Стандартні підпрограми та підпрограми користувача



Скачати 262.17 Kb.
Дата конвертації30.01.2018
Розмір262.17 Kb.
ТипУрок
УРОК №25.

ТЕМА: Стандартні підпрограми та підпрограми користувача.
Тема: Стандартні підпрограми та підпрограми користувача.

Мета: Актуалізувати знання учнів про підпрограми та їх аргументи, локальні та глобальні змінні, формальні та фактичні параметри підпрограм. Подати новий навчальний матеріал про стандартні підпрограми та підпрограми користувача в Delphi. Закріпити даний матеріал під час виконання практичних завдань.

Тип уроку: Комбінований урок.
План уроку:

Актуалізація опорних знань учнів.

Вивчення нового навчального матеріалу.


  1. Процедури користувача в Delphi.

  2. Функції користувача в Delphi.

  3. Стандартні процедури та функції в Delphi.

Практичні завдання.

Домашнє завдання.


Актуалізація опорних знань:

1. Для чого використовують підпрограми? Які види підпрограм виділяють?

2. Які формати опису процедур і функцій?

3. Що таке локальні та глобальні параметри? Яка між ними відмінність?

4. Які параметри називаються фактичними, а які формальними?
Вивчення нового навчального матеріалу:

1. Процедури користувача в Delphi.

Раніше ви створювали і використовували процедури, які були пов’язані з певними подіями і були методами певних об’єктів.

Заготовки цих процедур середовище розробки створювало автоматично, а ви доповнювали ці заготовки командами і рядком var оголошення змінних.

Під час створення програм можна включати до проекту процедури, не пов’язані з подіями. Такі процедури називаються процедурами користувача. Їх найчастіше використовують у випадках, коли потрібно кілька разів при різних значеннях змінних виконувати одні й ті самі операції. Або коли задачу можна поділити на окремі підзадачі, кожна з яких розв’язується за окремим алгоритмом, тобто при використанні методу покрокової деталізації.



Процедура користувача, як й інші процедури, – це відокремлена частина програми, яка має своє ім’я та яка може бути викликана для виконання в будь-якій іншій частині програми.

Процедури користувача можуть бути:



  • без аргументів і без результатів;

  • з аргументами і без результатів;

  • без аргументів і з результатами;

  • з аргументами і з результатами.

Аргументи процедури – це змінні, які отримують свої значення в команді виклику процедури перед початком виконання команд процедури.

Результати процедури – це змінні, які передають свої значення з процедури певним змінним у команді виклику процедури.

Найчастіше використовують процедури останнього типу. Загальний вигляд цих процедур у Delphi такий:



procedure <ім’я> (<списки аргументів з їхніми типами>; var <списки результатів з їхніми типами>);

var (<списки локальних змінних процедури з їхніми типами>);

begin

<команди>

end;

Загальний вигляд команди виклику процедури з аргументами і результатами такий:



<ім’я> (<списки виразів, значення яких передаються аргументам процедури>, <списки змінних, яким передають свої значення результати процедури>);

Зверніть вашу увагу: у команді виклику процедури порядок виразів, значення яких передаються аргументам процедури, і змінних, яким передають свої значення результати процедури, повинен строго відповідати порядку запису аргументів і результатів процедури в рядку її заголовка.

Змінні, які вказані в заголовку процедури, називаються формальними параметрами процедури.

Змінні, які вказуються в команді виклику процедури, називаються фактичними параметрами процедури.
2. Функції користувача в Delphi.

Як зазначалося вище, процедура може не мати результатів, а може мати один або більше результатів. Якщо процедура має один результат, то зручніше її оформити і викликати як функцію користувача.



Функція користувача, як і процедура користувача – це відокремлена частина програми, яка маєсвоє ім’я та яка може бути викликана для виконання в будь-якій іншій частині програми.

Відрізняється функція від процедури таким:

1. Рядок заголовка функції виглядає так:

function <ім’я> (<списки аргументів з їхніми типами>): <тип результату >;

2. Значення, яке функція повинна повернути (передати) команді, яка її викликає, у тексті самої функції має бути присвоєно змінній, ім’я якої збігається з іменем функції.

3. Функція може бути викликана або в правій частині команди присвоювання, або в команді виведення.
3. Стандартні процедури та функції в Delphi.

У мові програмування Delphi можна використовувати великий набір стандартних процедур і функцій, призначених для виконання різноманітних операцій над числами, текстами, елементами керування, графічними об’єктами, файлами та ін.



Деякі з них ви вже використовували, наприклад функцію StrToInt для переведення тексту в ціле число, функцію FloatToStr для переведення дійсного числа в текст, функцію sqrt для обчислення арифметичного квадратного кореня з дійсного числа.

Розглянемо ще кілька стандартних математичних функцій та їхнє призначення (табл.).
Зверніть вашу увагу:

1. При виклику функції без аргументів потрібно вказувати лише її ім’я, наприклад х := Pi.

2. Перед першим використанням функції Random потрібно включити до тексту проекту команду виклику процедури Randomize без аргументів і без результатів, яка запустить генератор випадкових чисел.

3. Для використання функції Power потрібно в рядок Uses текступроекту додати текст Math. Після цього до проекту підключиться додаткова бібліотека стандартних процедур та функцій і стане можливим використання ще цілого ряду математичних та інших процедур і функцій, з якими ви можете ознайомитися в Довідці.


Практичні завдання:

1. Запишіть заголовок процедури з іменем stepin, аргументами якої є змінна a дійсного типу і змінна b цілого типу, а результатом – змінна с дійсного типу, і приклад команди її виклику.
2. Запишіть процедуру з іменем square, яка виконує обчислення площі трикутника за відомими довжинами його сторін, значення яких передаються до процедури як аргументи. Для обчислення площі використайте формулу Герона.
3. Запишіть заголовок функції з іменем length, аргументами якої є чотири змінні цілого типу, а результат має дійсний тип, і приклад команди її виклику.
4. Запишіть функцію, яка виконує обчислення довжини відрізка за відомими координатами його кінців. Запишіть команду виклику цієї функції для обчислення довжини відрізка а з координатами кінців (0; 0) та (20; 30).
5. Створіть проект, у якому можна знайти максимальне із чотирьох заданих різних цілих чисел. Використайте функцію для знаходження більшого з двох заданих цілих чисел. Створіть у власній папці папку Проект 25 і збережіть у ній проект.
Домашнє завдання:

  1. Вивчити конспект.

  2. Опрацювати матеріал підручника на ст. 95-100. (Й.Я. Ривкінд, Т.І. Лисенко, Л.А. Чернікова, В.В. Шакотько).

  3. Завершити виконання практичних завдань.

Каталог: 123 -> 124
124 -> Огляд програмних засобів для підтримки навчання фізики, хімії та біології. Віртуальні лабораторії, інтерактивні моделі
124 -> Конкурс малюнків «Фізика навколо нас»
124 -> Конкурс «Левеня-2013»
124 -> Форматування даних, клітинок і діапазонів клітинок
124 -> Призначення й використання основних математичних, статистичних і логічних функцій табличного процесора
124 -> Форматування тексту
124 -> Алгоритмічна конструкція розгалуження та її графічне подання. Оператори розгалуження
124 -> Урок №12. Тема: Поняття мови програмування, програмного коду, середовища розробки програм, компілятора. Етапи розв’язування задач з використанням комп’ютера
124 -> Урок №29. Тема: Інтерфейс редактора растрової графіки. Настроювання параметрів малюнка та найпростіші операції з ним
124 -> Пошук у Всесвітній мережі

Скачати 262.17 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка