Т. Шевченко. «Гайдамаки». Повсталий народ як герой поеми. Образ Яреми. Заклик до єднання слов’янських народів



Дата конвертації11.03.2019
Розмір192 Kb.
ТЕМА: Т. Шевченко. «Гайдамаки». Повсталий народ як герой поеми. Образ Яреми. Заклик до єднання слов’янських народів

Мета:  охарактеризувати образи героїв поеми, усвідомити ідейне навантаження, яке вони несуть, визначитися з позицією по відношенню до повстанців: герої вони чи вбивці й розбійники, наблизитися до осмислення трагічних сторінок історії; розвивати логічне мислення, пам’ять.

Очікувані результати: навчитися

характеризувати образи героїв поеми (Ярема, Гонта),



усвідомити

ідейне навантаження, яке вони несуть,



осмислити

трагічні сторінки історії,



знати

напам’ять фрагмент поеми.



Теорія літератури: сюжет, композиція, історична основа твору, поема, романтизм, художній образ.

Обладнання: підручник, портрет письменника, поема «Гайдамаки», ілюстративний матеріал, схема аналізу художніх образів

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку



І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності . Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Уже для багатьох поколінь українців Тарас Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія його всеприсутності, все зрозумілості й все­знання про нього. Шев­ченко як явище велике й вічно жи­ве - невичерпний, нескінченний і незупинний. Волею історії його ототожнено з Україною, і разом з її буттям триває Шевченкове, вби­раючи в себе нові дні й новий досвід народу, озиваючись до но­вих болів і дум, стаючи до нових скрижалей долі.



(Звучить запис «Козацького маршу»)

Давши своїй поемі назву «Гайдамаки», Шевченко ствердив, що головним героєм твору є народ. Найяскравіший представник повстанців — Ярема Галайда. І не тому, що навчився ору-дувати повстанським мечем так, що «страшно глянуть», а тому що участь у всенародній боро-тьбі дозволила затурканому й гнобленому юнакові по-новому оцінити світ і своє призначення в ньому. Він відкрив у собі великий потенціал, і це відкриття окрилило його. Який же він, Ярема Галайда, типовий представник повсталого народу? З’ясувати це ми повинні сьогодні на уроці.



ІІІ. Актуалізація опорних знань .

1. Перевірка домашнього завдання.

- Виразне читання напам’ять уривка поеми «Гайдамаки».

- заслуховування кількох творів-реклам.

2. Питання та завдання учням.

1) Чому, на вашу думку, у поемі «Гайдамаки» Т. Шевченко звернувся до минулої епохи?



2) Розмістіть правильно хід подій історичної сюжетної лінії в поемі.

(Учні працюють на картках індивідуально)

1.Збір гайдамаків у Чигирині;

2.Повстання;

3. Безчинства конфедератів на українських землях;

4. Придушення повстання;

5. Бій в Умані.
ІV. Вивчення нової теми .

1. Розповідь учителя.

1) Повсталий народ як головний герой поеми.


У статті «Тарас Шевченко» Іван Франко писав: «Коло 1840 року в літературі загальноєв-ропейській... появився мужик, простий сільський мужик. До того часу поети і повістярі не бачили його зовсім, або хоч навіть вводили його до своїх творів, то тільки як декорацію, як німу фігуру, як безбарвну сіру масу…». Т. Шевченко першим зобразив народ у своїх творах, більше того, він зробив його головним героєм. Шевченкові гайдамаки — звичайні селяни та наймити, вони герої, які своїми діями впливають на хід історії, вони палко кохають і щиро ненавидять, у боротьбі проявляють сміливість та нескореність.

Своєю поемою Кобзар розвіяв міф про гайдамаків як про жорстоких розбійників, лиходіїв, що в жадобі крові втратили людські якості. Повсталий народ конкретизується в індивідуальних образах-персонажах Яреми, Гонти, Залізняка, Волоха, кобзаря, запорожця та ін. Вони месники за народні біди, носії високих моральних якостей.

Очолюють повстання Залізняк і Гонта. Створюючи ці образи, Т. Шевченко використовував фольклорні джерела, зокрема перекази, пісні. «Гонта і Залізняк, отамани того кривавого діла, може, виведені в мене не так, як вони були,— за це не ручаюсь. Залізняк уважний до своїх товаришів. Коли розуміє, що повстанці потомилися, вирішує зробити перепочинок: «У ліс, хлопці! Вже світає, нехай здоров буде, коли зачина розказувать що-небудь таке, що не сам бачив, а чув, то спершу скаже: "Коли старі люди брешуть, то і я з ними”»,— писав Шевченко.

Максим Залізняк — смілива й відважна людина. Він завжди там, де небезпечно, у гущі бою. Він мудрий і досвідчений ватажок, у найскладніших ситуаціях розважливий та стриманий. Своїм особистим прикладом і молодечим запалом Максим надихає гайдамаків на подвиги. Сам походить з бідної родини, тому йому близькі й зрозумілі біди й нещастя народу, прагнення до кращого життя.

Він користується заслуженою повагою з боку повстанців. Недаремно кобзар Волох порівнює його з орлом, називає батьком. І повстанці визнають тільки його своїм ватажком: «У нас один старший — батько Максим»,— говорять вони.

Величним й одночасно простим постає Максим Залізняк у народній пісні «Гей, літа орел», у якій він названий орлом сизим, отаманом, а гайдамаки — його орлята, хлоп’ята, сини, діти. Залізняк — хоробрий, стійкий воїн, нещадний до ворогів, відданий народові.

У поемі привабливими рисами змальовано Івана Гонту. За історичними джерелами, він був сотником надвірних козаків польського графа Потоцького, мав у володінні два села. Гонта добре ставився до людей, за розум і сміливість його поважали козаки, селяни, шляхта. Коли великий загін повстанців вирушив на Умань, Гонта зі своїми козаками повинен був розгромити їх, не допустити до Умані. Проте, щойно два війська зустрілися, він запропонував своїй сотні перейти на бік повстанців, а в кого не було такого бажання, той міг іти куди хоче. Усі козаки погодилися з пропозицією ватажка. Через кілька днів об’єднане військо взяло Умань. Сучасні історики довели, що під час «уманської різні» Гонта врятував багато польських жінок і дітей, у чому виявилася його гідна подиву шляхетність, великодушність та гуманність. Особливо коли взяти до уваги страшну смертну кару, яку присудили Гонті після поразки повстання та підступного арешту російськими військами його організаторів повстання.

Найповніше його характер розкривається в розділі «Гонта в Умані». У сцені дітовбивства Шевченко відходить від історичної правди. (Насправді, у Гонти було чотири дочки. Єдиного сина Гонти гайдамацький сотник П. Уласенко зумів вивезти до Молдавії.) Проте тут вражає художня правда — довершені психологічні сцени страждань героя, який має вибирати між вірністю присязі та життям власних дітей. Після цього він ще з більшим завзяттям нищить ворогів, караючи їх за Україну, своїх дітей, за своє горе. Образ Гонти — романтично піднесений. Це трагедійний образ ідеального героя-патріота, який заради вірності присязі, ідеям повстання жертвує найдорожчим в ім’я свободи батьківщини.

Смерть ватажків письменник подає теж за народними джерелами: невідомо, як і де загинув Гонта, а Залізняк: «Умер неборака. Нудьга його задавила на чужому полі, у чужу землю положила». Душа поета болить, що «нема Гонти; нема йому хреста, ні могили»; що нащадки не ставлять собі запитань, «де Гонти могила, мученика праведного де похоронили? Де Залізняк, душа щира, де одпочиває?». Вражає і байдужість сучасників до історичного минулого України: «А онуки? Їм байдуже, панам жито сіють».
2) Образ Яреми.
Рольова гра (Учень-Ярема)
Я - безрідний сирота, який із бідного попихача виріс у народного месника, хороброго воїна. Я мріяв про поновлення в Україні старих козацьких порядків, про справедливих гетьманів, волю.

Я тяжко працював у корчмаря Лейби й мовчки терпів образи, лайки хазяїна, не нарікав на долю, тому що був доброї та ніжної вдачі. Особливо ці риси характеру проявив у стосунках із коханою дівчиною Оксаною. Тут я, бідний сирота, виявився «сиротою багатим», бо мав щиру дівочу любов.

Ставши повстанцем, демонстрував героїзм і відданість народові. Коли ж дізнався, що кохану Оксану викрадено, а титаря жорстоко закатовано до смерті, перетворився на грізного месника, якого боялися вороги. Оксана правду каже:

Я бачила — кати ляхи

Трусилися, мліли,

Як хто скаже про Галайду.

Особиста кривда збільшила мої сили, додала ненависті. Приставши до повстанців, я не мав навіть прізвища. Мене прозвали Галайда, яке означає — бездомний, бурлака. І цього прізвища вороги дуже боялися. Ставши борцем за справедливість, відчув, що вмене ніби «виросли крила, що неба дістану, коли полечу».

Я одружився з Оксаною, ми повiнчалися вранцi, а ввечерi повернувся в загiн Залiзняка, якому став за сина:

Придбав Максим собi сина

На всю Україну.

Хоч не рiдний син Ярема,

А щира дитина.

Був відданим народу. Про мене навіть складали пiснi,бо маю передати наступному поколiнню естафету боротьби за свободу.
3) Заклик до єднання слов’янських народів.
Індивідуальне дослідження (учень-аналітик)
У «Передмові» до поеми «Гайдамаки» Шевченко пише: «...Весело подивиться на сліпого кобзаря, як він собі сидить з хлопцем, сліпий, під тином, і весело послухать його, як він заспіває думу про те, що давно діялось, як боролися ляхи з козаками; весело... а все-таки скажеш: "Слава Богу, що минуло”,— а надто як згадаєш, що ми одної матері діти, що всі ми слов’яне. Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову зі своїми ворогами».

Цей заклик у річищі загальнослов’янського відродження й прагнення до культурного зближення та політичного співіснування й взаємодопомоги звучить цілком по-сучасному.

Шовіністична польська критика докоряла Шевченкові тим, що він нібито в поемі «Гайдамаки» виступає співцем «кривавого вбивства» й «рік крові». Але наведене висловлювання спростовує ці звинувачення. Насправді Шевченко глибоко переживав трагізм цієї української «ночі Святого Варфоломія», розумів її фатальну зумовленість тогочасним польським пануванням над недавно вільним козацьким народом й оспівував дух непокори та волелюбності, якого так бракувало його сучасникам-кріпакам, нащадкам героїв-гайдамаків. Розумів він й історичну безперспективність збройного, а не мирного розв’язання таких конфліктів.

Поет звеличує національно-визвольний рух, прагнення народу до незалежності. Водночас він показує, якою трагічною була ця сторінка історії, адже слов’яни — діти однієї матері:

Болить серце, як згадаєш:

Старих слов’ян діти

Впились кров’ю. А хто винен?

Ксьондзи, єзуїти!



Минуле в поемі контрастно протиставляється сучасному й відлунює в майбутнє. Поет підводить читача до головного висновку: могутні колись держави, наприклад Вавилон, зникли, а народ лишився, адже не царі й полководці, а саме народ є вирішальною силою історії. Тому великий гуманіст Шевченко, завершуючи поему, закликає слов’янські народи до єднання: «Нехай житом, пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря — слов’янська земля». Поема «Гайдамаки особливо пророче й актуально звучить сьогодні, коли країна на межі розколу, розбрату. Ми повинні пам’ятати Шевченкові слова про те, що тільки в єдності міць українського народу, слов’ян. Тож об’єднаємось і ми в групи для вирішення поставлених завдань на картках.
4.Робота в групах.

СХЕМА АНАЛІЗУ ХУДОЖНІХ ОБРАЗІВ

1) «Анкетна» характеристика героя (хто? звідки? якого роду? чим займається?).

2) Персонаж епізодичний, другорядний чи головний.

3) Чи є в нього прототип?

4) Портрет героя (відповідність або невідповідність зовнішності й внутрішнього світу).

5) Подача характеру персонажа (у розвитку чи епізодично).

6) Соціальне звучання образу.

7) Пов’язані з даним героєм проблеми, що їх порушує автор.

8) Психологічна складність характеру (духовне багатство, моральна краса чи потворність, їх співвідношення в душі героя).

9) Місце і роль персонажа в сюжеті. Чим він пов’язаний з іншими героями (зв’язком життє-вим, емоційним, духовним).

10) Мова як засіб самовираження персонажа.

11) Ставлення до героя інших дійових осіб.

12) Ставлення автора до свого героя.

13) Актуальність проблем, порушених письменником через персонаж.

14) З якими відомими героями перегукується образ даного твору. Що в них є спільним, а що відмінним?

15) Моє сприйняття героя.
V. Рефлексія.

Поема викликала досить суперечливі критичні відгуки сучасників автора.



Позитивно оцінили її Є.Гребінка, П.Гулак-Артемовський, Г.Квітка-Основ’яненко, І.Вагилевич. М.Добролюбов так схвально висловився про поему: «У Шевченка ми бачимо всі елементи народної української пісні. Її історична доля навіяла йому цілу поему «Гайдамаки», напрочуд різноманітну, живу, сповнену сили і цілком вірну народному характерові малоросійських народних дум». А О.Кониський придержувався думки, що „Шевченко говорив те, що говорила народна душа, що сказав би на Україні кожен і кріпак, і козак, коли тільки був спроможним висловити свої думки, свої болі, що кипіли біля серця з тяжкої щоденної праці в ярмі”

Негативно оцінили поему П.Куліш, В.Бєлінський. П.Куліш, зокрема, стверджував: „Це перемога м'ясників, а драма Ваша — кривава різанина, від якої мимоволі відвертаєшся.”


Займи позицію: То хто ж такі гайдамаки – визволителі чи розбійники?

Ваша позиція щодо оцінки поеми сучасниками Т.Шевченка.
О.Слоньовська (сучасний український літературознавець): “Читати “Гайдамаки” Шевченка можна по-різному. Можна сконцентрувати увагу на ріках крові, на грабежах... і повторювати Кулішеві слова про недоцільність показу такого страхіття. А можна вникнути в суть, зрозумі­ти повстанців, відчути страждання уярмленої нації — і виправдати сподіяне”.
VI. Підбиття підсумків.
Тестові завдання для самоконтролю


1.Які реальні історичні події зображено в історико-героїчній поемі Т.Г.Шевченка “Гайдамаки”?

А) події національно-визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького.

Б) військові походи на Туреччину під проводом Дмитра Конашевича-Сагайдачного.

В) козацько-селянське антифеодальне повстання 1768 року, відоме в історії як Коліївщина.


2. Джерела написання поеми “Гайдамаки”:

А) усна народна творчість.

Б) наукові праці, розповіді старих людей, художні твори.

В)спогади рідного діда Івана.


3. Причини гайдамацького руху:

А) польські повстання.

Б) турецько-татарські набіги.

В) знущання польської шляхти.


4. Скільки триває Коліївщина у поемі?

А) три роки.

Б) місяць.


В) майже рік.
5. Який епізод поеми не відповідає історичній дійсності?

А) страта Гонти.

Б) смерть Залізняка на засланні.

В) вбивство Гонтою своїх дітей.


6) Головний герой поеми:

А) Максим Залізняк, Іван Гонта.



Б) Ярема Галайда.

В) повсталий народ.



Відповіді: 1. В 2. А,Б,В 3. В 4. В 5. В 6. В
VІІ. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання.
1. Завдання для всього класу:
- виписати елементи історичної правди і відображення її в поемі Т.Шевченка у таблицю

ПОДІЯ В ІСТОРІЇ

ПОДІЯ В ПОЕМІ


2. Індивідуальні завдання:

- використання сюжету поеми „Гайдамаки” різними видами мистецтва

- підготувати інформацію про історичну основу поеми «Кавказ», про Я. де Бальмена, якому присвячено цей твір.
3. Творче завдання:

- скласти сенкан на тему «Герої поеми "Гайдамаки»





Література:
1.І.Дзюба. Шевченко захистить себе сам //Диво слово №3 2007с.38-402.

2. Неділько Г.Я. Тарас Шевченко. Життя і творчість. – К.:Рад.школа,1988. –245 с 4.

3.Остапенко Н.М. Техноголія сучасного уроку рідної мови : навч.посіб./ Н.М. Остапенко, Т.В. Симоненко, В.М. Руденко.- К.: ВЦ «Академія», 2011.-248с.-(Серія «Альма-матер»)

4. Противенська О.Г., Мещерякова М.І., Теміз Я.В. Українська література у схемах і таблицях. – Харків: видавнича група “Академія”, 2000. – 45 с.

5. Про сучасні підходи до організації навчання на уроках української мови й літератури//Українська мова й література в сучасній школі,2012 №1,с.59-64– с.607.

6.http://metodportal.com/node/17391



http://osvitaportal.com.ua

7. http://school.xvatit.com/index.php?title=



8. Шевченко Т. Гайдамаки. Поема – К.,1983

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка