Суми Сумський державний університет



Сторінка10/10
Дата конвертації09.09.2018
Розмір0.77 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Після проведеного базисного лікування дисбіотичні зміни посилюються – відбувається подальше зменшення біфідо- і лактобактерій. Навпаки, при використанні лакто спостерігається збільшення кількості біфідо- і лактобактерій, загальної кількості кишкової палички, елімінація гемолізувальної кишкової палички, зменшення інших умовно патогенних мікроорганізмів і грибів роду Candida.


Епідеміологічні та соціальні особливості сальмонельозів

Чемич О. М., Чемич М. Д.

СумДУ, кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією
Epidemiological and social characteristics of Salmonellosis

Chemych O. M., Chemych M. D.

SSU, Department of Infectious Diseases and Epidemiology

E-mail: chemych_oksana@mail.ru; Chemych O. M.
Актуальність. З кожним роком все більшого значення набувають сальмонельози, які за складністю епізоотичного процесу, епідеміології і профілактики не мають собі рівних. Поліетіологічність, поширене носійство, контамінація сальмонелами продуктів тваринного походження та об’єктів зовнішнього середовища сприяють тому, що незважаючи на здійснюваний широкий комплекс профілактичних заходів, не тільки істотного зниження, а навіть стабілізації захворюваності досягти не вдається.

Мета роботи – виявити епідеміологічні та деякі соціальні особливості сучасних сальмонельозів.

Матеріали та методи. Обстежено 125 хворих із середньотяжким перебігом сальмонельозу. Середній вік пацієнтів склав (43,97±1,56) року. Переважали особи чоловічої статі (79; 63,2 %), жінок було в 1,7 разу менше (46; 36,8 %). Госпіталізування відбувалось на (2,36±0,10) день від початку захворювання.

Здійснено: загально-клінічне обстеження; збір епідеміологічного анамнезу; бактеріологічне дослідження калу, епідеміологічний та статистичний аналіз.



Результати дослідження. Захворювання було спричинено переважно S. enteritidis (84 особи, 67,2 %), S. typhimurium виділялася з калу у 2 рази рідше (40, 32,0 %), в одному випадку діагноз встановлено клінічно (пацієнт з епідосередку). Сальмонельоз перебігав у гасатроінтестинальній формі, переважно реєстрували гастроентеритний (52 хворих, 41,6 %) і гастроентероколітний варіанти (50, 40 %), у 2,5 разу рідше - ентероколітний (20, 16 %), у поодиноких випадках діагностовано гастритний і ентеритний варіанти (2, 1,6 % і 1, 0,8 % відповідно).

Госпіталізування відбувалося протягом року, при цьому найменша кількість пацієнтів звернулася за допомогою у листопаді - грудні (4,8 %), найбільша – у квітні – серпні (71,2 %) з максимумом у серпні (26,4 %).

Факторами передавання, на які вказали хворі на сальмонельоз, найчастіше були: яйця птиці (перепелині, курячі - 40,8 %); м'ясо- і рибопродукти (40,8 %; риба копчена або солона – 12,8 %, ковбаси – 8,0 %, м'ясо копчене – 7,2 %); молокопродукти (36,8 %; сир – 12,8 %). Значно рідше пацієнти за причину захворювання вважали овочі (22,4 %), кондитерські вироби (6,4 %), фрукти (4 %).

Хворі на сальмонельоз у жодному разі не відмітили недотримання або порушення особистої гігієни та правил споживання продуктів, не було вказано на харчування у громадських закладах. Контакт із подібними пацієнтами був у 3,2 % випадків, участь у святкуванні – у 5,6 %, споживання продуктів довготривалого зберігання – 3,2 %.

20 осіб госпіталізовано з 9 осередків. У кожному з них було в основному по 2-3 хворих, коефіцієнт осередковості склав 2,22. Лише з одного осередку на стаціонарному лікуванні знаходилось 5 пацієнтів, причиною недуги стало споживання налисників із сиром, приготованих за добу до споживання. Питома вага осередків незначна (0,072).

Перебування хворих у стаціонарі тривало в середньому (8,14±0,22) дня.

Висновок. На сальмонельоз хворіють особи працездатного віку, переважно чоловічої статі. Звернення за медичною допомогою відбувається на другу – третю добу від початку захворювання. Недуга перебігає з типовою клінічною симптоматикою у гастроінтестинальній формі переважно за гастроентеритним або гастроентероколітним варіантами. Сальмонельоз спричинений S. enteritidis (67,2 %) і S. typhimurium (32,0 %). Основними факторами передавання є яйця, м'ясо- і рибопродукти, молокопродукти. Коефіцієнт осередковості та питома вага осередків незначні.

Вплив вірусу Епштейна–Барр на розвиток та прогресування неалкогольного стеатогепатиту

Юган Я. Л., Соцька Я. А.

ДЗ «Луганський державний медичний університет»
Effect of Epstein-Barr virus in the development and progression of nonalcoholic steatohepatitis

Yugan Y. L., Sotska Y.A.

SE "Lugansk State Medical University"

E-mail: yugan83@mail.ru; Yugan Y. L.
Згідно з даними ВООЗ, захворювання, що зумовлені герпесвірусами, будуть визначати як інфекційну, так і соматичну патологію XXI ст. Величезний інтерес і увагу вчених привертає вірус Епштейна–Барр (ВЕБ). ВЕБ обумовлює всі випадки серопозитивного клінічно маніфестного інфекційного мононуклеозу (ІМ) і більшість серонегативного. В якості несприятного фону для розвитку ІМ у жителів промислових регіонів Донбасу нерідко виявляється хронічна патологія печінки, найчастіше, у вигляді неалкогольний стеатогепатит (НАСГ). За останній час суттєва увага дослідників приділяється метаболічним про­цесам, які регулюють життєдіяльність органів та тканин, зокрема системам прос­тагландинів (ПГ) та циклічних нуклеотидів (ЦН), при чому встановлена патоге­нетична роль системи ЦН у процесах імунорегуляції. ПГ є імуномодуляторами низки медіаторів імунної системи – інтерлейкінів, монокінів, які виявляють суттєвий вплив на процеси запалення.

Метою роботи було вивчення впливу ВЕБ на особливості клініко-біохімічного перебігу НАСГ.

Обстежено 152 пацієнта, які були розподілені на дві: I групу (78 хворих на НАСГ, які перенесли ІМ) та II групу (74 пацієнта з НАСГ та відсутнім в анамнезі ІМ). Пацієнти обох груп отримували загальноприйняте лікування НАСГ та ІМ.

Клінічна картина захворювання та функціональний стан пе­чінки аналізувалися у періоді диспансерного нагляду або в умовах денного гастроентерологічного відділення та безпосередньо в період виникнення у хворого ІМ, тобто при ліку­ванні хворого в спеціалізованому інфекційному ста­ціонарі. Діагноз НАСГ виставляли відповідало вимогам Наказу МОЗ України № 271 від 13.06.2005 р. „Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю “Гастроентерологія”.

Критеріями включення хворих у дослідженяі були: відсутність HBV, HCV, HDV-інфекцій; відсутність аутоіммунного гепатиту; відсутність алкогольного анамнезу; відсутність вираженого фіброзу та цирозу печінки (оцінка результатів УЗІ печінки). Збиралися дані анамнезу щодо тривалості хвороби печінки, а також особливостей перенесеного ІМ (діагноз ІМ встановлений на підставі даних епідеміологічного анамнезу, клінічної картини захворювання і був підтверджений виявленням у сироватці хворих методом імуноферментного аналізу антитіл до різних антигенів ВЕБ).

Концентрацію ПГ – Е2 та F в крові хворих вивча­ли радіоімунним методом з використанням стандартних комерційних набо­рів виробництва Інституту ізотопів Угорської Академії Наук; циклічних нукле­оти­дів - цАМФ та цГМФ - з використанням стандартних наборів вироб­ництва фірми «Amersham» (Великобританія).



Отримані результати та їх обговорення. У обстежених хворих з НАСГ після перенесеного ІМ до початку лікування відмічається більш виражена наявність синдрому правого підребір’я з ознаками астено-невротичного регістру, в порівнянні з хворими на НАСГ, які в анамнезі не мали ІМ.

При вивченні біохімічних показників відмічено збільшення концентрації загального білірубіну у сироватці крові - в I групі в 1,49 рази, що дорівнювало (30,6±0,7) мкмоль/л, у II групі - в 1,33 рази, що складало (27,2±0,6) мкмоль/л. У той же час вміст зв’язаної фракції білірубіну був збільшений в 2,5-2,6 рази і складав в I групі (11,4±0,5) мкмоль/л та (10,2±0,3) мкмоль/л у II групі; АлАТ в I групі дорівнював (2,35±0,05) ммоль/л×год, що більш норми у 4,0 разів та у II групі – до (1,87±0,04) ммоль/л×год – у 3,2 рази; АсАТ в I групі - до (1,42±0,04) ммоль/л×год (Р<0,001) – у 3,2 рази, а у II групі – до (1,38±0,03) ммоль/л×год (Р<0,001), що було більш норми в 3,1 рази; показник тимолової проби складав у I групі (7,56±0,3) од., а у II групі (6,13±0,4) од., тобто був у 1,89 та в 1,53 рази вище норми. Активність ГГТП була підвищена в I групі в 1,57 рази, що складало (2014±18) мкмоль/л·г та в II групі – в 1,43 рази відносно норми, що дорівнювало (1841±21) мкмоль/л·г. Активність ЛФ була збільшена в 1,72 рази стосовно норми, дорівнюючи (5,13±0,19) ммоль/л·год в I групі та в 1,31 рази, складаючи (3,93±0,21) ммоль/л×год у пацієнтів II групи.

При вивченні стану системи ПГ відмічалось що концентрація ПГЕ2 збільшувалась незначно: в I групі до (1,42±0,21 нг/мл), тобто в 1,17 рази, а у II групі – до (1,41±0,19 нг/мл), що було теж в 1,17 рази вище норми; у той час як для ПГF виявлено більш значне зростання його рівня: в I групі - до (2,65±0,09 нг/мл), тобто в 3,11 рази, а у II групі – до (2,42±0,1 нг/мл), що було в 2,85 рази вище норми. У результаті дисбалансу даних ПГ значення ко­ефіцієнту ПГЕ2/ПГF мало чітко виражену тенденцію до зменшення (в 2,68 рази у обстежених I групі та в 2,45 у осіб II групи) внаслідок більш істотного збільшення рівня ПГ класу F. Отже, у обстежених хворих на НАСГ, в анамнезі яких не було ІМ відмічено суттєве зро­ста­н­ня ПГ класу F і менш значуще - ПГЕ2, у пацієнтів I групи, які напередодні загострення НАСГ перенесли ІМ, ці патологічні зміни були більш вираженими.

При вивченні рівня ЦН відмічено зростання цАМФ: в I групі до (30,3±0,8 нмоль/л), тобто в 2,51 рази, а у II групі – до (26,1±1,1 нмоль/л), що було теж у 2,16 рази вище норми; в той час як рівень цГМФ збільшувався в обстежених хворих I групі (8,8±0,4 нмоль/л), тобто в 1,66 рази, а у II групі – до (8,12±0,45 нмоль/л), що було теж в 1,53 рази вище норми. Кое­фіцієнт цАМФ/цГМФ внаслідок такого дисбалансу ЦН мав тенденцію до зростання і дорівнював в обстежених хворих I групі (3,44±0,05; Р<0,05), тобто був у 1,5 рази вище за норму, а у II групі коефіцієнт становив (3,21±0,06), що було теж у 1,41 рази вище норми. Показово, що саме при таких змінах у системі ЦН відмічена тенденція до затяжного перебігу загострення НАСГ, а в подальшому - розвитку нестійкої ремісії. Це можна вважати прогностично несприятливою ознакою щодо прогнозування перебігу НАСГ, після перенесеного ІМ.

Таким чином, результати проведених досліджень свідчать про більш тяжкий перебіг НАСГ у хворих, які в анамнезі мали ІМ, ніж у пацієнтів з відсутністю факту перенесення даного інфекційного захворювання, що виявлялося у обстежених I групи залишковим астенічним та астено-невротичним синдромами та інфекційного токсикозу; крім того, в період загострення НАСГ виявлялися більш виражені клінічні та біохімічні ознаки ураження печінки. Отже, саме ці хворі потребують подальшого лікування та медичній реабілітації ІМ з метою прискорення завершеності запального процесу в печінці, досягнення стійкої ремісії НАСГ, а також профілактиці можливих ускладнень в паренхіми печінки.

ЗМІСТ

Інфекційні хвороби в практиці лікаря - інтерніста: сучасні аспекти


Ащаулова Г. А., Шакотько С. В., Полов’ян К. С.

СТРУКТУРНІ ЗМІНИ СІТКІВКИ ПРИ МЕНІНГІТАХ……………………………............................

3


Бинда Т. П., Сміян О. І.

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОЇ КАРТИНИ ПАРВОВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ У ДІТЕЙ МІСТА СУМИ………………………………………………………

5


Бинда Т. П., Сміян К. О., Татаренко С. Д.

СТАН МІКРОБІОТИ КИШЕЧНИКА ПРИ РОТАВІРУСНІЙ ІНФЕКЦІЇ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ………………………………………………………...

9


Болецька Т. О.

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ ЩОДО ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ НА СУМЩИНІ .…………………………..

11


Бороденко А. О., Чемич М. Д.

КЛІНІКО-ІМУНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ХРОНІЧНОГО ВІРУСНОГО ГЕПАТИТУ С, АСОЦІЙОВАНОГО З УРАЖЕННЯМ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ................................................

13

Василішин Х. І., Сміян О. І., Козлова К. Г.

ВПЛИВ СИНБІОТИЧНОГО ПРЕПАРАТУ НА ВМІСТ ЗАЛІЗОВМІСНИХ БІЛКІВ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ, ХВОРИХ НА НЕГОСПІТАЛЬНУ ПНЕВМОНІЮ, АСОЦІЙОВАНУ ІЗ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЮ АНЕМІЄЮ ……………......

16


Виноград Н. О., Комаренко Н. С.

КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІКСОДОВОГО КЛІЩОВОГО БОРЕЛІОЗУ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ…………………

19


Виноград Н. О., Скальська Н. І.

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СКЛАДОВА СТАНДАРТУ ВИЗНАЧЕННЯ ВИПАДКУ ІНФЕКЦІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЮДЕЙ НА КУ-ГАРЯЧКУ…….

23


Голубнича В. М.

БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ УМОВНО-ПАТОГЕННИХ МІКРООРГАНІЗМІВ ВИДІЛЕНИХ ВІД ХВОРИХ НА ГРВІ…………………………………..

Голяр О. І.

РІВЕНЬ АДАПТАЦІЙНОГО НАПРУЖЕННЯ ТА КЛІТИННОЇ РЕАКТИВНОСТІ ОРГАНІЗМУ ХВОРИХ НА САЛЬМОНЕЛЬОЗ………………………

27


30

Грабовий С. Л., Дьяченко А.Г., Панченко О. П., Панасенко Л. М.

ЕФЕКТИВНІСТЬ АНТИРЕТРОВІРУСНОЇ ТЕРАПІЇ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ В УМОВАХ ОБМЕЖЕНОЇ РЕСУРСНОЇ БАЗИ………………………………………

32

Грищенко С. О.

ІНФЕКЦІЙНІ ЕКЗАНТЕМИ В КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ ЛІКАРЯ ІНФЕКЦІОНІСТА…………………………………………

35


Дикий Б. М., Пришляк О. Я., Грижак І. Г., Мізюк Р. М., Остяк Р. С., Дьоміна Н.

КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ, УЛЬТРАЗВУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ХВОРИХ НА ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ У ПОЄДНАННІ З ВІЛ-ІНФЕКЦІЄЮ І СПОЖИВАННЯМ НАРКОТИКІВ……...………………

38


Дудник В. М.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ «БРОНХИПРЕТ» У КОМПЛЕКСНІЙ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ГОСТРОГО ОБСТРУКТИВНОГО БРОНХІТУ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ……………………..…………………

43



Захлєбаєва В. В., Ільїна Н. І.

УРАЖЕННЯ ДИГЕСТИВНОЇ СИСТЕМИ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ОПІСТОРХОЗІ………………………..

46


Захлєбаєва В. В

ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ С ......................................………..

48


Івахнюк Т. В., Гуріна С. В., Чемич О. М., Чемич М. Д.

БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗБУДНИКІВ САЛЬМОНЕЛЬОЗІВ ..........................................................

50


Ільїна Н. І., Захлєбаєва В. В.

СУЧАСНИЙ ПЕРЕБІГ БЕШИХИ ………………….

53


Клименко Н. В., Полов’ян К. С.

СТРУКТУРА НЕЙРОІНФЕКЦІЙ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ………………………………………………………..

57


Луговська Ю. В.

СУЧАСНА ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ХРОНІЧНОГО ВІРУСНОГО ГЕПАТИТУ С….......................................…

59


Малиш Н. Г., Демеха Н. М.

ТУБЕРКУЛЬОЗ НА СУМЩИНІ: ОСОБЛИВОСТІ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ……………………..

61


Малиш Н. Г., Кононова О. І.

ДИНАМІКА ЗАХВОРЮВАНОСТІ ТА ЕТІОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ДІАРЕЄГЕННИХ ЕШЕРИХІОЗІВ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ……………

63


Москалюк В. Д., Сидорчук А. С., Богачик Н. А., Венгловська Я. В., Миндреску В. Б.

СУЧАСНІ АСПЕКТИ БОТУЛІЗМУ В ПРАКТИЦІ ЛІКАРЯ-ІНТЕРНІСТА…….................................................

66


Осадча Т. І.

ЗАСТОСУВАННЯ РОТОБІОТИКУ ПРИ ДИСБАКТЕРІОЗАХ КИШЕЧНИКУ…………………..

70




Павлюк Л. А., Рогаль Л. И., Піддубна А. І.

ІНТЕГРАЛЬНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ПИТАНЬ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ…………….

72

Плахута В. А., Сміян О. І.

СТАН КИШКОВОГО МІКРОБІОЦЕНОЗУ В ДІТЕЙ З ТИМОМЕГАЛІЄЮ В ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ ОБСТРУКТИВНОГО БРОНХІТУ……………………..

74


Панасюк Е. Л., Говорова Д. В.

РИСК РАЗВИТИЯ КРИПТОКОККОВОГО МЕНИНГОЭНЦЕФАЛИТА У ПАЦИЕНТОВ С ОНКОПАТОЛОГИЕЙ ЛОР-ОРГАНОВ ..........................

75


Піддубна А. І., Чемич М. Д.

ЗВ'ЯЗОК ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНУ IL-10 (-592С/А) З СИРОВАТКОВИМ РІВНЕМ ЦИТОКІНУ ПРИ ВІЛ/СНІДІ……......…………………………………………

77


Пришляк О. Я., Маринчак О. В., Гутич Н. В., Семанів М. В.

ВИВЧЕННЯ ЦИТОКІНОВОГО СТАТУСУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С ІЗ СУПУТНІМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ………….………………………………………

80


Псарьов В. М., Шолохова С. Є., Даниленко Л. М.

ЕПІДЕМІЧНА СИТУАЦІЯ З ПАРАЗИТАРНИХ ХВОРОБ ТА ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ПАРАЗИТОЗІВ……………………………………………...

84


Руденко А. О., Муравська Л. В., Дьяченко П. А., Пархомець Б. А., Сидорова Ж. П., Луценко В. Ю.

ЗМІНИ ДАНИХ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАФІЇ У ХВОРИХ НА ГЕРПЕСВІРУСНУ ІНФЕКЦІЮ………

87


Сніцарь А. О., Кулеш Л. П., Рябіченко В. В., Москаленко Р. А.

ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ БІОПСІЇ ПЕЧІНКИ: КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ПАРАЛЕЛІ………………...

89


Сніцарь А. О., Троцька І. О., Загребельний О. С.

ДОСВІД СПІВПРАЦІ З НЕУРЯДОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ У НАПРЯМКУ ПРОФІЛАКТИКИ ВІРУСНОГО ГЕПАТИТУ СЕРЕД НАЙБІЛЬШ УРАЗЛИВИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ…………………….

91

Соцька Я. А., Рябенко Н. Б., Рябенко Е. Б., Кривуля І. Г.

ВПЛИВ КОМБІНАЦII ПРЕПАРАТIВ ФОСФОГЛIВУ ТА ЕНТЕРОСОРБЕНТУ «БIЛЕ ВУГIЛЛЯ» НА СТАН СИСТЕМИ ІНТЕРФЕРОНУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ВIРУСНИЙ ГЕПАТИТ В

95

Соцька Я. А., Шаповалова І. О., Баскаков І. М., Антонова Л. П., Нужний Р. А.

ВПЛИВ КОМБІНАЦІЇ ЦИКЛОФЕРОНУ І ЗІТРОКСА НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ВАЖКИМ ПЕРЕБІГОМ ГОСТРОГО ТОНЗИЛІТУ…….............................................................…..

96


Сухарєв А. Б.

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ ПРИ ІНФІКУВАННІ……………..............................................…

99


Токарчук Н. І., Гарлінська Ю. В., Чекотун Т. В., Старинець Л. С.

СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ ОЦІНКИ АКТИВНОСТІ ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ПРИ ПОЗАГОСПІТАЛЬНІЙ ПНЕВМОНІЇ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ.................................................................

102


Трихліб В. І.

ТРОПІЧНА МАЛЯРІЯ. ПРОБЛЕМИ В ЛІКУВАННІ………………………...........................…….

105


Тєрьошин В. О., Пересадін М. О., Гаврилова Л. А., Тасенко А. А., Бикадоров В. І.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ІМУНОКОРЕКЦІЇ У ХВОРИХ НА РЕЦИДИВНУ БЕШИХУ………………….


109

Тєрьошин В. О., Соцька Я. А., Круглова О. В., Гуртова С. С.

ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ФАГОЦИТАРНОЇ АКТИВНОСТІ МОНОЦИТІВ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ С З НИЗЬКИМ СТУПЕНЕМ АКТИВНОСТІ……………………………..

113


Тєрьошин В. О., Чхетіані Р. Б., Черкасова В. С., Старік А. Д., Столярова Л. Є.

ВПЛИВ ЛАВОМАКСУ НА ПОКАЗНИКИ МАКРОФАГАЛЬНОЇ ФАГОЦИТУЮЧОЇ СИСТЕМИ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ГЕРПЕТИЧНУ ІНФЕКЦІЮ…………………………………………………

116


Холодило О. В.

ГОСТРІ КИШКОВІ ІНФЕКЦІЇ У ДОРОСЛИХ: МІКРОБІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА……………………………………..

118


Чайка І. С.

ДОСЛІДЖЕННЯ КОГНІТИВНИХ ФУНКЦІЙ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНІ ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ………………………………………………..

121


Чемич О. М., Ільїна Н. І., Холодило О. В., Бєлай Л. В.

ЕТІОЛОГІЧНІ ТА ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СУЧАСНИХ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ ………………………………………………...

123


Чемич О. М., Чемич М. Д., Полов’ян К. С., Бєлай Л. В., Холодило О. В.

МІКРОБІОТИЧНІ АСПЕКТИ САЛЬМОНЕЛЬОЗУ, СПРИЧИНЕНОГО S. ENTERITIDIS І S. TYPHIMURIUM……………………...


126

Чемич О. М., Чемич М. Д.

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ САЛЬМОНЕЛЬОЗІВ........................…



129


Юган Я. Л., Соцька Я. А.

ВПЛИВ ВІРУСУ ЕПШТЕЙНА–БАРР НА РОЗВИТОК ТА ПРОГРЕСУВАННЯ НЕАЛКОГОЛЬНОГО СТЕАТОГЕПАТИТУ………......

131


Наукове видання

Інфекційні хвороби в практиці лікаря-інтерніста: сучасні аспекти
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції

і Пленуму Асоціації інфекціоністів Сумщини

(Суми, 4–5 червня 2014 року)

Відповідальний за випуск В. В. Захлєбаєва

Комп’ютерне верстання А. І. Піддубної



Формат 60х84/16. Ум. друк. арк.. 8,37. Обл.-вид. арк. 7,97.










Видавець і виготовлювач

Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.




Всеукраїнська науково-практична конференція «ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ В ПРАКТИЦІ ЛІКАРЯ - ІНТЕРНІСТА: СУЧАСНІ АСПЕКТИ» СумДУ, 4 - 5.06.14






Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка