Старокостянтинівський районний методичний кабінет Рослинні годинники



Сторінка4/4
Дата конвертації16.03.2017
Розмір1.69 Mb.
1   2   3   4

Квітковий годинник Карла Ліннея — не універсальний посібник для людей усіх країн світу, оскільки життя скрізь проходить за місцевим часом, в різних районах Землі біологічні процеси у рослин і тварин виявляються по-різному. Перевірка і порівняльні спостереження показали, що годинник Ліннея придатний в основному для районів, розташованих на рівні 60 градусів північної широти. Інакше кажучи, квіткові годинники в різних широтах «ходять» по-різному. В Московській області, наприклад, квітки осоту городнього розкриваються пізніше — о 1—2-й годині дня. Квітки цикорію розкриваються о 6—7-й годині ранку, а закриваються о 3—4-й годині дня.

Як же пояснити здатність квіток рослин до розкривання й закривання о певній порі? Як розвинулось у рослин таке пристосування до умов життя? Що ж до періодичності цих рухів, добової ритміки їх, то вона передусім пов'язана з впливом сонячних променів. Саме схід і захід сонця визначають характер життя і діяльності чи функціонування всіх живих істот — тварин, рослин і людей. У процесі еволюційного розвитку в них розвинулася здатність орієнтуватися в часі і поринати в сон або прокидатися. Інакше кажучи, в них з'явився так званий внутрішній біологічний годинник, який регулює їхню добову активність. Певний вплив на добові ритми справляють також вологість і температура повітря.



У середній смузі Росії рослини розкривають свої квіти в такі години: о 5-й ранку — шипшина, цикорій; о 6-й — кульбаба, польова гвоздика, білий повій, рудуватий лілій­ник і о 7-й — дзвоники, картопля, нечуйвітер зонтичний. В цей час із водяних глибин ставків та озер випливають на поверхню великі зелені пуп'янки білого латаття і під ласкавими променями сонця розгортаються у білосніжні квітки.

О 8-й годині ранку розкривають свої квітки нагідки і чорнобривці; о 9-й — рожеві квітки смілки, о 10-й—-мати-й-мачуха, квасениця. Пізніше за інші, близько 11-ої години ранку, розкриває свої квітки шпергель — дрібний бур'ян, що акуратно вказує на час від весни до осені.

Квітуючі рослини, як правило, люблять тепло і сонце. Тому так яскраво міняться їхні квітки у вранішню пору і вдень. А деякі рослини не терплять спеки і яскравого сонця і поспішають позакривати свої квіти. До таких належить козелець. Вранці він прокидається одним з перших і розкриває свої пелюстки ще до схід сонця, на світанку, але вже о 9—10-й годині ранку закриває їх. Приблизно так само поводиться і льон. Опівдні закриває свої пелюстки осот польовий.



О 14—15-й годині закриваються квітки картоплі, кульбаб, любочок списолистяних, а о 15—16-й годині «засинає» шпергель. Близько 16—17-ї години згортають, оранжеві пелюстки нагідки. О 17—18-й годині закриваються квітки мати-й-мачухи, жовтецю, квасениці. О сьомій годині вечора біле латаття стуляє зелені чашолистки, закриває квітку і поринає у воду. О 20-й годині, відчуваючи прохолоду, закривають квітки лілійник та шипшина.

Під вечір освітленість спадає, температура повітря знижується — і теплолюбні рослини закривають свої квітки. У зв'язку з цим припиняють польоти і денні комахи, а відтак улаштовуються на ночівлю і птахи, що живляться ними. Але на цьому ланцюг взаємозв'язків у природі не обривається. Після 8-ї години вечора розкриваються білі квітки запашного тютюну, їх добре видно в темряві, вони різко пахтять і цим приваблюють нічних метеликів-запильників. У цей же час розкриваються пуп'янки енотери, її яскраві жовті квітки мають різкий запах, живуть вони лише одну ніч, а потім в'януть. Після 9-ї години вечора розкриваються квітки горицвіту.

Біологічний годинник рослин на Україні має власний «хід», пов'язаний з місцевим часом, географічним положенням і кліматичними умовами. Про те, що у тварин і рослин спостерігається періодичне, повторення життєвих процесів, їх циклічність, знали вже стародавні вчені, зокрема Гіппократ і Арістотель. Вивчення цих явищ у наступні століття і особливо в останні десятиліття й роки привело до виникнення вчення про біологічні ритми і годинники.

Виникнення біологічних ритмів у живих організмів відбувалося в процесі їхнього еволюційного розвитку і пов'язано з впливом діяльності Сонця та інших зовнішніх факторів. Зміна пір року, зміна дня і ночі, як і найважливіші фактори зовнішнього впливу, призвели до того, що у тварин і рослин розвинулися пристосувальні реакції, які повторюються з певною, навіть строгою закономірністю. Так виникли і закріпилися різноманітні біологічні ритми. Причому вони бувають не лише добовими, я й багатоденними, місячними, річними. В більшості випадків вони спадкові — передаються з покоління в покоління, але є й такі періодичні явища в житті тварин і рослин, які виявляються під впливом умов зовнішнього середовища.

Загальновідомі такі періодичні явища в житті рослин, як весняний рух соків, розпукування листків, цвітіння і плодоносіння, осіннє скидання листя та багато інших. В основному це пов'язано з впливом сонячної енергії. Різні рослини здатні «підладжуватися» під тривалість дня, і залежно від цього деякі з них цвітуть навесні, а інші влітку або навіть восени. І добові ритми у рослин, як ми, вже говорили, пов'язані з Сонцем і освітленістю Землі.

Вчені продовжують працювати над вивченням біологічних ритмів у житті рослини і дедалі глибше проникають у механізми, що управляють ними. Результати їхніх досліджень будуть мати не лише величезне наукове, загально біологічне значення. А й практичне.



Іван-чай вузьколистий

Багаторічна рослина з прямостоячим стеблом 50— 150 см заввишки, густо вкритим черговими сидячими ланцетними листками. Великі рожево-пурпурові квітки зібрані в довгі китиці. Пелюсток і чашолистків по 4, тичинок 8, маточка одна, відігнута донизу. Плід — 2-стулкова довга стручковидна коробочка. Цвіте з червня до вересня. Росте на лісових зрубах, згарищах, галявинах, просіках, поблизу доріг, на сухих горбах, сухих піщаних місцях, у світлих лісах по всій Україні.



Яскраві суцвіття, добре помітні здалеку, приваблюють комах. Але не всі комахи можуть поласувати нектаром. Від мух та інших дрібних комах нектар надійно захищений тичинковими нитками і трьома волосинками на стовпчику маточки. Дістають нектар тільки бджоли, які й запилюють квітки. Квітки в суцвітті розкриваються поступово, починаючи знизу. Уночі і на дощ вони закриваються і поникають, захищаючи пиляки і маточку від зволоження. Іван-чай — рослина годинник: його квітки завжди відкриваються о 6—7-й годині ранку. Розмножується вегетативно — додатковими бруньками, що утворюються на коренях, і насінням.

Іван-чай один з перших оселяється на зрубах, згарищах. Під його пологом створюється затінок, нагромаджується волога (звідки, очевидно, І його латинська назва), і тут починають рости інші рослини.

Добрий медонос. У ній містяться дубильні речовини, білки, вуглеводи, вітамін С тощо.


Біологічний годинник і народні прикмети

Народ — мільйонний розум. Закономірності природи відбиті в народ­них віруваннях, прикметах, які допомагали правильно організувати працю, одержувати від неї найбільшу користь. Придивляючись до поведінки рос­лин, птахів, звірів, люди визначали час висівання рослин і збору врожаю.

Хлібороби знали, що якщо почався рух соку в березі, то земля відта­нула на глибину залягання її коріння, але виїжджати в поле ще рано, грунт буде готовий до сівби, коли зацвіте червона верба.



Вкриється суцвіттями осика — городники можуть сіяти буряки і морк­ву. А з появою пилку на вільхі сірій — час виставляти вулики з бджолами, через 9 днів бджоли принесуть мед. Під час цвітіння вільхи сірої на фруктових деревах починають бубнявіти бруньки.

Зазеленіє береза — лісники починають садити дерева. Місячник лісу — від зацвітання ліщини до появи квіток на черешні. Пізніше дерев не садять.

Перша зелень на деревах — важлива прикмета. У цей час орний шар ґрунту прогрівся до 7 °С, можна садити картоплю: вона не залежиться в землі і почне проростати. За березою судять про весну: раніше розпус­тяться листки на березі — буде раннє тепло.

Коли зацвітають яблуні і груші, садять кукурудзу, квасолю. Тепло і волога сприятимуть появі їх сходів.



Спостерігаючи за рослинами, народ робив і довгострокові прогнози. Це відбилось, наприклад, в таких прикметах: "Влітку на деревах жовте листя — настане рання осінь", "Багато ягід улітку — передвістя холодної зими".

В основі народних прикмет — закон узгодженості всіх природних процесів, орієнтація на біологічні годинники.


Квіткові годинники у світі

Квітниковий годинник в Женеві






Унікальна і цікава визначна пам'ятка Женеви - квітковий годинник.



Як Ви вважаєте: "Скільки живих кольорів необхідно для створення годинника?" Відповідь на це питання проста і коротка: шість з половиною тисяч.

Саме стільки рослин використовується для створення квіткового годинника в Женеві. Його діаметр п'ять метрів, а секундна стрілка - найбільша в світі, її довжина досягає двох з половиною метрів. Цей годинник завжди показує точний час. Є такі годинники і у інших містах світу . Правда красиво?


Квітниковий годинник у Кременці


У Кременці Тернопільської області в ботанічного саду на 200 га саду росте безліч рослин, зокрема 11 видів червонокнижних, рідкісних. Вражає квітковий годинник. У кожному з його 12 секторів посіяли квіти, які цвітуть саме в ту пору доби, на яку вказує стрілка. Найстаріші рослини в саду — буки, ясени, клени, явори, модрини. Вони — ровесники ботсаду. Тиждень тому, під час буревію, зламався один бук.





ЛІТЕРАТУРА:


Заянчковський І. – “Живі барометри, компаси, сейсмографи”, 1986 р. – ст.. 181-186.
Генкель П.А. – “Фізіологія рослин”, 1970 р., ст. 152-156; ст. 168-170.
Максимова Р.А. – “Квітковий годинник”, 1972 р. ст. 2-19.
Гродзинський А.М. – “Пам’ять рослин”, 1996 р. ст. 22-23.


Каталог: download -> version
version -> Захист навколишнього середовища від забруднення мийними засобами
version -> «Валеологічне виховання дітей дошкільного віку, як фактор формування здорового способу життя»
version -> Виписка з навчального плану
version -> Методичні рекомендації щодо викладання уроків для стійкого розвитку «Моя щаслива планета» розділ Система уроків-зустрічей для 3 класу курсу за вибором «Моя щаслива планета»
version -> Затверджую директор Зіньківської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.№2 Л. В. Литус
version -> Наказ №526 " Про затвердження Науково-методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок класних журналів загальноосвітніх
version -> Методичні рекомендації Донецьк  2006 ббк 64. 9 (ІІ) 722 ш 30
version -> Вимоги до оформлення посібника
version -> Програма бібліотечно-бібліографічних знань для учнів 1-11 класів


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка