Технологія приготування страв із борошна



Скачати 304.46 Kb.
Дата конвертації15.03.2017
Розмір304.46 Kb.
ТипПрограма
Технологія приготування страв. Традиції української національної кухні.

програма варіативного модуля



7-9 класи.

На тему «Технологія приготування страв із борошна» мною розроблені плани-конспекти уроків різних типів: урок застосування знань, умінь і навичок і урок-конкурс.

Уроки № 9,10. Урок застосування знань, умінь і навичок.

Тема. Технологія приготування страв із борошна. Естетичне оформлення приготовлених страв, особливості подання їх до столу. Вимоги до якості готових страв. Сервірування святкового столу в народних традиціях.
Мета: Навчити готувати українські народні страви з борошна. Розвивати пізнавальний інтерес до українських традицій, культури і мови, творчі та артистичні

здібності. Розвивати вміння працювати в команді. Виховувати почуття національної гідності, шанобливе ставлення до національних традицій і обрядів.


Обладнання:

1.Мультимедійна установка ( комп’ютер, проектор, екран.)

2. Матеріальне-технічне забезпечення уроку: електроплита, каструлі, сковорідки, рушники, серветки, скатерки, столовий посуд, прибори, підноси, кухонний інвентар, таблиці, інструкційні карти. продукти для виконання практичного завдання (приносять учні).

3.Дидактичне забезпечення.



  • Комп’ютерна презентація : « Приготування вареників з картоплею»

  • Таблиці: «Приготування страв з тіста», «Техніка безпеки правила санітарії та гігієни».

  • Інструкційна карта: «Приготування вареників».

Тип уроку: Урок застосування знань, умінь і навичок.

Форма організації навчальної діяльності: Самостійна робота учнів.

Місце проведення: кухня -лабораторія.

Підготовчий етап: На попередньому занятті групі учнів було задано підготувати матеріал до захисту проекту, використовуючи різні інформаційні ресурси.

Структура уроку.

1. Організаційна частина (5 хв)

2. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів і мотивація навчальної діяльності(5хв.).

3 Практична робота (60 хв)

4.Захист творчих проектів (15 хв)

5. Підсумок уроку і домашнє завдання.(5хв.)



Хід уроку

І.Організаційна частина:   Перевірити готовність учнів до уроку: зовнішній вигляд, наявність необхідних продуктів для приготування страв, спецодягу та матеріалів до захисту проекту.

2.Актуалізація опорних знань.(мозковий штурм)
1. Які види борошна ви знаєте? (Пшеничне, житнє, ячмінне, гречане, кукурудзяне.)
2. Як визначити доброякісність борошна? (Сухе, без стороннього присмаку і запаху.)
3. Що є первинною обробкою муки? (Просіювання.)
4. Якість випечених виробів залежить від якості борошна а саме?

5. Види тіста.


6.Яке тісто називається прісним?
7.Які є способи приготування тіста?
8.Що таке вареники,пироги?
9.Назвати види начинок для вареників.

Мотивація навчальної діяльності: Тема нашого сьогоднішнього уроку дуже цікава, адже вареники – одна з найвідоміших та улюблених українських страв, яка йде нарівні з борщем. Слово «вареники» походить від дієслова «варити». В щоденному меню української родини часто готують вареники, вони є окрасою будь-якого столу. Плакат «Приготування страв з тіста»

3.Практична робота.

3.1 Вступний інструктаж. 

 Ця страва з борошна та начинки вважається, нарівні з борщем, найтиповішою в українській національній кухні. Вони часто згадуються в українському фольклорі. Українці вважали, що вареники мають магічне значення. Їх обов'язково готували у день, коли в господарстві селянина телилася корова або ягнилася вівця. Це повинно було забезпечити тварині міцне здоров'я та плодючість. Символом молодого Місяця та продовження роду є вареник на різдвяному столі.

Під час жнив прадавні українці їли вареники як ритуальну страву. Вареник не випадково за формою нагадує місяць у пору його першої чверті — коли вирішувалася доля врожаю. Така їжа мала надати женцям «місячної» наснаги. Під час перепочинку виконувалися жниварські пісні, наприклад ця, записана на Київщині:

Вже місяць спадає,

А краю все немає…

Ой, нумо, поспішімо,

Жнива вчасно завершімо!

Недалечко до межі,

Варенички у діжі!

Не барімося на лані

Варенички у сметані.

     В Україні вареники є обрядовою стравою, їх готують на Масницю, Різдво, на Святого Андрія дівчата ворожать на варениках, готують їх на весілля.

        Приготування вареників процес нескладний. Прісне тісто для вареників готують з борошна, яєць, води й солі. Воду беруть якомога холоднішу, майже крижану, щоб тісто менше висихало під час приготування та не склеювалося. Борошно – якомога тоншого помелу й не дуже сухе, щоб вареники не розварювалися. Тісто для вареників може бути дріжджове, на молоці, сироватці з содою. Форма вареників трикутна або півмісяцем, начинка найрізноманітніша: варена  картопля, сир, гриби, капуста, шпинат, цибуля, бринза, мак, ягоди, риба, м’ясо тощо.

Тісто розкачують в пласт товщиною 1-1,5см і ріжуть на квадратики, або вирізують тонкою склянкою. Або скачують тісто у валик діаметром 2-3см ріжуть на шматочки, масою 10-11г., потім обкачують у борошні і розкачують варениці товщиною 1-1,5мм. Зліплені вареники кладуть у таку кількість киплячої води, щоб вони могли вільно варитися. Воду попередньо підсолюють. Вареники вважаються готовими, коли вони після 5—6 (8-10; в залежності від начинки) хвилин варіння спливуть на поверх­ню води. Після цього шумівкою вибирають їх у друшляк, дають стекти воді, а потім перекладають у сотейник або каструлю, поливають розігрітим вершко­вим маслом і злегка струшують, щоб ва­реники покрились жиром і не прилипа­ли один до одного. Залежно від того, з яким фаршем приготовлені вареники, при подачі на стіл їх поливають маслом, посипають цукром або окремо подають сметану.

На закріплення переглянемо комп’ютерну презентацію: «Приготування вареників з картопляною начинкою».

 Перед початком виконання практичного завдання нагадаємо правила безпеки праці, правила санітарії та особистої гігієни, організації робочого місця.(метод незакінчених реченнь)



Техніка безпеки, правила санітарії та гігієни під час роботи:

- Перед початком роботи вимити руки з милом. В процесі роботи стежити за чистотою рук та чистотою робочого місця.

- Робочі столи, посуд, інвентар,інструменти перед початком роботи вимити гарячою водою.

- Первинну обробку продуктів здійснювати на окремо підготовленому для цього місці.

- Посуд для приготування та подавання страв повинен відповідати санітарним нормам (відповідний матеріал, який не окислюється)

- Не переливати на плиті розчин з однієї посудини в іншу, не допускати попадання рідини на плиту.

- Не пересувати наповнені каструлі по поверхні плити. Каструлі заповнювати на ¾ їх повного об’єму.

- Відкривати кришку каструлі рухом на себе.

- Гарячі каструлі, сковорідки знімати з плити користуючись рушником.

- Кухарські ножі повинні мати добре закріпленні ручки, гостре лезо.

- Не використовувати ножі для перемішування овочів під час пасерування.

- Не допускати проливання рідини або жиру на підлогу. Якщо це сталося, підлогу негайно витерти.

- Після виконання завдання вимити кухонний та столовий посуд, інструменти відповідно до санітарних вимог.

- Робочі столи вимити з використанням мийних засобів.



Осмислення змісту послідовності застосування способів виконання дій та корекція опорних знань, умінь і навичок (бесіда з опитуванням)

  • Розкажіть, з якою начинкою кожна бригада буде готувати вареники.

  • Як накривати стіл в українському стилі.

Як тематично оформити стіл. Сервірування столу—своєрідне мистецтво: столова білизна, посуд, квіти—все повинно становити одну декоративну цілість. Народна кераміка, кольорове скло, вміло підібрані і розставлені квіти, створюють естетичний вигляд і певний стиль столу. Наш народ сворив чудові традиційні зразки столової білизни—ткані та вишивані скатертини, відомі на весь світ рушники, які можна покласти поверх скатертини, вишиті серветки—все це згодиться при накриванні столу в українському стилі. Але все повинно бути в міру.

Переходимо в приміщення кухні-лабораторії готувати вареники з принесених продуктів.

3.2Поточний інструктаж.

Розподіл учнів по робочих місцях. Виконання завдання учнями. Вчителька допомагає ученицям вимішати тісто, формувати і варити вареники, контролює дотримання ученицями правил безпечної роботи під час приготування страв.

Учениці готують страви згідно інструкційних карт:



Інструкційна карта.Приготування вареників.

Інструменти та матеріали:сито,емальована миска,ложки,обробна дошка,качалка,шумівка,каструля, посуд для сервірування столу.

Продукти для тіста(на 5 порцій):борошно—300г.,яйце—1шт.,вода—90г.

Продукти для фаршу:

1)сир—100г.,яйце 1шт. цукор—80г.,сіль—5г.

2)варена картопля—200 г., яйце 1 шт.

Послідовність виконання.

  • Замісити тісто: борошно просіяти крізь сито на обробну дошку,зробити заглиблення,увести яйце,воду і замісити круте тісто.

  • Обробити тісто: готове тісто розкачати і нарізати склянкою кружальця.

  • Приготувати фарш: 1)сир пропустити через мясорубку, додати цукор,сіль,яйце і перемішати; або 2) картоплю пропустити через мясорубку,додати цукор,сіль,яйце і перемішати;

  • Сформувати вироби: на кружальця тіста покласти чайну ложку фаршу і зєднати краї (защипати).

  • Вареники опустити в киплячу підсолену воду і варити при слабкому кипінні 6—9 хвилин. Готові вареники ,що спливли на поверхню ,вийняти шумівкою.

  • Вареники змастити маслом ,олією або іншим жиром і перемішати.

Подавати до столу з маслом і сметаною.

Вчитель здійснює цільові обходи й контроль за виконанням робіт. При виконанні практичної роботи слід звертати особливу увагу на організацію робочих місць, дотримання правил безпеки праці під час роботи з ріжучими інструментами, обладнанням, електротехнічними пристроями.    

Вчитель.Наші святкові страви готові. Пора накривати столи та гостей запрошувати.

(Дівчата накривають столи в національному стилі, використовуючи вишивку, кераміку, деревяні вироби. Гостями на святковому частуванні можуть бути однокласники-хлопці, класний керівник ,інші вчителі. Столи накриті скатерками, засервіровані, декоративно оздоблені, використовуючи вишивку, кераміку, деревяні вироби.. Учні подають страви для дегустації .)

Захист творчих проектів. Учениці презентують свої проекти. «Використання вареників в народних обрядах» Додаток 1.

3.3 Заключний інструктаж. Підведення підсумків уроку.Загальна оцінка набутих учнями знань та умінь. Враження від уроку. Під час дегустації потрібно похвалити юних господинь, порекомендувати їм частіше допомагати мамі на кухні, готувати і самим вживати овочеві страви. Оцінювати роботу учнів на уроці бажано гарними оцінками щоб залишити позитивну мотивацію трудового навчання.
5. Домашнє завдання.

Підготувати творчі проекти: Види молочних продуктів. Традиційні українські страви з молока і молочних продуктів, Технологія приготування улюблених молочних страв на вибір.

Додаток 1.

Проекти «Використання вареників в народних обрядах».

Вареники на Масляну.

Головною стравою на Масляну, тобто Колодій,  на Україні  споконвіку був вареник, а тиждень, коли їли вареники з сиром, називався «бабським», бо вареник з сиром символізував собою вагітну жінку, продовжувачку великого роду.


Тож не дивно, що наші прадіди кепкували, що на Масляну «і турки вареники їдять!»,

Вареник– обрядова страва давніх українців, яка дійшла до нас, напевне, з часів «трипільської культури». Молодий місяць символізував собою жіноче начало, а вареник був його уособленням.  З появою на небі молодого місяця наші прадіди конче мусили помолитись, аби щастило цілий місяць. Аби місяць сприяв добробуту людей, йому робили дарунок у вигляді вареників. Начинка вареників символізувала собою вагітну жінку, а відтак, продовження роду. Наприклад, вареники,  начинені пшоняною кашею, сприймались прадідами як символ майбутнього врожаю; начинка з грибів сприяла чоловічій силі, з риби – жіночій; вареники, начинені посічененими вареними курячими яйцями та зеленню, наділялися великою життєтворчою силою; вареники з маком уособлювали багатоманітність світів та зоряного світу; вареники з вишнями або дикими черешнями вважались чарівними... Особливе ж місце займали вареники з сиром, адже сир - це є продукт переробки молока, а молоко в уявленнях наших прадідів було символом примноження та достатку.


У народних казках та замовляннях «Молочна ріка з кисільними берегами» уособлює собою земний рай. Тож побажання «Щоб ти жив, як вареник у сметані» було побажанням доброї хатньої магії, з тим, аби в тебе, в твоїй родині і в твоєму краю все було в цілковитій гармонії і достатку.

А ще ми заспіваємо веселу пісню: «І з сиром пироги…»

Служив козак при війську

Мав років 23,


Любив він дівчиноньку
І з сиром пироги.

Чи з сиром, чи без сиру,


Чи з житньої муки,
Чи теплі чи холодні,
А лиш би пироги.

Ішов він раз по стежі


Ранкової пори
І стрінув дівчиноньку,
Що несла пироги.

Дівча моє хороше,


Чи знаєш мої сни,
Що я тебе кохаю
І з сиром пироги.

Дівчина як почула,


Козацькі мрії-сни -
Відразу запросила
На свіжі пироги.

І як вони діждались


Щасливої пори -
Вона його цілує
А він їсть пироги.

Та раптом із-за лісу


Взялися вороги,
Козак із переляку
Сховався в бур'яни.

А то були мисливці -


Ніякі вороги,
Взяли собі дівчину
І з сиром пироги.

Козак гірко заплакав,


- О, люті вороги,
Візьміть собі дівчину -
Віддайте пироги.

Ой, чули, чули люди,


Ой, чули, чули ви,
Ніколи не міняйте
Любов на пироги.

Проект2 Вареники на Андрія.



Свято Андрія відзначають 13 грудня. Його у народі називають ще свято Калити. Ще з давніх часів заведено на Андрія (у ніч із 12 на 13 число) гадати. Гадають переважно дівчата, але хлопці також можуть якщо захочуть. Дівчата у цей день гадають, а хлопці роблять пакості. У народі кажуть "збитки". Це є час найактивнішого ворожіння, відгадування долі, застосування різноманітних заклинань і ритуальних дійств, що у більшості залишися в народній пам'яті і заповнили свято християнського апостола. Також дівчата варили вареники. Під час ворожіння кожна дівчина клала у ряд свій вареник. Після того запускали собаку чи кота, який давно не їв. Чий вареник з'їсть першим та і вийде на наступний рік заміж. Прикол є у тому, що хлопці тихенько обливають вареники горілкою чи нафтою і пси не їдять ні одного вареника. Також варили вареники із начинками, а потім їх їли. У кого із якою начинкою попадеться, то і ту чекає така доля:
вареня - велике палке кохання;
борошно - велика мука;
з копійкою - цілий рік будуть гроші;
мак - сльози;
перець - твоя половинка буде сварливою;
без начинки - рік буде неприбутковим і сумним.

А зараз ми заспіваємо веселу народна пісня: «Ой, мій милий вареничків хоче»

Ой, мій милий вареничків хоче,

Ой, мій милий вареничків хоче.


Навари, милая, навари, милая,

Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая!


Та й дров же нема, милий мій, миленький,

Та й дров же немає, голуб мій сизенький!


Нарубай, милая, нарубай, милая,

Нарубай,у-ха-ха, моя чорнобривая!


Та й сили ж нема, милий мій, миленький,

Та й сили ж немає, голуб мій миленький!


Помирай, милая, помирай, милая,

Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая!


А з ким будеш доживати, милий мій, миленький?

Так з ким будеш доживати, голуб мій сизенький?


Із кумой, милая, із кумой, милая,

Із кумой, у-ха-ха, моя чорнобривая!


Так підем же додому, милий мій, миленький,

Вареничків наварю, голуб мій сизенький!


Не балуй, милая, не балуй, милая,

Не балуй, у-ха-ха, моя чорнобривая!


Проект3 Вареники в обрядах.

Вареники вважаються, нарівні з борщем, найтиповішою стравою в української національної кухні. І так уже вони полюбились народу, що не лише оспівав він їх у піснях, а й відвів панівне місце у значних обрядах.

На приклад, на Щедрий вечір (14 січня) на столі обов’язково мала стояти макітра вареників з капустою.

На Масляну під час Сиропустного тижня головними обрядовими стравами були млинці та вареники. Бо уособлювали у собі символи Сонця та Місяця.

На Варвари (17 грудня) сільська молодь збиралася на вечорниці. Хлопці приносили наливку, а дівчата готували вареники з сиром. Проте кілька вареників начиняли клоччям з попелом, а на Поліссі – борошном. Хлопці не поспішали хапати вареники з макітри, бо знали таку штуку. Тому уважно придивлялися до кожного виробу. При надкушуванні такий вареник «пирхав», запорошуючи хлопцеві обличчя. Це викликало загальний сміх, а до бідолаги приліплювалось прізвисько «пирхун», яке інколи залишалось на все життя. Начиняли вареники картоплею, капустою, грибами, патрохами, квасолею, солодким чи солоним сиром, фруктами або ягодами. Подекуди в Україні вареники з сиром кличуть пирогами. Наш народ влучно підмітив чоловічу пристрасть до цих кулінарних виробів та дотепно оспівав її у піснях на зразок: «А мій милий вареничків хоче» та «Із сиром пироги».Ресурси:


  1. http://relax.ua/menu/vareniki/lang/ua,

  2. http://ukrmemoria.com


Уроки № 9,10 Урок-конкурс
Тема. Технологія приготування страв із борошна. Естетичне оформлення приготовлених страв, особливості подання їх до столу. Вимоги до якості готових страв. Сервірування святкового столу в народних традиціях.
Мета. Навчити готувати українські народні страви з борошна. Розвивати інтерес до українських традицій, культури і мови, творчі та артистичні здібності. Розвивати вміння працювати в команді. Виховувати почуття національної гідності. шанобливе ставлення до національних традицій і обрядів
Обладнання:

1.Матеріальне-технічне забезпечення уроку: електроплита, каструлі, сковорідки, рушники, серветки, скатерки, столовий посуд, прибори, підноси, кухонний інвентар, таблиці, інструкційні карти. продукти для виконання практичного завдання (приносять учні).


2. Дидактичне забезпечення.

  • Інструкційні картки: «Приготування вареників», «Приготування галушок», «Приготування млинців», «Фарші для вареників і млинців».

  • Таблиці: «Приготування страв з тіста», «Техніка безпеки правила санітарії та гігієни».


Форма організації навчальної діяльності: Самостійна робота учнів.

Місце проведення: кухня лабораторія.

Тип уроку: Урок-конкурс.

Підготовчий етап Проводити пошукову роботу з відтворення рецептів давніх страв

Підготувати виступи учнів з повідомленнями про найбільш відомі національні страви з прісного тіста, про обряди і звичаї нашого народу в яких використовуються ці страви, Підготувати команди до конкурсу: вивчити пісні, вірші, прислів’я і приказки, що стосуються теми уроку, музичні і літературні твори, де оспівуються ці страви. Урок проводити у «Світлиці», одяг учениць повинен мати елементи народногот строю, столи накривати в народному стилі використовуючи кераміку, вишивку, деревяні вироби, квіти.

Структура уроку.

1. Організаційний етап.(3хв.)
2. Мотивація навчальної діяльності (7хв.)
3. Практична робота .(35хв)

4 Сервірування столу і дегустація страв.(10хв)

5. Захист проекту.(30хв)

6.Підсумок уроку і домашнє завдання.(5хв)



Хід уроку.

1.Організаціійна частина. Перевірити готовність учнів до уроку: зовнішній вигляд, наявність необхідних продуктів для приготування страв, спецодягу та технологічних карток.

2.Мотивація навчальної діяльності. Українська кухня з давніх часів відзначалась великою різноманітністю страв і їх високими смаковими й поживними якостями. Вироби з борошна в давнину готували без дріжджів. Найбільш поширеними є вареники, варениці, галушки, коржі з маком, шулики (коржики) з медом, сочники, лемішка,локшина, сластьони та ін. Сьогодні ми проведемо дещо незвичний урок. Це буде урок-конкурс до якого ви готувались.На нашому уроці присутні члени експертної групи,які будуть уважно слідкувати за роботою команд і в кінці уроку визначать переможця сьогоднішньої гри. Є конкурс- має бути переможець Отож починаємо гру.

Оцінка кожного конкурсу проводиться по 5-бальній шкалі.

3.1 Конкурс на знання технології приготування прісного тіста.

Вчителька.Проведемо жеребкування,для визначення послідовності виконання завдань чи відповідей на запитання.

Перше жеребкування визначає послідовність виконання завдань за номерками, які капітани витягнуть з чорного ящика.

Друге жеребкування визначає номер запитання на яке дає відповідь команда за номерками, які капітани вибирають з чорного ящика.

Проводиться жеребкування.

Вчителька.Для приготування виробів використовують різні види тіста, які розрізняють за способами приготування, замішування і консистенцією. На запитання, які вибрали капітани, дають відповіді представники команд.

(максимальна оцінка 5 балів)



1 запитання.Технологія приготування рідкого прісного тіста.

Відповідь.При приготуванні рідкого тіста змішують усі компоненти,крім борошна,яке вводять в останню чергу.Вироби випікають на добре розігрітій сковороді,змащеній олією або свинячим салом (бажано використовувати спеціальні сковорідки для млинців) . Наливають тонкий шар тіста й обсмажують з обох боків.



2 запитання.Технологія приготування густого прісного тіста.

Відповідь.При приготуванні густого тіста до борошна додають інші компоненти,ретельно перемішують і формують вироби(вареники.пельмені,галушки),розкатавши тісто на обробній дошці. Сформовані вироби або кладуть у холодильник на якись час ,щоб затверділи,або відразу варять.



3 запитання Сировина для приготування виробів з прісного тіста.

Відповідь.Сировиною для приготування виробів зтіста є пшеничне борошно,яйця,вода або молоко.Борошно повинно мати приємний запах і смак,властивий борошну. Перед замішуванням борошно просіюють, щоб збагатити його киснем і видалити домішки.Іноді страви готують і з гречаного борошна(гречані вареники ,галушки,гречаники).



3.2 Конкурс на знання правил техніки безпеки .

Вчителька. Під час приготування їжі важливо дотримуватись правил безпечної праці і санітарно-гігієнічних вимог.Згадати ці правила допоможуть учасники наступного конкурсу,якістануть відповідати на запитання,що випали їм під час жеребкування.Знову капітани команд вибирають з чорного ящика номер запитання і призначають ученицю,що буде відповідати.

1 запитання. Правла безпечної роботи під час користування ножем.

2 запитання. Правила безпечної роботи з гарячими рідинами.

3 запитання. Правила безпеки при користуванні електричною ( газовою) плитою.

3.3 Конкурс на знання технології приготування страв з прісного тіста.

Вчителька.Знання основних вимог щодо приготування борошняних виробів дає змогу кожній господині готувати смачні страви.Своїми знаннями поділяться наші юні господині.Знову капітани підійдуть до чорного ящика і виберуть запитання для своїх команд.

1запитання Технологія приготування вареників.

2запитання.Технологія приготування млинців.

3запитання.Технологія приготування галушок.

4.Практична робота.

Вчителька.Наступним етапом буде власне приготування визначеної страви.Кожна команда займає робочий стіл і згідно технології готує страву.Під час роботи буде оцінюватись, як учениці дотримуються технології приготування страв і правил техніки безпеки.

Одночасно представниці від кожної команди займаються сервіруванням столу в народному стилі.



Інструкційна карта.

Приготування вареників.



Інструменти та матеріали:сито,емальована миска,ложки,обробна дошка,качалка,шумівка,каструля, посуд для сервірування столу.

Продукти для тіста(на 5 порцій):борошно—300г.,яйце—1шт.,вода—90г.

Продукти для фаршу:сир—200г.,яйце1 шт.,цукор—60г.,сіль—3г.

Послідовність виконання.

  • Замісити тісто: борошно просіяти крізь сито на обробну дошку,зробити заглиблення,увести яйце,воду і замісити круте тісто.

  • Обробити тісто: готове тісто розкачати і нарізати склянкою кружальця.

  • Приготувати фарш: сир пропустити через мясорубку,додати цукор,сіль,яйце і перемішати.

  • Сформувати вироби: на кружальця тіста покласти чайну ложку фаршу і зєднати краї(защипати).

  • Вареники опустити в киплячу підсолену воду і варити при слабкому кипінні 6—9 хвилин. Готові вареники ,що спливли на поверхню ,вийняти шумівкою.

  • Вареники змастити маслом ,олією або іншим жиром і перемішати.

  • Подавати до столу з маслом і сметаною.

Інструкційна карта.

Приготування млинців.

Інструменти та матеріали: сито ,емальована миска,ложки, чавунна сковорода, посуд для сервірування столу.

Продукти для тіста:(на 5 порцій) : 1,5 склянки пшеничного борошна, 2,5 склянки молока, 0,5 ст. ложки цукру, 2 яйця, 2 ст. ложки масла, сіль за смаком, шматочок сала для змащування сковороди.

Продукти для фаршу: 400 г. сиру, 2 ст. ложки цукру, 1 яйце, сіль за смаком, 0.5 склянки сметани для поливання.

Послідовність виконання.


  • Свіжі яйця в мисці добре перемішуємо з молоком, цукром і сіллю.

  • Додаємо просіяне борошно і вимішуємо ложкою до утворення однорідного рідкого тіста.

  • Добре розігріту сковороду змащуємо салом.

  • Наливаємо на сковороду тонким шаром тісто, розрівнюємо його похитуючи сковороду.

  • Печемо млинці з обох сторін.

  • На середину млинця кладемо начинку і загортаємо конвертом або трубочкою.

  • Подаючи на стіл, поливаємо сметаною.


Інструкційна карта.

Приготування галушок.



Інструменти та матеріали:сито, емальована миска, ложки, каструля, дошка для розкачування тіста, качалка, шумівка,посуд для сервірування столу.

Продукти для тіста(на 5 порцій): 2 склянки пшеничного борошна, 1 яйце, 1/3 склянки води, , сіль.

Продукти для заправки:100г. сала-шпик, 2 цибулини, або 50 г. вершкового масла і ½ склянки сметани.

Послідовність виконання.

  • З просіяного борошна, яєць, солі і води замішуємо круте тісто.

  • Розкачуємо тісто завтовшки 3-4 мм..

  • Нарізуємо квадратиками розміром 10х10мм.

  • Варимо галушки: кусочки тіста опускаємо в підсолений окріп і після їх спливання варіння продовжуємо ще кілька хвилин.

  • Відварені галушки подаємо на стіл з підсмаженим салом і цибулею, або з маслом і сметаною.

5. Презентація страв.

5.1.Конкурс творчих проектів і авторських рецептів.

Дівчата розповідають про походження страви,про варіанти її приготування, про використання її для повсякденного харчування і як святкової, про оспівування страви в усній народній творчості,

про використання в обрядах, співають пісню про страву.При проведенні презентації група учениць повинна вільно володіти матеріалом і кожна повинна брати участь в роботі групи.

Млинці.

Млинці—це давня українська страва з дуже рідкого тіста, без якої неможливо уявити української кухні.Що то за господиня, яка не вміє готувати млинців? Великі та маленькі, тонкі або пухкенькі, солодкі чи солоні, з начинкою чи без неї.

Млинці можуть готуватися з пшеничного,кукурудзяного,гречаного борошна або пшона чи манки. Млинці нашвидкоруч не займуть багато часу та великих зусиль: молоко, яйця, борошно, цукор, сіль – і бігом на добре прогріту сковорідку! Млинці виходитимуть тонкими, напівпрозорими. Їх можна начиняти будь-чим: сиром з родзинками та маком, овочами, фруктами, грибами, залежно від фантазії та столу, до якого подається страва.

Саме слово « млинець» походить від українського «млин». Напередодні Великого посту перед Великоднем є особливий тиждень, Масляна, він символізує проводи зими та зустріч весни.Не дивно, що головною стравою цього свята були млинці, які формою і кольором нагадують сонечко. Господині приповідали до млинців: «Щоб сонце так землю припікало, як вогонь млинці, і щоб навесні й улітку все так росло,як тісто на сковорідці».

Дівчата співають пісню «Млинці», обр. Абрамського.

Галушки

Галушки дуже поширені в українській народній кухні. Їх подають до борщу чи юшки або як окрему страву. Галушки-це тісто,приготовлене з різних продуктів: борошна, сиру, картоплі, крупів, нарізане невеликими квадратними шматочками, або щипане і відварене в підсоленій воді. Відварені галушки подають на стіл з підсмаженим салом і цибулею, або з розтопленим вершковим маслом і сметаною.



Дівчата співають українську народну пісню «Гоп мої гречаники.»

Вареники

Вареники-українська національна страва з вареного пшеничного, житнього, гречаного або ячмінного тіста з начинкою. Начиняють сиром, квашеною капустою, бринзою, гречаною кашею, ягодами чи мясом.

У різних місцевостях вареники готували по різному. Ця страва з борошна і начинки є візитною карткою української кухні. Слово вареники походить від дієслова «варити». Вареник має вигляд маленького конвертика невеликі трикутної чи заокругленої форми з тіста, в який загортається нацрізноманітніша начинка- картопля, сир, капуста, гриби, квасоля, м’ясо, ягоди і фрукти. Подають вареники із сметаною, шкварками, смаженою на салі чи на олії цибулею а солодкі з маслом, медом, цукром. Дівчата співають народну пісню « Із сиром пироги.»

5.2.Дегустація страв.

Учениці презентують свої страви. Дівчатка знайомлять присутніх з рецептами, які вони записали зі слів своїх мам, бабусь, інших старших людей, обовязково вказуючи автора, назву села чи міста. Можуть пригощати стравою зготованою вдома з мамою. Оцінюється якість виконаної пошукової роботи. Присутні на уроці пробують приготовлені страви. Члени жюрі визначаються з оцінкою практичної роботи по 5-бальній шкалі і виводять загальний бал кожній команді.Іде обговорення, обмін враженнями.

8.Підведення підсумків конкурсу.Визначення і нагородження переможців.

Голова жюрі підводить підсумки конкурсу і оголошує переможців.проводиться нагородження дівчат грамотами і сувенірами.

Вчителька.Хліб і сіль на вишиваному рушнику...Так вітаємо ми всіх, хто приходить в гості до нашого дому. Добра традиція: садовити гостя на почесне місце, частувати найкращими стравами. Хочеться, щоб наші уроки допомогли вам, дівчата, стати справжніми господинями у своєму домі, а приготування їжі було для вас не нудним обовязком, а цікавим хобі.

Домашнє завдання. Підготувати творчі проекти: Види молочних продуктів. Традиційні українські страви з молока і молочних продуктів, Технологія приготування улюблених молочних страв на вибір. Ресурси:



Млинці http://www.talerka.ru/recept/belarus/krokiet/

Вареники. http://relax.ua/menu/vareniki/lang/ua http://prostirecepty.blogspot.com/2011/04/blog-post_28.html



Фолькльор. http://ukrmemoria.com вареники с картошкой и творогом








Каталог: bitstream -> 123456789 -> 1838
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"
1838 -> Уроки №6 Тема. Технологія квашення і соління плодів та овочів
1838 -> Творчий проект: «Лялька мотанка -народна іграшка». Ніколи не пізно відчути Музику серця в душі
1838 -> Урок з презентацією. Тема. Виготовлення голови ляльки мотанки і намотування солярного хреста. Мета
1838 -> Програма варіативного модуля 7-9 класи. Уроки №1516 Тема уроку. Презентація та оцінка проектної діяльності


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка