Сучасні вимоги до уроку



Скачати 203.1 Kb.
Дата конвертації09.12.2018
Розмір203.1 Kb.
#75011
Сучасні вимоги до уроку
• Урок у системі особистісно зорієнтованого навчання починається з повідомлення учням орієнтованих на конкретний результат цілей, у визначенні яких учитель виходить не тільки зі змісту навчального матеріалу, загальних цілей теми, а й суб’єктного досвіду школяра, для якого ця ціль має бути особистісно значущою.

• На уроці мають бути створені позитивний настрій, відповідна мотивація, ситуація успіху, взаємопідтримки, переважання діалогічної форми спілкування, індивідуальної, парної та групової роботи.

• Забезпечується участь школярів в організації навчальної діяльності через залучення до планування роботи, вибір рівня засвоєння виучуваного матеріалу та способів його фіксації, варіантів завдань, оцінювання результатів.

• Обов'язково повідомляються й запитання та завдання, за якими перевірятиметься рівень знань, умінь і навичок.

• Обов’язковим елементом є рефлексія учня над власною діяльністю: доцільність обраного шляху вирішення поставлених завдань, форм і методів роботи, досягнення чи не досягнення цілей тощо.
Оцінювання школяра проводиться в порівнянні з його попередніми успіхами й планованими цілями, через поцінування успіхів, способів навчальної діяльності, докладених зусиль.
Загальна структура уроку


  1. Мотиваційний етап (з’ясування (забезпечення) емоційної готовності до уроку; актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань).

  2. Цілевизначення та планування діяльності.

  3. Етап опрацювання навчального матеріалу.

  4. Рефлексивно-оцінювальний етап


І. Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності

На першому етапі уроку вчитель вмотивовує наступну діяльність, позитивно спрямовує на працю. Тут важливо врахувати особистий досвід учнів щодо проблеми уроку. Доцільно використати, психологічний тренінг, підготовку мовного апарату та дихання до читання, — музичний, театральний момент, рекламу тощо.



ІІ. Визначення мети і завдань уроку.

Виробляти мету і проектувати завдання уроку бажано спільно з учнями. Доцільно залучати дітей до планування наступної діяльності через попередню роботу (випереджувальні завдання, повідомлення, підготовка унаочнення). Разом з учителем учні складають план роботи, обговорюючи його, визначають показники досягнення визначеної мети (які знання, уявлення, засоби діяльності свідчитимуть про це).

Пропонуємо використовувати на цьому етапі уроку таблички "Знати" і "Вміти", куди спільно з учнями записуються завдання, які необхідно засвоїти протягом уроку, і вміння, які формуються.

Наприклад, під час вивчення теми "Узагальнення знань про іменники" записуємо на дошці:

Повинні ЗНАТИ: Повинні ВМІТИ:

ознаки знаходити

назви змінювати

рід аналізувати

число доводити

правопис узагальнювати

Таким чином, на початку уроку учнів ознайомлюють з метою та планом уроку. Вчитель чітко й переконливо інформує учнів стосовно того, що й навіщо вони робитимуть на уроці. Пізнавальна привабливість цього вступного інструктажу — це матеріал, пов'язаний із певною цікавою проблемою, визначенням проблемних питань. На нашу думку, важливо пояснити учням значення навчального матеріалу для здійснення практичної діяльності, пізнання інших наук.

III. Вивчення нового матеріалу.

На цьому етапі учитель може користуватися такими прийомами:

• Впіймай помилку. Пояснюючи матеріал, учитель зумисне припускається помилки.

Доцільно привчати дітей миттєво реагувати на помил­ки, розвивати уважність і готовність відповідати швидко.

• Прес-конференція. Учитель частково розкриває тему, пропонуючи учням завершити її розкриття самостійно, використовуючи підручники, посібники, довідкову літературу тощо.

• Запитання до тексту. Перед вивченням навчального тексту учням пропонується скласти до нього запитання.


IV. Засвоєння знань, формування вмінь і навичок.

На цьому етапі даються завдання на вибір:

• засоби навчальної діяльності (індивідуально, фронтально чи в групі; письмово або усно);

• засоби фіксації нового матеріалу (схема, план, таблиця, висновки тощо);

• завданння і способи їх виконання. Наприклад, на уроці літератури це можуть бути такі завдання:

1. Вікторина "Впізнай художній образ".

2. Конкурс виразного читання.

3. Подорож в усну народну творчість.

4. Роздуми за "круглим столом".

5. Засвіти зірку.

Діти обирають той вид роботи, який їм найбільше до вподоби: варіативність у поданні домашнього завдання (диференціація за рівнем складності; завдання на вибір).

На цьому етапі уроку доцільно використовувати, наприклад, такі методи, як-от: заохочення; навчально-пізнавальна гра; створення ситуації успіху, інтересу до навчання; проблемна ситуація; яскраві наочно-образні уявлення; ситуація взаємодопомоги; виконання творчих завдань тощо.


V. Контроль, корекція та оцінювання, знань.

На нашу думку, контроль знань відбувається за допомогою: групових і парних форм взаємоконтролю і взаємоаналізу; самоаналізу і самоконтролю (виправлення учнями помилок, осмислення їх причин); взаємо- і самооцінювання (словесне, рейтингове тощо).

Доцільно звернутися до таблиць "Повинні знати" і "Повинні вміти" до планування уроку та перевірити, чи все заплановане вдалося зробити, чи всі завдання уроку виконані.

Коли підбивається підсумок уроку, вчитель традиційної зазвичай ставить такі запитання: "Чого ви навчилися на уроці?", "Що нового дізналися?"

За технологією особистісно орієнтованого підходу, на нашу думку, доцільнішими є такі запитання: "На якому етапі уроку найцікавіше працювати? Де ми витратили найбільше часу? Що нам заважало працювати злагоджено? Що треба було зробити інакше?"
VI. Рефлексійно – оцінювальний етап

— це усвідомлення ситуації досягнення мети, переживання ситуації успіху, вираження педагогом свого позитивного ставлення, задоволення діяльністю учнів та їх результатами.


Отже…

Із сказаного попередньо бачимо, що наведена структура й особливості проведення особистісно орієнтованого уроку значно складніші від технології проведення традиційного уроку. Закономірно постає питання: чи готова педагогічна громадськість та існуюча система освіти сприйняти і послідовно втілювати у практику нові методи, прийоми і форми? За такого підходу на вчителя покладається більше вимог і завдань. Він має створити оптимальні умови для сприймання учнями навчального матеріалу та забезпечити його успішне засвоєння.

Вчитель, готуючись до проведення особистісно орієнтованого уроку, аналізує зміст навчального матеріалу, визначає види діяльності учнів, готує завдання на вибір або завдання для групової роботи, враховуючи обсяг навчального матеріалу, рівень складності за навчальними можливостями учнів, міру своєї допомоги.
Вимоги до вчителя

Враховуючи вищезазначене, вчитель має дотримуватися таких вимог:

• чітко формулювати пізнавальні завдання, які можуть бути проблемними, спонукальними до активності, творчого мислення, пошуку нових знань і нових способів дій;

• зосередити увагу на діяльності слабких, невстигаючих учнів;

• не створювати змагань на швидкість виконання завдань;

• навчати учнів здійснювати самоконтроль, самоаналіз і самооцінювання.

Отже, функція вчителя на уроці полягає у забезпеченні учням позиції справжнього суб'єкта навчально-пізнавальної діяльності.


Форми й методи роботи на особистісно зорієнтованому уроці:
Самостійна та групова навчальна діяльність, в тому числі й у процесі роботи над текстом, пошукові, дослідницькі методи;

організаційно-ділові ігри;

застосування опорних конспектів;

діалогічні та дискусійні методики;

крупно-блочний метод подачі навчального матеріалу;
Для оволодіння загальнонавчальними вміннями:
робота з цілями уроку, теми;

визначення рівня власних домагань на основі аналізу цілей та запитань і завдань для тематичної атестації;

усна та письмова рефлексія і оцінювання власної та колективної діяльності.
Під час роботи з текстом (використовують переважно інтерактивні технології):

читання з позначками, з передбаченням;

формулювання запитань до тексту;

письмові роботи перед та після прочитання тексту;

методика незакінчених речень;

гронування;

складання асоціативних рядів;

сенкан;

вільне письмо;

запитання до автора;

рефлексивні запитання;

мозаїка;


кубування;

круговий огляд;



“мікрофон”…



Каталог: uploads -> editor -> 5735 -> 438940
editor -> Календарно-тематичне планування уроків з художньої культури на І семестр для 9-11 класів. Художня культура 9 – 11 класи Розробка змісту навчальної програми «Художня культура»
editor -> Методичні рекомендації щодо ведення класних журналів Упорядник: Сергата Світлана Миколаївна завідувач районного методичного кабінету відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації
438940 -> Пропозиції щодо форм і тематики заходів
438940 -> Формування системи управління якістю освіти у навчальному закладі
438940 -> Сучасні інформаційні технології для формування якостей творчого читача
438940 -> Урок світової літератури в сучасній школі: типологія, структура
438940 -> Соціалізація та розвиток особистості на етапі становлення нової української школи
438940 -> Пізнавальні завдання ікт на уроках історії та правознавства в 10-11 класах
438940 -> Аналітична довідка про результати тематичного вивчення реалізації Державного стандарту початкової освіти з предметів «Інформатика», «Основи здоров’я», «Фізична культура» Згідно з наказом управління освіти Новомосковського
438940 -> Науково-методична лабораторія моніторингу якості освіти та зовнішнього оцінювання доіппо

Скачати 203.1 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка