Свято матері «мати – берегиня роду»



Сторінка1/3
Дата конвертації03.07.2017
Розмір1.62 Mb.
  1   2   3
СВЯТО МАТЕРІ

«МАТИ – БЕРЕГИНЯ РОДУ»

Для ліцеїстів І – ІV класів

Лілія Петрівна Редька,

вихователь

Київського обласного ліцею – інтернату

фізичної культури і спорту


Мета: виховувати у ліцеїстів любов до матері, чуйне ставлення, вміння цінувати її тяжку працю.

Наочне оформлення: мультимедійна презентація, вишиті рушники, українські народні костюми, скатертина, посуд, квіти, коровай.

Музичне оформлення: «Пісня про рушник»: музика А.Малишка, слова П.Майбороди, «Лебеді материнства»: слова В.Симоненко, музика П.Майбороди, «Чорнобривці»: слова М.Сингаївського, музика В.Верменича, «Смерекова хата»: слова М.Бакай, музика П.Дворського, «Душі криниця»: слова А.Демиденко, музика О.Морозова, «Колискова»: слова А.Малишко, музика Р.Свистуна.

Обладнання: ноутбук, проектор, планшетки.
Хід свята
Вступне слово вихователя: Кожна людина, кожний народ має свої святині. Та найсвятішим за все є любов до матері, до тієї, яка дала нам життя, яка нас виплекала, виростила і виховала. Всі клопоти, щоденна праця по вихованню дитини, в основному лягає на плечі матері. Саме вони для добра своїх дітей віддають усе і серця свого не жаліють.

В Україні стає доброю традицією відзначати в другу неділю травня ДЕНЬ МАТЕРІ, берегині, духовної опори роду. Цього дня вся наша любов, ніжність, чуйність їй - матері, яка дала нам життя, і всім матерям землі.

Шановні батьки, ліцеїсти, гості! Запрошуємо вас до нашої родини на хліб та сіль, на слово щире, на родинне свято матері.

Ведучий: Свято матері відзначають люди всього світу. День матері припадає на другу неділю травня, коли природа-матінка вбирає свою землю весняними квітами. Травень - місяць Пречистої Діви Марії. Ще в 1903 році молода американська жінка з Філадельфії Анна Джервіс звернулася до сенаторів законодавчих властей, щоб присвятити один день у році особливому вшануванню матерів. Вона поєднала це святкування з квіткою.

Ведуча: Свято матері! Що може бути прекраснішим від того дня, коли до отчого дому порогу, під рідну батьківську стріху, мов ластівки до рідного гнізда, злітаються діти, онуки, правнуки.

Злітаються, щоб низько вклонитися матері, заглянути в її ясні очі, які так часто не стулялися ночами. Коли ми були хворі, цілували натруджені материнські руки, що так ніжно нас гладили по голівці, оберігали від спеки і холоду, знімали жар з нашого чола, випікали запашний, духмяний хліб!



Ліцеїст: О, материнські руки!

У неоплатному боргу ми завжди перед Вами.

Сьогодні зібрались на це свято,

Щоб вшанувати невтомних матерів,

Побажати міцного здоров'я,

Великого щастя, синівської любові і злагоди в житті.



З далекої, нелегкої дороги.

Через печалі й гіркоту розлук

Спішу вклонитись отчому порогу

І доторкнутись материнських рук.

Ти вміла ждать, за це - тобі спасибі.

За теплі короваї на столі.

Ти в путь мене благословила хлібом,

Щоб не цурався рідної землі.



Ведучий: Мама! Одне єдине слово, але скільки воно значить для кожного з нас. Скільки в цьому слові ніжності, ласки, доброти. Немає друга ближчого і ріднішого, ніж мати. Всі наші радості і печалі, мрії і прагнення – разом з нею, і все розуміє просте материнське серце.

Ведуча: Мати… Хіба хтось може бути ближчим за неї? Руки та обличчя жінки-матері - це те, що завжди заспокоїть, підтримає, збереже від будь-якого зла. Мати-Берегиня завжди поруч із нами. Мама - найрідніша і найдорожча у цілому світі людина, і все в дитині - від матері.

Ведучий: Це вона вчила нас вимовляти перші слова, посміхатися до людей, говорити з ними ввічливо, з любов’ю. Вона нас вчить бути дорослими. І пізнаючи закони життя, саме від матері ми перейняли наймудрішу науку - любити людей. Бо лише з любові народжується прекрасне. Мати вчить нас поважати друзів, бути вірними їм і у радощах, і у горі.

Ліцеїст: Чи є в світі що світліше, як мамині очі?

Які зорять за дітками вдень і серед ночі.

Чи є в світі що світліше, як серденько мами?

Яке б’ється для дитини днями і ночами

Чи є в світі що миліше, як мама кохана,

Яка робить для дитини з вечора до рання.



Ліцеїстка: А чуєш як в грудях у нас б’ється серденько?

Бо серце нам дала також наша ненька

Я знаю, тим серцем ми маємо жити

І Бога і маму і край свій любити.

Гарна ти матуся! Добра, люба, щира,

Ти мене ще змалку звичаю навчила

І щодня навчаєш як любить родину,

Мову нашу гарну, рідну Україну!



Ліцеїсти виконують пісню «Рідна мати моя»

Рідна мати моя, ти ночей не доспала.

І водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала

І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов'їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю,

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю,

І дитинство й розлука й твоя материнська любов.

Ведуча: У сиву давнину берегинею наші прадіди називали богиню, що берегла їх від усякого лиха і дарувала добро. Згодом вони так стали називати жінок, які берегли і підтримували домашнє вогнище, були своєрідним покровом усьому родинному колу. Доньки України славилися своєю охайністю, співучістю, надзвичайною красою і високим почуттям гідності.

Ведучий: Та насамперед жінка – це берегиня роду, турботлива і ласкава мати. Якою ніжністю озивається в душі її образ, якими тільки чарівними словами її не називають! «Ненечка», «матуся», «матінка»… Тільки біля її серця, під її крилом, на її долонях добре й затишно: вона і пожаліє, і захистить, і розуму навчить. Слово нені й лікує, і привертає сили після хвороби, і захищає від злих сил. Недарма у народі говорять: «Материна молитва із дна моря виймає».

Ліцеїст: Мріють крилами з туману лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибку казка сивими очима,

Материнська добра ласка в неї за плечима.

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,

Не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,

Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Темряву тривожили криками півні,

Танцювали лебеді в хаті на стіні,

Лопотіли крилати і рожевим пір'ям,

Лоскотали марево золотим сузір'ям.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги.

У хмельні смеркання мавки чорноброві

Ждатимуть твоєї ніжності й любові.

Будуть тебе кликать у сади зелені

Хлопців чорночубих диво-наречені.



Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі.

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.



Каталог: DyWP -> bindata
bindata -> Мета: створити атмосферу свята, виховувати любов і повагу до наставників, повагу до ліцею. Наочне оформлення
bindata -> І рівень (1 бал)
bindata -> Тренінгове заняття «Зроби свій вибір на користь здоров’я»
bindata -> Конспект гайдівського заняття за заданою схемою. Асоціація гайдів україни
bindata -> Тема методичної комісії природничо-математичних дисциплін
bindata -> Урочиста лінійка день знань
bindata -> Скаути та гайди України та Норвегії: твоя подорож скаутськими тропами Європи


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка