«сучасні тенденції розвитку інфляційних процесів та їх макроекономічне регулювання»



Сторінка2/8
Дата конвертації16.03.2017
Розмір0.79 Mb.
#12246
1   2   3   4   5   6   7   8

Галопуюча інфляція. Під час неї, спостерігається зростання цін 20-50%, а в окремих випадках навіть 100% на рік. Галопуюча інфляція визначається стрибкоподібним та вкрай нерівномірним зростанням цін, яке майже не піддається передбаченню та регулюванню. Несе вкрай негативний вплив на економіку країни.

Гіперінфляція. Для цього виду характерним є надзвичайно високі темпи зростання цін - більше 100% на рік. Під час цієї стадії спостерігається процес втрати грошима своїх функцій. Купюри, що мають низькі номінали та розмінна монета зникають з обігу. Істотно знижується роль грошей в економіці та поширюється бартер. Відбувається порушення кредитного механізму, посилення стихійних процесів в економіці тощо[5].



Наступна класифікація - за чинниками, які стали причиною інфляційний процесів. Ця класифікація надає можливість відокремити велику кількість видів інфляції. Але в реальному житті всі ці чинники можуть діяти одночасно, один накладається на інший. Види інфляції за цим критерієм зображені на рисунку 1.3.

Рисунок 1.3 – Види інфляції залежно від чинників, що стали причиною інфляційних процесів [8]


Як попит, так і пропозиція, можуть визначати рівень цін. Саме від сторони, з якої ведеться вплив на ціни (з боку пропозиції чи з боку попиту) і виділяють ці два види. Існує багато чинників з обох боків, які здатні провокувати вплив на ціни, тому інфляція витрат і інфляція попиту являють собою багатоскладові елементи інфляції. Але цієї класифікації є цілком достатньо для того, щоб зрозуміти саму суті інфляції, розробити ефективну антиінфляційну політику.

Причиною появи інфляції витрат виступає зростання витрат у процесі виробництва. До них можна віднести збільшення витрат на сировину та матеріали, зниження продуктивності праці, збільшення заробітної плати, посилення монополізації. В даних випадках, для збереження обсягів виробництва і пропозиції на попередньому рівні, підприємець має збільшувати грошові виплати. В результаті зростуть попит і ціни. При не збільшенні грошових виплат через вказані чинники відбудеться скорочення виробництва та пропозиції. Все це при попередньому попиті буде впливати на ціни у бік їх зростання. Також виникне так званий «зайвий попит», який у свою чергу також спровокує збільшення цін. Також до чинників, що сприяють розвитку інфляціі витрат можна віднести високі податкові ставки. Через високий рівень оподаткування знижується прибуток підприємств, виробництво стає нерентабельним. Тому, щоб не зазнати збитків, підприємці вимушені підвищуювати ціни.

Інфляція попиту виникає тоді, коли через діяльність банківської системи зростає пропозиція грошей, тим самим здійснюючи тиск на ціни. Відбувається збільшення платоспроможного попиту. Цей вид інфляції також називають монетарною інфляцією, оскільки основним її фактором визначають збільшення грошової пропозиції, яке може виникнути через використання сеньйоражу, щоб покрити державний бюджет, або переходу державою до ліберальної монетарної політики. Також не виключена одночасність обох чинників. Інфляція попиту може також проявлятись у формі подавленої (прихованої) інфляції. Вона характерна для країн, у якій встановлення цін відбувається за допомогою адміністративних методів регулювання економіки. Відбувається знецінення грошей, але при цьому ціни залишаються на одному рівні. Починається швидке розкуповування товарів, і в результаті виникає таке явище, як товарний дефіцит. З’являться сорний ринок, куди переходить частина товарів і продається там за значно завищеними цінами. Відбувається тінізація економіки. Яскравий приклад – дефіцит у колишньому СРСР[8].

Спершу може виникнути враження, що інфляція попиту та витрат є цілком самостійними і ніяк не залежать одна від одної. Але насправді між ними існує тісний зв’язок. Економіст Славук М.І. по цьому приводу вважав, що інфляція попиту та витрат являють собою дві форми прояву одного явища – інфляції в контексті розбалансованості національної економіки. При цьому зазначає, що чинники, які формують дефіцит державного бюджету та затратність виробництва – однакові. Адже в кінцевому результаті бюджетний дефіцит спричинюється тими ж чинниками, що й зростання затратності виробництва, а лібералізація монетарної політики - спробами уряду та центрального банку підтримати неефективну, затратну економіку за рахунок "емісійного податку", що стягується з усього суспільства. Більше того, лібералізація монетарної політики ще більше провокує економічних суб'єктів до затратного господарювання, посилення вимог щодо підвищення заробітної плати, до нарощування доходів за рахунок підвищення цін при скороченні обсягів виробництва тощо[1,9].

Отже, з цього можна зробити висновок, що даний поділ інфляції на два види являє собою лише певний прийом наукового аналізу, бо на практиці дуже важко встановити той чи інший вид інфляції: попиту чи витрат.

1.2 Способи регулювання інфляційних процесів на макрорівні

Протягом тривалого часу економісти різних країн класифікували інфляцію як негативне явище. Ситуація дещо змінилася у 60-х роках ХХ століття. Як зазначалося у підрозділі 1.1, існує інфляція, яка позитивно впливає на економічний стан країни і руйнує національну економіку тільки на вищих етапах свого розвитку – це «повзуча інфляція». Саме через це виникає проблема щодо регулювання інфляційних процесів з боку держави, основною метою якого полягає в контролі над інфляції, її стримуванні в певних межах, запобіганню її розвитку до масштабів, які б загрожували економіці всієї країни[1].

Вперше ідея контрольованої інфляції була запропонована Кейнсом та його прибічниками. Вона ввійшла до теорії державного регулювання економіки за допомогою втручання в платоспроможний попит. За кейнсіанською теорією, держава має можливість здійснювати стимулюючі заходи для розширення попиту за допомогою різних економічних важелів, в тому числі за рахунок збільшення грошової маси в обігу. В результаті через збільшення грошей буде зростати і пропозиція, а тому зникне необхідність підвищувати ціни на вироблені товари. Кейнс виділив умови, за якими збільшення грошової маси буде найефективнішим:

- наявність відносно вільної конкуренції на ринку, за якої не обмежується дія механізму цінової рівноваги. За таких умовах при утворенні додаткового попиту підприємці зацікавлені в тому, щоб розширити виробництво товарів, у деяких випадках навіть випереджаючими темпами;

- наявність на ринку додаткових резервів засобів виробництва та робочої сили, які залучаються у сферу виробництва через появу додаткового попиту;



- наявність вільного руху позичкового процента на який впливають попит і пропозиція на грошовому ринку, яка надає можливість знижувати його при емітуванні в обіг додаткової кількості грошей. Через це спостерігається зростання інвестицій та послаблюється інфляційний тиск на товарному ринку, що виник в результаті надлишку грошових коштів. За допомогою такого переключення додаткової емісії, інфляція робиться регульованою та ефективною навіть за умови повної зайнятості. На практиці, у 50–60-х роках, кейнсіанська теорія показала себе як ефективний засіб керування інфляційних процесів. Але, вже у 70-х роках у багатьох країнах з розвинутою ринковою економікою почала проявлятися одна з головних ознак інфляції – зростання цін. За цих обставин виявилися основні недоліки ідеї регульованої інфляції. Особливо гостро її критикували представники монетаристської школи. На рисунку 2.1 зображені причини, що зумовлювали недостатню обґрунтованість цієї теорії. З цього моменту починається розкручування спіралі «зарплата – ціни», завдяки якій інфляція набула галопуючого характеру.



Рисунок 2.1 – Причини, що зумовлювали недостатню обґрунтованість теорії контрольованої інфляції [6]
Монетаристами було висунуто теорію про «природний рівень безробіття». На думку М. Фрідмана цей рівень визначається умовами, що склалися на ринку робочої сили а не зовнішнім впливом. Якщо ж уряд за допомогою адміністративних методів регулювання (нагнітання попиту за допомогою бюджетної та кредитної експансії) буде зменшувати безробіття на рівень нищій за природний, то в кінцевому результаті отримаємо прискорення інфляції та перехід її у галопуючу. Це відбудеться через те, що підприємці будуть прогнозувати зростання цін і будуть вимушені застрахувати свої доходи певними заходами у своїх ділових контрактах та трудових угодах. Тому не відбудеться перерозподіл доходів та додаткового посилення стимулювання виробництва. Дії уряду будуть спрямовані на розширювання попиту на такі розміри, зовсім не очікуваних для підприємців, а це в свою чергу призведе до приведення в дію інфляційної спіралі. Тобто позитивний ефект буде мати лише короткостроковий характер, а у довгостроковому ж плані виникне загроза гіперінфляції.

Погляди М. Фрідмана розвили у своїх працях представники школи «раціональних очікувань». Вони вважали, що будь-які регулюючі заходи з боку уряду є передбачувальними для економічних суб’єктів. Стверджували, що стабілізаційна політика не має позитивного впливу, проте ринкова система здатна до самостійного регулювання, не дивлячись на здійснюваний на неї вплив.

На початку 70-х років стало зрозумілим, що політика контрольованої інфляції не здатна регулювати інфляційні процеси, а тому була замінена відвертою антиінфляційною політикою. Нова ідея щодо регулювання інфляції дістала назву антиінфляційної політики. .

Сучасні напрями проведення антиінфляційної політики зображені на рисунку 2.2


Рисунок 2.2 – Сучасні напрями проведення антиінфляційної політики (складено автором на основі [6])


Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання
123456789 -> Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання Оздоровче і прикладне значення занять
123456789 -> «Аналіз розподілу та використання прибутку банку»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка