Стратегічний менеджмент у науково-методичній роботі


Покрокова процедура розробки програми



Скачати 361.39 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації09.11.2017
Розмір361.39 Kb.
1   2

Покрокова процедура розробки програми:

Усвідомлення керівником необхідності стратегічного розвитку організації та ініціювання цього процесу;



  • Створення робочої групи для розробки стратегій;

  • Аналіз цінностей організації, проблем, очікувань;

  • Вивчення ресурсного забезпечення, умов, факторів-впливів на організацію;

  • Формулювання місії закладу;

  • Формулювання стратегії через систему цілей;

  • Вибір ідей розвитку закладу;

  • Розробка концептуальної моделі нової діяльності;

  • Розробка плану реалізації стратегії;

  • Експертна процедура;

  • Управління стратегічними змінами;

  • Підведення підсумків проектної діяльності.

Структура програми розвитку (за О.І.Мармазою):

  • проблемний аналіз закладу освіти;

  • концепція розвитку закладу;

  • план дій.

В.І. Ковальчук пропонує таку структуру програми:

Розділ І. Проблемно-орієнтований аналіз стану організації

1. Стан організації.

2. Стан соціуму (зовнішнього середовища).

3. Негативні явища (їх причини та динаміка; кількісна та якісна характеристика,

шляхи усунення).

4. Невикористанні резерви (кадрові, матеріально-технічні, фінансові, інтелектуальні та творчі можливості працівників).

5. Чітко сформульовані проблеми

Розділ ІІ. Концепція розвитку ЗНЗ

1. Загальна стратегія організації, місія.

2. Освітні цілі, напрями та задачі.

3. Ідеї розвитку (їх сутність та змістова характеристика).

4. Загальна характеристика організації (нова модель):

• місія (призначення), рівень та характер виконання соціального

• структура організації і цілі та завдання окремих підрозділів, типів груп тощо;

• організація навчально-виховного процесу, режим життєдіяльності організації;

• нові (модернізовані) навчальні програми;

• характеристики інноваційних технологій.



Розділ ІІІ. План дій

Інформаційне забезпечення.

Фінансове і матеріально-технічне забезпечення.

Управління виконанням програми.

Контроль за виконанням.

Для розробки першого розділу використовуються етапи:

1. Збір інформації про:

а) внутрішнє середовище:

статистичні відомості про вчителів;

режим роботи школи;

стан матеріально-технічної бази;

відомості про здоров’я учнів;

результати поточної та підсумкової успішності;

інтелектуальний та творчий потенціал учителів;

історія, традиції школи;

характеристика виховної роботи;

зв’язки з науковими центрами тощо.

б) зовнішнє середовище:

нормативно-правова база;

регіональна програма розвитку освіти;

статистичні дані про соціум мікрорайону школи;

оточуючі підприємства;

культурні традиції, національні особливості регіону;

соціальне замовлення на освіту;

інформація про досвід роботи інших шкіл тощо.

2. Аналітична обробка інформації за напрямками:

аналіз досягнень і наявних результатів

аналіз навчально-виховного процесу;

аналіз умов функціонування і розвитку організації.

3. Здійснення комплексної оцінки ситуації:

4. Співставлення бажаного результату з реальним.

5. Виявлення недоліків у роботі, які призвели до нинішнього стану.

6. Виявлення внутрішніх резервів розвитку школи.

7. Прогнозування змін.

Розробка концепції розвитку передбачає:

- Вироблення місії (призначення), загальної мети та її декомпозиція.

- Вибір ідей розвитку, пошук та оцінка інновацій, формування банку інноваційних ідей.

- Визначення шляхів розвитку.

- Формування моделі (проекту) розвитку.

- Вироблення стратегії переходу до нового (оновленого) типу організації.

- Розробка завдань, етапів розвитку.

Все вище сказане можна використати і для розробки Програми розвитку

методичного кабінету (центру).

Експертиза програми розвитку здійснюється за етапами:

1. Визначення критеріїв оцінки діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу.

2. Визначення критеріїв оцінки якості програми розвитку (відповідно до мети та основних завдань).

3. Управління впровадженням програми розвитку :

• встановлення зворотних зв’язків, мотивація;

• аналіз;

• корекція, внесення доповнень, уточнень:

контроль, регулювання;

• стимулювання.

Експертний висновок, на думку В.С. Лазарєва, повинен вміщувати такі складові:



  • Актуальність програми, відповідність її цілей об’єктивним потребам;

  • Чіткість визначення цілей програми, можливість їх контролювати;

  • Конкретизованість цілей;

  • Оцінка повноти програми з точки зору достатності змін для досягнення цілей;

  • Оцінка цілісності програми, що потребує зкоординованості між її окремими структурами;

  • Оцінка обгрунтнованості очікуваних результатів і терміну їх досягнення;

  • Оцінка реалістичності програми;

  • Недоліки, помилки;

  • Нові ідеї та пропозиції;

  • Висновки.

Упровадження програми стратегічного розвитку – це практичний етап. Коли стратегічний план розроблено, потрібні швидкі дії для її упровадження.

Управління впровадженням програми розвитку передбачає такі види діяльності керівника:



  • Встановлення зворотніх зв’язків;

  • Аналіз;

  • Корекція, внесення доповнень, уточнень;

  • Контроль, регулювання;

  • Стимулювання.

Обов’язково повинен бути моніторинг стратегічного розвитку.

Після упровадження програми повинен йти контроль за результатами.

Це непрямий спосіб впливу на стратегію. Мета контролю – виявити відхилення, викрити шляхи усунення проблем, які виникли.

Контроль повинен орієнтуватися на:

Кількісні та якісні показники перевірки досягнення цілей;

Відповідну корекційно-коригувальну діяльність;

Результатом та наслідком контролю є коригування стратегії розвитку навчального закладу.
Можна запропонувати орієнтовну структуру Програми розвитку методичного кабінету (центру) :

Вступ

Соціально-економічні зміни в Україні висувають нові вимоги як до освіти загалом, так і до професійної підготовки педагогічних кадрів. Важливіші причини цього обумовлені також новою метою освіти, оновленням змісту освіти, потребами розробки і впровадження нових технологій навчання, реалізації ряду першочергових завдань, що випливають із вимог законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", із національної доктрини розвитку освіти та цільової комплексної програми "Вчитель".


Інноваційні перетворення в освітньому просторі України, рівень розвитку сучасної психолого-педагогічної науки, соціальне замовлення школі та сучасна освітня парадигма стимулюють появу творчих новаторських ідей, пошук більш досконалих систем навчання.

Відтак виникає необхідність підготовки вчителів у системі післядипломної освіти до творчої педагогічної діяльності, домінантою якої є вміння працювати в умовах вибору: педагогічної позиції, технології, підручників, змісту і форм навчання тощо. Запит на широкий професіоналізм та творчість педагога, здатного працювати в різних освітніх системах, актуалізується і в умовах формування загальноєвропейського освітнього простору.

Творчість – неодмінна умова педагогічного процесу, об’єктивна професійна необхідність у діяльності вчителя, оскільки він поставлений перед необхідністю творчо взаємодіяти з дітьми і творчо перетворювати їх

     Сучасний педагог – це перш за все особистість, носій свідомості і самосвідомості, здатний на творчу перетворювальну діяльність.


   Незалежно від того, яких форм набуває освіта, завжди найважливішою фігурою в них буде вчитель, а зокрема – творчий учитель.

Задвння сформувати творчого інноваційного вчителя і стоїть перед методичною службою.



Розділ 1.Проблемно-орієнтований аналіз стану професійного рівня вчителів закладу

Кадрове забезпечення методичного кабінету

У методичному кабінеті працює ____ методистів



Освіта

Рівень кваліфікації методистів

Дані про методичний стаж методистів

Дані про методичний стаж методистів

Віковий склад методистів

Курсова підготовка методистів

Атестація методичних кадрів

Статистичні дані про навчальні заклади:

Загальноосвітніх навчальних закладів –

Дошкільні заклади –

Позашкільні заклади –



Дані про опорні школи

Дані про педагогічні кадри:

Освіта


Рівень педагогічної майстерності вчителів

Дані про педагогічний стаж учителів

Віковий склад педагогів

Науково-методичні проблеми, над якими працював методичний кабінет (центр)

Структура методичної роботи

Матеріально-технічне забезпечення



Аналіз стану науково-методичної роботи

1.Слабкі сторони організації науково-методичної роботи

Слабкі сторони можна умовно розділити на три основні джерела їх виникнення (рис. 3.20):



Рис. 3.20


Слабкі сторони


2.1. Внутрішні слабкі сторони організації курсової підготовки

Однопрофільність методичних кадрів в кабінеті (наприклад, недостатній супровід всіх предметів).

Недостатні маркетингові послуги (неінформативний сайт, вчителі слабо поінформовані про форми курсової підготовки, теми спецкурсів тощо).

Малоефективна робота вчителів над проблемою, докурсовим та післякурсовим завданнями).

Слабкий моніторинг ефективності курсової підготовки.

Не врахування запитів та потреб вчителів при направленні на курси підвищення кваліфікації.

Слабка мотивація вчителя для проходження курсів підвищення кваліфікації (мотивацією переважно є необхідність атестації вчителя).

Не розроблено науково-методичного супроводження дистанційного навчання даної категорії слухачів.



2.2. Внутрішні слабкі сторони міжкурсового навчання педагогічних працівників

Недостатня діагностика потреб та запитів педагогів на отримання інформації;

Відсутність єдиного інформаційного поля;

Не вироблена система оцінювання ефективності діяльності всіх структурних підрозділів закладу освіти;

Не розроблено системи контролю та зворотного зв’язку за якістю навчання (отримання освітніх послуг);

Недостатнє поповнення бібліотечних фондів (науково-методична, довідкова, художня література).

Недостатня база даних про освітні інновації;

Не створено належних умов для роботи науково-методичних кадрів (недостатнє технічне оснащення робочих місць, кількісне перевантаження працівників у одному приміщенні).

Обмежене фінансування на придбання програмного забезпечення навчального процесу, запрошення на семінари, конференції, майстер-класи науковців та педагогів з інших навчальних закладів України;

Недостатнє фінансування відряджень на участь у науково-практичних заходах різного рівня, вивчення освітніх запитів, надання практичної допомоги на місцях.



2.3.Слабкі сторони корпоративної культури

Неорганізованість внутрішньошкільних інформаційних потоків (відсутність вчасного інформування про надходження до бібліотеки, книгарні, взаємопоінформованість).

Фрагментарні прояви активності у службових стосунках та громадському житті.

Недостатня психологічна підготовка та мотивація працівників до змін.



3.Зовнішні можливості

Наявність потенційних творчих педагогічних кадрів.

Наявність широкого спектру новітніх технологій в освіті дорослих.

Наявність широкого спектру управлінських технологій для удосконалення процесу управління ЗНЗ та методичною роботою закладу.

Забезпечення неперервності професійно-особистісного розвитку та саморозвитку педагога шляхом системної координації діяльності відділу з методичними структурами закладу.

Довготермінове та міцне партнерство закладу з освітніми управлінськими структурами регіону.

Використання міжнародних контактів.

Участь у освітніх проектах різного рівня..

Забезпечення використання електронних каталогів наукових бібліотек та різноманітних інформаційних ресурсів для організації навчальної діяльності.

Участь у створенні локальних та міжосвітянських мереж регіону як єдиного інформаційного простору.

Співпраця з громадськими організаціями, які ведуть просвітницьку діяльність.

4.Зовнішні загрози

Недостатнє нормативно-правове забезпечення функціонування післядипломної освіти в Україні.

Недостатній розвиток компетенцій керівників різних форм методичної роботи в організації освіти дорослих.

Відсутність системи державних стандартів для всіх складових системи післядипломної педагогічної освіти (підвищення кваліфікації, перепідготовки, стажування, самоосвіті, навчання в аспірантурі тощо)

Відсутність конкуренції в наданні освітніх послуг у регіоні.

Невмотивованість педагогічних кадрів у безперервній педагогічній освіті.

Недостатність науково-методичної літератури.

Обмежені можливості доступу до мережі Інтернету в домашніх умовах, в умовах навчального закладу педагогічних працівників.

Відсутність Положення про атестацію керівників ЗНЗ, методистів, чітких кваліфікаційних вимог до педагогічних працівників різних категорій.

Таблиця 3.8



Пріоритети, цілі та завдання методичної служби

Пріоритети

Цілі

Завдання

Формування педагогічного кадрового потенціалу в умовах модернізації освітньої галузі відповідно до регіональних особливостей

Підготовка багатофункціонального учителя


Створення та реалізація гнучких та різноманітних програм навчання;

Сприяння і стимулювання цілеспрямованого і безперервного духовного саморозвитку учителів;

Запровадження різних форм та видів навчання.


Формування педагога-дослідника

Організація навчання педагогів та науково-методичний супровід їх діяльності в інноваційному середовищі;

Стимулювання інноваційної діяльності педагогів.



Формування професійних компетенцій керівників різних форм методичної роботидля здійснення ефективного навчання дорослих

Готовність керівників різних форм методичної роботи до забезпечення компетентнісно - орієнтовного підходу щодо навчання педагогів;

Відбір ключових індикаторів компетентності вчителя відповідно до сфери діяльності;

Організація навчання;

Участь у всеукраїнських та міжнародних проектах;

Приведення у відповідність до змісту навчальних програм штатного розпису працівників закладу.



Аналітико-прогностичне забезпечення діяльності закладу

Наявність банку даних про ефективну діяльність педагогічних працівників закладу.

Відбір ключових індикаторів ефективної діяльності педагогів;

Проведення відправного дослідження результативності надання освітніх послуг закладом.

Презентації основних напрямків діяльності закладу на різних рівнях


Розділ ІІ. Концепція розвитку методичного кабінету (центру)

Місія: забезпечення росту та розвитку творчого потенціалу педагогічних кадрів

Мета діяльності:

- забезпечити на основі діагностико-прогностичного підходу ефективну систему навчання, науково-методичної роботи з педагогічними рацівниками;

-забезпечити науково-методичний патронаж фахового зростання педпрацівників .

Вихідними положеннями Концепції є:

- компетентнісно орієнтований підхід до підвищення рівня профмайстерності вчителя;

- створення інноваційного середовища, сформованого на принципах гуманістичної педагогіки, що має сприяти розвитку творчого потенціалу педагогів, стимулювати інноваційну діяльність в навчальному закладу;

- організація науково-методичної роботи на основі діагностико-прогностичного підходу;

-взаємодія кабінету як відкритої педагогічної системи з науковими закладами та педагогічними організаціями;

- створення умов для забезпечення методичною службою школи цілісності та безперервності освіти шляхом удосконалення її структури, використання інтерактивних форм і методів впливу на особистість учителя;

- упровадження прогресивних технологій;

- створення умов для саморозвитку та самореалізації педагогів.



Основні принципи науково-методичної роботи:

1. Зв'язок з життям, актуальність. Дана група принципів орієнтує організаторів науково-методичної роботи на повний і точний облік соціального замовлення на освіту.


2. Науковість методичної роботи. Цей принцип націлює керівників методичної роботи на досягнення відповідності всієї системи підвищення кваліфікації вчителів сучасним науковим досягненням в різних сферах.
3. Системність науково-методичної роботи. Цей принцип вимагає підходу до науково-методичної роботи як цілісної системи. Оптимальність якої залежить перш за все від єдності мети, завдань, змісту, форм і методів роботи з вчителями, від спрямування на високий кінцевий результат.
4. Комплексний характер науково-методичної роботи. Цей принцип передбачає єдність і взаємозв'язок всіх сторін і напрямків підвищення кваліфікації вчителів (по питаннях методики, дидактики і теорії виховання, психології і фізіології, педагогічної етики і розвитку загальної культури).
5. Систематичність, послідовність, безперервність. Дані принципи передбачають охоплення вчителів різними формами методичної роботи протягом всього навчального року, перетворення методичної роботи в частину системи безперервної освіти.
6. Творчий характер науково-методичної роботи - створення в кожній школі своєї власної системи роботи з вчителями.
7. Диференціація підходу до вчителів.
8. Робота з підвищення кваліфікації вчителів. (Постійний пошук важливих пріоритетних проблем і напрямків підвищення кваліфікації і форм роботи з вчителями).
9. Єдність теорії і практики. Цей принцип виступає одночасно проти двох небажаних крайностей: проти недооцінки ролі і значення теорії (перш за все психолого-педагогічної) і проти надмірної теоретичності науково-методичної роботи, проти розриву між теорією та практикою навчально-виховної роботи.
10. Оперативність, гнучкість, мобільність. Творча суть науково-методичної роботи в умовах динамічного росту школи вимагає вмілого і гнучкого реагування на всі зміни, перебудовуватись у випадку необхідності.
11. Колективний характер науково-методичної роботи. (поєднання загальношкільних, групових і індивідуальних форм методичної роботи).
12. Створення умов для творчих пошуків вчителів. (Важливо створення матеріальних, морально-психологічних, гігієнічних, наявність вільного часу для підвищення кваліфікації і роботи над собою).

Загальна характеристика моделі організації роботи з проблеми розвитку творчого потенціалу педагогічних працівників :

Головне у науково-методичній роботі – вміло посприяти вчителю усунути, подолати труднощі, які заважають високим результатам у навчально-виховному процесі.

У сучасних умовах зміст науково-методичної діяльності повинен бути підпорядкований не лише регіональні програми, а й на реалізацію загальнокультурної, світоглядно-філософської, життєтворчої функції методичної служби – формування методологічного знання і методологічної культури педагога, зорієнтованого на продуктивно-творчу діяльність.

Ми повинні пам’ятати, що методична робота є основною ланкою, яка формує педагога і тому є структурним компонентом освітнього ринку.

Таблиця 3.9

Науково-методична робота як структурний компонент інформаційного освітнього ринку

з/п

Структурний сегмент ринку

Зміст методичної діяльності щодо забезпечення якості даного сегмента освітнього ринку

1.

Ринок праці педпрацівників

Аналіз якості кадрового забезпечення навчально-виховного процесу;

методичне консультування педагогів, управлінців;

планування і організація методичної роботи з педагогами,

розробка індивідуальних імідж-траєкторій, програм професійного розвитку;

теоретичне і практичне навчання педагогів


2.

Ринок освітніх послуг

Методичне консультування працівників освіти;

діагностико-аналітична і корекційна діяльність;

організація пошукових досліджень у галузі розробки та впровадження інноваційних освітніх технологій, розробки та апробації навчально-виховного комплексу;

створення системи «паблік рілейшнз»: педагогічні виставки, науково-практичні конференції, презентації, конкурси педагогічної майстерності, конкурси учнівської творчості тощо;

виявлення, вивчення, моделювання, впровадження ППД;

організація та навчально-методичне забезпечення діяльності соціально-психологічної служби закладів освіти



3.

Ринок інтелектуальної продукції

атестація педкадрів;

організація дослідно-експериментальної роботи з педкадрами (розробка авторських програм, навчально-методичного комплексу тощо);

організація роботи творчих, динамічних груп з метою розробки навчально-методичного комплексу з будь-якої педагогічної проблеми;

створення банку інтелектуальної продукції;



керівництво процесом створення інтелектуальної, видавничої продукції педагогів.

Процесуальний аспект методичної діяльності дозволяє розглядати її як триєдиний цілісний процес загальнокультурного (загальноосвітнього), фахово-кваліфікаційного та функціонального розвитку і збагачення сукупної культури педагога.

Рис. 3.20

Структура організації науково-методичної роботи у методичному кабінеті:

Науково-методичний сервіс

Формування творчого вчителя

Моніторинговий сервіс


Підвищення рівня профкомкомпетентностей

Експертний сервіс

Рис. 3.21



Напрями науково

Створення комфортного освітнього середовища

Маркетинговий сервіс



Необхідні умови реалізації концепції
Керуючись Законом України “Про загальну середню освіту”, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, Статутом закладу, Положенням про методичну роботу в школі необхідними умовами реалізації даної концепції є:

вибір і структурування навчально-методичного матеріалу на засадах диференціації та інтеграції, забезпечення альтернативних можливостей для підвищення кваліфікації відповідно до індивідуальних потреб та здібностей;

формування професійно компетентного педагогічного колективу;

орієнтація на інтегровані курси, пошук нових підходів до організації методичної роботи як засобу розвитку творчого потенціалу вчителя;

оптимальне поєднання тра; диційних і нетрадиційних форм методичної роботи;

створення умов для максимального розвитку педагогів, формування готовності і здатності до самоосвіти, широкого застосування нових педагогічних технологій;

активне використання новітніх теоретичних розробок педагогів-новаторів, запровадження у методичну роботу сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень;

створення належної матеріально-технічної бази, науково-методичного забезпечення педагогічного процесу;

створення експериментальних майданчиків для відпрацювання інновацій.

Очікувані результати:

створення цілісної системи підвищення рівня профмайстерності вчителів»;

зростання професійної компетентності та загальної культури педагогів та управлінських кадрів;

забезпечення якісної освіти відповідно до запитів і потреб педагогів;

забезпечення творчого саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації особистості;

досягнення якісно нових результатів у системі розвитку профкомпетентностей вчителя;

конкурентоспроможність школи, створення її позитивного іміджу.
Розділ ІІІ. План дій (розробляються заходи за такими орієнтовними напрямами)

Інформаційне забезпечення.

Фінансове і матеріально-технічне забезпечення.

Здійснення науково-методичного супроводу

Моніторингова діяльність

Інформаційно-методичне забезпечення

Вивчення, узагальнення, упровадження передового педагогічного досвіду

Інноваційа освітня діяльність

Психологічний супровід (табл.. 3.9)

Таблиця 3.9



№ з/п

Назва заходу

Термін виконання

Відповідальний












Управління виконанням програми (табл.3.10)



Таблиця 3.10

№ з/п

Назва заходу

Термін виконання

Відповідальний




Створити шкільну координаційну раду – керівний орган організації










На основі Положення про районний (міський) методичний кабінет внести зміни і доповнення в Статут і подати на розгляд і затвердження до районної ради










Здійснювати аналіз виконання програми.








Скачати 361.39 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка