Сталий розвиток суспільства: запорізький регіональний досвід: монографія


«Якщо би Ви отримали можливість визначити головні напрямки фінансування соціальної інфраструктури у Вашому місті/ селі, куди б у першу чергу Ви спрямували кошти?»



Сторінка36/61
Дата конвертації23.10.2016
Розмір6.43 Mb.
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   61
«Якщо би Ви отримали можливість визначити головні напрямки фінансування соціальної інфраструктури у Вашому місті/ селі, куди б у першу чергу Ви спрямували кошти?». Респондентам надавалася можливість обрати до п`яти головних, з їх точки зору, напрямків. У результаті аналізу відповідей респондентів, було виявлено, що найбільш затребуваною з точки зору змін є сфера медичного обслуговування – її реформувати прагнуть 68,3 % опитаних (див. Рис. 2.30). Надалі, з невеликим відривом, йде проблема створення робочих місць (64,4 %). Дещо меншої, але досить істотної уваги, з точку зору опитаних, заслуговує вирішення транспортних проблем, будівництво доріг тощо (54,8 % відповідей). Наступним за затребуваністю пріоритетом для фінансування виступає вирішення екологічних проблем (45,2 % відповідей). Даний аспект цілком вписується у концепцію ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», оскільки впровадження енергозберігаючих технологій переслідує не тільки економічну, але й екологічну вигоду. Тому на цьому аспекті необхідно акцентувати увагу при інформуванні широкого загалу молодих людей стосовно даної Програми розвитку ООН. Варіанти відповідей «будівництво соціального (пільгового) житла, оновлення житлового фонду», «молодіжні програми», «розвиток освіти» набрали трохи більше третини відповідей. Середні показники – «розвиток житлово-комунальної сфери», «підтримка незахищених верств населення» (трохи більше 20 %). Значно менше (12,5 %) – «удосконалення діяльності правоохоронних органів». І найменшу зацікавленість у фінансуванні розвитку, з точки зору респондентів, має розвиток місцевого самоврядування. Вочевидь, тому, що молоді люди вважають державну владу та державних службовців досить соціально забезпеченими та не бачать сенсу у додатковому фінансуванні.

Рис. 2.30. Бажані напрямки соціальної мобілізації молоді


Соціальна мобілізація передбачає участь громадян у прийнятті рішень на місцевому рівні. Важливо визначити ступінь готовності до цієї діяльності та прийнятні для молодих людей форми участі. Це завдання було вирішено через аналіз відповідей респондентів на питання: «Які форми участі громадян у прийнятті рішень на державному та місцевому рівнях Ви вважаєте найбільш ефективними?». Результати підтвердили демократичну налаштованість респондентів, незважаючи на низьку оцінку рівня демократизації українського суспільства, яку вони надали. Крім того, за результатами відповідей, виявлена перспективність використання у проекті ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» такого методу соціальної мобілізації як об`єднання жителів у місцеві громади задля вирішення місцевих соціальних проблем. Це ілюструється даними соціологічного дослідження (див. Рис. 2.31). Так, найбільш ефективним, з точки зору молодих людей, методом прийняття рішень на державному та місцевому рівнях виступає участь у громадських організаціях (майже 23 %). На другому місці знаходиться інший демократичний метод – вивчення громадської думки та її врахування у прийнятті рішень (майже 16 %). Набагато менше відповідей набрали методи створення громадських рад при органах державного та місцевого управління, участь у мітингах та демонстраціях, громадські слухання соціально значущих проблем (більше, ніж по 9 % кожний варіант). Необхідно відзначити, що схвалення мітингів та демонстрацій знаходять невелику підтримку серед молоді, коли мова йде про дієвість цього методу у прийнятті рішень на державному та місцевому рівнях. Визнаємо, що це позитивна тенденція до конструктивного вирішення соціальних проблем серед молодих людей. На четвертому місці за ефективністю, на думку опитаних молодих людей, знаходиться обговорення проектів рішень влади у ЗМІ (7,7 %). Дещо менше відповідей набрали варіанти «збір підписів» та «гарячі» телефонні лінії органів влади та управління» (по 6,9 %) – це також досить демократична позиція. Цікаво, що найменш ефективними методами прийняття рішень на державному та місцевому рівнях, з точки зору респондентів, вважаються участь у політичних партіях (5 %) та консультації органів влади з незалежними експертами (3,5 %). Але в цілому, методи прийняття рішень, характерні для громадянського суспільства, є досить поширеними серед молоді та орієнтованими здебільшого на роль громадянських соціальних інститутів.

Рис. 2.31. Ефективні форми участі у прийнятті рішень на державному та місцевому рівнях


Задля виявлення цілісної картини потенціалу молоді до соціальної мобілізації, у процесі соціологічного дослідження вивчалися погляди, соціальні устремління та плани молодих людей на найближчу перспективу – 3 роки. У результаті, були виявлені наступні особливості перспектив особистого розвитку. Найголовнішою з них є продовження навчання (16,7 %), що відбиває вікові особливості опитуваних. При цьому вдвічі менше людей (8,2 %) планують підвисити свою кваліфікацію, професійну освіту. Наступна перспектива – отримання гідної постійної роботи (14,2 %). На третьому місці – пізнавально-розважальна: більше 13 % набрав варіант відповіді «більше подорожувати, пізнавати інші країни». Четверте місце посіли варіанти «просто більше радіти, отримувати задоволення від життя» та «реалізувати мрію» (відповідно 12,6 % та 11,7 %). Цікавим є те, що перспективи, які виражають прагматичні цінності (такі, як заробляння більшої кількості грошей, виїзд закордон та проживання там) поступаються місцем перерахованим цінностям самореалізації. Крім того, сімейні та цінності особистого життя у вигляді планів знайти партнера по життю та віддавати всю увагу родині набрали дуже низький відсоток відповідей. Це говорить про домінуючу спрямованість молоді на зовнішній світ, тому вікова специфіка ранжування цінностей поки що висуває сімейні цінності на останні позиції.

Виявлені в результаті емпіричного дослідження особливості надають об`єктивну характеристику потенціалу молоді до соціальної мобілізації. Одним з ключових показників рівня та потенціалу соціальної мобілізації молоді є усвідомлення нею власної суб`єктності – тобто, здібності самостійно та активно приймати участь у вирішенні місцевих проблем. Крім того, суб`єктність є характеристикою здатності визначати напрямки розвитку своєї держави, населеного пункту. Впевненість у собі, своїх життєвих силах та можливостях, бажання здійснювати соціальні перетворення утворюють соціально-психологічне підґрунтя соціальної активності молоді. Задля його підтримки доцільним є використання соціальної реклами, у якій пропагуються цінності соціальної ініціативи та соціальної відповідальності молоді за майбутнє своєї країни та місця проживання.

У ході проведеного дослідження було виявлено, що молоді люди знаходяться у стані «між двох вогнів», коли мова заходить про відповідальність за розвиток власного місця проживання. Майже порівну молодих людей покладають цю відповідальність на державу – з одного боку, і на особисті зусилля та ініціативи громадян – з іншого боку. У результаті, молоді люди знаходяться у ситуації вибору між двома моделями соціальних орієнтацій – на державу та на сектор громадянського суспільства, що складається з громадських об`єднань чи особистої ініціативи у вирішенні суспільних проблем. Тому необхідним у даній ситуації є залучення молоді до роботи у соціальних об`єднаннях в рамках проектів з перетворення соціальної інфраструктури, зокрема, наприклад, Проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». У процесі спільної проектної роботи у молодих людей буде вироблятися погляд на себе як на вагому частину суспільства, яка може нести відповідальність за прийняття важливих рішень на практиці та докладати власних зусиль до втілення серйозних соціальних проектів.

Однією з форм підготовки молодих людей до проектної роботи є реалізація мобілізаційної схеми – поетапного здійснення певних дій (можливо, у ігровому варіанті) із залученням якомога більшої кількості учасників. Завдяки використанню подібного методу в молоді формуються навички комунікативної групової роботи, залучення учасників для роботи у соціальних проектах. Набувається організаційний досвід, важливий для того, щоб надалі становитися ініціаторами, а не співвиконавцями даних проектів.

Оскільки результати соціологічного дослідження продемонстрували більшу інформованість щодо концепції сталого розвитку людства серед мешканців сіл у порівнянні з мешканцями міст та селищ міського типу, необхідною рекомендацією є популяризація ідеї сталого розвитку серед мешканців цих населених пунктів. Найбільшу ефективність буде мати інформування через освітні заклади шляхом впровадження у навчальні курси та дисципліни окремих тем, присвячених проблемі сталого розвитку суспільства та соціальній мобілізації молоді зокрема.

За результатами дослідження, рівень усвідомлення власної соціальної суб`єктності вищий у молодих людей, які мають незавершену або завершену вищу освіту. Через це, отримання вищої освіти буде виступати вагомим фактором зростання соціальної мобілізації молоді і демократизації українського суспільства.

Гендерні особливості дослідження соціальної активності продемонстрували, що до тренінгів з проектної роботи необхідно інтенсивніше залучати жінок. Тому що жінки слабше усвідомлюють власну спроможність вирішувати спільно інфраструктурні проблеми. Таким чином, вони потребують посилення впевненості у собі та у власному соціальному потенціалі.

У підсумку, необхідно відзначити велику роль у вдосконаленні потенціалу до соціальної мобілізації молоді популяризації здійснюваних соціальних проектів та ідей зі сталого розвитку через інтернет-мережі. Врахування рекомендацій сприятиме вдосконаленню потенціалу до соціальної мобілізації молоді і активізації соціальної суб`єктності українського суспільства в цілому.



Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання
123456789 -> Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання Оздоровче і прикладне значення занять
123456789 -> «Аналіз розподілу та використання прибутку банку»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   61




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка