Створення і використання інформаційних паспортів



Сторінка1/4
Дата конвертації07.06.2018
Розмір0.62 Mb.
#41688
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4
методичний кабінет відділу освіти

олександрійської районної державної адміністрації



Створення і використання інформаційних паспортів



(методична розробка)
З досвіду роботи вчителя географії

Цукрозаводського НВК


Даценка Олександра Васильовича

Олександрія

2012
Даценко О.В. Створення і використання інформаційних паспортів. – Олександрія: Видавництво методичного кабінету відділу освіти Олександрійської райдержадміністрації, 2012. – 28 с.

У методичній розробці розкривається один із напрямків інформаційного забезпечення загальноосвітнього навчального закладу – створення та використання інформаційних паспортів. Пропоновані рекомендації дозволять налагодити систему інформаційного забезпечення загальноосвітнього навчального закладу, яка відповідатиме вимогам реформування освітньої галузі.

Рецензенти:

Хлань Л.М. – завідувач науково-методичної лабораторії природничо-математичних дисциплін Кіровоградського інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського.

Герасименко І.М. – заступник головного редактора журналу «Інформаційне забезпечення навчального процесу» ТОВ «Український інститут нормативної інформації»

Відповідальна за випуск – Мартюшина Т.Г.

© О. Даценко. 2012

© Олександрійський РМК, 2012



ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………..........................................

4

Інформаційний паспорт вимога часу…………………………………………..

5

Методичні рекомендації щодо створення інформаційних паспортів……….

7

Інформаційні паспорти навчальних тем з курсу «Фізична географія України» та «Економічна і соціальна географія світу» ……………………...

26

Використані джерела…………………………………………………………….

27


Висновок…………………………………………………………………………

28


«На дверях здібностей написано - штовхни»

Джон Мейсон

Вступ

З кожним днем інформаційно-комунікаційні технології все глибше проникають у навчально-виховний процес, стають їх невід’ємною складовою. Настав той час, коли охоплюють різні сфери суспільного життя і їх можна застосувати при викладанні всіх базових дисциплін: фізики, математики, біології, музики, фізкультури і т.д. На жаль, бурхливий розвиток інформаційної сфери суспільного життя створює все зростаюче навантаження на учасників навчально-виховного процесу в закладах освіти. Більшість шкіл дедалі більше відчувають відставання у задоволенні своїх інформаційних потреб. Це прямо впливає на рівень навчальної підготовки учнів, професійний рівень вчителів.

Виникає потреба в пошуку ефективних шляхів, методів та інструментів опрацювання інформаційних потоків, відбору і донесення потрібного продукту до вчителя та учня. Важливо, щоб нова інформація вдало доповнювала навчальний матеріал , сприяла розширенню та поглибленню знань учнів. Вона має допомагати вчителю бути постійно обізнаним з останніми новинками педагогічної практики, науковими розробками, методичним матеріалом з конкретного предмету. Найбільш наближеними до виконання вказаної функції є інформаційні паспорти навчальних тем, головною перевагою яких є наявність повної, попередньо опрацьованої, вчасно поданої адресної інформації з навчальної теми. Така підготовка передбачає збір інформації, її «фільтрування» для потреб учня, систематизацію, підготовку в потрібній формі, зберігання. Це спонукає до розробки та використання інформаційних паспортів навчальних тем.

Теоретичним підґрунтям створення інформаційних паспортів слугував розроблений ТОВ «Український інститут нормативної інформації» проект «Інформаційне забезпечення загальноосвітнього навчального закладу».

Об’єкт дослідження: навчально-виховний процес з географії.

Предмет дослідження: зміст, принципи, методи та форми інформаційних паспортів.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити та апробувати інформаційні паспорти навчальних тем.

В основу дослідження покладено такі припущення: створення і використання інформаційних паспортів сприятиме не лише кращому засвоєнню навчальної теми, а й підвищенню рівня навчальних досягнень учнів.

Відповідно до мети, об’єкта, предмета і гіпотези дослідження було визначено основні завдання дослідження, а саме:


  • обґрунтувати методику створення і використання інформаційних паспортів;

  • створити інформаційні паспорти;

  • експериментально перевірити дієвість інформаційних паспортів.

Новизна методичної розробки полягає в тому, що набуває подальшого вдосконалення технологія застосування складових інформаційного паспорту на уроках географії.

Практичне значення методичної розробки визначається доцільністю та можливістю використання сформульованих автором пропозицій та методичних рекомендацій вчителям, щодо створення і використання інформаційних паспортів навчальних тем з географії та визначено організаційно-педагогічні умови вдосконалення процесу навчання.

Інформаційний паспорт вимога часу

Метою державної програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» є створення умов для розвитку освіти і науки, підвищення ефективності державного управління шляхом впровадження інформаційних та комунікаційних технологій, забезпечення реалізації прав на вільний пошук, одержання, передачу, виробництво і поширення інформації, здійснення підготовки необхідних спеціалістів і кваліфікованих користувачів, сприяння розвитку вітчизняного виробництва високотехнологічної продукції і насамперед - конкурентоспроможних комп’ютерних програм як найважливішої складової інформаційних та комунікаційних технологій, сприяння переходу економіки на інноваційний шлях розвитку.

У сучасній науковій термінології дедалі частіше почали застосовувати поняття професійної компетентності. У новому тлумачному словнику української мови компетентна людина визначається як така, що має достатні знання з будь-якої галузі, яка з добре обізнана з певним предметом, тямуща, кваліфікована і має певні повноваження, права й владу [4].

У педагогічній науці поняття «професійна компетентність» розглядається як сукупність знань і вмінь, що визначають: результативність праці; обсяг навичок виконання завдання; комбінацію особистісних якостей; комплекс знань і професійно значущих особистісних якостей; певний вектор професіоналізації; єдність теоретичної та практичної готовності до праці; здатність виконувати складні культуровідповідні види дій тощо [3, c. 51].

Удосконалення інформаційно-методичної діяльності вчителя сьогодні дозволяє впровадити ті педагогічні технології, які орієнтовані на формування умінь здійснювати навчальну діяльність у наступних областях: пошук інформації, представленої на електронних носіях (літературні першоджерела, науково-практичні й навчально-методичні матеріали, копії документів), у тому числі на базі використання розподіленого інформаційного ресурсу локальних мереж і глобальної мережі Інтернет; створення самостійних робіт, у тому числі і комп'ютерних презентацій, на базі реалізації можливостей технології мультимедіа, геоінформаційних технологій; реалізація різних видів інформаційної взаємодії з досліджуваними об'єктами, процесами, явищами, які реально протікають, так і представленими віртуально електронними засобами навчання.

З 2011 року організована співпраця з ТОВ «Український інститут нормативної інформації». Така співпраця надала можливість включились до роботи у проекті «Інформаційне забезпечення загальноосвітнього навчального закладу», в основу якого покладено кілька принципів:



  • головним об’єктом є власне інформація для користувача;

  • комп’ютерна техніка, Інтернет розглядаються лише як допоміжні засоби для інформування;

  • інформація, яка поступає до кінцевого користувача, має бути попередньо підготовлена.

Враховуючи те, що проект «Інформаційне забезпечення загальноосвітнього навчального закладу» є комплексним, несе багато нового, він є інноваційним та обґрунтованим у часі. Він послідовно знайомить вчителів з новими рішеннями, враховуючи зауваження і побажання фахівців та користувачів, та спрямовує реалізацію проекту на місцях. А здійснюється це через журнал «Інформаційне забезпечення навчального процесу», який є складовою частиною журналу «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр».

Завдяки участі у проекті Українського інституту нормативної інформації вчителем розроблено паспорт методичного проекту «Інформаційне та методичне забезпечення навчально – виховного процесу з географії»

Основними напрямками діяльності вчителя географії є створення та використання інформаційних паспортів, впровадження у практику роботи ефективної системи шкільного інформування, яка використовує нові види і форми інформації, сучасні засоби її обробки і зберігання. Головна увага приділяється доповненню загальнообов’язкового навчально-методичного матеріалу з географії та спрямуванню зусиль на розширення та поглиблення знань учнів з конкретних навчальних тем.

Найбільш значущими створеними методичними матеріалами є інформаційні паспорти навчальних тем. Такі паспорти – нова форма подачі навчальної та методичної інформації. Розробляються для формування в учнів системних знань з теми чи окремих питань, акумулювання педагогічного досвіду їх викладу, збагачення матеріалу сучасними відомостями. Таким чином, створюється база знань, яка накопичує навчальний матеріал та методичні розробки до нього.

Під час розробки інформаційних паспортів навчальних тем опрацювання інформаційного потоку здійснюється за єдиною технологією та відповідно до встановлених проектом вимог, а результати підготовки інформації подаються у формі паспорта:

• частина 1 «Джерела навчальної інформації»;

• частина 2 «Рекомендації для вивчення теми»;

• частина 3 «Додаткові навчальні матеріали»;

• частина 4 «Самоперевірка знань»;

• частина 5 «Творчі роботи»;

• частина 6 «Джерела методичної інформації»;

• частина 7 «Додаткові методичні матеріали».

У процесі розробки інформаційних паспортів комп’ютер розглядається як засіб накопичення великих обсягів інформації, а також як зручний інструмент для довідково-пошукової роботи. Інтернет застосовується для пошуку відсутньої інформації. Підготовлені вчителями паспорти друкуються у журналі «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» та журналі «Інформаційне забезпечення навчально – виховного процесу» (ТОВ «Український інститут нормативної інформації»).

Впровадження інформаційних паспортів забезпечує:



  1. Підвищення якості та доступності сучасної освіти.

  2. Задоволення інформаційних, освітніх, обчислювальних, телекомунікаційних потреб учнів, учителів географії.

  3. Підготовку вчителів географії та учнів до активної діяльності в інформаційному суспільстві.

  4. Розвиток професійної компетентності вчителів географії шляхом використання нових інформаційно-комунікаційних технологій.

Методичні рекомендації

щодо створення інформаційних паспортів

(редакційні вимоги)

1. Про Інформаційний паспорт

1.1. Інформаційний паспорт (далі – Паспорт) – нова форма подачі учню і вчителю навчальної і методичної інформації.

1.2. Як правило, Паспорт готується автором на навчальну тему в цілому. Допускається підготовка Паспорта з окремого навчального питання або кількох питань, що входять до однієї теми.

1.3. Головні завдання Паспорту:

• створення для потреб учня інформаційної бази навчальних матеріалів, сучасних відомостей і повідомлень стосовно навчальної теми;

• надання необхідної інформації для формування в учня системних знань про предмет вивчення, навичків самостійної роботи над темою;

• створення для потреб учителя інформаційної бази методичних, дидактичних матеріалів, передового досвіду та напрацювань, які стосуються теми.

1.4. Паспорт може використовуватися при проведенні вступного, підсумкового (залікового) уроку.

1.5. Підготовка ведеться автором за встановленими Редакційними вимогами.

1.6. Усі компоненти Паспорта (назва, структура, вимоги до змісту) захищені авторським правом.



2. Загальні вимоги

2.1. Підготовку Паспорта автор веде спираючись на свої знання, практику роботи, досвід, власні напрацювання.

2.2. На початку роботи вкрай важливо правильно і повно ідентифікувати навчальну програму, чітко (згідно програми) назвати вибрану тему.

2.3. При виборі теми автор керується її актуальністю, календарним планом навчального процесу з урахуванням строків підготовки та виходу журналу в світ. Тобто, тема вибирається з таким розрахунком, щоб Паспорт міг бути використаний при вивченні теми уже в наступному після отримання журналу місяці.

2.4. Головними для підготовки Паспорта є послідовність і максимальна лаконічність викладу матеріалу, строгість у дотриманні структури Паспорта, правильне оформлення матеріалу (присвоєння заголовків, назв і номерів схем, таблиць тощо).

2.5. Автор не переймається проблемою недоступності (відсутності) джерел інформації для користувачів.

2.6. Обсяг Паспорта не повинен перевищувати 4-5 сторінок формату А4. Обсяг авторського навчального і методичного матеріалу, який може додаватися до Паспорта і розміщується на компакт-диску, не обмежується.

2.7. Якщо в Паспорті використовуються запозичені матеріали, автор зобов’язаний зробити відповідні посилання. Потрібно пам’ятати про дотримання норм Закону України «Про авторські і суміжні права».



3. Структура та зміст Інформаційного паспорту

3.1. За структурою Паспорт включає такі частини:

• заголовок Паспорта;

• частина 1 «Джерела навчальної інформації»;

• частина 2 «Рекомендації для вивчення теми»;

• частина 3 «Додаткові навчальні матеріали»;

• частина 4 «Самоперевірка знань»;

• частина 5 «Творчі роботи»;

• частина 6 «Джерела методичної інформації»;

• частина 7 «Додаткові методичні матеріали».

Перші п’ять частин призначені учню, дві останніх – учителю.

Заголовок Паспорта

3.2. На початку Паспорта вказується: прізвище, ім’я, по батькові, посада автора; освітній заклад; населений пункт.

3.3. Наступними слід вказати навчальний предмет, клас, рівень профілю (для старшої школи).

3.4. Автор має чітко ідентифікувати навчальну програму, з якої вибирається тема. Для цього слід заповнити наступну таблицю (наводимо з прикладом заповнення).



Повна назва програми

Затверджено

Автори

Видавництво

Рік видання

номер

дата



















3.5. Далі автор встановлює, чи поділяється програма на узагальнюючі структури, які об’єднують теми (розділи, курси, лінії тощо). Якщо такий поділ є, то наводиться назва структури, до якої відноситься вибрана тема. Наприклад, загальна хімія.

3.6. Після чого автор подає назву теми разом з порядковим номером. Назва теми строго переноситься з програми без будь-яких змін.

3.7. Якщо Паспорт готується лише на окремі (одне) питання вибраної теми, то далі в заголовку Паспорта перелічуються ці питання.

Зразок заголовку паспорта наводиться в додатку 1 до цього документа.



Частина 1. Джерела навчальної інформації

3.8. У частині наводиться таблиця джерел інформації, які автор рекомендує учню для вивчення теми. Зразок таблиці подається в додатку 2 до цього документа.

3.9. Для заповнення таблиці здійснюється вибірка з Переліку підручників, навчальних посібників, який рекомендує Міністерство освіти і науки України для використання в навчальному процесі у поточному навчальному році. При цьому автор керується своєю оцінкою джерел, зупиняючись на тих, де найбільш вдало викладена тема.

Вибірка проводиться як із числа основних, так і з числа додаткових джерел інформації.

3.10. Сформовану вибірку автор доповнює додатковими джерелами інформації, у тому числі електронними, які можуть використовуватися учнем для розширенння і поглиблення знань з відповідної теми (авторська рекомендація).

3.11. Після таблиці автор в оповідній формі подає поради щодо опрацювання деяких джерел. Наприклад,



Для перевірки вивченого матеріалу доцільно скористатися джерелами (п.5, 13), які містять багато завдань різних рівнів у тестовій формі, що актуально для підготовки до ДПА, ЗНО, олімпіад; або Для повторення та систематизації знань у нагоді стануть джерела п. 6, 19

3.12. На допомогу автору редакція надає в електронній формі предметний витяг з Переліку навчальних підручників, навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України для використання в основній і старшій школі у ЗНЗ з навчанням українською мовою у поточному навчальному році, а також шаблон таблиці для заповнення.



Частина 2. Рекомендації для вивчення теми

3.13. Рекомендації є найважливішою частиною Паспорта. У ній наводяться практичні поради учню для вивчення теми. Для цього автору попередньо слід сформувати власний системний погляд на тему, зміст якого подається нижче у вигляді окремих складових.

3.14. Акцентуємо, що автор надає не власне навчальний матеріал, а відомості ПРО ТЕМУ. Саме вони мають сформувати в учня загальні системні знання про об’єкт вивчення, сконцентрувати увагу на головному, закласти приорітети, встановити взаємозв’язки між суб’єктами, отримати цілісне уявлення про тему.

3.15. Пропонується така структура частини:

• загальна характеристика теми;

• поради щодо вивчення теми;

• словник нових понять (термінів);

• інформація для запам’ятовування.

3.16. Загальна характеристика теми передбачає виклад матеріалу в наступній послідовності:

3.16.1. Основні відомості про тему — наводиться системне бачення теми, її місця і значення у змісті предмету; подається витяг з навчальної програми щодо змісту теми (перелік навчальних питань та вимог до навчальних досягнень учнів).

3.16.2. Ключові питання теми — визначаються з переліку навчальних питань (див. витяг з програми). Дається пояснення, чому вони віднесені до ключових, наводяться їх особливості. Бажано подати опорну схему зі встановленими причинно-наслідковими зв’язками.

3.16.3. Зв’язки з іншими темами — визначаються внутрішні зв’язки з іншими темами, а також з темами інших предметів (міжпредметні зв’язки).

3.17. Поради щодо вивчення теми: інформують учня щодо особливостей навчального матеріалу; рекомендують послідовность самостійної роботи; звертають увагу на труднощі; наводять застереження; пропонують шляхи, засоби і методи засвоєння матеріалу.

Для викладу матеріалу бажано застосовувати такі мовні конструкції, які відображають поради учню, а саме:



Особливістю цієї теми є те, .......

Не засмучуйтесь, якщо.....

Зверніть увагу на......

Дотримуйтесь такої послідовності........

Використовуйте ...

Намагайтеся................

і т.п.


3.18. У словнику нових понять (термінів), що ВПЕРШЕ зустрілися в темі, автор наводить їх визначення згідно з підручником (посібником). Автор може подати відповідні визначення, користуючись іншими джерелами інформації, у тому числі енциклопедичною літературою. В обох випадках посилання на джерело інформації обов’язкове.

3.19. Інформація для запам’ятовування наводить основні інформаційні об’єкти теми (дати, події, досліди, формули, теореми тощо), які є визначальними і потребують особливої уваги.



Частина 3. Додаткові навчальні матеріали

3.20. Автор має можливість подати в Паспорті будь-який свій навчальний матеріал до теми, який доповнює рекомендований Міністерством освіти і науки, надає додаткову інформацію і допомагає учню у навчальній роботі. Це можуть бути теоретичні викладки, скомпоновані витяги з інших джерел, схеми, карти, копії документів, малюнки тощо.

3.21. Навчальний матеріал оформляється у вигляді однієї або кількох самостійних, логічно і змістовно закінчених інформаційних одиниць, кожна із яких має свій заголовок. Такі одиниці розміщуються редакцією на компакт-диску у вигляді електронних додатків до частини.

3.22. Крім власне навчального матеріалу автор складає таблицю змісту, в якій перелічує подані інформаційні одиниці (електронні додатки). Зразок таблиці наводиться у додатку 3 до цього документа.

3.23. Після таблиці змісту автор подає коротку характеристику кожного додатка, виокремлюючи позитивні якості документа для вивчення теми.

Частина 4. Самоперевірка знань

3.24. У частині подаються завдання, які стосувалися даної теми і траплялися на випробуваннях ЗНО, ДПА, річних і семестрових роботах за останні три роки. Для кожного завдання автор вказує у Паспорті його вид і відповідний рік. Кількість завдань не повинна перевищувати трьох для кожного виду. Такі завдання друкуються в журналі.

Крім цього, автор має можливість подати інші завдання для самоперевірки знань, у тому числі свої. Такі завдання помічаються написом «Завдання автора» і розміщаються редакцією на компакт-диску.

3.25. Правильна відповідь подається одразу після кожного завдання і супроводжується написом «Правильна відповідь». Автор також може розмістити свої коментарі та рекомендації учню щодо змісту, особливостей завдань, способів їх вирішення. Правильні відповіді з коментарями та рекомендаціями редакція розміщає на компакт-диску.



Частина 5. Творчі роботи

3.26. У цій частині автор може запропонувати перелік творчих робіт для поглибленого вивчення теми (реферати, доповіді, теми МАН тощо). Бажано подати короткі коментарі, а також список рекомендованої літератури до кожної із робіт.



Частина 6. Джерела методичної інформації

3.27. Наводиться перелік джерел інформації, які можуть бути використані УЧИТЕЛЕМ для викладу теми. Перелік складається із вибраної методичної літератури, яка рекомендована МОН України для використання у навчальному процесі, а також додаткових джерел інформації, у тому числі електронних, що рекомендуються безпосередньо автором. Інформація заноситься до таблиці встановленого зразка (див. додаток 4 до цього документа).

3.28. Після таблиці автор коротко характеризує джерела інформації, які він особисто пропонує вчителю. При цьому автор наводить аргументи на користь використання даного джерела у навчальному процесі.

3.29. На допомогу автору редакція надає в електронній формі предметний витяг з Переліку навчальних підручників, навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України для використання в основній і старшій школі у ЗНЗ з навчанням українською мовою у 2012-2013 навчальному році, а також шаблон таблиці 3 для заповнення.



Частина 7. Додаткові методичні матеріали

3.30. Автор має можливість подати в Паспорті будь-який свій методичний матеріал до теми, який він призначає вчителю. Це можуть бути розробки уроків, конспекти, творчі знахідки інше, що допоможе у практичній роботі.

3.31. Методичний матеріал оформляється у вигляді однієї або кількох самостійних, логічно і змістовно закінчених інформаційних одиниць, кожна із яких має свій заголовок. Такі одиниці розміщуються редакцією на компакт-диску у вигляді електронних додатків до частини.

3.32. Крім власне методичного матеріалу автор складає таблицю змісту, в якій перелічує подані інформаційні одиниці (електронні додатки). Зразок таблиці наводиться у додатку 5 до цього документа.

3.33. Після таблиці змісту автор подає коротку характеристику кожного додатка, виокремлюючи позитивні якості документа для викладу теми.


Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка