Створення проблемних ситуацій як однієї з умов активізації розумової діяльності на уроках географії



Сторінка1/3
Дата конвертації22.11.2016
Розмір0.66 Mb.
  1   2   3



Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра природничо-математичної освіти


СТВОРЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ ЯК ОДНІЄЇ З УМОВ АКТИВІЗАЦІЇ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

Випускна робота

слухача курсів підвищення кваліфікації

Циреннікової Людмили Миронівни

учителя географії

Новояворівської середньої

загальноосвітньої школи I-IIIст. №1

Яворівського району


Науковий керівник

Старший викладач

Зінкевич Мирослав Володимирович

Львів


- 2011 -

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ І. Методологічна система проблемного навчання географії в загальноосвітніх школах……………………………………………..……………6

1.1. Історія становлення проблемного навчання…………………………………..6

1.2. Теоретичні основи методики проблемного навчання географії……………..7

1.3. Методичні прийоми створення проблемних ситуацій………………………..9


РОЗДІЛ ІІ. Проблемні ситуації як основа проблемного навчання географії в загальноосвітніх школах……………………………………………………….11

2.1. Основні типи проблемних ситуацій………………………………………….11

2.2. З досвіду створення проблемних ситуацій на уроках географії…………...12

2.3. Варіанти завдань для створення проблемних ситуацій в курсі «Географія материків і океанів»………………………………………………………………...17

2.4. Варіанти завдань для створення проблемних ситуацій в курсі « Фізична географія України »………………………………………………………………...21

2.5. Варіанти завдань для створення проблемних ситуацій в курсі « Економічна і соціальна географія України »…………………………………………………...29


РОЗДІЛ ІІI. Поєднання проблемного викладу матеріалу з іншими технологіями навчання географії……………………………………………….33

3.1. Використання моделюючих малюнків при створенні проблемних ситуацій……………………………………………………………………………..33

3.2. Створення проблемних ситуацій на основі краєзнавчого матеріалу……...37

3.3. Використання проблемних ситуацій при проведенні інтегрованих уроків..41


ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..45
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….46
ДОДАТОК А. Конспект уроку «Антарктида. Географічне положення. Історія відкриття та дослідження» (з досвіду використання проблемного підходу у навчанні географії)

ДОДАТОК Б. Система уроків з використанням елементів проблемного навчання та нетрадиційних методів («Антарктида»)

ДОДАТОК В. Літературно-географічна мандрівка за романом Ж.Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (інтегрований урок географії та зарубіжної літератури)

ДОДАТОК Д. Інтегрований урок географії та математики. («Всесвіт. Небесні тіла.», «Земля на плані та на карті», «Відношення і пропорції», 6 КЛАС)

ДОДАТОК Е. Звіт про туристсько-краєзнавчу подорож по Розточчю. (Одноденний автобусно-пішохідний тур по маршруту Страдч – Чорні озера)

ВСТУП


Соціально-економічний розвиток України значною мірою залежить від творчої активності її громадян. Нині головним ресурсом розвитку країни стають сама людина, її освіченість і професійна компетентність, моральні і вольові якості. Це проявляється в інтелектуалізації основних чинників виробництва, у переході до економіки, що базується на глибоких знаннях її законів, системному використанні наукових досягнень у процесі соціально-економічного розвитку. Тому важливим завданням шкільної освіти стає формування творчої особистості, її підготовка до продуктивної праці, переосмислення мети, основних завдань і принципів освіти. Знання, набуті у процесі репродуктивного навчання є малопродуктивними, оскільки швидко забуваються і не виконують істотної ролі у практичній діяльності людини. Ефективне навчання можливе лише за умови, якщо учень у процесі навчальної діяльності і життєвої практики використовує знання, здобуті ним самим. Такі знання глибше запам’ятовуються, свідомо застосовуються, а стимулом їх поповнення слугує внутрішня мотивація школяра.

Одним з важливих шкільних предметів є географія, що покликана донести до учнів систему поглядів на світ, формувати їхнє мислення, географічну освіченість і компетентність, економічну, політичну та екологічну культуру учнів. У процесі навчання географії, як й інших предметів, важливо перейти від заучування фактів до засвоєння смислу подій і явищ, формування інтегрованих умінь та розвитку інтелектуальних здібностей школярів. Одним із засобів реалізації цих завдань є запровадження проблемного навчання.

У свій час педагогіка доводила, що найбільш придатними для оволодіння необхідними знаннями з географії с пояснювально-ілюстративне і інформаційне навчання. В ньому були закладені і вироблені практикою такі прийоми роботи, за яких основна роль належала учителеві: він передавав знання учням, а учні повинні бути пасивними слухачами: сприймати і запам'ятовувати готову інформацію. XXI століття ставить свої вимоги до посилення евристичної ролі методів навчання. У зв'язку з цим у педагогічній теорії і шкільній практиці тепер розробляють різні способи активізації педагогічного процесу, розширення самостійності учнів. Сучасне навчання стає інформаційно-пошуковим. В ньому активна пізнавальна діяльність учнів супроводжується контролем і корекцією вчителя. Інформаційно-пошукове навчання тісно пов'язане з проблемним підходом у процесі навчання. Суть проблемного навчання, яке розвивається на стику педагогіки і психології, полягає в тому, що це продумана, цілеспрямована і послідовна система дій вчителя і учнів, за якої учитель створює проблемні ситуації, спрямовує і контролює шляхи розв'язання завдань здійснює перевірку їх виконання та оцінює діяльність учнів.

На розуміння суті проблемного навчання склалися різні погляди. Прихильники одних вважають навчання проблемним, якщо частину навчального матеріалу учні вивчають самостійно за завданням учителя. Інші розуміють проблемне навчання як відбиття у всьому курсі шкільної географії наукового пізнання окремих об'єктів, явищ, подій.

Погляди на проблемне навчання можуть бути різними, але вже визнано, що проблемне навчання відповідає проблемам сучасності.

Створення проблемних ситуацій спонукає учня мислити, залучає його до розумового процесу. На зміну механічній пам'яті приходять міркування, розуміння, усвідомлення і запам'ятовування.

М.М.Баранський з цього приводу говорив: "Те що я зрозумів, я вже не зможу забути, коли б цього хотів."

Дана робота присвячена питанню використання у навчальному процесі сучасної загальноосвітньої школи проблемного підходу у навчанні географії.




РОЗДІЛ І. МЕТОДОЛОГІЧНА СИСТЕМА ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ


    1. Історія становлення проблемного навчання

Технологія проблемного навчання виникла в 20-30-х роках 20-го століття. Ґрунтується на теоретичних положеннях американського філософа, психолога і педагога Дьюї (1859-1952 p.p.), який створив у 1899 році в Чикаго дослідну школу «Чотири інстинкти навчання». Ідея була відкинута.

Вагомий внесок у розвиток теорії і методики розв’язання питань проблемного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах зробили такі вітчизняні вчені у галузі педагогіки і психології, як А.М.Алексюк, Н.М.Буринська, А.А.Бут, В.М.Герасимчук, В.П.Замковий, В.П.Корнєєв, Л.І.Круглик, С.Д.Максименко, Л.Л.Момот, В.І.Паламарчук, О.І.Пометун, Ю.Д.Руденко, А.Й.Сиротенко, О.Г.Стадник, М.С.Топузов, А.В.Фурман, Б.О.Чернов, Є.Й.Шипович, П.Г.Шищенко, М.Т.Янко та ін. Вони обґрунтовували проблемність у навчанні та дидактичні основи формування мислення учнів, з’ясовували організацію методичних досліджень, розглядали питання проблемного та проблемно-модульного підходу до навчання, розробляли творчо-розвивальні технології та започаткували проблемно-пошукові методи у процесі викладання навчальних предметів[3].

Як зазначають дослідники (А.В.Брушлинський, Т.В.Кудрявцев, Ч.Купісевич, І.Я.Лернер, О.М.Матюшкін та ін.), особливо плідно розумовий розвиток відбувається в процесі розв’язання проблемних ситуацій, які відповідають освітнім завданням розвитку особистості. Вчені дійшли висновку, що розумовий розвиток учня характеризується обсягом і якістю засвоєних знань, формою мислення, можливістю застосування логічних операцій і розумових дій. Проблемне навчання, покликане розвивати в учня пізнавальні вміння та навички, вміння досліджувати та розв’язувати проблемні ситуації. Праці цих учених заклали психолого-педагогічні основи розуміння проблемності як особливого типу навчання[19].

Деякі аспекти проблемного навчання географії також з’ясовували такі українські методисти, як В.М.Герасимчук, В.П.Замковий, В.П.Корнєєв, Л.І.Круглик, А.Й.Сиротенко, О.Г.Стадник, М.С.Топузов та ін. У їхніх працях зосереджується увага на питаннях формулювання проблемних завдань і методиці проведення проблемних уроків з окремих курсів географії.
1.2. Теоретичні основи методики проблемного навчання географії

 

Технологія проблемного навчання не є новинкою в педагогіці. Проте в останні роки проблемний підхід є важливою складовою прогресивного пошукового методу навчання і особливо вивчення географії[19].



Проблемне навчання — така організація навчання, яка передбачає створення під керівництвом вчителя проблемної ситуації та активну самостійну діяльність учнів, щодо вирішення і розв'язання проблем. Внаслідок чого відбувається збагачення професійними знаннями, уміннями, навичками, розвитком розумових здібностей.

Рушійною силою проблемного навчання є протиріччя між об’єктом та суб’єктом пізнання. Форми вираження навчальних проблем можуть бути різними, проте в їх змісті закладені потенційні можливості для виникнення проблемних ситуацій в процесі їх виконання.

Отже, в ході проблемного навчання на уроках географії вчитель створює різні проблемні ситуації, навчає учнів вирішувати проблеми, формує у школярів уміння бачити протиріччя, вчить формулювати проблему. Виконуючи проблемні завдання, учні отримують досвід творчої діяльності[17].

У навчанні географії використовуються такі види проблемних завдань:

– завдання, в основі змісту яких лежить наукова гіпотеза (походження багаторічної мерзлоти, зміна клімату);

– завдання, в основі яких лежить розрив у логіці зі звичними науковими чи побутовими уявленнями( чому найсухіша пустеля знаходиться на найвологішому материку);

– завдання, проблемний характер яких обумовлений розривом між раніше засвоєними знаннями і вимогами задачі чи питання (наприклад, при порівнянні літніх та зимових температур екваторіального і тропічного поясів Африки учні повинні визначити, чому в більш віддаленому від екватора тропічному поясі температура липня вища, ніж в екваторіальному);

– завдання, де необхідне розуміння діалектичних протиріч, вміння оперувати протилежними судженнями (зменшується чи збільшується в умовах НТР вплив природних умов території на життя і господарську діяльність людини).

Ефективність проблемного навчання визначається його систематичністю. Вчитель має визначити проблеми та сформувати проблемні завдання. Скерувати діяльність учнів під час розгляду проблеми, визначити варіанти вирішення проблеми, консультувати в процесі роботи та ін.

У шкільній географії вирішення реальних екологічних, економічних, природничих проблем сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів, здобуття ними дослідницьких навичок, формують позитивні мотиви до навчання. Найчастіше реальні проблеми носять краєзнавчий характер.

Проблемне навчання зорієнтоване на самостійну діяльність, розвиток пізнавальних і творчих здібностей учнів[15].

Проблемні ситуації можуть бути різними: за змістом невідомого, за рівнем проблемності, за різноманітністю інформації.

У методиці використання проблемного навчання географії дуже важливими і не до кінця вирішеними залишаються ще такі питання:

– як відібрати та відструктурувати зміст шкільних географічних курсів для системного впровадження проблемного навчання;

– якими є методичні умови ефективного проблемного навчання географії;

– які типи проблемних ситуацій варто створювати на уроках географії, якими є принципи та засади розроблення системи проблемних ситуацій на географічному матеріалі;

– якими мають бути мета, завдання, зміст, структура та методика конкретного проблемного уроку географії;

Відсутність відповідей на ці та інші питання, загальна нерозробленість методичних основ проблемного навчання географії звужують можливості шкільної практики[10].



Технологічна схема проблемного навчання


Нові знання



Нові вміння

Інформація



Вирішення проблеми



Аналіз


Проблема

(усвідомлення невідомого)

Учень

Допомога




Пошук


Педагогічна проблемна ситуація



Психологічна проблемна ситуація

1.3. Методичні прийоми створення проблемних ситуацій
Розумова діяльність учнів стимулюється постановкою питань. Питання вчителя повинне бути складним настільки, щоб викликати утруднення учнів, і в той же час посильним для самостійного знаходження відповіді. Тільки в такій ситуації з’являється пошук, невід’ємна складова дослідження.

Основні прийоми створення проблемних ситуацій:

- підведення учнів до протиріч і запропонувати їм самим знайти спосіб вирішення;

- викладання різних поглядів на те саме питання;

- пропозиція учням розглянути те саме питання з різних поглядів ( географа, біолога, педагога, юриста тощо );

- спонукання учнів порівнювати, узагальнювати, робити висновки, зіставляти факти;

- ставити учням конкретні чіткі питання;

- пропонувати проблемні теоретичні та практичні завдання;

- вирішувати проблеми з недостатньою кількістю даних.

Отже, основна передумова організації дослідження є правильна організація проблемної ситуації[18].



РОЗДІЛ ІІ. ПРОБЛЕМНІ СИТУАЦІЇ ЯК ОСНОВА ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ У ЗАГЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ
2.1. Основні типи проблемних ситуацій
В навчанні географії можна виділити найбільш характерні три типи створення проблемних ситуацій.

Насамперед проблемна ситуація створюються, коли в учнів не вистачає знань для вирішення поставленого перед ними завдання або умова завдання містить неповну інформацію. Нестача знань та навчальної інформації обумовлює в учнів потребу в нових знаннях і інтересі до них, це веде учня на шлях здобування недостаючи знань[7](Додаток А).

Наприклад при вивченні теми: "Природні зони Північної Америки" в сьомому класі, учні з раніше вивченого матеріалу знають, що природні зони розміщаються на Землі в широтному напрямі, відповідно кліматичним поясам. Між тим по карті учні бачать, на однакових широтах різні природні зони. Відповідно виникає протиріччя між наявними знаннями учнів і новими для них фактами. Отже, наявна проблемна ситуація.

Проблемна ситуація виникає і тоді, коли учням приходиться вибирати із тих знань, які вони мають та тих, які потрібні їм для вирішення поставленого перед ними завдання[21].

Ось приклад створення такої ситуації. Перед учнями ставиться проблемне завдання — пояснити причини розширення зони тундри на півночі Євразії в напрямі на схід. Необхідні знання для вирішення завдання в учнів є (взаємозалежність елементів природи, зокрема залежність розташування природних зон від кліматичних поясів), є у них і потрібні вміння (співставлення різних тематичних карт). їм необхідно вибрати елементи, між якими вони будуть шукати зв'язок (клімат і рельєф — природні зони), і карти для накладання (фізична, кліматична, природних зон). Створена проблемна ситуація активізує учнів, заставляє їх самостійно шукати відповідь на поставлене запитання.

Третій тип виникнення проблемної ситуації — коли учні зустрічаються з новими умовами застосування знань[18].

Ось, наприклад, як це може статися при вивченні висотної поясності в курсі сьомого класу. Учням відомі причини зміни клімату у горах з висотою і обумовлена ним висотна поясність. Це явище вони простежили в Альпах. Тепер перед ними ставиться завдання визначити висотні пояси в інших горах, наприклад в Аппенінах. Судячи по карті, Аппеніни знаходяться у субтропіках. На цих горах на відміну від Альп немає зони лісів і вікових снігів. Створена проблемна ситуація для учнів: вони повинні пояснити причини іншої, ніж у Альпах, висотної поясності в інших горах.

Четвертий тип створення проблемних ситуацій виникає тоді, коли є суперечності між практично досягнутим результатом виконання учбового завдання і відсутністю знань в учнів, для теоретичного обґрунтовування[12].

Проблемні ситуації можна також створити за допомогою різних засобів унаочнення (кінофрагментів, географічних картин), демонструванням дослідів. Так, під час вивчення теми: "Вулкани. Гарячі джерела." Можна продемонструвати уривок з кінофільму "Вулкани". Учні вражені грандіозністю показаного природного явища і бажають дізнатися про причини, що зумовлюють його. У них є певні знання про вулкани, але повного уявлення про явище уривок з кінофільму не дав, власні ж знання недостатні Отже, створилася проблемна ситуація. Шляхи виконання завдання учні визначають самі. Вони висловлюють припущення, вибирають робочу гіпотезу і обґрунтовують її. Залишається слідкувати за логічністю самостійного виконання завдання учнями, допомагати їм.
2.2. З досвіду створення проблемних ситуацій на уроках географії
Шкільний курс географії має великі можливості для реалізації в навчанні проблемного підходу. їх надає, по-перше, підручник, в якому багато творчих завдань та запитань, по-друге, сучасна програма і, по-третє, побудова курсів географії в 6-10 класах.

Із усіх курсів географії, на мою думку, найбільші можливості у використанні проблемного підходу у навчанні надає курс "Географія материків і океанів" в 7 класі. Розглянемо його застосування на прикладі вивчення теми "Ріки та озера Євразії".

Урок розпочинаю із вступної бесіди, під час якої ставлю перед учнями пізнавальне завдання: "Чим пояснити різноманітність і особливості рік материка Євразія? Як встановити ці особливості?". По картах учні встановлюють причини, які визначають особливості рік Євразії, і пояснюють, як вони це зробили.

Розповідаючи про розміщення річок по території материка відмічаю, що окраїнні частини материка, особливо західні, східні і південно-східні, мають дуже густу річкову сітку, там протікають великі повноводні ріки.

Задаю запитання: "Як пояснити цю особливість? Які карти атласу ви будете використовувати при відповіді на це запитання?". Після відповіді учнів продовжую своє пояснення, підкреслюючи, що друга особливість поширення річок по території материка полягає в тому, що внутрішні та південно-західні райони дуже бідні на поверхневі води і не мають стоку в океан. На території внутрішнього стоку припадає більше

30% площі Євразії. Запитую: «Які карти атласу допоможуть вам пояснити цю особливість?».



Вислухавши відповіді учнів переходжу до характеристики рік кожного з басейнів. Розглянемо більш детально характеристику рік Тихого та Індійського океанів. їх характеристику розпочинаю із розповіді про особливості ріки Хуанхе. При характеристиці режиму ріки вводжу елементи проблемності в своє пояснення. На дошці вивішую таблиці 2.1., 2.2., 2.3. та діаграми, які не підписані, але пронумеровані, і на основі їх аналізу пропоную учням визначити режим ріки Хуанхе.



Місяць

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

t°C

0

0,5

4

9

14

18

22

24

20

15

9

3

Опади, мм

38

41

69

132

130

195

275

176

177

66

43

30

Таб.2.1.

Місяць

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

t°C

-8

-5

0

5

10

17

22

23

18

11

0

-4

Опади, мм

25

20

30

45

55

65

240

210

120

40

45

35

Таб.2.2.

Місяць

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

t°C

24

24

26

28

29

28

27

27

27

28

25

25

Опади, мм

3

2

1

2

18

478

638

366

287

66

14

2

Таб.2.3.

Це для учнів новий тип завдання, так як вони раніше визначали за цифровими даними і діаграмами лише тип клімату. Так виникла проблемна ситуація, яка вимагає від семикласників виконання ще невідомого конкретного практичного завдання — визначення по таблицях та діаграмах режиму ріки. Потрібно відмітити, що для проблемної ситуації необхідні дві умови — це успішне засвоєння учнями вміння визначати по цифрових даних і кліматичній діаграмі і знання ними залежності режиму річок від особливостей клімату території. Розглянемо етапи визначення:



Каталог: files -> 2013 -> Metodyka -> Geografia -> PPD -> Cyrennikova
Cyrennikova -> Повідомлення за темою, яку вивчають; виховувати в учнів зацікавленість вивчення географічних наук
PPD -> Масштаб. Види масштабів (інтегрований урок математики географії)
Geografia -> Тема 1: «Українські історичні землі»
Geografia -> Уроків «Економічна і соціальна географія України»
PPD -> Активізація пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення географії
PPD -> Тема. Будова поверхні. Лід антарктиди, підлідний рельєф. Кліматичні умови. Антарктида-найхолодніший материк землі. Рослинність І тваринний світ. Природні багатства антарктиди, проблеми їх використання
PPD -> Кримські гори


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка