Тема Особливості управлінської праці



Сторінка2/4
Дата конвертації09.11.2017
Розмір0.75 Mb.
1   2   3   4

Предисловие


Это текст о различных стратегиях. Он полон аргументов; но он не дает никаких упрощенных предписаний. Цель книги состоит в том, чтобы помочь Вам думать о стратегии - о том, что делать и как ее делать. Главная трудность в суждениях руководства - стратегия. Вы нуждаетесь в большем, чем стандарте бизнеса типа «штепселя-и-розетки». Чтобы помочь Вам думать о стратегии серьезно, эта книга будет бомбардировать Вас различными представлениями и противоречивой информацией. Вам не будут давать никаких ответов, потому что Вы имеете свой собственный опыт, и Вы должны закончить чтение книги с новыми мнениями. Я надеюсь на то, что у Вас появится собственная последовательная философия стратегии, которая будет Вашим ресурсом и будет руководить Вашими возможностями во всех непредвиденных ненормативных событиях, поможет оптимизировать ваши жизненные организаторские действия.

Книга поможет Вам думать иными способами и путями. Вам будут предложено четыре существенно различных мышления о стратегии в широком диапазоне ситуаций - от вызовов лидерства и изменений к новшеству и интернационализации. Эти мышления - прежде всего для Вас, чтобы примерить и исправить их согласно вашему собственному специфическому опыту и обстоятельствам. Но они также предлагают напомнить Вам, что не все могут думать о стратегии таким же образом как Вы. Также как развитие своей собственной философии стратегии, Вы должны ясно представлять философию ваших конкурентов и ваших партнеров. Это тем более истинно в мире, котором мы живем теперь, с таким культурным, политическим и социальным разнообразием окружающей среды. Чтобы помогать Вам думать о них, книга будет использовать примеры интернационально - не только клише Американского бизнеса, но и с Европы и Азии.



Размышление по-другому также означает думать новыми способами. Эта книга подвергнет Вас некоторым из самых последних мышлений о стратегии - от теории сложности реальных выборов до некоторых из текущих споров - например, между отраслевым структурным подходом к стратегии и представлениями стратегии на основе ресурсов.

Это может помочь Вам видеть дальше и думать по-другому. Размышляя по-другому, мы размышляем лучше. Хорошая стратегия редко означает делать точно так же как и предыдущий раз.



1. Что является стратегией, и какое она имеет значение?

От Штата Мэн до Калифорнии капиталист, Американский демократ смаковал это больше всего. Американец глумится над Американским вопросом:

" Если Вы настолько сильны,то почему Вы не богаты? " (McCloskey 1990: 111)

Введение.

Amazon.corn вносит в список сорок семь книг с названием Стратегическое Управление. Чаще всего - толстые тома, заполненные диаграммами, списками и лечебными средствами, обещающими читателю основные принципы общей стратегии. Поверхностный осмотр показывает, что они почти все содержат те же самые матрицы, те же самые возможности. Вообще эти тексты продают в пределах 50 $.

Есть такой анекдот об этих книгах: «Если бы тайны общей стратегии могли бы быть приобретены за 50 $, то мы не платили бы нашим главным менеджерам так много». Если бы действительно принципы общей стратегии были достаточно согласованными по основным общим понятиям, то стратегические решения не были бы настолько трудны в исполнении. Эта книга не обещает сделать Вас богатыми, и при этом она не успокоит Вас мягким единодушием. Вместо этого она будет обращаться со стратегией как оспариваемой и действительно несовершенной должным образом практикой.

Итак, вопрос о названии.

Чтобы определить и представить 'стратегическое управление' мы начнем с основного вопроса, 'что является стратегией?'

В этой книге представлены четыре основные концепции стратегии - рациональная, эволюционная, прагматическая и relativist. Все имеют радикально различные определения того, как обеспечить 'выполнение стратегии'. В каждом случае, различные подходы предложат Вам аргументированные, вероятные и все же существенно противопоставленные предписания о том, как действовать. Эти позиции часто сложны и трудно отвечают на то, что Вы ожидаете? В конце концов, стратегия – это не легко.
Что такое стратегия и какое она имеет значение?

Прибыль и процесс в стратегии бизнеса.

Нет много согласия в понятии стратегия. 'Консультанты и толпы теоретиков, советчиков бизнеса даже не могут договориться о наиболее основных понятиях вопроса: что же конкретно, является общей стратегией'. Гуру Стратегии Майкл Портер (1996) также спрашивает 'что является Стратегией'. В Обзоре Бизнеса Гарварда рассматривают само название, как изделие. В недавнем учебнике, Markides допускает: 'Мы просто не знаем того, что же является стратегией и как ее хорошо развить '.

Вместо предложения Вам только одного вида, эта книга представляет четыре основополагающих подхода к стратегии:

1 Классический подход, самый старый, доминирующий в учебниках и, тем не менее, наиболее влиятельный. Полагается на рациональные методы планирования.

2.Эволюционный подход влечет фаталистическую метафору биологического развития, но заменяет законы джунглей дисциплиной рынка .

3. Processualists подчеркивают скользкий несовершенный характер всей человеческой жизни, pragmatically размещение стратегии и склонность ошибаться в процессах организации и рынках.

4. Системный подход – relativistic относительно средств и результата стратегии, что неизбежно связано с культурами и полномочиями местных социальных систем, в которых они создаются и реализуются.

Эти четыре подхода существенно отличаются по двум измерениям: результаты стратегии и процессы, которые используются в ее развитии. Эти различия могут быть изображены пересечением осей в Рис.1.1. Вертикальная ось, измеряет степень ориентации стратегии на максимизацию прибыли или отклоняется, чтобы позволить развиваться другим возможностям. Горизонтальная ось рассматривает процессы,, отражая стратегии как продукты далекого преднамеренного вычисления или их случайного, хаотичного, инерционного появления. Короче говоря, эти две оси отражают различные ответы на два фундаментальных вопроса: какая стратегия, и как реализуется стратегия.

Основные предположения о четырех подходах к стратегии могут читаться через их позиций на двух осях Рис.1.1. Классические и Эволюционные подходы видят максимизацию прибыли, как естественный результат создания стратегии;



Системный и Процессуальные подходы более плюралистические, предполагают также другие возможные результаты, кроме как только получение прибыли. Соединения различны в отношении процессов.

Эволюционный и Процессный подход описывают стратегии с одной стороны, как результат случайного, беспорядочного и консервативного управления процессами, и с другой стороны через их отличия за результатами. Классические и Системные теоретики соглашаются, что стратегия может быть предметом преднамеренной деятельности.

Эти две оси – конечно смежные. Мы будем видеть, что четыре основополагающих подхода содержат разнообразие более специфических перспектив стратегии и каждый по-другому поместил бы их на осях. Иногда эти специфические перспективы накладываются из одного сектора в другой. Эти наложения будут исследоваться более полно в последующих главах, но в этой главе, мы просто представляем широкое направление каждого подхода и указываем в каждом случае некоторых главных героев.


Результат:

максимізація прибутку

класичний еволюційний

"аналізуй, плануй "зберігай ціни низьки-

і командуй" ми, а опції відкритими"

Процеси:

Заплановані Випадкові

системний прцесуальний

"грай за місцевими "не висовуйся, а йди

правилами" за потоком"




плюралістичний

Рис. 2.1. Итоговые значения 4 перспектив стратегии.

Каждый подход имеет различные ответы для двух вопросов в названии. Связанный с властью (типа Igor Ansoff (1965, 1991) и Майкл Портер (1985, 1996)), Классический подход дает ответы из учебника. Здесь, стратегия - процесс преднамеренного рационального вычисления и анализа, предназначенного для максимизации долгосрочного преимущества.

Если усилие концентрируются на сборе информации и применении соответствующих методов, то можно внешний мир предсказать и саму организацию сделать пластичной, сформированной согласно осторожных планов высшего управления. Для Classicists хорошее планирование состоит в том, что оно ориентировано на овладение внутренней и внешней окружающей средой. Вопросы Стратегии в этом рациональном анализе и объективных решениях определяются возможностями отдаленного успеха и возможностью неудач.

Но Evolutionists, типа Hannan and Freeman (1988) или Оливер Виллиамсон (1991) отвечают, что стратегия в Классическом смысле, рационально ориентируемая на будущие планы и часто бывает несоответствующей. Типично, окружающая среда непримирима и слишком непредсказуема для эффективных ожиданий. Здесь Evolutionists предлагает отдельным стратегам жестокий парадокс. Динамический, враждебный и конкурентоспособный характер рыночных средств не допускает долгосрочного планирования выживания; он также гарантирует, что выживут только те фирмы, которые так или иначе натолкнутся на стратегию максимизации прибыли. Бизнесы подобны разновидности биологического развития: процессы конкуренции безжалостно отбирают варианты наиболее пригодные для выживания чтобы избежать своего исчезновения; другие, бессильны достаточно быстро себя изменить исчезают. Тогда согласно Эволюционной перспективе главный выбор делают не менеджеры, а рынок. Успешные стратегии появляются только по мере того, как процесс естественного отбора представит свои суждения. Менеджеры могут гарантировать, что все они соответствуют требованиям сегодняшней окружающей среды настолько эффективно, насколько она позволяет это.



Процессуалисты соглашаются, что долгосрочное планирование как правило бесполезно, но они менее пессимистично оценивают бизнес, который не ищет оптимально пригодной окружающей среды. Для них, процессы организаций и рынков очень редко совершенны для реализации стратегии Классической теории или достижения реальности Eволюционистов. Люди слишком разные в своих интересах, ограничены в своих понятиях, блуждают в своем понимании и небрежны в своих действиях, чтобы объединиться и осуществить совершенный рассчитанный план. Так или иначе, план сделан, чтобы вследствие изменения обстоятельств быть забытым. Практическая стратегия появляется больше от прагматического процесса познания и компромиссов, чем от рациональной серии великих прыжков вперед (Mintzberg 1994). Нет большого значения, если стратегия на стадии становления не совсем оптимальна. Процессы выбора рынка фактически довольно слабы: поскольку никто еще, вероятно, не знает того, чем является оптимальная стратегия, и никто не мог бы однозначно придерживаться ее. Если вы откажитесь изобретать и выполнять совершенный стратегический план, вряд ли это принесет Вам какое-то фатальное конкурентоспособное неудобство.

В Системном подходе, стратегия имеет свое значение, но не совсем того смысла, что думают Классицисты. Системные теоретики гораздо менее пессимистичны, чем Processualists в способности людей задумывать и выполнять рациональные планы, и гораздо более оптимистичны, чем Evolutionists в их способности реализовать свои стратегии вопреки рыночным силам. Следующее напряжение экономической деятельности Системные теоретики формируют на социальной 'вложенности', утверждая, что цели и методы стратегии должны зависеть от специфики социальной системы, в которой стратегическое планирование имеет место. Стратеги часто весьма преднамеренно отклоняются от нормы прибыльности. Их социальная среда может давать им другие интересы, чем прибыль - профессиональная гордость, организаторская мощь или возможно национальный патриотизм. Поэтому, преследование этих различных целей является совершенно рациональным, даже за счет максимизации прибыли, даже если объяснение может быть часто замаскированным. Альтернативно, стратеги могли бы отклоняться от правил учебника рационального вычисления, не, потому что они глупы, а потому что, в культуре, в который они работают, такие правила имеют небольшой смысл. Эти ненормативные стратегии имеют значение, потому что они могут быть эффективно осуществлены. Конкурентоспособные давления не гарантируют, что только Эволюционная прибыль максимизирует выживание: рынки могут управляться или развиваться, и общества для поддержки предприятия имеют другие возможности, кроме как финансовых критериев. Поэтому, Системный подход утверждает, что стратегия отражает специфичность социальных систем, в которых стратеги обитают, определяет интересы, для которых они действуют и правила, за которыми они могут выживать. Классы и страна делают стратегии различными.

Таким образом, каждая перспектива имеет свое собственное представление стратегии, важное для организаторской практики. Классицисты видит стратегию как широкий рациональный процесс долгосрочного планирования, жизненного обеспечения будущего.

Eволюционисты, обычно расценивают будущее как далекое, слишком изменчивое и непредсказуемое, чтобы планировать его. Они утверждают, что лучшая стратегия состоит в концентрировании на максимизации возможностей выживания сегодня.

Processualists также сомневаются в ценности рационального долгосрочного планирования, стратегию лучше всего рассматривать как процесс на стадиях становления изучения и адаптации. Тогда, для Эволюционных и Processual теоретиков, стратегия в Классическом смысле рационального планирования действительно не имеет значения; планы связаны, чтобы быть разбитыми событиями или уничтоженными ошибкой. Наконец, Системные теоретики занимают relativist позицию, споря, что формы и цели создания стратегии особенно зависят от социального контекста, и поэтому стратегия должна быть предпринята с социальной чувствительностью.

Системная теория также утверждает, что стратегия имеет значение в различном смысле. Поскольку стратегии отражают социальные системы, в которых они существуют, фирмы от различных систем изменяются по своим характерным подходам к стратегии, с потенциальными последствиями для национального экономического развития. В своей работе, Capitalisme сосредотачивают Capitalismе, французский банкир и интеллектуал Альберт Мичела(1991) описал международную конкуренцию между двумя основными формами развитого капитализма - Германия (центральная Европ) и Японии и Англо саксонским миром во главе с Соединенными Штатами и Объединенным Королевством. Немецко/Японская модель - пример близкого сотрудничества и деловых отношений между банками и предприятиями, патерналистским государством и представителями высшего менеджмента. Эта модель переводит стратегии в долгосрочное виденье, готовность вкладывать капитал в оборудование и обучение, уважение к практическим навыкам, требуемым для технологии производства. Это вид стратегии, которая также оценивает склонность к планированию, как важность Processual школы.

С другой стороны есть Англосаксонская модель, связанная с бурными финансовыми рынками и нетерпеливыми кредиторами, враждебными переворотами и горячим подходом к наемному труду. Последствия этой стратегии - акцент на краткосрочных финансовых результатах, агрессивная ориентация к внешней стратегии и высокой оценки подвижности и гибкости. Снова, Англосаксонский подход не исключает Классического планирования, но он также чувствует себя очень удобно в безжалостной Эволюционной логике - 'выживают наиболее пригодные'.

Эти специфические национальные подходы к стратегии могут иметь большое воздействие на национальное экономическое развитие. Однако, Системные теоретики подчеркивают, как влияние таких характерных стратегий может изменяться от положительных до отрицательных или от отрицательного до положительного согласно изменения требований экономической окружающей среды. Можно сравнить рост валового национального продукта Германии, Японии, Соединенных Штатов и Великобритании за прошлые последние четыре десятилетия. В раннем периоде, Немецко/Японская общая модель стратегии увязывалась с экономическим успехом: через Tихий океан Японцы в 1960-90г. побеждают Соединенные Штаты, в то время как в пределах Европы 1980-ых Немцы опередили Британцев. Эти периоды были во власти требований крупномасштабного массового производства традиционных товаров - автомобили, потребительская электроника, химикаты и т.п. Планирование будущего, а также приоритетные вложения в совершенство, преданность и высокую квалификацию рабочих, пригодность к качественному и непрерывному усовершенствованию стали в этих условиях критическими. С другой стороны, Англосаксонские экономики активизировались, особенно в современном периоде конца 1990-ых, характеризующийся скачкообразным переходом в 'новую экономику' информации, услуг и Интернета. Это говорит, что для экономических состояний начала двадцать первого столетия лучше подходящими будут стремительные, гибкие, а иногда и безжалостные стратегии Англосаксонских экономик, чем стратегии осторожного и постепенного роста Германии и Японии.

Вызов Системной теории однако должен подчеркнуть трудность переноса философии стратегических методов от одного контекста к другому. Успех Японских методов непосредственно в послевоенном периоде и Американских методов весьма недавно, зависят от социальных систем, в которые эти стратегии были вложены. Мы узнали из мук России в 1990-ых, что новые подходы к стратегии не могут быть просто пересажены. Деловыми стратегами, подобно национальными высшими чиновниками, требуется чувствительность к видам стратегии, которые являются и желательными и выполнимыми в специфических временах и специфических местах. Поэтому, для высших чиновников изменение характерной стратегии означает изменение национальной социальной системы, где они реализованы. Системная теория не предлагает никакой легкого пути к оптимизации стратегии и рецепты для успеха не являются ни универсальными, ни бесконечными.



Практикум:

      1. Сформулюйте власне бачення персонального розвитку в контексті:

А) моє бачення власного статусу у перспективі 3 роки

Б) яким я є сьогодні:

      • знаю

      • вмію

      • даю

      • маю

в) що я маю зробити у ближній перспективі (12 місяців)

Рекомендований обсяг 7-9 стор. тексту ф А4.

2. Обговорення моделі власного розвитку і вдосконалення.
ВЕЧІРКА

ВЕЧІРКА

Дійсно, це була та сама касета, та сама музика, під яку танцювали два роки тому на вечірці, присвяченій закінченню університету. Тоді після вручення дипломів зібралась вся група. Веселилися, бо вже позаду були державні іспити і захист дипломів… І безсонні ночі над дипломом, таблички і додатки, які то не роздруковувалися, то роздруковувалися, але не так, як слід, походи до друзів «на комп’ютер»… От і, нарешті, свіженький переплетений диплом… На той час у голові були лише показники рентабельності, прибутковості, ліквідності… голос керівника диплому, що проривався крізь завісу короткого сну, нескінченні дані балансу рідного базового підприємства, що, здавалось, назавжди закарбуються у пам’яті. І розмови про те, що «така модель, хоч стріляй, а на моєму базовому підприємстві не може працювати, але ми її «змусимо працювати», про білети і тести… А самі державні іспити і захист минули якось несподівано швидко – наче і не було тих місяців переддипломного «буму».

Було урочисто/помпезне привітання ректора, вручення дипломів, була вечірка – спочатку для всього курсу, а потім збиралися своїми групами і веселились досхочу… Шампанське, солодощі і танці… і та ж музика, яка звучала і тепер – через два роки після закінчення університету.

Правда, компанія, що зібралась, тепер була значно меншою – хто поїхав після навчання додому, хто втратив зв’язок з одногрупниками після закінчення, хто просто не зміг (саме був у відпустці або з інших причин) або не захотів прийти, але ті дев’ятеро, які зібрались цього погожого літнього вечора, і під час навчання в університеті складали ядро групи, були щиро раді бачити один одного… Дівчата «начаклували» фантастичну вечерю, хлопці, правда, нічого не «чаклували», але виконували свою творчу місію, підкидаючи дівчатам компліменти.



О шостій вечора вирішили, що кворум уже є, а як хто запізнюється, то потім наздоганятиме. І сіли до столу, поставили ту саму касету з випускного вечора… Потекла розмова…

НАША ТІСНА КОМПАНІЯ (ЯКИМИ МИ БУЛИ В УНІВЕРСИТЕТІ)

Сашко, скільки його пам’ятали одногрупники, завжди цікавився комп’ютерами, програмами, програмуванням. Для всіх було загадкою, що саме він робить на економічному факультеті економічного вузу – з нього як випускника фізматкласу неодмінно мав вийти гуру програмування. Але батьки/інженери вірили, що світле майбутнє можливе тільки для спеціаліста економічного профілю, а тому альтернатив економічному вузу для сина майже не було. Проте вчився Сашко в університеті добре, хоча програмування і комп’ютери, а потім і Інтернет завжди були його пристрастю…

Леся – цікава особистість, надзвичайно організована і цілеспрямована, з власною точкою зору, з почуттям гумору. Вона була душею групи. До неї зверталися за порадою, за консультацією, просто заходили в гуртожиток у гості.

Андрій завжди був хорошим товаришем. Проте його мало хто чув в аудиторії на семінарах, хоча він старанно виконував усі завдання і досить добре складав кожну сесію.

Таня – міс старанність, міс пунктуальність, міс найкращий конспект…. І так стосовно всього, за що бралася ця мила, розумна і надзвичайно симпатична дівчина. Якщо якесь велике письмове завдання взагалі хтось вчасно виконував, то це була тільки Таня…

Оля – це було якесь особливе явище на розміреному фоні університетської групи. Починаючи з першого курсу – ідеї, проекти, задумки, і все це помножене на розум, знання, ініціативність, наполегливість, винахідливість. Якщо оцінювати амбіційність за десятибальною шкалою, то в Олі було б тверде 10. Саме Оля пішла працювати після другого курсу, продовжуючи навчання на стаціонарі. Доводила до божевілля деканат своїм відвідуванням, проте успішно складала і заліки, і екзамени.

Наталка прийшла до нас на третьому курсі. Прекрасні здібності у неї фантастичним чином поєднувалися з безтурботністю і взагалі відсутністю регулярної участі в навчальному процесі – музика, вечірки, компанії… Але завдяки здібностям їй вдавалось за ніч перед екзаменом не тільки технічно «запакувати» в голову конспект, але й зрозуміти, про що там ішлося… Тому зазвичай проблем зі складанням заліків та іспитів не було, хіба інколи… Проте Наталка завжди була чудовим організатором.

Олег. Усі з першого курсу знали, що економіка – це його стихія; його цікавили митні тарифи, облікові ставки, податки ще тоді, коли ми, студенти першого курсу, переймалися далекими від прикладної економіки філософсько/соціальними дисциплінами.

Сергій частіше бував на різноманітних спортивних змаганнях і на репетиціях студентського КВК, ніж в аудиторіях. Проте коли він там усе ж з’являвся – кільканадцять вибухів сміху після його реплік було гарантовано.

Катя, старанна і тиха дівчина, нічим особливо не виділялася в університеті. Все робила акуратно і вчасно, непогано вчилася.

РОЗМОВА

Вечірка, вечірка, вечірка!!! Спочатку згадували смішні випадки з університетського життя, потім розповідали, хто з ким бачився за ці два роки, і врешті розмова перейшла на те, хто де працював і працює, хто чим займається.



Сашко розповів, що влітку після закінчення університету насолоджувався ще післядипломними канікулами. А потім постало питання працевлаштування. Якось над тим, де працювати і ким, задумуватись не доводилось – потрібно просто було знайти якусь роботу. Про посаду економіста не йшлося. Хоча Сашко спробував знайти роботу за спеціальністю, звернувшись до агенції із працевлаштування. Йому запропонували посаду молодшого економіста на виробничому підприємстві; щоправда, підприємство практично не працювало, тож і зарплата передбачалася мізерна, ще й та не гарантувалася. А бути тягарем для батьків не хотілось, тож такий варіант було відразу відкинуто. І ось восени за протекцією знайомих Сашко пішов працювати на мале підприємство «менеджером» – простіше кажучи, суміщав професії продавця, експедитора, вантажника, помічника бухгалтера. Займатися таким любимим душі програмуванням не було ні сил, ні часу. І це дратувало найбільше, дратувало і сердило. А тут товариш сказав, що у них на підприємстві звільнився системний адміністратор – так Сашко потрапив на свою теперішню роботу. Спочатку робота йому дуже подобалась: цілий робочий день мав справу з комп’ютерами, програмами, налагоджував і адміністрував локальну мережу, мав змогу більше часу проводити в Інтернеті. Але згодом, як вже все це опанував і налагодив, робота перестала бути творчою – радше технічною. Дещо втішало те, що майже за півтора року роботи жодного разу не було затримки виплати зарплати. Правда, останнім часом була одна дуже цікава робота, про яку Сашко розповідав захоплено, – доводилось налагоджувати мережеву програму фінансового обліку – тут йому і знадобилися знання, отримані в університеті. Але це завдання він виконав, а далі робота потекла у звичному руслі. Начебто все добре. Але…

Леся відразу після закінчення університету подала документи до аспірантури. Вступила і тепер була заклопотана написанням кандидатської дисертації, підготовкою до семінарських занять, виконанням завдань кафедри…

Андрій після закінчення університету відразу пішов працювати помічником бухгалтера на підприємство, на якому проходив і переддипломну практику; його батьки також працювали на цьому підприємстві. Його нібито все задовольняло, проте як випускнику економічної спеціальності спочатку довелось опановувати практику бухгалтерського обліку. Щоправда, сам процес фінансового обліку на підприємстві мав досить примітивний характер – про модернізацію чи комп’ютеризацію облікового процесу керівництво навіть не хотіло чути. На підприємстві зберігались старі династичні традиції.

Таня за перший рік після закінчення університету встигла попрацювати на п’ятьох різних підприємствах, ще й на різних посадах – від секретаря/референта до головного бухгалтера. На якомусь підприємстві їй просто не виплатили зарплату за три місяці – мовляв, це був випробувальний термін, який вона, виявляється, не пройшла. На іншому підприємстві керівництво вважало, що ведення бухгалтерії – то дурничка, а відтак керівництву було байдуже до правильності документального оформлення операцій. Але відповідальність, у тому числі кримінальна, неодмінно лягла б на головного бухгалтера і керівника підприємства. Ризикувати Таня не хотіла. Ще на одному підприємстві її взяли на роботу секретарем, пообіцявши підвищення, як тільки звільниться місце в економічному відділі, але очікуваного підвищення так і не було... Саме Таня розповіла, що після закінчення університету не мала найменшого уявлення, в якій галузі і ким би хотіла працювати – тож довелось діяти методом спроб і помилок. Своєю теперішньою роботою на посаді менеджера оптового торговельного підприємства також не була цілком задоволена, бо їй завжди більше подобалась фінансово/ аналітична робота…

Оля після другого курсу пішла працювати перекладачем у представництво іноземної торговельної компанії, потім її перевели у відділ маркетингу. А коли фірма почала розростатися і постала потреба у створенні відділу логістики, то керівництво компанії скерувало Олю на літнє навчання, і наступні півтора року вона спочатку організовувала відділ логістики, а потім керувала ним. Але згодом певні економічні негаразди спричинили скорочення діяльності компанії на ринку, змінилась також політика керівництва щодо управління кадрами. Тож єдиним виходом, який для себе бачила Оля, було звільнення. З одного боку, це було непогано – з’явилася можливість більше уваги приділити навчанню, а з іншого… Проте Оля відіслала резюме в кілька компаній, і невдовзі її запросили на інтерв’ю. За два роки з рядового працівника відділу маркетингу Оля стала бренд/ менеджером. Правда, залишалась мрія – працювати у виробничій сфері…

Наталка перший рік після закінчення університету взагалі не працювала, а зараз влаштувалась на підприємство до своїх знайомих секретарем/референтом. При згадці про роботу кумедно поморщила носика і сказала коротко: «Будівельні матеріали – це не моя стихія». Так, симпатична, активна, винахідлива Наталка ніяк не вписувалась у будівельний бізнес – їй радше підходила рекламна діяльність, паблік рілейшнз, видавнича справа або мас/медіа...

Олег прибіг на зустріч останнім – заклопотаний після насиченого трудового дня, що в нього ще продовжувався у вигляді цінних вказівок, які він надавав комусь по мобільному телефону. Олег був, як картинка з рекламним гаслом «спілкуйся вільно – живи мобільно». Справи Олега йшли дуже добре. Він після закінчення університету влаштувався в маркетингову фірму у відділ вхідних даних, спочатку на посаду інтерв’юера, і за два роки став помічником керівника відділу. Два роки наполегливої праці не були потрачені даремно – в Олега була хороша посада, хороша зарплата і досить непогані перспективи, оскільки фірма розширювалась. Із часом Олег мав всі шанси отримати посаду керівника відділу. Єдине, що його засмучувало, це те, що він працював не в банківській сфері, яка його завжди цікавила… У нього, щоправда, була думка надіслати резюме в один з банків, проте два рокe досвіду в маркетинговій сфері, як він вважав, не давали йому

жодних шансів на працевлаштування в банку. А починати кар’єру з посади клерка він вже не хотів, та і зарплата, яка пропонувалась, теж його не влаштовувала…



Сергій працював на радіо і був цілковито щасливий, бо його оточувала мистецька молодь, а він обожнював богемні вечірки. Щоправда, останнім часом були проблеми із заробітною платою – мало того, що півроку тому посадовий оклад знизили, ще й постійно затримували виплату зарплати.

Катя пішла працювати економістом в одне з міністерств, і через півтора рокe отримала категорію. В цілому робота не була дуже цікавою, але Катю вона влаштовувала. Власне, її ділянка роботи полягала у збиранні і класифікації даних, за які відповідав її відділ.

Уже було близько півночі, а бесіда продовжувалась… Обговорювали, слухали, хтось комусь давав якісь поради, записували робочі телефони один одного, дівчата пішли готувати каву і принесли солодощі. І тут хтось сказав: «Якби кожен з нас ще два роки тому визначився з тим, до чого у нас здібності, чого кожен з нас прагне в житті, яким шляхом цього можна досягти, як уникнути найбільш розповсюджених помилок, зараз би ми всі і працювали продуктивніше, і були б більше задоволені своєю роботою».



Оля відповіла: «Авжеж, варто серйозно підійти до планування свого професійного розвитку та планування кар’єри».

Запала тиша…. І кожен думав, як можна було б спланувати власне майбутнє?



Існує єдина формула успіху в житті: створи себе сам ! ! !

ТЕМА 3. Мислення, як спосіб розв’язання проблемних ситуацій.

План заняття.

  1. Визначення, терміни і підходи до вирішення проблеми.

  2. Підходи до процесу мислення

1. Вирішення проблеми

Визначення, термінологія, і підходи (за Хідетоші Шібата).
Вирішення проблеми є надзвичайно важливим дійством, але досить часто менеджери, які їх вирішують не вірно розуміють зміст проблеми. Цей матеріал пропонує вам ознайомитися з визначенням проблеми, термінологією, пов’язаною з цією темою, і корисними підходами для вирішення проблеми.

Першим кроком до вирішення певної проблеми є власне визначення самої проблеми. Досить часто люди, які прагнуть вирішити її, забувають про цей перший крок.

Далі ми ознайомимось з термінами: Ціль, Ситуація, Проблема, Причини в цілому та Причини, які піддаються вирішенню, Пропозиція, Рішення. Інколи, навіть консультанти, які здавалося б повинні бути фахівцями у вирішенні проблем, досить часто не точно розуміють значення того чи іншого терміну. Наприклад, дехто сприймає формулювання Пропозиції або Причини як формулювання Проблеми. Насправді, Пропозиція це лише крок до вирішення Проблеми. Формулювання самої Проблеми повинно мати негативне забарвлення, в той час, як формулювання Пропозиції повинно бути позитивним. Дехто з керівників не бере до уваги такі здавалося-б дрібнички, але власне саме вони допомагають у вирішенні проблеми

По-третє, існує кілька корисних підходів для мислення:



стратегічне мислення, емоційне мислення, реалістичне мислення, емпіричне мислення і т.д.

Сам термін Підходи мислення означає, як ми мислимо. Так, існує 14 підходів. Якщо правильно застосувати кожен із підходів мислення, то звичайно вирішення проблем стає більш ефективним.

Цей матеріал дасть пояснення трьом наступним катеогоріям:


  • Визначення проблеми;

  • Термінологія вирішення вроблеми,

  • Корисні підходи до мислення.

Визначення Проблеми

Проблема – це невміння зрозуміти послідовність дій або організаційних заходів, виконання яких безумовно приведе до досягнення поставленої цілі. Причина проблеми завжди полягає у відсутності знань щодо практичного досягнення поставленої цілі.

Проблема визначається ціллю. Якщо Вам потрібні гроші, але у Вас їх є недостатньо, тоді у Вас виникає проблема. Але якщо Вам гроші не потрібні, то невелика кількість грошей не є проблемою. Наприклад, менеджери з виробництва, як правило оцінюють стан справ кривою, що виражає процентне відношенням між відпрацьованими годинами та загальною кількістю робочих годин. Тому менеджери з виробництва інколи організовують свою працю незалежно від замовлень комерційного відділу. Так, стає можливим виробництво більшої кількості продукції, ніж замовлено, а також створення надлишкових запасів. Надлишкові запаси можуть бути проблемою для генерального директора компанії, але для менеджера з питань виробництва це не є проблемою.

Якщо у менеджерів ціль сформульована по різному, то вони сприймають одну і ту ж ситуацію по різному. Хтось може бачити проблему, а хтось може і не бачити її. Для того аби визначити проблему, люди, які займаються її вирішенням, тобто керівники, повинні насамперед ідентифікувати відмінності у формулюванні цілі. Але, досить часто вони забувають про цей етап і стикаються з труднощами при реалізації проектів, що спрямовані на вирішення проблеми. Тому, ті, хто приступає до вирішення проблеми, повинні почати розгляд проекту з формулю-вання цілі і єдного змісту проблеми.

Термінологія Вирішення проблеми

Ми повинні чітко володіти термінами, що пов’язані з процесом вирішенням проблеми. В даній роботі визначені наступні поняття:



Purpose – Ціль Situation - Ситуація

Problem – Проблема Cause – Причина

Solvable cause – Причина, яка піддається усуненню

Issue – Пропозиція Solution - Рішення










Каталог: data -> ukr -> IJnfo dlya stydenta 14
ukr -> Громадянська війна в c ирії та її вплив на сусідні країни
ukr -> Реферат На тему: «skype» Про компанію
ukr -> Нетрадиційні методи лікування
ukr -> Нетрадиційні методи лікування
IJnfo dlya stydenta 14 -> Частіше (і вірогідніше) за все астрологією називають європейську астрологічну традицію. Саме слово «астрологія» грецьке (від «астрон» «зірка», «логос» «навчання») навчання про зірки
IJnfo dlya stydenta 14 -> -
IJnfo dlya stydenta 14 -> За редакцією професора O. Д


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка