку» серед мешканців усіх типів населених пунктів. Але точне знання змісту цього поняття в основному відзначається поки що тільки серед головних учасників проекту ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» – мешканців сіл.

Таблиця 2.7

Інформованість концепцією сталого розвитку людства та місце проживання респондентів



п/п


Місце проживання

Ступінь обізнаності концепцією сталого розвитку людства

Так, дуже добре знаю

Чув та знаю загальну суть

Дещо чув, але не знаю, у чому суть

Ні, не чув нічого

Важко відповісти

Загалом

1.

Місто

7,4%

20%

34,7%

32,6%

5,3%

100%

2.

Село

0%

40%

0%

60%

0%

100%

3.

Селище міського типу

0%

25%

50%

25%

0%

100%

Потенціал до соціальної мобілізації молоді продемонструвало вивчення відповідей респондентів на запитання:


Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання
123456789 -> Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання Оздоровче і прикладне значення занять
123456789 -> «Аналіз розподілу та використання прибутку банку»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   61




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка