Таврійський вісник освіти



Сторінка10/10
Дата конвертації11.09.2018
Розмір1.85 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

8. Підстановлювальні вправи


а) … in big coast rarely more than once in four or five years (fashion).




а) …на пальто рідко міняється більш ніж один раз в чотири або п’ять років (мода).

б) Remember that enemy Number One both to chic and charm is …(untidiness).




б) пам’ятайте, що ворогом но­мер один для шику і шарму є …(неохайність).

9. Ситуація

At the Fashion Show (we present the collection for all of you, for specialists and nonspecialists and etc.)




Демонстрація (показ) моделей (пропонується колекція для всіх: як фахівців, так і нефахівців тощо)

10.Оцінка заданої ситуації (з включенням фраз розмовної мови).

а) On my opinion … а) На мій погляд …

б) As far as I see … б) Як я розумію …

в) As а matter of fact … в) Правду кажучи …

11. Тестування (граматичний, лексичний, логічний зміст).

1) Go through your existing wardro-be… whether you need new clothes or not.




1) Оглянь ретельно свій гардероб, щоб…необхідність нового одягу.

a) to be seen; а) бути видним;

b) to see; б) бачити;

c) saw. в) бачив.

2) When you buy your clothes concentrate on those ones that are not …




2) Коли ти купуєш одяг, сконцентруйся на тому, який не …, а елегантний.

a) cheap; а) дешевий;

б) well-done; б) добре зшитий;

в) expensive. в) дорогий.

3) А coat, а suit, а dress, а pyjama, а skirt, а sleeve, а shirt, а blouse.




3) Пальто, костюм, плаття, піжама, спідниця, рукав, сорочка, блуза.

Отже, зробимо висновок, що викладачам іноземної мови при навчанні студентів необхідно створити такі лінгводидактичні основи, які б формували знання, уміння й навички майбутніх ін­женерів-педагогів згідно із загальноєвропейськими стандарта­ми.

Література:


  1. English for specific purposes. – Oxford, 1996.

  2. Жиглова И.В. Метод сотрудничества в процессе личностно-направленного обучения иностранному языку // Сборник научных трудов. Педагогічні науки. – Херсон, 2002. – С. 196-199.

  3. Guy R. Lefrancois. Psychology For Teaching. – Oxford, 1991.

  4. Earnest T. Goets, A. Alexander, Michael J. Ash. Educational Psychology A Classroom Perspective. – Oxford, 1992.

  5. Ярулина М.С. Профессиональная направленность при обучении ан­глий­скому языку студентов неязыковых специальностей // Культура народов Причерноморья: Науч­ный журнал. – Симферополь, 2004. – №54. – С. 277-280.

  6. Любич Д.Б. Лингвистичесие игры. – СПб: Изд-во Буковского, 1999.

  7. Fridike Klippel/ Keep talking/ Cambridge University Press, 1995.





Филиппова В.П.

К ВОПРОСУ СОВРЕМЕННЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ ПРОБЛЕМЫ «ПСИХОЛОГИЯ И КУЛЬТУРА»


Наша современность со всеми ее коллизиями в качестве одного из важнейших критериев самодостаточности человека выделяет его высокий профессионализм в любой из сфер деятельности. Требования к подготовке специалиста, прогнозирование его профессионализма, реализация его профессиональных знаний и умений все больше определяются интегрированием научных теорий, появлением областей знаний на стыке двух или нескольких наук.

При этом современная интеграция человеческих знаний неразрывно связана с дифференциацией, углублением, проникновением в сущность каждой из этих интегрирующихся в единое целое отраслей наук.

Данный подход к построению новых конструктов, методологических принципов, дефиниций, содержательных блоков и тезауруса науки присущ и таким сложнейшим составным человеческого бытия в его отраженном варианте, как психология и культура.

Взаимосвязь и взаимозависимость психологии и культуры, как предмет исследования, значимы своей направленностью на поиски общего и особенного в этих двух реальностях, подчас неуловимых для сиюминутного, разового изучения. И культура, и психология характеризуются динамичной изменчивостью в исторической, антропологической, социальной и личностной плоскостях и поэтому так сложны в определении первичности и (или) вторичности позиций по отношению друг к другу.

Необходимость осмысления внутренних, стержневых моментов их объективной целостности в аспекте анализа совокупного человеческого опыта выступают важнейшей целью изучения культуры и психологии как в их взаимопроникновении друг в друга, так и в степени и глубине такого взаимопроникновения как ценности и смысла жизни многих поколений, сообществ и отдельных личностей.

Предмет и цели исследования определяют актуальность теоретического обзора и аналитического рассмотрения пробле­мы «Психология и культура» как профессионально значимой для специалистов в области психологии, культуры и искусства.

В последние 40 лет, начиная с 60-х годов прошлого столетия, стали активно возникать и трансформироваться в отдельные самостоятельные отрасли знаний такие направления, системно связывающие психологию и культуру, как культурная психология, антропологическая психология, этнокультурная психология и кросс-культурная психология. Каждое из этих научных направлений отличается своеобразием предмета и задач исследования, но все они так или иначе пытаются найти ответ на вопросы, относящиеся к взаимосвязям и взаимопроникновению друг в друга культуры и психологии.

Культурная психология рассматривает культуру и поведе­ние человека как неразрывно связанные составляющие единого феномена и стремится понять личность в историческом и социокультурном аспектах. Целями и задачами культурной психологии выступает понимание того, как взаимодействуют психика и культура в конкретном контексте; стремление избегать прямых противопоставлений культур, допуская их лишь в порядке исключения в косвенной форме.

Психологическая антропология в качестве предмета исследования определяет наличие взаимосвязи между личностью и социальным окружением, а также изучение психологических и общественных дисциплин. Описание универсальных принципов, не предполагая как данность существования психологических универсалий, выступает в качестве ведущих целей и задач ее исследования.

Этнокультурная психология занимается изучением личности в конкретном культурном (этническом, национальном) контексте учеными, находящимися в рамках этого контекста для обеспечения потребности людей в данном контексте. В качестве целей и задач исследования этнокультурной психологии выступает создание психологии, которая может быть, а может и не быть универсальной, и которая значима и применима в конкретном культурном или этническом контексте.

Кросс-культурная психология занимает особое место среди наук, объединяющих культуру и психологию в качестве предмета исследования. Сложность и неоднозначность кросс – культурной психологии определяется, с одной стороны, предметом, целями и задачами ее исследования, а с другой – ее бурным развитием в последние десятилетия.

Кросс-культурная психология – это область психологии, занимающаяся изучением закономерностей развития и функционирования психики в контексте обусловленности ее формирования социальными, культурными и экологическими факторами. Кросс-культурная психология занимается выявлением как универсальных, так и специфических особенностей психического развития, а также описывающих их теорий. Выделяются следующие цели кросс-культурной психологии: 1) проверка универсальности (всеобщности) существующих психологических знаний и теорий, предполагающая проверку существующих психологических гипотез и знаний в различных культурных средах, чтобы выяснить их применимость для других культурных групп и границы использования; 2) изучение других культур для открытия психологических феноменов, не представленных в ограниченном опыте собственной культуры; 3) интеграция достижений, полученных в результате реализации первых двух целей и построение более универсальной психологии, данные которой будут применимы для более широкого спектра культур, и характеризующие человека как отдельный вид [2; 3].

Возникновение кросс-культурной психологии было «спровоцировано» прежде всего тем, что часто обнаруживались аспекты, в которых психологические теории и модели, разработанные в рамках психологических исследований традиционного характера, проводимых главным образом в США, могли оказаться неприменимыми к представителям иных культур. Именно поэтому кросс-культурные психологи пришли к признанию необходимости теоретического и практического осмысления того, почему культура служит источником таких различий. Как считает один из основателей кросс – культурной психологии Д. Яцумото, «важно не то, как называется кросс-культурная психология, а определение того, чем она занимается – это позволит обеспечить изучение самого широкого диапазона психологических тем в максимально широких этнических и культурных рамках и посредством разнообразных методологий» [3, 39].

Действительно, большинство сведений о психологическом функционировании человека получено в результате исследований и теоретических разработок, порожденных «высоко психологизированным» миром, «ведущим миром» психологии (теории преимущественно американских и частично – западноевропейских ученых). Все разработанные ими теоретические и экспериментальные данные нуждаются в адаптации при использовании их представителями других культур. Этот неоспоримый факт и привел к необходимости возникновения кросс-культурной психологии, как науки, по определению многих ее представителей (зарубежных – Седалла, Барри, Дасена, Ямамото; российских – Н.Лебедевой, О.Митиной, П.Шихирева), изучающей черты сходства и различия в функционировании личности в различных культурных и этнических группах, отношения между психологическими переменными и социокультурными, экологическими и биологическими переменными, а также изучающей измерения этих переменных [2; 3; 4].

Пожалуй, нет психологических и культурных феноменов, которые бы не входили в поле деятельности кросс-культурных психологов.

К ним можно отнести следующие: конструкты индивидуализма и коллективизма в их этнокультурном различии; культура и основные психологические процессы; познание в разных культурах и зависимость когнитивных процессов от своеобразия культурного влияния на них; бытовое познание и культура; культура и нравственное развитие как проявление влияния культурных факторов на нравственное развитие; культура и эмоции в кросс-культурном исследовании; гендер и культура, влияние культурных традиций на формирование гендерных ролей и стереотипов в рамках конкретной этнической общности; культура и личность; патопсихология и культура; клиническая психология и культура; социальная психология в рамках специфики культурных конструктов; кросс-культурное исследование социального взаимодействия в группах и общностях; социальная и культурная идентификация личности и другие, не менее значимые для человеческого сообщества в истории и современности проблемы взаимосвязи и взаимовлияния культуры и психологии как сложнейших феноменов человеческого бытия.

Для специалистов в области искусства и культуры, на наш взгляд, одним из значимых направлений взаимовлияния культуры и психологии выступают эмоции, без которых трудно представить формирование эстетического вкуса, восприятия прекрасного, понимание непреходящих ценностей произведений искусства, видов искусства, их влияния на эмоции и чувства человека. Считаем возможным более подробно рассмотреть данный аспект в системе «культура и психология» с точки зрения кросс-культурной психологии.

Эмоции и культура выступали одной из важных проблем исследования с древних времен и до наших дней (труды Аристотеля, Сократа, Ч.Дарвина, К.Изарда, Е.Ильина и многих других). В кросс-культурных исследованиях психологов главными темами взаимосвязи культуры и психологии эмоций были признаны и считаются до сих пор вопросы исследования универсальности эмоций и их отличий в разных культурах. Так, учеными было доказано, что мимическое выражение эмоций имеет общекультурный характер [1;3]. Существует шесть универсальных выражений лица – гнев, отвращение, страх, счастье, печаль и удивление, которые заставляют людей разных культур переживать эти эмоции одинаково, а значит, одинаково воспринимать и чувствовать образ, изображенный на картине, в художественном произведении или же представленный артистом театра, балета, кино. Именно универсальный характер выражения ведущих человеческих эмоций позволяет говорить об общекультурной роли искусства во всех его проявлениях для представителей разных культур (этносов). В то же время, на взгляд Д.Мацумото, в переживании эмоций существуют и культурные различия, зависящие от сложившихся культурных норм и стереотипов проявления этих эмоций, прежде всего, от таких конструктов культуры, как индивидуализм и коллективизм. (ИК). Ученый подчеркивает: «Индивидуалистические культуры обычно делают акцент на уникальных особенностях личности, поощряя ее автономию и независимость. В коллективистических культурах принадлежность к группе ценится выше, чем индивидуальность, поощряется согласие, сплоченность и сотрудничество». [3, 302].

Украинская культура в силу своего этнического, истори­ческого и социального развития относится к индивидуалисти­ческим культурам, причем типичным выступает доминирование эмоций и чувств над волей и интеллектом. Это положение выступает существенным для понимания роли искусства
и в целом культуры народа для воспитания эмоциональной сферы, высших человеческих чувств, нравственности и морали его представителей именно через универсализм и своеобразие превалирования эмоциональности над рациональной сферой. Представителям украинской культуры гораздо ближе для восприятия цвет, звуки, запахи, мимика, жесты, и т.п., чем сухие логические схемы, знаки, шифры, коды. Чем выше художественное достоинство и ценность видов искусства, которые предлагаются представителям конкретной культуры, тем выше предпосылки адекватного формирования положительных эмоций человека.

Существенную роль эмоции играют и в формировании социальных стереотипов поведения, социальной и этнической идентификации представителей данной культуры со своей общностью. Эмоции также выступают чувственной стороной национального характера. Эмоционально-экспрессивная специфика поступков и поведения определяет и национальный темперамент, своеобразно оттеняя специфику внешней стороны проявления эмоций в той или иной культуре.

Подводя итоги краткого обзора проблемы «Психология и культура» в современных кросс-культурных исследованиях, считаем возможным подчеркнуть следующие основные положения:


  • культура и психология выступают двумя разными, сложнейшими, но взаимопроникающими друг в друга сторонами отраженного человеческого бытия;

  • необходимость исследования основ и глубин такого взаимовлияния вызвало к жизни целый ряд новых смежных научных теорий, в частности – кросс-культурную психологию;

  • проблемы взаимовлияния культуры и психологии касаются всех сторон психической жизни как каждого человека в отдельности, так и человеческих сообществ;

  • изучение поставленных проблем выступает перспективой будущих научных исследований как конструктов культуры и психологии.

Литература:

    1. Изард Кэролл Э. Психология эмоций. – СПб.: Питер, 1999.

    2. Лебедева Н.М. Введение в этническую и кросс-культурную психологию: Учебное пособие. – М.: Ключ-С, 1999.

    3. Психология и культура / Под. ред. Дэвида Мацумото. – СПб.: Питер, 2003.

    4. Шихирев П.Н. Перспективы теоретического развития этнической психологии // Этническая психология и общество. – М., 1997.




Гайдаєнко І.В., Кузьменко В.В., Окуневич Т.Г.

ДІЯЛЬНІСТЬ НАУКОВОЇ ШКОЛИ М.І. ПЕНТИЛЮК

Більше сорока років працює Марія Іванівна в Херсонському державному університеті. Вона є першою жінкою-професором закладу. Усі свої знання, досвід, педагогічну майстерність вона спрямовувала на розробку загальних питань навчання рідної мови в ЗОШ і ВЗО, досліджуючи проблеми змісту, форм, методів і засобів навчання, акцентуючи увагу на практичній стилістиці, лінгвостилістиці, культурі мовлення, лінгводидактиці.

І як наслідок наукових досягнень, з дев’яностих років ХХ сто­ліття при кафедрі українського мовознавства сформувалася й ак­тивно діє наукова школа доктора педагогічних наук, профе­сора, Заслуженого діяча науки і техніки України М.І.Пентилюк

Науковий доробок професора налічує понад 300 наукових праць, із них – 21 підручник (для середніх шкіл, педучилищ та ВЗО, комплект підручників «Українська мова» для 5-9 класів із російською мовою навчання, що витримав 6-7 видань; підручник «Українська мова» для педучилищ – 3 видання; 6 монографій (3 колективні), 12 на­вчаль­них посібників, 28 методичних посіб­ників для вчителів і студентів, 12 програм для вузів і середніх шкіл, десятки статей у центральних часописах).

Основна проблема наукового дослідження в останні десять років – особливості навчання рідної (державної) мови в на­вчальних закладах Півдня України у світлі концепції мовної освіти, що входить до складу загальноуніверситетської теми «Підготовка сучасного вчителя».

Проф. М.І. Пентилюк разом із колегами досліджує теоретичні й методичні проблеми лінгводидактики. Під її керівництвом підготов­ле­но й захищено 13 дисертацій, одна з яких – докторська.

Науковими дослідженнями методичної школи проф. М.І.Пен­тилюк займаються викладачі кафедри українського мово­знав­ства, кафедри філології факультету початкового навчання, ка­федр укра­їн­ської мови Луганського, Криворізького, Миколаїв­сько­го, Херсон­ських технічного й аграрного уні­вер­ситетів, Севастопольського міського гуманітарного університету.

М.І. Пентилюк підтримує тісні зв’язки з Інститутом педагогіки АПН України, Українським національним педагогічним універси­те­том ім. М.Драгоманова, Тернопільським, Миколаївським, Кри­во­різь­ким, Луганським університетами та ін. Результатом такого співробіт­ництва є колективні праці (підручники, монографії), наукові конфе­рен­ції. Так, за редакцією Пентилюк М.І. авторським колективом підготовлено й опубліковано підручник «Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах» (К.: Ленвіт, 2000; 2005), «Практикум з методики української мови», «Словник-довідник з української лінгводидактики» (К.: Ленвіт, 2003), видано монографію «Вивчення української мови у школах з російською мовою викладння» (К.: Рута, 2000).

До участі в розробці проблем наукової школи проф. М.І.Пен­ти­люк залучаються студенти й магістранти. Під її керівництвом викона­но і вдало захищено десятки магістерських дисертацій і дипломних робіт студентів очної, заочної та екстернатної форми навчання.

За ініціативою проф. М.І. Пентилюк у листопаді 2001 року створено наукову лабораторію «Технологія навчання державної мови в освітніх закладах південно-східного регіону України», що цілком відповідає науковому профілю кафедри (завідувач


доц. І.В.Гайдаєнко) і розширює межі діяльності наукової школи її організатора.

На базі лабораторії проф. М.І.Пентилюк створила тимчасо­вий творчий колектив, який плідно працює над науково-дослід­ною про­блемою «Технологія навчання державної мови в освітніх закладах південно-східного регіону України», що затверджена МОН України.

Проф. Пентилюк бере активну участь у підвищенні кваліфікації вчителів-словесників: понад 30 років працює в Південноукраїнсько­му регіональному інституті післядипломної освіти педагогічних кад­рів, дбає про висококвалі­фіко­ва­ну підготовку фахівців української мови, виступаючи перед учителя­ми міст Полтави, Черкас, Миколаєва, Севастополя, Дніпропетров­ська, Тирасполя (Молдова).

М.І.Пентилюк проводить велику громадську роботу в м. Херсо­ні й області. Вона активно пропагує ідеї відродження української мови й української державності, виховання молодих людей справжніми патріотами України. Часто виступає з лекці­я­ми, бесідами у вироб­ни­чих і молодіжних колективах з культури мовлення, читає лекції для держслужбовців, понад 15 років вела телепередачу «Рідне слово».

За якісну багаторічну навчально-виховну й наукову роботу професор Пентилюк М.І. відзначена Грамотою Президії Верхов­ної Ради України, значками «Відмінник народної освіти УРСР» (1986) і «Відмінник освіти України» (1996), численними грамота­ми Міністерства освіти України, місцевих адміністративних органів та ректорату університету. А у 2005 році їй присвоєно звання Заслуженого діяча науки і техніки України.

Ім’я Марії Іванівни Пентилюк занесено до «Енциклопедії «Укра­їн­ська мова» (2000р.), біографічного енциклопедичного словника «Жінки України» (2001р.), довідково-біографічного видання «Науково-інтелектуальна еліта Херсонщини» (2003р.), громадсько-політичного, літературно-мистецького і науково-освіт­нього часопису «Буковинський журнал» (2004р.), біографіч­ного довідника «Хто є хто в Херсонській області» (2005) та ін.



Білозерська Любов Петрівна – студентка Інституту іноземної філології Херсонського державного університету.

Великий Віктор Миколайович – кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ХЮІ ХНУВС, доцент.

Гайдаєнко Ірина Василівна – кандидат філологічних наук, завідувач кафедри українського мовознавства та основ журналістики Херсонського державного університету.

Гапшенко Маргарита Миколаъвна – заступник директора з НВР гімназії міста Генічеська.

Гончарова Оксана Миколаївна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри економічної кібернетики Таврійського національного університету ім.В.І.Вернадського.

Дмитренко Микола Сергійович – завідувач науково-методичної лабораторії інтернатних установ Південноукраїнського регіо­наль­ного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Завадський Михайло Васильович – директор Херсонської гімназії №6.

Зайцева М.

Зайцева Тетяна Григорівна – кандидат педагогічних наук, завдувач кафедри соціально-економічних дисциплін ХЮІ ХНУВС, доцент.

Козіна В.В. – учитель зарубіжної літератури гімназії міста Генічеська.

Крайня Марія Іванівна – завідувач науково-методичної лабо­раторії української мови і літератури Південноукраїнського регіо­наль­ного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Кузьменко Лілія Євгенївна – викладач кафедри дошкільного виховання та початкового навчання Південноукраїнського регіо­нального інституту післядип­лом­ної освіти педагогічних кадрів.

Лозович Ольга Данилівна – методист науково-методичної лабораторії дошкільного виховання Південноукраїнського регіо­наль­ного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Михайловська Галина Олександрівна – доктор філологічних наук, професор кафедри українознавства Південно­українського регіонального інституту післядипломної освіти педагогіч­них кадрів.

Морозова Олена Сергіївна – заступник директора Херсонського ліцею журналістики, бізнесу та правознавства Херсонської міської ради.

Нікітенко О.І. – кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, начальник кафедри кримінального права та кримінології ХЮІ ХНУВС, доцент.

Окуневич Татьяна Григорівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри українського мовознавства та основ журналістики Херсонського державного університету.

Павлютенков Євгеній Михайлович – доктор педагогічних наук, завідувач кафедри управління розвитком освіти Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, професор.

Паланиця Микола – студент магістратури Херсонського державного аграрного університету.

Панагушина Ольга Євгеніївна – викладач кафедри менеджменту освіти Південно­українського регіонального інституту післядипломної освіти педагогіч­них кадрів.

Пентилюк Марія Іванівна – доктор педагогічних наук, професор кафедри українознавства Південно­українського регіонального інституту післядипломної освіти педагогіч­них кадрів.

Пермінова Людмила Аркадіївна – кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри педагогіки та психології Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, доцент.

Петров Валерій Федорович – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри менеджменту освіти Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, директор Херсонського ліцею журналістики, бізнесу та правознавства Херсонської міської ради.

Письменний О.В. – курсант 3 курсу ХЮІ ХНУВС

Потук Олександра Іванівна – заступник директора з виховної роботи ЗНЗ №46

Приходько В.М. – директор загальноосвітньої школи I-II ст. №13 м. Запоріжжя; старший викладач кафедри реабілітаційної педагогіки Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Приходько М.І. – Запорізький національний університет.

Разлівінських Юрій Олександрович – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри трудового навчання Херсонського державного університету.

Савенок Людмила Андріївна – кандидат історичних наук, доцент кафедри соціальних та економічних дисциплін Південно­українського регіонального інституту післядипломної освіти педагогіч­них кадрів.

Сєдова А.П. – кандидат філософських наук, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ХЮІ ХНУВС.

Слюсаренко Ніна Віталіївна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри менеджменту освіти Південноукраїнського регіонального інституту післядиплом­ної освіти педагогічних кадрів.

Соловйов Дмитро Миколайович – учитель Понятовського ЗНЗ
І-ІІ ступенів Білозерського району.

Стребна Ольга Володимирівна – завідувач науково-методичної лабораторії початкового навчання Південноукра­їнсько­го регіональ­ного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Сухіна Людмила Архипівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дошкільного виховання та початкового навчання Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Тверезовська Ніна Трохимівна – доктор педагогічних наук, завідувач лабораторії інформаційних технологій і дистанційного навчання Інституту професійно-технічної освіти АПН України, професор.

Тетьоркіна Олена – студентка магістратури Херсонського державного аграрного університету

Тимофієнко О.А.

Товстуха Кіра Миколаївна – завідувач науково-методичної лабораторії управління школами Південноукраїнського регіо­наль­ного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Туркот Тетяна Іванівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри менеджменту організацій Херсонського державного аграрного університету.

Фелющенко Інна Василівна – кандидат педагогічних наук, доцент Херсонського державного університету.

Філіппова Віолетта Петрівна – кандидат психологічних наук, доцент ка­федри педагогіки та психології Херсонського державного університету.

Храпко Т.А. – Херсонський державний університет.

Хоронжевський О.М. – аспірант Рівненського державного гуманітарного університету.

Цибуленко Геннадій Володимирович – кандидат історичних наук, завідувач кафедри історії державності України ХЮІ НУВС, доцент.

Цибуленко Лариса – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії державності України ХЮІ НУВС.

Чабан Наталія Іванівна – завідувач кафедри виховної роботи Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, кандидат педагогічних наук, доцент.

Яруліна Мавлюда Саматівна – старший викладач кафедри іноземних мов Кримського інженерно-педагогічного університету.

Яскович О.


Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів


Таврійський вісник освіти ©

Науково-методичний журнал

виходить один раз на квартал

№ 2 (14)


Херсон
2006


Підписано до друку 07.03.06 р. формат 60х84/16 (А-5)

Папір офсетний. Друк цифровий. Гарнітура Arial



Умовн.друк.арк.14 Наклад 600.

Свідоцтво про державну реєстрацію серія ХС №227 від 3.12.2002 р.
Друк здійснено з оригінал-макету

у видавництві Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів

Свідоцтво ХС №54 від 10.02.2006 р.



Адреса редакції й видавнивтва

73034


м.Херсон

вул.Покришева, 41

тел. (0552) 54-02-00

E-mail: suitti@norma4.ks.ua




© Завадський М.В.

 © Сухіна Л.А.

 © Гончарова О.М.

* © Михайловская Г.А.

© Павлютенков Е.М.

© Панагушина О.Є.

* © Петров В.Ф., Морозова О.С.

© Хоронжевський О.М.

* © Крайня М.І.

© Стребна О.В.

* © Пермінова Л.А., Лозович О.Д.

* © Потук О.І.

* © Разлівінських Ю.О.

 © Тверезовська Н.Т.

 © Туркот Т. І., Паланиця М.М., Тетьоркіна О.Є.

* © Чабан Н.І.

* © Нікітенко О.І.

* © Письменний О.В., Великий В.М.

* © Приходько В.М.

* © Приходько М.І.

* © Сєдова А.П.

* © Тимофієнко О.А., Сєдова А.П.

* © Фелющенко І.В.

* © Храпко Т.А.

* © Цибуленко Г., Цибуленко Л.

* © Яськович О., Зайцева М., Зайцева Т.

* © Дмитренко М.С

* © Кузьменко Л.Є.

* © Пентилюк М.І.

* © Соловйов Д.М.

© Яруліна М.С.

© Филиппова В.П.





Каталог: tvo
tvo -> Творчість юрія клена в контексті українського неокласицизму
tvo -> Таврійський вісник освіти
tvo -> Олесь Гончар Крапля крові Роман
tvo -> Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів
tvo -> Методичний кабінет
tvo -> Таврійський вісник освіти
tvo -> Конкурсу рефератів з патріотичного виховання «Твої герої Запорізький край»
tvo -> Самопідготовка 6 клас 23. 10. 2014
tvo -> Л. А. Гончаренко Відповідальний секретар В. В. Кузьменко


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка