Тема 18. Економічний розвиток України та його трактування в економічній думці



Скачати 14.09 Kb.
Дата конвертації10.06.2018
Розмір14.09 Kb.

Тема 18. Економічний розвиток України та його трактування в економічній думці

  • 18.1. Основні етапи розвитку радянської господарської системи (1917-1991 рр.)
  • 18.2. Реформи 60-90-х років ХХ ст.
  • 18.3. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки ХХ ст.)
  • 18.4. Українська економічна думка

18.1. Основні етапи розвитку радянської господарської системи (1917-1991 рр.)

  • Прийшовши до влади, революційний уряд здійснив низку радикальних заходів, спрямованих на посилення державного управління економікою. Економічна політика дістала назву політики воєнного комунізму, що означала воєнну диктатуру із широким застосуванням примусових заходів у господарстві й мала такі складові: 1) націоналізація всіх підприємств; 2) запровадження продовольчої диктатури; 3) централізація розподілу сировини і готової продукції; 4) запровадження продовольчої розкладки на хліб, а потім і на інші сільськогосподарські продукти; 5) заборона свободи торгівлі, згортання грошового обігу; 6) запровадження карткової системи розподілу продуктів; 7) запровадження загальної трудової повинності; 8) мілітаризація народного господарства, встановлення державного контролю за виробництвом.

18.2. Реформи 60-90 – х років ХХ ст.

  • «Косигінська реформа» (1965 р.) мала на меті вдосконалити планування й економічне стимулювання і була спрямована на пошук оптимального поєднання централізованого керівництва економікою й оперативно-господарської самостійності підприємств, зміцнення й подальший розвиток господарського розрахунку.
  • Господарська реформа внесла зміни у сільське господарство. Було підвищено закупівельні ціни, збільшено державні асигнування на підвищення технічного рівня сільського господарства, на виробництво сільськогосподарських машин та добрив.
  • В 1970-ті роки з'явилися моделі вдосконалення господарського механізму, ґрунтовані на принципах збереження і посилення директивних методів господарювання.
  • У 1985 р. нове керівництво країни, очолюване М. Горбачовим, проголосило курс на прискорення соціально-економічного розвитку країни.

Незалежність України

  • В 1990 р. уряд СРСР розробив програму переходу до ринкових відносин під жорстким державним контролем, але вона не дістала підтримки Верховної Ради СРСР.
  • Непослідовна перебудова призвела до невідворотного розвалу радянської економіки та розпаду СРСР. Розпад СРСР був зафіксований 1 грудня 1991 р. Першим кроком до незалежної (і політично, і економічно) держави — України було проголошення «Декларації про державний суверенітет України» (16 липня 1990 р.) та прийняття «Акту проголошення незалежності України» (24 серпня 1991 р.). Проголошення незалежності України означало створення цілком іншої політичної й соціально-економічної ситуації.
  • Економіка країни потребувала глибокої й докорінної перебудови, здійснення швидких, радикальних перетворень, спрямованих на заміну існуючої економічної системи іншою з метою забезпечення її ефективного функціонування.

18.3. Формування засад ринкового господарства в Україні (90 – ті роки ХХ ст.)

  • У 1990—1991 роках Верховною Радою було затверджено Концепцію переходу України до ринкової економіки (грудень 1990 р.), в якій визначалася етапність переходу, підготовка законодавчого поля, для чого було прийнято цілу низку законів, які створювали передумови ринкової трансформації української економіки.
  • У 1992 р. був запроваджений в обіг купон-карбованець, в 1996 р. в обігу з'явилася гривня - національна українська валюта.
  • У березні 1992 р. Верховна Рада України ухвалила «Основи національної економічної політики України», які передбачали низку заходів. Прийняття цієї програми було умовою вступу України до Міжнародного валютного фонду (МВФ) у квітні 1992 р.
  • Наприкінці 1990-х років пришвидшилися процеси приватизації промислових об'єктів. До 2000 р. змінило форму власності близько 65 тис. підприємств та організацій, а недержавні підприємства почали виробляти майже 70% продукції.

18.4. Українська економічна думка

  • Українські вчені-економісти після Лютневої революції сподівалися втілити свої наукові ідеї на реформаторських засадах розбудови нового суспільства. Серед цих науковців були В. Косинський, К. Воблий, Є. Слуцький, Л. Яснопольський, Г. Кривченко, В. Левитський, М. Соболєв, та багато інших.
  • Суспільно - економічна думка в Україні, котра склалася в роки радянської влади, була представлена переважно державними, партійними та господарськими діячами. Це були — В. Чубар, С. Косіор, В. Затонський, Г. Гринько, В. Мещеряков, В. Введенський, С. Кузнєцов, О. Адріянов, О. Шліхтер, О. Лозовий, та ін.
  • Напередодні жовтневих подій у серпні 1917 р. М. Туган-Барановський пропонує у праці “Соціалізм як позитивне вчення” свій варіант глибокого аналізу нейтралістської системи соціалізму і попереджає про небезпечність її негайного запровадження.

Українська економічна думка

  • Економісти Я. Дімаштейн, М. Соболєв, Л. Діц та ін. відзначали негативні наслідки централізованого ціноутворення, диспропорції економічного розвитку, товарний дефіцит, неправомірність тотального планування, вказували на можливість кризи монополізованої державою економіки.
  • Особливе місце в той період займала критика так званої «волобуєвщини» - як прояву українського націоналізму в економічній думці. Михайло Волобуєв у 1928 р. виступав з ідеєю про переваги самостійного економічного розвитку України.
  • У середині 60-х років ХХ ст. в Радянському Союзі почала пробивати собі дорогу ідея використання ринкових регуляторів для підвищення ефективності соціалістичної економіки. Наріжним каменем стала стаття харківського економіста Євсея Григоровича Лібермана «План, прибуток, премія», опублікована в газеті «Правда» у 1962 р. Автор пропонував зробити кроки в бік перетворення соціалістичних підприємств у відносно самостійних товаровиробників. 

Сучасний етап розвитку української економічної думки

  • На сучасному етапі розвитку української економічної думки (к. 80 –х рр. ХХ ст. – п. ХХІ ст.) економічними дослідженнями стали проблеми зміни господарського механізму економічної системи (Т. Ковальчук, Л.Каніщенко, І.Лукінов, А.Агафонов, Г.Климко, В.Нестеренко та ін.) та відносини власності (В.Черняк, Ю.Пахомов, А.Покритан та багато ін.).
  • У 80-90-х роках ХХ ст. проблемами ринкового реформування займалися А. Гальчинський, В. Гейць, В. Пинзеник – фахівці з теорії макроекономічного регулювання та фіскальної економічної політики. М. Савлук, А. Морозов, О. Дзюблюк – розвивали теорію грошей, грошового обігу і кредиту. А. Філіпенко займався проблемами міжнародної економіки. Л.Корнійчук, В.Базилевич, С. Злупка, С. Мочерний, П. Леоненко, Н. Татаренко, М. Довбенко, І. Мешко - займалися об’єктивним дослідженням історії економічної думки.
  • На етапі трансформації економіки, від планової до ринкової, Україна віддала перевагу не науково обґрунтованим висновкам вітчизняних і зарубіжних вчених про поступовий перехід до ринку, враховуючи досвід західноєвропейських країн, з сильним макроекономічним державним контролем та збереженням значної частки державного сектору в економіці країни, а рекомендаціям з проведення «шокової терапії».

Каталог: wp-content -> uploads -> 2013
2013 -> Архітектура та скульптура в Україні 19 століття
2013 -> Київський національний лінгвістичний університет
2013 -> «Архітектура І скульптура XX століття» Неокласицизм
2013 -> Тема. Основи Інтернету. Всесвітня павутина й пошук в Інтернеті Розгляд питань
2013 -> Робоча програма навчальної дисципліни пп права людини у сфері кримінальної юстиції
2013 -> Реферат обов’язково повинен мати такі структурні частини : Титульна сторінка; Зміст; Основна частина
2013 -> Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра
2013 -> Локальні релігії

Скачати 14.09 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка