Суми Сумський державний університет



Сторінка1/10
Дата конвертації09.09.2018
Розмір0.77 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

АСОЦІАЦІЯ ІНФЕКЦІОНІСТІВ СУМЩИНИ


Інфекційні хвороби в практиці лікаря-інтерніста: сучасні аспекти
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції

і Пленуму Асоціації інфекціоністів Сумщини
(Суми, 4–5 червня 2014 року)

Суми

Сумський державний університет

2014

УДК 616.9(063)

ББК 55.14я431

I-74
Редакційна колегія:

відповідальний редактордоктор медичних наук, професор М. Д. Чемич; доктор медичних наук, професор В. Д. Москалюк; доктор медичних наук, професор О. І. Сміян; доктор медичних наук, професор В. О. Тєрьошин; кандидат медичних наук, доцент Н. І. Ільїна; відповідальний секретар – кандидат медичних наук, доцент В. В. Захлєбаєва; кандидат медичних наук А. І. Піддубна


I-74


Інфекційні хвороби в практиці лікаря-інтерніста: сучасні аспекти : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції і Пленуму Асоціації інфекціоністів Сумщини, м. Суми,  4–5 червня 2014 року / редкол.: М. Д. Чемич, В. Д. Москалюк, О. І. Сміян та ін. – Суми: Сумський державний університет, 2014. – 142 с.

Infectious diseases in practice of physician-internist: modern aspects : the materials of All-Ukrainian scientific and practical conference and the Plenary Session of the Association of infectologist in Sumy region, Sumy, 4–5 June 2014 / editors: M. D. Chemych, V. D. Moskaliuk, O. I. Smiyan et al. – Sumy: Sumy State University, 2014. 142 p.

УДК 616.9(063)

ББК 55.14я431






© Чемич М. Д., Москалюк В. Д., Сміян О. І. та ін., 2014

© Сумський державний університет, 2014



Структурні зміни сітківки при менінгітах

Ащаулова Г. А., Шакотько С. В., Полов’ян К. С.

СумДУ, кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією
Structural and functional changes of the retina in meningitis

Aschaulova G. A., Shakotko S. V., Polov’yan K. S.

SSU, Department of Infectious Diseases and Epidemiology

E-mail: keetys@rambler.ru; Polov’yan K. S.
Актуальність теми. На сучасному етапі проблема менінгітів (М) не втрачає своєї актуальності, оскільки дані захворювання мають високий відсоток формування органічних і функціональних ускладнень нервової системи (НС), у тому числі порушення органу зору. Виходячи з цього, клініцисти приділяють пильну увагу сучасним методам діагностики для попередження формування залишкових явищ з боку НС у реконвалесцентів.

Метою роботи було дослідити структурно-функціональні зміни сітківки при М.

Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз 40 медичних карт стаціонарних хворих, госпіталізованих у Сумську обласну клінічну інфекційну лікарню ім. З. Й. Красовицького за період 2008–2012 рр. Середній вік пацієнтів склав (48,32±2,64) роки, серед них було 24 чоловіка і 16 жінок. Госпіталізація хворих відбувалася на (4,57±1,34) добу від початку захворювання. Усім особам проведений комплекс лікувально-діагностичних заходів відповідно діючим стандартам надання медичної допомоги, у тому числі непряму офтальмоскопію. В усіх пацієнтів, що увійшли до дослідження, встановлений ВІЛ-негативний статус. Отримані результати опрацьовано методом варіаційної статистики (параметричний критерій Ст’юдента (t-розподіл), коефіцієнт рангової кореляції Спірмена (rs)) з використанням комп’ютерних програм Microsoft Office Excel 2010.

Результати. За даними опрацьованих медичних карт, виявлено, що осіб з серозними менінгітами (СМ) було 23 або (57,50±7,92) %, з гнійними (ГМ) – 17 або (42,50±7,92) %, p>0,05. Етіологічна структура СМ і ГМ була представлена рівномірно, тому провідний інфекційний чинник не був окремо викресленим. За досліджуваний період зафіксовано 5 випадків або (12,50±5,30) % СМ, спричинених EBV, по 3 ((7,50±4,22) %) мали СМ, спричинені H. simplex ½, H. zoster або CMV. У 5 ((12,50±5,30) %) осіб встановлено мікст-вірусне інфікування, а заключний діагноз “СМ невстановленої етіології” був у 4 (10,00±4,80) % осіб. За період 2008–2009 рр. у 2 ((5,00±3,49) %) пацієнтів діагностовано менінгококову інфекцію. ГМ, спричинений S. aureus, був у 5 ((12,50±5,30) %) хворих, S. гемолізувальним – у 3 ((7,50±4,22) %), S. pneumoniae – у 2 ((5,00±3,49) %), а M. catarrhalis і ЕПКП 01 було ізольовано відповідно по 1 особі або (2,50±2,50) %. Діагноз “ГМ невстановленої етіології” був у 2 випадках, що становило (5,00±3,49) %.

При проведенні непрямої офтальмоскопії у 32 ((80,00±6,41) %) пацієнтів діагностовано ангіопатію сітківки обох очей, p<0,001. За клініко-анамнестичними даними та консультативним висновком кардіолога, 17 ((42,50±7,92) %) осіб хворіли на гіпертонічну хворобу 1-3 ступеня. Встановлено пряму залежність середньої сили (+0,32) між наявністю ангіопатії сітківки та супровідною патологією серцево-судинної системи.



Висновок. На сучасному етапі в нозологічній структурі М спостерігається тенденція до домінування СМ, що спричинені герпетичною інфекцією. У пацієнтів з М спостерігаються ураження органу зору судинного ґенезу, що корелює з наявністю супровідної патології серцево-судинної системи.

Особливості клінічної картини парвовірусної інфекції у дітей міста Суми

Бинда Т. П., Сміян О. І.

СумДУ, кафедра педіатрії і післядипломної освіти з курсами ПП і ДІ
Clinical features of parvovirus infection in children from Sumy

Bynda T. P., Smiyan О. І.

SSU, Department of Pediatrics and Postgraduate Education with courses of PP and CID

E-mail: tbynda@yandex.ru; Bynda T. P.
Педіатрам і лікарям інших спеціальностей на сьогодні дуже добре відомі інфекційні захворювання, що супроводжуються висипкою на шкірі, а саме еритемою (кір – перша хвороба, скарлатина – друга, краснуха – третя, інфекційний мононуклеоз – четверта). Але є ще одна екзантема – п’ята хвороба, яку дуже легко переплутати з попередніми. У багатьох дітей вона так і залишається нерозпізнаною. Помиляються навіть досвідчені лікарі. Нерідко цю екзантему приймають за алергію і лікують від неї. Цією хворобою є парвовірусна інфекція або інфекційна еритема.

Інфекційна еритема Чамера – це гостре інфекційне захворювання, що викликається парвовірусом та характеризується різноманітними клінічними проявами.

Згідно з МКХ 10, парвовірусна інфекція людини реєструється під шифром В08.3 як «інфекційна еритема». В Україні, як і у багатьох інших країнах, це захворювання не входить до переліку інфекцій, які підлягають обов’язковій реєстрації.

Інфекційна еритема описана 100 років тому назад німецьким педіатром, але її збудник – парвовірус В19 – виявлений у 1975 році австралійським вірусологом у сироватці крові здорового донора. Парвовірусна інфекція широко поширена по всій земній кулі та виявляється у будь-який сезон року як у епідемічному, так і спорадичному варіантах. У помірному кліматі кількість спалахів зростає у зимово-весняний період.

Відсоток серопозитивних осіб швидко підвищується з 5 до 18 років і продовжує зростати у подальшому, що вказує на зараження також і дорослих. За даними літератури, при масових серологічних дослідженнях антитіла до парвовірусу В19 мають біля 50 % дорослих. Хворі найбільш заразні у стадії віремії, коли вірус виявляється в мазках із зіву, секреті дихальних шляхів і сироватці крові. За даними літератури, підвищення захворюваності парвовірусною інфекцією виявляється приблизно кожні 5 років.

Багато тяжких проявів парвовірусної інфекції пов’язані з розмноженням парвовірусу в клітинах еритроїдного ростка кісткового мозку і їх руйнуванням. У 80-х роках минулого сторіччя було встановлено, що цілий ряд захворювань – від інфекційної еритеми і гострого артриту в імунокомпетентних людей до апластичних кризів і хронічної анемії у ослаблених хворих обумовлені парвовірусною інфекцією. У вагітних вона може привести до внутрішньоутробної інфекції, водянки плода і його загибелі.

Метою роботи було проаналізувати особливості клінічної картини парвовірусної інфекції (PV B19) на території м. Суми.


Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка