«Чи готові Ви вирішувати проблеми Вашого району власними зусиллями разом з іншими мешканцями?». Більшість респондентів показали готовність до соціальної мобілізації на рівні вищому за середній (див. Рис. 2.28). А саме, половина опитаних дали відповідь «Так, якщо ситуацію довгий час не може вирішити міська влада». Вагома частина опитаних продемонструвала високий рівень потенціалу до соціальної активності: 26 % безумовно відповіли, що цілком готові. Значно меншим, хоча і істотним, виявився показник повного або часткового небажання залучати власні зусилля до вирішення проблем району проживання (20 %). П`ята частина опитаних молодих людей знаходиться у невизначеності стосовно досліджуваного питання, а значить, представляє собою «цільову аудиторію» для популяризації ідей сталого розвитку та соціальної мобілізації молоді. На відміну від категорії опитаних, що визначилися у своєму небажанні докладати зусиль до вирішення проблем місця проживання, дана категорія уявляється нам менш категоричною. Тому є сподівання, що її можна буде мотивувати до соціально активної діяльності.
Рис. 2.28. Готовність вирішувати проблеми району спільними зусиллями з іншими мешканцями
Вивчення гендерної специфіки готовності молодих людей до кооперації з іншими задля вирішення проблем району власного проживання показало наступні особливості (див. Табл. 2.8). Серед жінок активно налаштованих у цьому питанні виявилося 50 %, у той час як серед чоловіків – більше 80 %. Ці показники відображують природну активність чоловіків, що розповсюджується і на сферу вирішення соціальних проблем також. Таким чином, дану особливість необхідно враховувати при вивченні причин недостатньої соціальної активності молодих людей та використовувати гендерну специфіку у рекламуванні соціальної мобілізації молоді.
Таблиця 2.8
Готовність вирішувати проблеми району спільними зусиллями з іншими мешканцями: гендерний аспект
№
п/п
|
Стать
|
Ступінь готовності вирішувати проблеми району спільними зусиллями з іншими мешканцями
|
Так, цілком готовий
|
Так, тільки якщо ситуацію довгий час не може вирішити міська влада
|
Важко відповісти
|
Скоріше ні
|
Однозначно ні
|
Загалом
|
1.
|
Жіноча
|
18,2%
|
32,5%
|
24,7%
|
20,8%
|
3,9%
|
100%
|
2.
|
Чоловіча
|
48,1%
|
33,3%
|
11,1%
|
7,4%
|
0%
|
100%
|
Те, яким чином це можна зробити, розкривається через аналіз відповідей респондентів на питання: «Що змогло би спонукати Вас приєднатися до місцевої громади задля вирішення місцевих проблем Вашого міста/ села/ району?». Респонденти могли обрати до 3-х варіантів відповідей. Результати аналізу відповідей на дане питання показали, що найбільше може мотивувати молодих людей крайнє загострення проблеми, що вимагає скорішого вирішення (57,7 % відповідей). Для 45,2 % респондентів спонукальним до соціальної мобілізації є фактор бездіяльності місцевої влади. 43,3 % відповідей молодих людей продемонстрували потяг до асоціації: людей може мотивувати приєднання до громади знайомих, рідних, друзів. Показово, що істотну кількість відповідей опитаних набрав фактор матеріальної винагороди – майже 35,6 % відповідей.
Тобто, молоді люди змогли б приєднатися до місцевої громади задля вирішення проблем власного місця проживання за умов матеріальногозабезпечення. Це може свідчити, по-перше, про економічну нестабільність молоди – коли фактор заробітку передує будь-яким ідейним планам. По-друге, респонденти могли мати на увазі і недостатнє бажання приєднуватися до місцевої громади, яке може перебороти лише матеріальна винагорода. У будь-якому випадку, істотний показник даного мотивуючого фактору говорить про недостатньо сформоване почуття власної соціальної суб`єктності у частини молодих людей.
Необхідно також відзначити роль такого заохочувального фактора, як «публічна подяка, згадка у ЗМІ». Він набрав майже 11 % відповідей, продемонструвавши, що нематеріальні фактори також можуть бути дієвими у формуванні внутрішньої мотивації до соціальної мобілізації молоді. Отже, це необхідно врахувати при побудові практичних рекомендацій та впровадженні соціальних технологій мобілізації соціального потенціалу молоді в українському суспільстві.
Незважаючи на вагомість фактору матеріальної винагороди, цікавим є те, що пасивно налаштованих до приєднання до місцевої громади молодих людей виявилося значно менше, ніж активних. Варіант відповіді «Нічого, вважаю це виключною прерогативою влади» набрав лише 6,7 % відповідей (і це при тому, що респондентам дозволялося обрати більше одного варіанту відповіді). Це підтверджує перспективність програм з соціальної мобілізації серед молодіжного середовища (див. Рис. 2.29).
В цілому, соціальна активність у питанні приєднання до місцевих громад є дуже високою, тому при правильній інформаційній роботі є високі шанси до залучення великої кількості молоді.
Рис. 2.29. Мотивуючі фактори до соціальної мобілізації
Визначивши потенціал до соціальної мобілізації у молоді, були досліджені основні бажані напрямки діяльності з налагодження соціальної інфраструктури, які бачать респонденти. Це було розкрито через питання:
Поділіться з Вашими друзьями: |