Т. Г. Шевченко «Гайдамаки». Складність історичної долі українського народу



Сторінка6/7
Дата конвертації11.03.2019
Розмір2.05 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7

Учень-декламатор.

 (У розділі «Інтродукція» автор так описує масові звірства конфедератів):


Розбрелись конфедерати
По Польщі, Волині
По Литві, по Молдаванах
І по Україні...
Руйнували, мордували,
Церквами топили...
А тим часом гайдамаки
Ножі освятили.

Учитель.

Гайдамаччина – це відповідь українського народу на нелюдські звірства конфедератів. На чолі повстання став сміливий полководець-месник Максим Залізняк.



Повстання  розпочалося 29 травня 1768 року на Зелені свята (Трійцю) у районі Мотронинського монастиря  в Холоднім Яру (урочище недалеко від Чигирина) і швидко поширилося на великій території Правобережжя: Київщина, Поділля, Волинь, Галичина, придушити Прикарпаття. Згодом на сторону повстанців перейшов загін надвірних козаків під проводом сотника Івана Гонти, завдання якого було – повстання.

Учень-біограф (надає інформацію про ватажків повстання).





Максим Залізняк

Іван Гонта

Походив із села Медведівки,

Походив із села Розсішок,

був на Запоріжжі, в Очакові,

що належало польським


наймитував.

магнатам Потоцьким.




Гонта був надвірним




козаком, апотімоетником










надвірних козаків —










озброєних воїнів, що




служили в маєтках










польської шляхти.

Після поразки повстання був

Гонта після поразки

схоплений і засланий на

повстання як польський

вічну каторгу в Нерчинськ,

підданий був переданий

але двічі втікав по дорозі до

польській шляхті. Його

міста. Є припущення, що

люто катували, а потім

брав участь у селянській

стратили в селі Сербах (на

війні, очолюваній Омеляном

Поділлі).

Пугачовим.




Учитель . Отже, поема «Гайдамаки» - це найбільший поетичний твір Т.Шевченка, присвячений боротьбі українців проти польського панування. Поему охоче переписували й читали. У чому ж секрет популярності, особливості твору? О.Кониський писав: «Шевченко говорив те, що говорила народна душа, що сказав би …кожен і кріпак, і козак…». Тому секрет твору й у темі зображення, і в особливостях жанру й композиції.

Тема твору – зображення боротьби українського народу проти польського панування – Коліївщина.

Ідея творузвеличення національно-визвольного руху на Україні та його народних героїв – лицарів Коліївщини, засудження жорстокого ставлення влади Польщі та Росії до українського населення Правобережжя.

Жанр –романтична, ліро-епічна, історико-героїчна поема.

Композиція – складається з двох вступів, 11 розділів, епілогу.

Ліричні відступи дають можливість висловити думки поета щодо героїв і повстання.

Сюжетні лінії:

  • зображення гайдамацького повстання;

  • стосунки Яреми й Оксани.

Особливості сюжету:
-експозиція : політична ситуація у Польській державі, розгул конфедератів; Ярема наймитує у Лейби;
-зав’язка: освячення ножів, початок повстання; Ярема прощається з Оксаною, йде у гайдамаки;
-кульмінація: гайдамаки в Умані, вбивство Гонтою синів; Ярема рятує Оксану й одружується з нею;
-епілог: повідомлення про страту Гонти, смерть Залізняка на каторзі, остаточне приборкання України.
  Сюжет твору динамічний, вражають описи розправи конфедератів над титарем, вбивство Гонтою власних синів, освячення ножів «против ночі  Маковія» та клятва мститися ними. Гайдамацька помста у зображенні автора подана гіперболізовано.

Жорстоке ставлення конфедератів описане Т.Шевченком у розділі «Титар» (нелюдське катування мліївського титаря Данила Кушніра).

Налигачем скрутили руки,
Об землю вдарили – нема.
Нема ні слова. «Мало муки...
У тім’я цвяшок закатай!»
Не витерпів святої кари ,
Умер сердега...



Вбивство Гонтою власних синів (розділ «Гонта в Умані»)


Мої діти – католики...
Щоб не було зради,
Щоб не було поговору...
Я присягав, брав свячений
 
Різать католика.
Сини мої, сини мої,
Чом ви не великі?
Чом ви ляха не ріжете?..
«... не я вбиваю,
А присяга». Махнув ножем –
І дітей немає!


Попадали зарізані.

Групи персонажів:

Учитель. Поема «Гайдамаки» знайшла свій відгомін і в художній літературі, і в музиці, і в образотвочому мистецтві , і в кіномистецтві.


Учень-літературний критик.

Поема викликала досить суперечливі критичні відгуки сучасників автора. Позитивно оцінили її Є.Гребінка, П.Гулак-Артемовський, Г.Квітка-Основ’яненко, І.Вагилевич. М.Добролюбов так схвально висловився про поему: «У Шевченка ми бачимо всі елементи народної української пісні. Її історична доля навіяла йому цілу поему «Гайдамаки», напрочуд різноманітну, живу, сповнену сили і цілком вірну народному характерові малоросійських народних дум». Негативно оцінили поему П.Куліш, В.Бєлінський. П.Куліш, зокрема, радив «уничтожить всю главу «Гупаливщина». А про поему взагалі висловився так: «...это торжество мясников, а драма Ваша – кровавая бойня, от которой поневоле отворачиваешься». «Гайдамаки» у сюжетах творів української словесності, зокрема Є.Гребінки «Чайка»; Ю.Федьковича «Осьмий поменник Тарасові Шевченкові на вічну пам’ять», А.Свидницького «В полі доля стояла», І.Нечуя-Левицького «Над Чорним морем», І.Карпенка-Карого «Бондарівна» тощо.

Учень-мистецтвознавець
М. Лисенко створив низку музичних творів, в основі яких – мотиви «Гайдамаків»: «Свято в Чигирині», «Гомоніла Україна», «У гаю, гаю вітру не- має», «Ой Дніпре» тощо. К.Стеценко написав музику до поеми (для хору, солістів, симфонічного оркестру); Р.Глієру належить музичне оформлення постановки «Гайдамаків»( 1920 р.). За мотивами поеми «Гайдамаки» російський композитор М.Мусогський написав такі твори: «Гапак», «На Дніпрі», «Утоптала стежечку» та О.Сєров «Од села до села».

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка