Тема: Битва за Дніпро. Звільнення Києва. Вигнання німецьких військ та їх союзників із Правобереж­ної та Південної України. Депортація з Криму кримських татар та інших народів. Мета



Скачати 243.52 Kb.
Дата конвертації19.11.2018
Розмір243.52 Kb.
#65030
Тема: Битва за Дніпро. Звільнення Києва. Вигнання німецьких військ та їх союзників із Правобереж­ної та Південної України. Депортація з Криму кримських татар та інших народів.

Мета:

  • схарактеризувати процес завершення визволення України.

  • показати участь українців у визволенні народів Європи.

  • розкрити становище на західноукраїн­ських землях у 1944—1945 рр.

  • закріплювати навички аналізу й зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історич­них умовах.

  • виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Україна в роки Другої світової війни»,атлас.

Основні поняття і терміни: Корсунь-Шевченківська операція («Другий Сталінград»), Українська Головна визвольна рада (УГВР), депортація, дивізія СС «Галичина».

Основні дати:

  • січень-лютий 1944 р. — Корсунь-Шевченківська операція («Другий Сталінград»);

  • травень 1944 р. — початок депортації кримських татар, греків, вірмен, бол­гар з Криму у східні райони СРСР;

  • червень 1944 р. — заснування Української Головної визвольної ради (УГВР);

  • 28 жовтня 1944 р. — завершення визволен­ня України;

  • 9 травня 1945 р. — День перемоги над гітлерівською Німеччиною

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку



  1. Актуалізація опорних знань

Бесіда

  1. Коли відбувся напад Німеччини на СРСР?

  2. Яке місце посідала Україна в планах окупантів?

  3. Поясніть термін «блискавична війна».

  4. Які території України першими зазнали на собі гніт німецького окупаційного режиму?

  5. Чи здійснювалася евакуація підприємств з України? Яких саме?

  1. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Сталінградська битва, яка тривала з 17 липня

  1. р. до 2 лютого 1943 p., стала початком корінного перелому в Другій світовій війні та початком визволення території України. У ході загального контрнаступу війська 1-ї гвардійської армії під командуванням генерала В. Кузнєцова 18 грудня 1942 р. вибили окупантів із села Півнівка Міловського району на Луганщині. Цьо­го ж дня були визволені й деякі інші населені пункти цього ж ра­йону. Відповідно до плану Ставки на початку 1943 р. потужний наступ радянських військ розпочався в напрямку Донбасу й Хар­кова. Червоній армії вдалося визволити ряд північно-східних ра­йонів Донбасу й м. Харків. 19 лютого 1943 р. з району Краснограда й Красноармійська німецькі війська завдали по радянських вій­ськах танкових ударів. До 15 березня в жорстоких боях було вбито і поранено 156 тис. радянських солдат і офіцерів. 16 березня 1943 р. німецькі війська знову захопили Харків, а 18 березня — Бєлгород.

Проблемне завдання • Як ви вважаєте, яке стратегічне та ідеологічне значення мала Сталінградська битва для подальшого перебігу воєнно-полі­тичних подій Другої світової війни?

  1. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► Бої на Лівобережжі. Звільнення Києва

Учитель. Битва на Курській дузі (5 липня — 23 серпня 1943 р.) закріпила корінний перелом в ході Великої Вітчизняної та Другої світової війн. Перемога в цій битві відкрила для Червоної армії можливість широкомасштабного наступу на всьому південно­му напрямку радянсько-германського фронту. З серпня почалась битва за Харків. У ній взяли участь 980 тис. радянських солдат і офіцерів за підтримки 2 400 танків, 1 300 літаків, 12 тис. гармат.

Супротивник мав втричі менше живої сили, вчетверо менше танків й артилерії, 800 літаків.

23 серпня 1943 р. було звільнено Харків (загинули й були по­ранені 255 тис. радянських солдат. У ході Донбаської наступаль­ної операції (13 серпня — 22 вересня 1943 р.) були звільнені най­важливіші промислові центри Донбасу, а 8 вересня — м. Сталіно (зараз м. Донецьк). 21 вересня авангардні частини Центрального і Воронезького фронтів вийшли до Дніпра. Були звільнені облас­ні центри: Суми — 2 вересня, Чернігів — 21 вересня, Полтава — 23 вересня.

Війська Червоної армії вийшли до Дніпра фронтом від Києва до Запоріжжя.

Було прийнято рішення про утворення чотирьох Українських фронтів:

Перший Український — із Воронезького фронту;

Другий Український — зі Степового фронту;

Третій Український — із Південно-Західного фронту;

Четвертий Український — із Південного фронту.

21 вересня 1943 р. почалося форсування Дніпра. 14 жовтня 1943 р. було звільнене м. Запоріжжя, 25 жовтня — м. Дніпропет­ровськ, а 6 листопада 1943 р. війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна звільнили м. Київ.

Складання хронологічної таблиці

ПОЧАТОК ВИЗВОЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Дата

Подія

19 листопада 1942 р. — 2 лю­того 1943 р.

Сталінградська битва поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР

18 грудня 1942 р.

Звільнення першого населеного пункту УРСР — село Півнівка Ворошиловградської області

Січень — по­чаток березня 1943 р.

Наступальні операції радянських військ, у ході яких було звільнено значну частину Донбасу. 16 лютого уперше звільнено Харків

19 лютого — 25 березня 1943 р.

Контрнаступ німецько-фашистських військ із району Краснограда та Красноармійська Харківської облас­ті, втративши Харків та Бєлгород, радянські війська героїчними зусиллями зупинили ворога

5 липня — 23 серпня 1943 р.

Курська битва, у ході якої було звільнили Лівобере­жну Україну та Донбас (23 серпня 1943 р. остаточно звільнено Харків)




Дата

Подія

Вересень- листопад 1943 р.

Героїчна битва за Дніпро (за форсування Дніпра та небачений героїзм 2 438 радянським воїнам були удо­стоєні звання Героя Радянського Союзу)

6 листопада 1943 р.

Визволення Києва


Запитання

  1. Яке стратегічне значення для військ Червоної армії мало оволо­діння столицею України?

  2. Як ви вважаєте, чому Сталін наполягав на звільненні Києва за будь-якої ціни до 6 листопада 1943 р.?

Повідомлення учня про визволення Києва

  1. Якою ціною було взято Київ? Чи можна виправдати значні люд­ські жертви під час цієї операції?

  2. Визначте, яке стратегічне значення для радянських військ ма­ло визволення Києва.

  3. Чому ця битва стала завершенням корінного перелому в ході Другої світової війни?

  4. Покажіть на карті, які території України були звільнені від фа­шистських загарбників на кінець 1943 р.

►► Звільнення Правобережної та Південної України

Учитель. У звільненні України брали участь до 40 % осо­бового складу радянської армії (О. Субтельний). Упродовж січня 1943 р. — жовтня 1944 р. загальні втрати Червоної Армії склали З млн 492 тис. бійців і офіцерів. Таким чином у боях за визволення України загинуло майже 1 млн 400 тис. солдат. На 1943 рік припа­дає 800 тис. втрат особового складу Червоної армії.


ВИЗВОЛЕННЯ МІСТ УКРАЇНИ 1943 РОКУ

Місто

Дата

Ворошиловград

14 лютого

Харків

23 серпня

Суми

2 вересня

Сталіно

8 вересня

Чернігів

21 вересня

Полтава

23 вересня

Запоріжжя

14 жовтня




Місто

Дата

Дніпропетровськ

25 жовтня

Київ

6 листопада

Черкаси

14 грудня

Житомир

31 грудня

Сталін заявив, що з осені 1943 р. до осені 1944 р. до лав Черво­ної армії було мобілізовано 2,5 млн жителів України (насправді — понад 4 млн).

О. Довженко пригадував, що один з поетів Д. говорив: необхід­но розстріляти мільйон українців за те, що вони так довго жили під німецькою окупацією. Коментуючи, письменник пригадав слова українського колгоспника, який «боявся», щоб нацисти не знищи­ли надто багато населення, бо тоді більшовицькій владі нікого буде розстрілювати.

Робота з історичними фактами

У складі армій діяли «польові військкомати». Щоб поповнити армійські частини, у 1943 р. на звільнених територіях було мобілі­зовано 250 тис. 16-17 річних підлітків (С. Рубльов). їх часто кида­ли в бій одразу після мобілізації. Не прийнявши присягу, вони не вважались солдатами і їх не враховували статистично. О. Довженко писав у своєму «Щоденнику» 16 грудня 1943 р.: «Розповідають, що на Україні починають уже готуватися до мобілізації шістнадцяти­літніх, що в бій гонять погано навчених, що на них дивляться як на штрафників...». А. Дімаров згадував: «Не забуду, поки й житиму, одну атаку взимку сорок третього... Німець засів за цегляними му­рами металургійного комбінату, понад водосховищем, і полковник та його комісар не придумали нічого кращого, як кинути в атаку кілька сотень новобранців, яких не встигли ще й обмундирувати та як слід озброїти. Вони висипали на лід водосховища величезним натовпом, і німці, підпустивши їх майже впритул, викосили до но­ги. Уся крига стала криваво-чорною від трупів».



Запитання

Про що свідчать наведені факти?



Житомирсько-Бердичівська операція

Учитель. Війська 1-го Українського фронту під командуван­ням генерала М. Ватутіна до середини січня 1944 р. завдали пораз­ки військам групи армій «Південь» і створили передумови для ото­чення ворожих військ у районі Корсунь-Шевченківського виступу. У ході операції військами фронту були визволені території Жито­мирської області, значна частина Київської, частина Вінницької та Рівненської областей.

  • Корсунь-Шевченківська операція

Учитель. Корсунь-Шевченківський виступ у планах обох сторін посідав особливе значення. Радянське командування, щоб продовжити наступ на Правобережній Україні, планувало оточи­ти і ліквідувати сили супротивника в цьому районі. У свою чергу, керівництво вермахту планувало з цього плацдарму завдати удар по київському угрупованню радянських військ. Ця наступальна операція здійснювалася військами 1-го і 2-го Українських фронтів з 24 січня по 17 лютого 1944 р. Військам Червоної армії вдалось оточити і розгромити 10 німецьких дивізій. Супротивник втратив убитими і пораненими 55 тис. солдатів і офіцерів, близько 18 тис. гітлерівців потрапили в полон. На честь «нового Сталінграда», як називали Корсунь-Шевченківську операцію, Москва салютувала бійцям Українських фронтів 20 залпами з 224 знарядь.

  • Рівненсько-Луцька операція

Учитель. Майже водночас із Корсунь-Шевченківською опе­рацією війська 1-го Українського фронту розпочали наступ на Рівненсько-Луцькому напрямку. Наступ радянських військ від­бувався за складних умов заболоченої місцевості і бездоріжжя. Значну допомогу надали партизанські з’єднання Сабурова, Федо­рова, Бегми. 2 лютого 1944 р. були звільнені від окупантів Луцьк і Рівне, а в результаті подальшого наступу — Проскурів, Тернопіль, Вінниця.

  • Нікопольсько-Криворізька операція

Учитель. Наприкінці січня 1944 р. війська 3-го і 4-го Україн­ських фронтів розгорнули наступ на Нікопольсько-Криворізькому напрямку. Гітлерівське командування надавало особливого зна­чення збереженню під своїм контролем Нікополя, Кривого Рогу і прилеглих територій — районів, багатих марганцевими і залізни­ми рудами, які гітлерівська Німеччина використовувала для своїх потреб. Війська 3-го і 4-го Українських під командуванням генера­лів Р. Маліновського і Ф. Толбухіна раптовими ударами прорвали оборону гітлерівців і, переслідуючи відступаючі частини вермахту, звільнили Нікополь (8 лютого) і Кривий Ріг (22 лютого).

  • Проскурівсько-Чернівецька операція

Учитель. Війська 1-го Українського фронту з 4 березня по 17 квітня 1944 р. здійснили Проскурівсько-Чернівецьку операцію, у результаті якої вороже угруповання було розколоте на дві час­тини. У ході операції були звільнені міста Проскурів, Кам’янєць- Подільський, Чернівці. Радянські війська вийшли до передгір’їв Карпат.

  • Умансько-Ботошанська операція

Учитель. 5 березня — 17 квітня 1944 р. війська 2-го Україн­ського фронту розгромили 8-му німецьку армію і 26 березня 1944 р. вийшли до державного кордону СРСР, перенесли бойові дії на тери­торію Румунії — держави-сателіта нацистської Німеччини.

  • Одеська операція

Учитель. Війська 3-го Українського фронту за підтримки сил Чорноморського флоту успішно здійснили Одеську операцію, у хо­ді якої були визволені Херсон (13 березня), Миколаїв (28 березня), Одеса — (10 квітня).

  • Визволення Криму

Учитель. Навесні 1944 р. Ставка поставила перед військами 4-го Українського фронту, Приморської армії та Чорноморського флоту завдання розгромити військове угруповання супротивника в Криму і звільнити Кримський півострів від загарбників. Крим­ське угруповання супротивника складалося із 7 німецьких і 5 ру­мунських дивізій і нараховувало до 200 тис. солдатів і офіцерів. 8 квітня 1944 р. почалися кровопролитні бої за Крим. 11 квітня бу­ла визволена Керч, 13 квітня — Сімферополь. 5 травня розпочався штурм севастопольських укріплень ворога. Найбільш жорстокі бої розгорнулися на Сапун-горі. Після 9-годинного штурму вона вже була в руках радянських військ. 9 травня 1944 р. від загарбників був звільнений Севастополь. 12 травня Крим був повністю звільне­ний від німецько-фашистських військ.

Складання хронологічної таблиці


ВИЗВОЛЕННЯ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ

Дата

Подія

24 грудня 1943 р. —

29 лютого 1944 р.

Житомирсько-Бердичівська, Кіровоградська, Корсунь-Шевченківська (в оточенні опинилися 11 во­рожих дивізій кількістю 80 тис. осіб), Рівненсько-Луцька, Нікопольсько-Криворізька операції




Дата

Подія

4 березня — сере­дина квітня 1944 р.

Проскурово-Чернівецька, Умансько-Ботошанська, Березнегувато-Снігірівська, Одеська операції. У ре­зультаті цих наступальних операцій було звільне­но Правобережну й Південну Україну. 26 березня 1944 р. радянські війська вийшли на кордон із Румунією, 8 квітня 1944 р. — на кордон із Чехо-Словаччиною

8 квітня —

12 травня 1944 р.

Кримська наступальна операція, яка завершилася визволенням Криму


Завдання

  1. Назвіть основні наступальні операції Червоної армії з визво­лення Правобережної та Південної України. Укажіть їх резуль­тати.

  2. Покажіть на карті територію України, яка була визволена на середину 1944 р.

►► Примусове виселення з Криму в східні райони СРСР татар, греків, вірмен

Учитель. Проте доля багатьох жителів Криму склалася тра­гічно. Кримсько-татарське населення півострова, звинувачене у співпраці з окупантами, рішенням Державного Комітету Оборони (ДКО) у травні 1944 р. було примусово виселене до Середньої Азії. У травні 1944 р. з Криму було виселено 165 тис. татар і 35,5 тис. представників інших національностей. Із загальної кількості висе­лених понад 80 % були жінки і діти.

Близько 50 % загинули дорогою та у перші роки перебування на нових місцях проживання. Незабаром така ж доля спіткала грецьке, вірменське, а згодом і болгарське населення Криму. Ли­ше за часів незалежності України розпочалося повернення крим­ських татар і представників інших народів на півострів, а витрати, пов’язані з їх поверненням й облаштуванням у Криму, лягли на плечі уряду України.



Робота з терміном

Депортація — вигнання, висилка з постійного місця проживання або держави окремих осіб чи народів.

Робота з таблицею

ТАТАРИ В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ

У боротьбі проти фашистів

Факти на «підтримку» виселення

У боях з фашистами на фронтах загинули 26 тис. бійців-татар; чесно служили Батьківщині чотири генерали-татари, понад 80 полковників, 100 підполков­ників, сім Героїв Радянського Союзу;

відомий військовий льотчик-ас А. Хан-Султан був удостоєний цього звання двічі; із 32 керівників кримського підпілля 26 були татарами, із ЗО комісарів партизанських загонів — 10; керівника крим­ського підпілля татарина А. Дагджі видала німцям росіянка 3. Мартинова

  1. р. в Ялті татари вирізали сім’ї росіян;

видавали гестапівцям євреїв, циган;

на засіданні татарського ко­мітету в Сімферополі 3 січня

  1. р. присутні молилися за здоров’я Гітлера;

у Бахчисарайському районі до 15 лютого 1942 р. на служ­бу до німців за 20 днів пішли 9 255 татар;

під час обшуку татарських осель було виявлено 8 тис. авто­матів і гвинтівок, понад 500 ку­леметів, комплекти боєприпа­сів і гранат


Запитання

Чи виправданою, на ваш погляд, була депортація татарського населення з Криму?

  1. Узагальнення та систематизація знань

Назвіть військово-політичні події середини 1942 — середини 1944 рр., які, на вашу думку, стали доленосними для України. Чому ви так вважаєте?

  1. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Каталог: wp-content -> uploads -> 2017
2017 -> Програма навчальної дисципліни підготовки бакалавра спеціальності 010101 «Дошкільна освіта» 2016
2017 -> Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи Львів 2016 Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи
2017 -> План роботи обласного навчально-методичного центру підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів
2017 -> Галицько-Волинське князівство
2017 -> Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів 3,4 курсу з дисципліни Іноземна мова
2017 -> Вплив струму на організм людини. Заходи техніки безпеки під час роботи з електричними пристроями
2017 -> Картка самооцінювання
2017 -> Робоча програма навчальної дисципліни «Проблеми вищої освіти» галузь знань 06 «Журналістика»
2017 -> Філософія Середньовіччя
2017 -> Робоча програма навчальної дисципліни соціальна педагогіка Галузь знань: 0101 «Педагогічна освіта»

Скачати 243.52 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка