Створила вчитель методист Лукашівського нвк ратушна Наталія Миколаївна



Дата конвертації31.10.2018
Розмір3.01 Mb.
  • Лексикологія
  • Виклад матеріалу за модульно – розвивальною
  • системою навчання
  • Установчо – мотиваційний міні-модуль
  • Мово рідна!
  • Ти ж як море безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю.
  • С. Плачинда
  • Лексикологія -
  • (від грецьких lexikos -пов'язаний зі словом і logos — учення) — це розділ науки про мову, який вивчає лексику, тобто словниковий склад мови й слово як його основну одиницю.
  • Терміном «лексика» також прийнято позначати всю сукупність слів у мові та всю сукупність значень, які закріпились за словами в процесі багатовікового користування мовою

  • Лексикологія
  • розглядає словниковий склад мови в таких аспектах:
  • лексика споконвічна і
  • лексика запозичена
  • нейтральна і
  • стилістично
  • забарвлена
  • загальновживана і професійна
  • активна і пасивна
  • нова і застаріла

Лексикологія поділяється на такі розділи:

  • Семасіологію — учення про семантику (лексичне значення)слів.
  • Етимологію — учення про походження слів.
  • Ономастику — учення про власні назви людей та географічні назви (топоніми).
  • Термінологію — учення про терміни (однозначні слова в галузі науки, техніки, мистецтва).
  • Слово як одиниця мовлення
  • Слово — це основна, базова одиниця мови, яка служить для називання предметів, властивостей, дій і процесів.
  • Отже, слово бере на себе номінативну (називну) функцію мови. У словах реалізують-
  • ся наші думки й почуття. Зі словами пов'язані всі інші одиниці мови.

Найважливіші ознаки слова:

  • має певну матеріальну оболонку (складається з одного чи кількох звуків), які внутрішньо впорядковані;
  • має один наголос (складні слова можуть мати ще побічний наголос, як-от: військовозобов'язаний); деякі складні слова (їх звичайно пишемо через дефіс) мають два головні наголоси, наприклад: воєнно-стратегічний;
  • має лексичне значення, тобто щось називає чи виражає;
  • пов'язується з іншими словами в реченні змістовими й граматичними зв'язками, виконує в реченні певну синтаксичну функцію;
  • слова набирають у реченні певних граматичних форм. У слові можуть бути значення двох типів — лексичне й граматичне, які розглядають відповідні розділи мовознавства.

Лексичне значення

  • це реальний зміст слова, те, що слово називає і що закріплене традицією у свідомості мовців.
  • За своїм значенням і роллю в реченні слова поділяються на повнозначні , або самостійні ( іменники, прикметники…), і службові, або несамостійні
  • ( прийменник…)
  • * Якщо самостійним словам властиве лексичне й певне граматичне значення ( диня – овоч (родини баштанні); жіночий рід, однина, називний відмінок, перша відміна, м’яка група), то службові мають лише граматичне значення.
  • * Є ще група слів, які виражають лише почуття людей. Не маючи ні лексичного, ні граматичного значення, вони виконують тільки емоційну функцію: вигуки ой, ох, ей, ех, пхе ,ура.
  • Отже, слово (своєрідний умовний знак) — це не безпосередня назва предмета чи явища, а назва поняття про предмет. Слова спроможні позначати все, що нас оточує в навколишньому світі, що вже пізнала людина чи пізнає в майбутньому.

За значенням

  • Однозначні слова
  • Багатозначні слова
  • Омоніми
  • Синоніми
  • Антоніми
  • Пароніми

Однозначні слова

  • Мають одне лексичне значення
  • Дніпро , диктант, парта, яблуня
  • Багатозначні слова
  • Мають декілька лексичних значень.
  • Багатозначні слова можуть уживатися в прямому та переносному значенні.
  • Пряме – основне, головне, первинне значення слова.
  • Переносне – вторинне, виникло шляхом перенесення назви з одного явища дійсності на інше за подібністю їхніх ознак
  • голова , сонце, урок , земля, поле, іти, свіжий
  • солодкий чай, крила чайки, дрімає бабуся
  • солодкий сон, крила пісні, дрімає ліс

Розглянемо явище багатозначності на прикладах слів сонце і голова

  • Іменник сонце означає:
  • Центральне небесне світило Сонячної
  • системи, що має форму кулі.
  • Відбиття, відображення чимось або в чомусь
  • цього небесного світила.
  • Світло й тепло, що випромінює це світило.
  • Те, що освітлює шлях, той, хто веде за собою.
  • Про те (того), що (хто) є джерелом життя, утіхи, радості для когось.
  • б. Що-небудь світле, хороше, прекрасне, людяне.
  • 7. Гімнастична вправа на турніку тощо.

А іменник голова може означати:

  • 1.Частину тіла людини або тварини.
  • 2.Одиницю ліку худоби ( тисяча голів ) .
  • 3.Велику квітку чи плід на кінці стебла
  • рослини (голова соняшника).
  • 4.Мозок (роїлися думки в голові).
  • 5.Керівника установи, об'єднання (голова правління).
  • 6.Розум, свідомість (розумна голова).
  • 7.Щось головне, основне (хліб усьому голова).
  • 8.Передню частину групи, загону (голова колони).
  • 9.Продукт харчування у вигляді кулі (головка капусти).

Омоніми ( від homos- однаковий і onyma імя ) – однакові за звучанням, але різні за значенням.

  • Крона (верхня частина дерева) — крона (грошова одиниця);
  • захід сонця, організований захід — північний захід;
  • лисичка (тварина) — лисичка (гриб);
  • ключ до замка, журавлиний ключ, джерельний ключ;
  • біла чайка, дубова чайка;
  • склад зброї, наголошений склад;
  • байка (літературний жанр) — байка (тканина);
  • лава (меблі) — лава (вулканічна) — лава (у зброї) — лава (шеренга);
  • рись (тварина) — рись (біг).
  • РОЗРІЗНЯЙТЕ!
  • Треба відрізняти омоніми від багатозначних слів. Слова-омоніми в сучасній мові нічого спільного в значенні не мають, а багатозначні слова пов'язані між собою значенням, до того ж одне з цих значень є прямим, а інші вторинними.
  • Іти — про людину, потяг, лист, годинник, справу, переговори, іспити тощо.
  • Значення різні, але всі вони зводяться до основного — «рухатися».
  • Отже, це багатозначне слово.
  • Розрізняють омоніми :
  • лексичні (повні, абсолютні),
  • граматичні (омоформи) і
  • фонетичні (омофони, омографи).

Лексичні омоніми — це слова, тотожні за звучанням

  • Лексичні омоніми — це слова, тотожні за звучанням
  • і написанням у всіх граматичних формах: коса
  • коси косі косу косою на косі)
  • Другу групу омонімів становлять слова, що збігаються тільки в частині граматичних форм. Це морфологічні неповні омоніми. Вони поділяються на кілька підгруп:
  • 1. Омоформи — слова, що належать до різних частин мови і збігаються тільки в окремих граматичних формах:
  • три (числівник) — три (дієслово), мати (іменник) — мати (дієслово).
  • 2.0мографи — це однакові за написанням, але різні за вимовою (наголосом) слова: орган орган, замок замок, сім'я сім'я, приклад приклад, брати брати.
  • 3. Омофони — слова, що однаково звучать, але
  • по-різному пишуться: віра — Віра, прут — Прут, поліщук — Поліщук, віла — вілла, греби — гриби,
  • кленок — клинок, мене — мине, сон це — сонце.

Синоніми – ( від грецького synonymos –однойменний)

  • Слова, різні за звучанням і написанням , але однакові або близькі за значенням:
  • іменникові:
  • друг, брат, друзяка, побратим, приятель, дружок, майстер, віртуоз, мистець, боєць, воїн, вояк, войовник, звитяжець, витязь, ратник;
  • прикметникові:
  • гарний, красивий, чарівний, чудовий, хороший, гожий, вродливий, приємний на вигляд; привітний, люб'язний, вихований, коректний, делікатний,
  • дієслівні:
  • захотіти, забажати, збагнути, зволити, зажадати, запрагнути; насміхатися, глузувати, кепкувати, висміювати, зубоскалити, хихикати;
  • прислівникові:
  • обов'язково, неодмінно, конче, доконче, неминуче, напевне, безсумнівно; зрозуміло, доступно, приступно, дохідливо, ясно, прозоро, популярно;
  • прийменникові:
  • біля, коло, побіля, близько, обабіч, край.

Антоніми - ( від грецького anti- проти та onyma- імя )

  • Слова з протилежним лексичним значенням.
  • Наприклад:
  • день ніч,
  • початок кінець,
  • перемога поразка,
  • життя смерть,
  • молодий старий,
  • білий чорний,
  • тут там.

Зауважте !

  • 1. Слова з часткою не лише тоді антонімічні, коли вона творить слово з новим значенням: друг недруг (ворог), правда неправда (брехня),
  • воля неволя (рабство), багатий небагатий (убогий).
  • Однак не треба вважати антонімами такі слова. як теплий нетеплий, швидко нешвидко, бо вони передають не діаметрально протилежні поняття, а значення з різним ступенем вияву якості.
  • 2. Якщо слово входить до складу терміна, воно втрачає здатність мати антоніми: білий гриб, кисла реакція, жовта раса.

Пароніми -

  • (від грецьких раrа біля, поруч та оnута — ім'я) — це слова, подібні між собою за звучанням і написанням, але різні за значенням. У вузькому розумінні цього терміна — це схожі спільнокореневі слова:
  • адресант — той, хто пише листа, телеграму тощо;
  • адресат — той, кому пишуть;
  • ефективний результативний;
  • ефектний — показний, виразний;
  • музикальний — той, хто має здатність сприймати музику (музикальний слух);
  • музичний — той, що стосується музики (музична школа);
  • еміграція — масове переселення з батьківщини в іншу країну;
  • імміграція — від'їзд іноземців для постійного проживання;

За походженням

  • Власне
  • українська
  • лексика
  • Запозичена
  • лексика
  • Власне українська лексика . Ці слова з'явилися в процесі формування й розвитку української мови на базі діалектів протоукраїнських племен (полян, деревлян, волинян, уличів, тиверців, білих хорватів та ін.). Вони притаманні лише українській мові й становлять найбільшу частину її лексичної системи. Сюди належать:
  • багаття, віхола, вареники, вщерть, гарний, глузувати, дошкуляти, зайвий, кучерявий, линути, людина, мрія, майоріти, нісенітниця, плекати, скеля, суниці, сіяч, сніданок, хист, жовтень, бандура, держава, галушки, паляниця, чарівний тощо.
  • Запозичена лексика. Слова, що ввійшли до української мови з інших мов ( слова іншомовного походження) : козак , олімпіада , сервер, тротуар.

За вживанням

  • Професійні слова
  • Діалектні слова
  • Історизми
  • Архаїзми
  • Неологізми

Професійні слова

  • Використовують люди певних професій
  • ( спідометр, карбюратор, гальма, ресори ( водії))
  • Окрема група професійних слів - терміни-слова, що мають чітко окреслене значення і поняття з різних галузей науки, техніки, мистецтва:
  • напруга, кислота, реакція, дослід, комп’ютер.

Діалектні слова

  • Вживають мешканці певної місцевості.
  • назви одягу і взуття: гуня - жіноча свитка, каптур - очіпок, черес - широкий шкіряний пояс, бекешка – вид кофти, гачі – вовняні або полотняні штани, керсетка – жіночий одяг без рукавів, кобеняк – верхній одяг без рукавів.

Неологізми

  • ( від грецьких neos – новий та logos- учення) – нові слова, які з’явилися в мові разом з появою нових предметів, явищ, понять процесів у суспільному житті. Наприклад:
  • клон, менеджмент, менеджер, логістика, віртуальний, інтерактивний, іміджмейкер, боулінг.

Застарілі слова

  • Серед застарілих слів виділяють дві основні групи — архаїзми та історизми.
  • Застаріла лексика неоднорідна за своїм складом, що пояснюється різними причинами виходу слів з активного запасу. Застарілі слова відзначаються також ступенем архаїзації.
  • Одну групу становлять ті, що зовсім вийшли з ужитку. Вони незрозумілі носіям мови на сучасному етапі: вазнь — щастя, віститель — парламентер, головний — убивця, звідець - шпигун, просинець — січень; серед них є слова, що залишилися в деяких діалектах: марець березень, кріс — рушниця.
  • До іншої групи застарілої лексики входять слова, що зрідка вживаються в сучасній літературній мові і, як правило, зрозумілі її носіям: аршин, гайкмака, дзиґарі, панщина, рать.

Історизми

  • Історизми — це слова, які виходять з активного вжитку через те, що зникли предмети й поняття, позначувані ними:
  • смерд, кріпак, війт, князь, поміщик, земство, повіт, волость, свита, жупан, сап'янці, сагайдак, плахта.

Архаїзми

  • Архаїзми — це слова, що вийшли з активного словника мовців, оскільки їх витіснили інші, які мали з ними не однакове значення. При цьому реалії, позначувані ними, не зникли з повсякденного людського життя:
  • десниця — права рука чоло — лоб
  • спудей — студент вия — шия перст — палець пїіт — поет
  • ректи — говорити вої — воїни возатай — візник зело — дуже глагол — слово град — місто ланіти — щоки злато — золото зріти — бачити врата — ворота живіт — життя рать — військо

За емоційним забарвленням

  • Нейтральна лексика Емоційно забарвлена
  • лексика
  • Слова, якими користуються Слова, які у своєму значенні
  • всі носії мови в повсякденно- мають позитивну або негатив-
  • му житті. ну емоційність і слугують для
  • вираження почуттів( радість,
  • горе, любов, ніжність…)
  • вітер, вода, холодний, ласкавий, ненависний,
  • небо, ходити, знати. вітерець, хмарище, солодень-
  • кий,водиця.
  • На основі багатозначності виділяють три основні типи переносних значеньметафору, метонімію, синекдоху.
  • Метафора (грецьк. — переміщення, віддалення) — це перенесення назви з предмета на предмет за певною подібною ознакою(золотий перстень і золоте сонце (волосся, серце, дитя, людина стогне і земля стогне );
  • Метонімія ( грецьк. - перейменування) — це перенесення назви з одного предмета на інший за їхньою суміжністю (спортсмен узяв золото (медаль із золота) перу належить, майстерність пензля);
  • Синекдоха ( грецьк. — співвідношення) — це перенесення назви з одного предмета на інший за кількісним співвідношен-
  • ням між ними, тобто відбувається кількісна заміна понять:
  • • замість назви цілого предмета може вживатися назва його частини: (носа не показує; ноги моєї там не буде).

  • Використана література :
  • Бібліотечка « Дивослова» , №5, 2010 .
  • Новий довідник: Українська мова та література.- К.: ТОВ
  • « Казка» , 2005.- 864 с.
  • Українська мова та література. Комплексний довідник: 2-ге вид., зі змінами./ укладачі Марченко А.С.,Марченко О.Д. та ін.- Харків: ФОП Співак В.Л. 2010.- 704 с.
  • Українська мова. Практичний довідник ./ укладач Попко О.Г. .- Харків: ФОП Співак В.Л. 2009.- 404 с.



Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка