Тема. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми. Природні заповідні території Африки



Скачати 137.5 Kb.
Дата конвертації23.03.2019
Розмір137.5 Kb.
Географія. 7 клас

Тема. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми. Природні заповідні території Африки.

Мета: сформувати в учнів уявлення про стихійні явища природи й екологічні проблеми Африки;дати поняття про природні заповідні території; розвивати в учнів уміння аналізувати інформацію, практичні навички роботи з картами атласу; розвивати творчу уяву дітей, логічне мислення, зв’язне мовлення; виховувати дбайливе ставлення до природи Землі.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.



  1. Що називають природною зоною?

  2. Які компоненти входять до складу природної зони? (Розкриваємо пелюстки квітки – моделі).

  3. Від чого найбільше залежить формування природної зони? (Розкриваємо листя квітки).



  1. Назвати природні зони Африки. (Вправа «Наведи порядок». Стрічки із назвами природних зон треба розмісити у відповідному порядку)

Вологі екваторіальні ліси

Перемінно-вологі ліси

Перемінно-вологі ліси

Савани та рідколісся

Савани та рідколісся

Пустелі та напівпустелі

Пустелі та напівпустелі

Вічнозелені твердо листі ліси та чагарники

Вічнозелені твердо листі ліси та чагарники



  1. Чи може людина змінювати природні зони?

  2. Які природні зони найбільше зазнали впливу людини?

  3. Які різновиди природоохоронних територій вам відомі?

ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.

Різноманітна та своєрідна природа Африки. Подорожуючи цим материком, можна побачити неозорі простори, що поєднують вологі ліси та відкриті безкраї савани, суворі кам’янисті та піщані пустелі і квітучі оазиси. Та це тільки на перший погляд природа Африки здасться такою дикою та незайманою. На цьому материку існує багато проблем, пов’язаних як із несприятливими явищами природи, так і з діяльністю людини, що швидко та іноді безповоротно змінює природні ландшафти, порушує рівновагу природних комплексів. Тому перед Африкою стоять невідкладні екологічні проблеми: її природа потребує охорони.

На цьому уроці ми з’ясуємо які небезпечні природні явища можуть впливати на природу, а також розглянемо вплив господарської діяльності людини на природу Африки та його наслідки.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель демонструє фото стихійних явищ. Пропонує дітям здогадатися, про що йтиме мова на наступному етапі уроку. Вивчення нового матеріалу організовується як самостійна робота з текстом підручника.

1.Тренінг «За 5 хвилин дізнаєшся чимало».

Протягом 5хв учні читають підрозділ «Стихійні явища природи». Далі один із школярів розповідає найбільш істотне з того, що він дізнався, інші його доповнюють.

2. Екологічні проблеми. (Робота в малих групах. Заповнення таблиці).



Проблема

Причини

Наслідки

Шляхи розв’язання

Збільшення території пустель. (За останні півстоліття Сахара зросла на 1млн км² - це дорівнює подвійній площі Франції.







Створення спеціальних загород, насадження дерев на межі з пустелями. Проект «Зелений пояс» - з 1973р – це лісозахисна смуга від Марокко через Алжир до Тунісу завдовжки 1500км, завширшки 20-30км. Висаджують фінікову пальму, акацію, вічнозелений австралійський евкаліпт. Програма ООН з навколишнього середовища.



Проблема

Причини

Наслідки

Шляхи розв’язання

Знищення вологих та перемінно-вологих лісів екваторіального поясу Африки







Держави контролюють заготівлю та експорт деревини. В Малі – штрафи і тюремне ув’язнення до 2-х років. Насаджування дерев



Проблема

Причини

Наслідки

Шляхи розв’язання

Зменшення кількості диких тварин саван. Хижацьке полювання. Браконьєрство.







Заборона урядами країн полювання на своїй території на диких тварин. Створення природоохоронних територій.

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Чому, не зважаючи на енергійні заходи ряду країн, пустеля продовжує рости? (Потрібні спільні дії всіх країн, яких стосується ця проблема. А також значні фінансові затрати, а більшість цих країн – бідні.)

Яка роль лісів у природі нашої планети? (Виробляють кисень, «дім» для тварин, видове різноманіття рослин, формують ґрунти, регулюють водний режим).

3. На земній кулі майже не залишилось ділянок з незайманою природою. Тому велика увага приділяється створенню природоохоронних територій, де зберігається унікальна дика природа. Заповідники та національні парки Африки займають досить велику територію.



Робота з картою. Користуючись фізичною картою Африки, визначте, в яких частинах материка найбільше природоохоронних територій?

Вправа «Премія». (Додому учням заздалегідь було дано випереджаюче завдання: ознайомитися з текстом наукового характеру про особливості природи національних парків Африки. Учасники уявляють себе відомими дослідниками природи , тому їм необхідно підготувати виступ для комітету ООН, який прийняв рішення присудити престижну премію в галузі охорони природи, про національний парк який найбільше потребує цієї премії).



1. Національний парк Серенгеті (англ. Serengeti National Park)розташований в районі Великого Африканського розлому на сході від озера Вікторія (2°19′58″ пд. ш. 34°34′00″ сх. д. (G)). Площа 1476 км ².

Назва походить від масайського слова «siringet», що означає «витягнутий майданчик», дехто його перекладає як «нескінченні pівнини».

Парк розташований на півночі країни, межує на півночі з кордоном між Танзанією та Кенію, де за кордоном починається кенійськийНаціональний парк "Масаї Мара".

Серенгеті знаходиться на висоті від 920 до 1850 м над рівнем моря, ландшафт парку змінюється від довгої або короткої трави на півдні до пагорбів, вкритих лісами на півночі. Краєвиди савани складають покриті акацією лавові плато, на яких рельєфно зростають згаслі вулкани.

Парк входить до списку найвідоміших національних парків світу. Національний парк Серенгеті - це нізькотравні горбисті долини площею 30 000 квадратних кілометрів на території Танзанії та Кенії. Їх покриває соковита трава, яка прекрасно росте на родючому грунті вулканічного походження.

Територія парку займає близько 14% території країни.

Флора і фауна

Парк Серенгеті знаменитий своїм найбагатшим тваринним світом. Приблизно п'ятсот видів птахів і три мільйони великих тварин мешкають на рівнинах парку.

Однією з особливостей парку є міграція тварин. Щорічно в посушливий період жовтня і листопада більше, ніж мільйон антилоп Гну і близько двохсот двадцяти тисяч зебр переміщуються з північних пагорбів на південні рівнини, де в цей час ідуть нетривалі тропічні дощі. Потім з настанням дощового сезону в квітні-червні тварини мігрують на захід і північ. Давній інстинкт тварин рухає ними настільки сильно, що ні посуха, ні хижаки, в тому числі ікрокодили, що заповнюють річки, не можуть їх зупинити. При цьому стада мігрують не лише в межах Серенгеті, але й територіями інших парків та заповідників. Протягом цього щорічної тривалої подорожі тварини проходять близько 3000 км. За підрахунками вчених, всій цій гігантської біомасі, яка рухається, щодня потрібно приблизно 4000 тонн трави. В дорозі гине багато тварин, однак і народжується приблизно чверть мільйона дитинчат.

Історія


Вперше про ці місця європейці дізналися лише в 1913 році. На жаль, як і всі території британських колоній у Східній Африці, рівнини Серенгеті швидко стали місцем масового паломництва мисливців з Європи. У 1921 в Серенгеті утворений частковий заказник площею 3,2 км ², а в 1929 році частина рівнин Серенгеті була оголошена мисливським заказником, який потім став основою для Національного парку. У 1940 році рівнини стали територією, що охороняється. Однак, через матеріальні труднощі рівнини Серенгеті залишалися охоронюваною територією лише на папері. У 1951 році територія парку була розширена і наданий статус національного парку. Однак, міжнародний статус парк отримав лише в 1981 році. Тоді ж він був визнаний пам'яткою всесвітнього природної і культурної спадщини ЮНЕСКО.

У 1959 з Серенгеті виділено резерват Нгоронгоро площею 8288 км². Серенгеті є найвідомішим національним парком в Танзанії і другим за величиною після парку Селус.

Нещодавно на сході парку, в районі ущелини Олдувай (Olduvai Gorge), яку інколи називають «колискою людства», були знайдені сліди стародавньої людини. Археологи стверджують, що неконтрольований доступ до місця розкопок може серйозно зашкодити дослідженням. У зв'язку з цим було прийнято рішення закрити цю частину парку для відвідин туристами на невизначений термін.

2. Національний парк Крюгера. Парк расположен на востоке Трансвааля между реками Лимпопо и Крокодиловая. На востоке парк граничит с Мозамбиком[2].

Общая протяжённость парка с севера на юг составляет 340 км. Три основные части парка (северная, центральная и южная) сформированы реками Олифантс и Саби[2].

Климат на территории парка субтропическийсезон дождей обычно с октября по март (включительно)[3].

]История


На территории парка были обнаружены следы Homo erectus, которые жили здесь более полумиллиона лет назад. Кроме того, в парке присутствуют артефакты каменного и железного веков. На территории парка находится около 130 мест наскальной живописи, более 300 археологических объектов, включая руины Thulamela и Masorini[4].

История региона, заселения территории и появления европейцев нашла своё отражение в культуре народу нгуни[4].



История парка

В 1884 году президент Трансвааля Пауль Крюгер выступил с инициативой создания природоохранной зоны в лоувелде. В 1898 году на территории между реками Саби и Крокодиловая был основан резерват Саби (Sabie Game Reserve), на территории которого была ограничена охота. 31 мая 1926 года на базе охотничьих резерватов Саби и Shingwedzi был создан парк Крюгер, который стал первым национальным парком ЮАР. Историю становления национального парка можно посмотреть в библиотеке имени Стевенсона-Гамильтона, первого смотрителя парка, назначенного в 1902 году[4].

Флора и фауна

На территории парка Крюгер преобладает растительность парковой саванны[2], характеризующаяся редколесьем, сухими листопадными лесами, злаками[5]. Часть парка, расположенная севернее реки Олифантс, представляет собой велд мопане, в то время как южная часть является торнвелдом. На территории парка произрастает 17 из 47 видов деревьев, охраняемых государством (список опубликован в сентябре 2004 года[6].

По данным БСЭ в центральной части парка наблюдается самая большая концентрация диких животных в мире. В парке обитают слоныбегемотыжирафы, белые носорогильвы,леопардыкрокодилы, 17 видов антилоп[2]. По информации управления парка на его территории обитает около 1500 львов, 12000 слонов, 2500 буйволов, 1000 леопардов и 5000 носорогов (как белых, так и чёрных)[6].

3. Рувензорі -  національний парк на заході Уганди, в межах однойменного гірського масиву. Організований в 1993 р. на пл. близько 1000 квадр. км. В 1994 р. включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Гірський масив Рувензорі утворився близько 2 млн. років тому, коли колосальні переміщення земної кори привели до появи величезних провалів і розломів, одним з яких став східно-африканський розлом, що є сусідами з Рувензорі. В гірському масиві Рувензорі знаходиться третя по висоті вершина Африки – пік Маргеріта (5109 м), ще 20 вершин мають висоту близько 4500 м. Більша їх частина покрита снігом. Тала вода з вершинних льодовиків і рясні дощіживлять р. Семліки – одну з витоків Білого Нила.



Західні повітряні течії, проходячи над вологими тропічними лісами бас. р. Конго, насищаються водяними парами. Поблизу Рувензорі вони підіймаються вгору, де конденсуються в дощові краплі або кристали льоду. В результаті тутщорічно випадає понад 5000 мм опадів, гірські вершини практично завжди оповиті покривалом з хмар і покриті снігом вершини можна бачити лише декілька днів в році. На схилах до висоти 2600 м ростуть вологі вічнозелені ліси, місцями заміщені вторинними саванами. Верхню межу лісу оздоблюють густі, непрохідні бамбукові чагарники. На висоті 2600–3800 м розташований пояс субальпійської рослинності (злаки, ялівець і ін.). Дерева і чагарники вузлуваті і скорчені, їх гілки покриті тими, що пишно розростаються у вологому повітрі мохами, печіночниками, папоротями, лишайниками уснею. Вище розташовані високогірні альпійські луги. Трави зростають тут до гігантських розмірів –напр., хрестовик і лобелія досягають 9 м, мають товстий стовбур, покритий шаром відмерлого листя, розетки великого, м'ясистого, покритого тонким пухом листя на кінцях віток захищають вночі почки від холоду. Вище 4600–4800 м розташовані вічні сніги і льодовики. В лісах мешкають різноманітні ссавці, у тому числі африканський слон, дворогий носоріг, леопард і ендемік Рувензорі східна гірська горила. На рідколіссі пасуться окапі Джонсона, лісові свині і буйволи. В національному парку відзначено 37 ендемічних видів птахів і 14 видів метеликів.

4. Національний парк Нгоронгоро.

Вулканічний кратер Нгоронгоро – відомий національний парк Африки. Мальовничий і різноманітний ландшафт, в якому круті обриви стін кратера Нгоронгоро розташовані поруч з просторими долинами, вкритими травою і кущами. Нгоронгоро знаходиться на півночі Танзанії і лежить біля західного краю Зони Розломів, на кордоні з Кенією. Резерват, розкинувшийся навкруги кратера Нгоронгоро величезний, він охоплює площу біля 6500 км.кв.;його значення для цього регіону Африки збільшилосьпісля того, як він одержав офіційний статус Міжнародної охоронної зони і біосферного заповідника. Колись вся ця область була частиною Національного Парку Серенгеті, але як резерват вона виконує двіосновні задачі – збереження природних ресурсів регіона, а також захист інтересів і традиційного спо-собу життя місцевого племені масаі, яке, як і рані-ше, випасає тут стада великої роготої худоби, овець і кіз.Серцем резервата є кратер, або кальдера, Нгоронгоро – залишки всього лише одного із багатьох згаснувших вулканів, розміщених в цій області. Кальдера Нгоронгоро пропонує наймальовничіше накопичення великої дичі в Африці; це також одна з величезних ка-льдер світу: її діаметр 14,5 км, глибина від 610 до 
762м, а загальна площа 264 км.кв.
В кратере обитает около 25 тысяч животных, в нём наблюдается самая высокая плотность хищников во всей Африке. Особенно часто в Нгоронгоро встречаются зебры, буйволы и различные виды антилоп, таких как гну, канны и газели. На них охотятся живущие в кратере львы и леопарды. Помимо них в Нгоронгоро обитают также чёрные носороги, слоны и, что является необычным для этих широт, бегемоты. Большие миграционные потоки животных из Серенгети часто проходят через кратер Нгоронгоро.

V. Закріплення знань.

Географічний крос (закінчити речення).


  1. В Африці часто трапляються такі стихійні лиха: … .

  2. З метою збереження органічного світу Африки створено такі природоохоронні території: … .

  3. Відомими національними парками є … .

  4. У національних парках і заповідниках Африки охороняються такі види тварин, як … .

  5. «Літаючою чумою» місцеві жителі Африки називають навалу … .

VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання.



Опрацювати параграф 20. Скласти розповідь про уявну подорож природними зонами.
Каталог: uploads -> editor -> 2904 -> 99920
editor -> Конкурс «Учитель року 2016»
editor -> Індивідуальний характер перевірки
editor -> Відділ освіти Нікопольської міської ради Комунальний заклад «Нікопольська середня загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №8»
editor -> Методичні рекомендації щодо організації роботи в групах продовженого дня./ Упорядник Л. В. Пономаренко Пирятин: рмк, 2015
editor -> Гайдаренко Світлана Анатоліївна
editor -> Сталий розвиток суспільства
editor -> Бібліотечні уроки для учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів 2013 Греджева Н. О
editor -> Календарно-тематичне планування уроків з художньої культури на І семестр для 9-11 класів. Художня культура 9 – 11 класи Розробка змісту навчальної програми «Художня культура»
editor -> Методичні рекомендації щодо ведення класних журналів Упорядник: Сергата Світлана Миколаївна завідувач районного методичного кабінету відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації
99920 -> Жовтянська загальноосвітня школа І ііі ст

Скачати 137.5 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка