Сталий розвиток суспільства: запорізький регіональний досвід: монографія


Психологічні аспекти формування культури енергозбереження у студентів(Г. В. Бойко)



Сторінка55/61
Дата конвертації23.10.2016
Розмір6.43 Mb.
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   61

3.7. Психологічні аспекти формування культури енергозбереження у студентів(Г. В. Бойко)


Вирішення завдань демократизації українського суспільства, турбота про життя майбутніх поколінь потребують пильної уваги до найрізноманітніших аспектів виховання молоді. Чинне місце серед них посідає формування культури молоді у її найрізноманітніших проявах: від формування культури сплати податків і до освіченості та компетентності української молоді у досягненнях світової культури. Перспективи розвитку української державності, питання європейської інтеграції, дбайливе ставлення до ресурсів та їх збереження – потребують особливої уваги до питань формування культури енергозберігаючої поведінки.

Під культурою розуміють людську діяльність у найрізноманітніших її проявах. Це діяльність, що включає всі форми і засоби людського самопізнання та самовираження, відображує накопичення людиною та спільнотою найрізноманітніших навичок та вмінь. Будь-яка сфера людської діяльності може бути охарактеризована з точки зору її культурної значущості та цінності для людини та її буття, відповідно, можна говорити про реалізацію культури у цілому розмаїтті аспектів: управлінська культура, культура мовлення, культура спілкування тощо.Саме поняття «культура» в такому випадку свідчить про найефективніший, найоптимальніший варіант реалізації тієї або іншої діяльності.

Світові тенденції розвитку економіки, дбайливе ставлення до природи та оточуючого середовища, розуміння того, що природні ресурси є такими, що вичерпуються, а людина – не «господар» та «підкорювач» живої природи, а одна зі складових екосистеми зробили найактуальнішими питання культури енергозбереження. Енергозбереження має кілька складових, що передбачає не тільки заощадження матеріальних коштів, а дбайливе ставлення до природних ресурсів.Так, за даними компанії СКМ (Систем Капітал Менеджмент), підвищення енергоефективності України до європейського рівня дозволить скоротити кінцеве споживання паливно-енергетичних ресурсів у промисловості, сільському господарстві, житловому секторі та сфері послуг на 57 %. За рахунок цього, тільки в 2010 році Україна могла б заощадити 31,9 млн. тонн нафтового еквіваленту або 13,8 млрд. євро. Це відповідає приблизно 39 млрд. куб. м природного газу – більше, ніж весь річний імпорт газу з РФ до України.Для реалізації цього важливо притримуватися простого правила підвищення енергоефективності:
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ УКРАЇНИ =

ВИЗНАННЯ ПРОБЛЕМИ +

ІНВЕСТИЦІЇ В ТЕХНОЛОГІЇ ТА МОДЕРНІЗАЦІЮ + КУЛЬТУРА СПОЖИВАННЯ
В цій формулі: Крок № 1 –визнання проблеми необхідності енергозбереження, який передбачає усвідомлення необхідності дбайливого ставлення до енергоресурсів та можливості реалізації енергозаощадливої поведінки, це є підставою для реалізації кроку № 2– інвестиції в модернізацію і технології, який передбачає впровадження інноваційних енергозберігаючих технологій на виробництві (такий досвід, наприклад, реалізується на «Азовсталі», відомі плани його реалізації на «Запоріжсталі»), застосування нових технологій вироблення енергії, наприклад, запуск першої черги Ботієвської вітроелектростанції. І нарешті, крок № 3 – «культура споживання», який важливий як для промислових підприємств, так і для житлово-комунального господарства, де ідеться про культуру кінцевого енергоспоживання кожного жителя України (http://blog.scm.com.ua/ua/2012/10/19/formula-energozberezhennya/).

У відповідності до цієї формули, важливим ресурсом є формування енергоефективної, енергозаощадливої поведінки у населення, і найефективнішим в цьому плані є вплив на молодь.



Насамперед, на наш погляд, важливо зауважити, що формування та підтримка культури енергозбереження, енергозберігаючої поведінки має здійснюватися протягом всього життя людини і починатися змалечку. Позитивний досвід свідчить про те, що освіта наймолодшого покоління, починаючи з дитячого садка, є надзвичайно дієвим інструментом. Так, як свідчать представники Київського міжнародного енергетичного клубу «Q-клуб», у європейських країнах саме освіта найменших дітей позитивно вплинула на впровадження роздільного збору сміття. Досвід привернення уваги дітей до питань енергозбереження вже реалізований і в Україні. Це, зокрема, проведення конкурсу дитячого малюнку,оголошений Проектом Європейського Союзу та Програмою розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-2», на тему «Енергозбереження та енергоефективність», у якому взяли участь діти 3-11 класів навчальних закладів районів Івано-Франківська; проведення акції «Українські діти за чисту енергію», яка була організована та проведена в Києві; виставки малюнків та поробок учасників Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості «Діти за чисту енергію – 2012» (http://saee.gov.ua/archives/2453).

При роботі із студентством важливо враховувати необхідність використання традиційних та інноваційних форм роботи. В реалізації таких завдань можна окреслити три основні напрямки: по-перше, традиційна просвітницька робота у вигляді інформування; по-друге, просвітницька робота, що передбачає залучення до активних дій; по-третє, форми роботи, де студентам відводиться роль організаторів та інформаторів, тобто вони виступають у ролі суб’єктів, а не об’єктів впровадження енергозберігаючої поведінки.

До традиційних форм можна віднести просвітницьку роботу, яка реалізується через інформаційні форми ознайомлення молоді з питаннями енергозбереження у вигляді лекцій, семінарів ознайомчих зустрічей з представниками державних організацій, суспільних організацій, в межах яких студенти переважно займають пасивну позицію об’єкта інформаційного впливу. В межах такої роботи важливим є використання наочності, переконання фактами, наведення яскравих прикладів результативності енергозаощадливої поведінки. Така робота має на меті спонукати молодь думати про енергозбереження, сповідувати філософію енергозаощадливості.

Така просвітницька робота для молоді обов’язково має поєднуватися із активними формами роботи. Адже просвітницька робота дозволяє донести інформацію до молоді, але не дає можливості студентам активно діяти, долучатися та реалізовувати власні ідеї. Тому, для студентів особливо важливим є застосування таких форм роботи, в яких вони зможуть виступати активними. До таких форм роботи відносяться організації конкурсів, фестивалів, тренінгів, круглих столів. Прикладом такого є організована на базі Київського національного університету технологій та дизайну, Національного технічного університету «КПІ» конференції «Енергоефективний університет», де представники провідних вищих навчальних закладів обговорили технічні, технологічні й управлінські можливості впровадження енергозбереження в університетах. В рамках такої конференції було проведено заходи для самих студентів, зокрема «Енергоефективний брейн-ринг». Для такої гри зібралися команди - представники різних факультетів, де в межах кількох етапів учасники та вболівальники відкрили для себе багато нових фактів про енергозбереження та енергоефективність, відновлювальну енергетику та отримали корисні поради про заощадження енергії вдома. Цікавим є досвід залучення до участі у якості ведучих при проведенні промоакцій, заходіввідомих та популярних співаків, хореографів, які привертають увагу молоді та демонструють позитивний досвід.

Для формування культури енергозбереження у студентів, враховуючи специфіку психологічних особливостей вікового етапу розвитку, потреб, що переважають, важливо дати можливість студентам самим пропонувати і реалізовувати форми роботи. В такому випадку студенти можуть виступати активними волонтерами, які в межах семінарів та тренінгів обговорюють проблеми енергозбереження та опановують технології просвітницької роботи серед школярів, студентів, населення в цілому та реалізують таку роботу, форми якої можуть бути різноманітними у відповідності до ідей студентів. Тут можуть бути запропоновані та проведені фестивалі, конкурси, підготовлені презентації, театри тіней, пісочні інсталяції тощо. Такі форми роботи можуть бути дійсно інноваційними і на перший погляд навіть неочікуваними. Важливими є тут також розробки енергозберігаючих технологій, які запропоновані та розроблені самими студентами. Такі розробки мають бути відомими, популяризованими серед студентства. Саме такі форми роботи є найперспективнішими, на наш погляд, адже вони запропоновані самими студентами.

При реалізації практичної виховної роботи зі студентами щодо формування культури енергозбереження в межах конкретного вищого навчального закладу важливо брати до уваги щонайменше два аспекти. Заходи спрямовані на формування культури енергозбереження у студентів здійснюються в конкретних умовах. Важливою складовою таких умов є такий, на перший погляд, банальний чинник як температура в аудиторіях. Якщо її показники виходять за межі комфорту, тобто температура знижується нижче 20 градусів за Цельсієм, то бажання вести себе всупереч енергозаощадливій поведінці зростає. Причому, чим більше знижується, тим більше зростає. І це зрозуміло, адже у відповідності до теорії А. Маслоу, таке зниження температури викликає фрустрацію фізіологічних потреб у людини, і активізує потребу у самозбереженні, в даному випадку у бажанні зігрітися. Тому для формування культури енергозбереження потрібні відповідні умови.

Другий аспект тут пов'язаний з тим, що студенти вищих навчальних закладів, до речі як і викладачі, не є власниками, а є користувачами приміщень, тобто заощадження ресурсів: електроенергії, тепла води не позначається безпосередньо на їх витратах та економії, платить за використані ресурси університет. Відповідно до того, заощадження ресурсів не винагороджується студенту безпосередньо заощадженням коштів. Відповідно до того, мають бути використані додаткові впливи. Враховуючи біхевіористську теорію Б.Ф.Скіннера, чинником формування нової, бажаної поведінки є заохочення, а контроль та покарання діє тільки як обмежуючий чинник. Використання заходів, які традиційно реалізують у гуртожитках для контролю за безпечною та заощадливою поведінкою студентів і, відповідно, реалізують покарання – вилучають у них електроприлади, які є пожежонебезпечними та енерговитратними, унеможливлюючи користування ними під час проживання в гуртожитку. Але важливо враховувати, що цього недостатньо. Має бути розроблена та впроваджена система заохочень енергозберігаючої поведінки студентів, яка має носити і матеріальний характер, включаючи преміювання за заощадливу поведінку.



Таким чином, формування культури енергозберігаючої поведінки у студентів має носити комплексний характер і здійснюватися як послідовний етап у загальній картині формування та підтримки енергозберігаючої поведінки протягом життя людини; має бути реалізовано через систему заходів просвітницького характеру і включати такі заходи, в яких студенти будуть виступати як суб’єкти, а саме волонтери, організатори впровадження в життя енергозберігаючих технологій та енергозберігаючої поведінки.

Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання
123456789 -> Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання Оздоровче і прикладне значення занять
123456789 -> «Аналіз розподілу та використання прибутку банку»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   61




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка