Сталий розвиток суспільства: запорізький регіональний досвід: монографія


Методичні особливості проведення навчальних занять на базі лабораторії



Сторінка50/61
Дата конвертації23.10.2016
Розмір6.43 Mb.
1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   ...   61
Методичні особливості проведення навчальних занять на базі лабораторії. Досвід організації навчальних занять на базі лабораторії показав, що оптимальна кількість учнів – членів творчої групи має складати 12 – 15 осіб. При цьому більш ефективною можна визнати таку організацію діяльності, коли конкретні технічні завдання учні виконують у невеликих (як правило, два-три учні) виконавчих групах (термін «виконавча група» ми запозичили з [22, с. 59]). Навчальні заняття на базі лабораторії проводяться один раз на тиждень, як зазвичай, впродовж двох годин. Частину завдання учні виконують вдома самостійно.

Аналіз літератури показав, що питання ефективної організації діяльності всього колективу учнів під час позаурочної роботи є досить непростим. Існує кілька підходів до його розв’язання. Найбільш поширеним є розділення групи учнів на підгрупи (такий підхід знаходимо, наприклад, у [22, с. 59] та [85]). Кожна підгрупа займається своєю розробкою (наприклад, виготовленням певного приладу). Організує і контролює їх роботу керівник гуртка (або вчитель). Однак досить часто при такому підході якісна робота керівника спряжена зі значними перевантаженнями, оскільки дуже складно одночасно (і головне, якісно) обслуговувати всі підгрупи, а отже, і самі учні не отримують необхідної уваги.

Як організовується робота виконавчих груп на базі лабораторії в нашому випадку? За кожною виконавчою групою закріплюється наставник – науковий керівник. У нашому випадку ними виступали студенти (майбутні вчителі фізики). Наукові керівники самі беруть безпосередню участь у розробках. При цьому вони організовують діяльність учнів своїх виконавчих груп і консультують їх з різних питань, що виникають у ході роботи, створюючи при цьому умови для здійснення учнями самостійних дій і прояву їх ініціативи. Координування діяльності всіх виконавчих груп здійснюють співробітники лабораторії. Саме така організація навчальної діяльності експериментальної групи на базі лабораторії дозволяє, з одного боку, здійснювати навчальну діяльність у галузі енергозбереження з досить великим учнівським колективом (до 15 учнів), а з іншого – сприяти формуванню у студентів – майбутніх учителів фізики професійних якостей (у тому числі професійної культури у галузі енергозбереження).

Для здійснення індивідуального підходу до кожного учня (в процесі його роботи в лабораторії) на перших заняттях (на початку навчального року) доцільно виявити індивідуальні здібності школярів. У нашій практиці це робиться у ході бесіди з учнями або через їх анкетування.

Аналіз методичної літератури показав (див., наприклад, [22, с. 56]), що, як зазвичай, позаурочна діяльність учнів базується або на теоретичній основі (розв’язування задач, підготовка рефератів, доповідей тощо), або на практичній (виготовлення макетів, діючих моделей машин та механізмів; конструювання вимірювальних приладів, демонстраційних пристроїв тощо). Відмінною ознакою організації навчальних занять на базі лабораторії є поєднання практичної діяльності членів експериментальної групи з їх фізико-математичною підготовкою. У який спосіб відбувається така теоретична підготовка?

Перед початком заняття науковими керівниками проводиться коротке обговорення із виконавчою групою змісту подальшої роботи (за необхідності до обговорення залучаються співробітники лабораторії). При цьому для більш ефективної діяльності (та для забезпечення максимального навчального ефекту) студенти мають систематизувати і актуалізувати знання учнів: надати учням теоретичні відомості про фізичні процеси та явища, з якими вони матимуть справу; обговорити з ними конструкцію та принцип дії приладів та механізмів, які передбачається використовувати; порадити у виборі літературних джерел для більш детального ознайомлення з теорією розглядуваного фізичного явища або з принципом дії певного пристрою. Зазначимо, що така теоретична підготовка може носити пропедевтичний характер, оскільки більш глибоке і детальне вивчення певного питання учні можуть провести самостійно вдома (або на уроках фізики).

Необхідним елементом науково-дослідницької діяльності учнів на базі лабораторії є здійснення контролю за їх роботою та оцінювання результатів діяльності. При цьому контроль і оцінювання можуть бути як внутрішніми (проводяться науковими керівниками (студентами) у межах своїх виконавчих груп), так і зовнішніми. Останній вид оцінювання, як правило, відбувається у вигляді колективного обговорення результатів, у ході якого співробітники лабораторії та члени експериментальної групи (студенти та учні) висловлюють свої думки з приводу певного результату (продукту діяльності), вказують на його переваги та недоліки.

Не поодинокими є випадки, коли у процесі таких обговорень вдається виявити нові ідеї щодо вдосконалення та перспективних напрямків подальшої роботи над розробкою. Важливим видом зовнішнього оцінювання продуктів діяльності експериментальної групи виступають також всеукраїнські та міжнародні конкурси, виставки та інші заходи фізико-технічного спрямування (про деякі з них вже йшлося вище).



Ще однією важливою складовою, що позитивно впливає на якість процесу навчання на базі лабораторії, виступає можливість подальшого впровадження результатів діяльності членів експериментальної групи. Так, їхні освітні продукти – теоретичні розробки (наприклад, методики розрахунку теплових втрат); виготовлені енергозберігаючі пристрої; діючі моделі та демонстраційні прилади тощо – застосовуються потім на практиці (як у навчальному процесі, так і в господарській діяльності університету).

Так, науково-дослідницька робота учня 10 класу Запорізької гімназії № 28 Турка Микити «Використання теплових екранів як спосіб зменшення втрат теплової енергії у будівлях»(яка, до речі, посіла друге місце на державному етапі МАН на відділенні «Технічні науки»)стала своєрідним обґрунтуванням ефективності використання теплових екранів за радіаторами опалення в Запорізькому національному університеті і дала поштовх до впровадження цього заходу енергозбереження (див. Рис. 3.13).

Досвід показує, що часто саме методичний прийом – можливість побачити свої результати «у дії» – виступає для учнів та студентів досить потужним мотивом для подальшої навчальної діяльності.

На наш погляд, до найбільш цінних методичних прийомів щодо здійснення пізнавальних та виховних цілей навчання під час роботи на базі лабораторії слід також віднести можливість спілкування членів експериментальної групи (учнів та студентів) з фахівцями, якими є співробітники лабораторії. Адже вони допомагають у виборі тематики розробок, у формулюванні технічного завдання, проводять необхідні консультації у процесі роботи.

Спілкування з фахівцями сприяє також засвоєнню школярами (та студентами) вимог до технічної документації; виробничої термінології; понять, що відносяться до галузі знань, пов’язаних з охороною інтелектуальної власності (зокрема, таких як «винахід», «новизна», «винахідницький рівень», «економічний ефект», «критерії патентоспроможності» та інші). Зазначимо, що на особливому значенні безпосередньої участі кваліфікованих фахівців у роботі учнів також наголошувалося у [22, с. 90; с. 106].



Висновки. Досвід функціонування у Запорізькому національному університеті навчально-наукової лабораторії енергоефективності та енергозбереження засвідчив, що поряд із науково-виробничими напрямками діяльності вона виявляє широкі навчально-просвітницької можливості. Зокрема, створює сприятливі умови для підготовки майбутнього вчителя фізики до:

– виховання в учнів при навчанні фізики ощадливого ставлення до використання природних (зокрема, енергетичних) ресурсів;

– реалізації практичного включення учнів до природоохоронної та енергозберігаючої діяльності при навчанні фізики;

– формування в учнів компетентності у сфері енергозбереження.

Крім того, конкретні приклади вказують нам на те, що позаурочна робота учнів на базі лабораторії значно активізує їх пізнавальну діяльність і має дієві профорієнтаційні можливості (зокрема, підвищує зацікавлення учнів до фізико-математичного та фізико-технічного напрямків подальшої освіти).

Наші подальші дослідження будуть присвячені розробці циклу навчальних фізичних задач (якісних, кількісних, винахідницьких), структурованих за різними розділами та темами шкільного курсу фізики, а також методичним рекомендаціям щодо їх використання у навчальному процесі з фізики.



Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання
123456789 -> Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання Оздоровче і прикладне значення занять
123456789 -> «Аналіз розподілу та використання прибутку банку»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   ...   61




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка