Старокостянтинівський районний методичний кабінет Рослинні годинники

Спекотного літа 1758 року знаний в Парижі член академії та інститутів багатьох країн Анрі-Луї допитувався у виноторговців, чи не знає хто льох, куди б не проникло сонячне проміння. Його зацікавило повідомлення астронома Жан-Жака про те, що рослини реагують на положення нашого світила, зокрема й на сонячне затемнення, вельми скептично зустрінуте в товаристві природознавців. Жаданий льох Дюамель, звичайно, знайшов, однак, спускаючись туди з горщиком геліотропа в руках спіткнувся, й рослина, ніби перейнявшись його переляком, опустила листя. Невдача! Однак робити було нічого, тож вчений залишив її в темряві, певний, що чогось цікавого дослід не покаже. Та наступного ранку, зазирнувши до льоху з ліхтарем, Дюамель побачив, що рослина мала такий вигляд, ніби стояла десь на сонцевому підвіконні в дбайливої господині, й заніс туди ще кілька вазонів. Багато днів він відвідував своїх підшефних і щоразу переконувався, що вони засинали і прокидалися як звикли, хоч світло на них не падало. У тодішній пресі ці спостереження потрапили до розряду курйозів і особливої уваги науки не привернули.

— Зараз ми подивимося, котра година. Вже по дванадцятій, бо пасифлора заплющилася. Більшість квітів розкриваються рано-вранці, а з десятої години вечора деякі квіти вже починають закриватися. І тільки смілка розкривається ввечері.

Рослини вступають один з одним у дуже складні «дипломатичні стосунки», бороняться від шкідників, попереджають один одного про небезпеку... хитрують з тими, в кому зацікавлені... А чи притаманні їм людські емоції — страх, любов, образа? Відтак розмову продовжимо.

Перший “годинник Флори” склав шведський вчений Карл Ліней. Пізніше спостереження продовжували інші вчені і любителі природи.

У своїй «Системі природи» Карл Лінней вперше запропонував наукову класифікацію відомих тоді рослин і тварин. Свого часу славетний учений Стародавньої Греції Арістотель описав 454 види тварин. Відтоді минуло два тисячоліття. Вчені виявили і вивчили велику кількість нових видів тварин. Карл Лінней описав 4200 видів тварин і розділив їх на шість класів: ссавці, птахи, амфібії, риби, черви і комахи. Рослини він розділив на 24 класи.

Лінней не лише вивчав будову рослин, він цікавився також питаннями їхньої фізіології — ростом, цвітінням, плодоносінням. При цьому він помітив, що в деяких рослин квітки розкриваються вранці, в інших — вдень, у третіх — надвечір, а у четвертих — вночі. І закриваються вони також в певній послідовності, кожна у свій час. Це навело вченого на думку зробити квітковий годинник — «годинник флор».