Тема уроку: Тема вічного кохання «любовного трикутника» в новелі Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном»



Скачати 103.5 Kb.
Дата конвертації23.03.2019
Розмір103.5 Kb.
#85207
ТипУрок
Маріупольський професійний

машинобудівний ліцей

викладач української мови і літератури

Гулакова С.А.



Тема уроку: Тема вічного кохання «любовного трикутника» в новелі Григора

Тютюнника «Три зозулі з поклоном».


Мета уроку: допомогти учням усвідомити ідейно-художнє багатство й естетичну цінність твору, продовжувати навчати учнів працювати над текстом художнього твору, аналізувати зміст прочитаного, вміти визначати головне, тлумачити образи та символи; розвивати навички логічне мислення, вміння висловлювати власну думку про поведінку героїв і проблеми порушені у творі; виховувати прагнення до щирості, моральну чистоту, доброту, толерантність, повагу до почуттів оточуючих.
Обладнання та матеріали: портрет письменника, текст твору, презентація «Письменники про любов», кейси (ситуації) і завдання до них, аудіокнига, комп’ютер, проектор, стіл зі свічкою, вислови про кохання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма проведення: урок любові.

Методи і прийоми: інформаційно-пошуковий, пояснювально-ілюстративний.

Хід уроку.


Епіграф до уроку: «Любов це, люди, діло неосудне…» Л.Костенко.

Музика. Викладач читає вірш.

Кохання - це велике почуття.

Не кожному дано його пізнати.

Від нього іноді залежить сенс життя,

Хоча цього не хочеш визнавати.

Воно дає натхнення й сили,

Здаються люди всі і добрі, й милі,

Така приходить жага до життя,

Що забуваєш негаразди нашого буття.
Шановні учні, я не просто почала урок віршем про кохання. Сьогодні ми познайомимося із твором, який «Всевишній любові присвячується».
І. Організаційний момент. Оголошення теми і мети уроку.

Тема вічного кохання «любовного трикутника» в новелі Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном». Сьогодні ми з вами познайомимося із цим красивим та болючим твором про кохання, ознайомимося з головними героями, що кохають і не зрікаються свого кохання, будемо давати характеристику їх вчинкам і висловлювати власну думку.



Учні записують тему у зошит.
II. Перевірка домашнього завдання.

1.Поетична хвилинка. Прочитати вірші про кохання (особисті)

2.Інформаційний проект «Життя і творчість Г. Тютюнника»
III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Викладач: Зверніть увагу на епіграф. «Любов це, люди, діло неосудне…» Л.Костенко



Викладач. Любов. Кохання. Цю тему не оминув ще жоден поет і письменник. І кожен намагався по-своєму розкрити оту «вічну загадку любові».
Презентація «Письменники про любов».
Викладач. Ми бачимо, що кожен автор тих висловлювань, які ми почули, намагався дати власне пояснення, що таке кохання. А що означає для вас кохання? Спробуємо відобразити ваші асоціації.«Асоціативний кущ». (Кущ у вигляді ромашки»).



IV. Новий матеріал. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Викладач: Г. Тютюнник – майстер новел. «Новела - це необхідність сказати багато за короткий час». Ось саме багато почуттів викладено в невеличкій новелі «Три зозулі з поклоном».

Поштовхом для написання новели, за спогадами очевидців, послужила досить незначна подія. Григір Тютюнник побачив виступ сліпого бандуриста. Він виконував пісню «Летіла зозуля через мою хату…». Пісня розповідала про нещасливе кохання та непереборне страждання людини. Автора так вразила ця пісня, що він підхопився і побіг до своєї кімнати. Так народилася ця новела.


Викладач. Послухайте пісню «Летіла зозуля через мою хату...»
Викладач: Народ створив багато пісень, в яких присутній образ зозулі.

У всіх піснях зозуля - це символ туги, смутку. Етнографічним пошуком займалися у нас Катерина і Інесса їм було дане випереджувальне завдання. Послухаємо їх етнографічні повідомлення.


Етнографічні повідомлення.

Що означає назва новели «Три зозулі з поклоном»?

1.(У народі існувала віра не лише у приворотне зілля й приворотні замовляння, а й про відворотнє зілля й відворотні замовляння. Щоб позбавити мук палко кохану людину, якій не могли відповісти взаємністю, через старця чи малу дитину їй передавали своєрідне привітання: «Три зозулі з поклоном», що означало: забудь, покинь, залиш мене, відпусти.


2.Оскільки зозуля гнізда не мостить, то таким чином людина мала зрозуміти, що її кохання приречене, тому треба забути, розлюбити.

Зозуля – це символ туги, тривоги, розлуки.)


Викладач: Отже, новела «Три зозулі з поклоном». Ця новела — одна з найчарівніших перлин української літератури XX ст. Вона чи не найглибше віддзеркалює внутрішній світ

Гр. Тютюнника, його прагнення гармонії, злагоди, доброти й прощення.

Усього на кількох сторінках розгортається досить поширена житейська історія нерозділеного кохання, власне, традиційний «любовний трикутник». Марфа Яркова одружена, але таємно кохає Михайла, батька оповідача. Невдовзі його засилають до Сибіру, звідки він не повернеться.

В творі є ознаки автобіографічного, а саме: героя новели звуть Михайло, як і батька Тютюнника. І восени 1937 року його заарештували і відправили до Сибіру, де він і загинув. І, дійсно, в житті батька письменника була жінка, яка його дуже кохала, але Михайло не зрадив власне сімейне щастя. Тютюнник згадував: «Я виношую ще один жіночий образ. Образ жінки, котра дуже любила мого батька. Коли у нас сталося нещастя, мама в горі кинулася саме до неї. Жінка була набагато старша за маму, старша за батька. Але обоє, батько й мати, ніколи не посміли зневажити ту любов, велику і безвзаємну. Отож,Марія пекла коржики, збирала все необхідне, бо мама ридала та побивалась. Удвох вони й поїхали розшукувати батька, не знаючи, що слід його загубився вже навіки...



Учні записують тему твору, ідею, головних героїв у зошит.
Викладач. Отже, любов. Для когось це - велике щастя, а для когось - страждання та мука. Герої новели Г.Тютюнника теж любили, але чи були щасливі? Людським почуттям, а саме любові присвячена новела. Автор тут нестандартно показує мотив «любовного трикутника»: його герої не борються за свої почуття, не намагаються влаштувати своє власне особисте щастя, а сприймають все так як є. Це те кохання, в якому кожен залишається чесним перед самим собою та іншими.

Розповідь ведеться від першої особи. Мати відповідає на запитання сина, який приїхав провідати її, розповідаючи історію свого життя, свого кохання.


Зустріч з героями. (Сценка сина з матір ю).
Викладач: А далі ми будемо з вами знайомитися з текстом та головними героями, і спробуємо відчути їх почуття.

Новела невеличка, тому вам дуже легко буде орієнтуватися в тексті.



Метод-кейс.

Викладач дістає кейс Кейс має два значення: перше – це предмет для зберігання документів, і другий- ситуація, події, які реально відбувалися, тобто кейс – це розбір реальної життєвої ситуації.

Робота над кейсом має такі етапи:

-розподіл на групи,

-ознайомлення з кейсом(ситуацією),

-пошук інформації,

-аналізу проблемної ситуації,

-презентації рішень групи,

-дискусія.
Кейс 1. (Робота над кейсом). Ситуація.

Коли з пошти виходив наш поштар дядько Левко — Марфа підхоплювалася йому назустріч і питала тихо, зазираючи знизу в його очі:

— Дядечку Левку, а од Мишка є письомце?

— Нема,— одказував Левко.

— Не брешіть, дядечку. Є...

— Ну — є! Є..."так не тобі, а Софії.

— Дядечку Левку! Дайте я його хоч у руках подержу...

— Нельзя. Чужі письма нікому давати не можна. Заборонено.

— Я тільки в руках подержу, дядечку, і оддам. Сині Марфині очі запливають слізьми і сяють угору на дядька Левка.

Левко озирається довкола, зітхає немічно худими грудьми і манить Марфу пальцем за пошту. Там він дістає із суми конверт і простягає Марфі:

— На. Тільки нікому не кажи, що давав, бо за це... виженуть мене.

— Ні-ні-ні, дядечку!

Вона хапає з Левкових пучок листа — сльози рясно котяться Їй по щоках — пригортає його до грудей, цілує в зворотну адресу...

-Чорнила слізьми не розмаж,-каже Левко і одвертається: жде. Потім

Марфа біжить на роботу, птахою летить, щоб дов'язати до вечора свої шість кіп — і вітер сушить — не висушить сльози в її очах.
Викладач:

1.Ознайомилися з кейсом.

1.Самостійно шукаємо інформацію у тексті твору, знаходимо доповнення, чого не вистачає у цій ситуації, чим автор її доповнив?

2.Проаналізуйте ситуацію.

3.Презентуйте свою відповідь.

4.Дискутуємо. ( Чи можна було вирішити проблемну ситуацію, чи є це проблемою.)



Відкриваємо кейс. Викладач виймає з кейсу запитання.

1.Куди і звідки побігла Марфа.

2.Чи не соромно їй було перед дядьком Левком

3.Чому Марфа не відкриває конверта.

4.Художній образ Марфи.

5.Чи правильно вчинив дядько Левко даючи Марфі чужий лист..

6.Як розкриті почуття Марфи в цей момент.
Викладач: Саме з розповіді Софії довідуємося, що ж було на душі в Марфи. Найточніше про це «говорять» такі деталі: вона терпляче сидить «на поріжку» пошти, чекаючи на листа від Михайла; у неї «жовті кучері з-під чорної хустки», листа Михайла до дружини «пригорнула до грудей»; у неї постійно «сльози в очах».
Питання для дискусії: Чи можна засуджувати Марфу за те, що так ненароком, мимоволі втрутилася в сімейне життя Софії і Михайла?
Викладач: Словами Ліни Костенко ми можемо виправдати героїню

«Життя-така велика ковзанка, кому вдалось, не падавши, пройти?».
Викладач: Марфа ворожила на ромашці. Є-нема, є-нема! Хто з нас не ворожив на ромашці відриваючи пелюстки красивої квітки приговорюючи слова «Любить, не любить».

Чому ж саме ромашка стала символом любові.


Послухаємо етнографічне повідомлення. Легенда про ромашку.

У одному селі давним-давно жила дівчина на ім'я Марія в родині її звали Маша.

Марія була закохана в хлопця з сусіднього села на ім'я Роман.

Одного разу приснився Роману сон, ніби він в якійсь невідомій країні і старець підносить йому небачену квітку з білими витягнутими пелюстками і яскраво- жовтою серцевиною. Коли він прокинувся, то побачив на своєму ліжку цю квітку! Квітка настільки сподобалася йому, що Роман тут же подарував її своїй коханій. Марія була в захваті від такого незвичайного подарунка і назвала його таким же ніжним і ласкавим ім'ям - Ромашка.

І тоді дівчина попросила коханого принести цілий букет цих красивих квітів. Не зміг Роман відмовити своїй коханій і відправився в дорогу. Довго бродив він і на краю світу знайшов царство сновидінь. Правитель цього царства погодився подарувати Марії поле ромашок, але за умови, що юнак залишиться назавжди в його володіннях

Марія чекала повернення Романа кілька років, але він все не з'являвся. Одного ранку, коли вона побачила біля свого будинку ромашкове поле, вона зрозуміла - жива її любов...

 Ось так і з'явилися ромашки. Люди полюбили ці квіти за їх ніжність і простоту, а всі закохані стали ворожити:  "Любить не любить?" …


Викладач: «Любить, не любить». Ворожила Марфа. Адже не все так просто було з цим коханням.

(Викладач дістає з кейса малюнок «чорної хустини. Чорна хустина в якій була Марфа – символ чого…?
Етнографи. (символізує розлуку, смуток й печаль); Хустка –це життя… Вона пам’ять роду, його святиня.
Кейс 2: Карпо і Марфа щовечора на посиденьки приходили. І гомонимо бувало втрьох або співаємо потихеньку. Голосок у Марфи тоді такий був, як і сама вона, ось-ось наче переломиться. А Карпа хоч викинь. Сидить у стелю дивиться. То я йому галушок миску гарячих (він їсти страх любив), ложку в руки - їж, Карпе! І тьопає, як на себе кидає.

Марфа проти нього-перепілочка. Ото гляне було, як він над галушками катується, зітхне посеред пісні й одвернеться, а сльози в очах.

На тата диветься. Я ж бачу. А він затулить надбрів'я долонею і співає. Або до тебе в колиску всміхається та приколисує легенько.

- Ти, Михайле, кажу, хоч би разочок на неї глянув. Бачиш, як вона до тебе світиться. А він:

- Навіщо ж людину мучити, як вона й так мучиться?

Очі мамині сухі, голос ні здригнеться, і я чую за ним: спогади не щемлять їй і не болять - вони закам'яніли.


Викладач:

1.Ознайомилися з кейсом.

2.Самостійно шукаємо інформацію у тексті твору, знаходимо доповнення, чого не вистачає у цій ситуації, чим автор її доповнив?

( Образ Карпа. Товстопикий був, товстоногий. І рудий - матінко ти моя... Як стара солома.)

3.Аналізуємо ситуацію, презентуємо відповідь, дискутуємо.


Відкриваємо кейс.

1.Художній образ Михайла.

2.Чи розкриваються якось почуття Михайла до Марфи.

3. Чи підходить народний вислів до ситуації, яка склалася.


Питання для дискусії: Чи стосуються слова головного героя Михайла?

-(«...нелегко, кажуть жити на дві хати, а ще нелегше жить на дві душі» ).

Характеристика образів. (презентація)

Михайло → правильний, урівноважений, чуйний, з ним легко спілкуватися, душа компанії, вірний чоловік, що кохає свою дружину, делікатно ставиться до почуттів Марфи

Софія → мудра жінка, ніжна, делікатна, добра, готова прийти на допомогу, сильна, чесна, співчуває суперниці

Марфа → однолюбка, емоційна, відчайдушна у своєму коханні, безнадійно закохана, але не претендує на чуже щастя, страждає через нероздільне кохання.


Метод емпатії здатність людини представити себе на місці іншої людини, зрозуміти почуття, бажання, ідеї і дії іншого, зрозуміти почуття, емоції.
Метод «Недописаний рукопис»

Ми знаємо, що Марфа ніколи не читала і не писала листів Михайлу. А якщо б у неї була така можливість, якщо б все-таки її душа відкрилась, які б вона слова написала?



( на дошці недописаний рукопис, ватман, учні по черзі з кожної групи дописавши за партою приклеюють свій лист, прочитавши його)
Відкриваємо кейс. Викладач витягує з кейса –лист-трикутник.

Останній лист від тата. (Стіл. Свічка, аудіо текст). Учні прослуховують аудіотекст листа від тата.


Викладач: Михайло, як і більшість українців, вірив не лише у приворотне зілля й приворотні замовляння, а й у відворотні. Щоб позбавити мук палко закохану людину, якій не могли відповісти взаємністю, передавали своєрідне послання «Три зозулі з поклоном». Таке послання послав і Михайло Марфі.
Образ сосни, адже вже велика татова сосна. Про що це говорить?

Образ «татової сосни». Автор вживає такі епітети: «маленькі сосни», «великі сосни», «ті, що твій тато посадив». Вона є конкретною і символічною: для сина, для матері, дружини – як пам'ять, для односельців – як спогад про добру людину, яку безневинно знищив сталінський режим. Для батька сосна, ним посаджена, - символ рідного дому.


Образи символи: слайди.

Учні записують у зошит.

сосна-символ часу; спогади про домівку.

зозуля- це символ туги, тривоги,смутку, розлуки.

ромашка – символ кохання;

лист - зв'язок з родиною, з рідною домівкою; чорна хустина - горе, страждання;
V. Закріплення знань, умінь і навичок.

Викладач. І Марфа, яка кохала чужого чоловіка, і Софія, що чекала повернення чоловіка із заслання, і Михайло, який бажав повернутися до родини, сподівалися щастя. Але марно. Із змісту зрозуміло, що до них всіх линули три зозулі з поклоном. Всі вони залишились на роздоріжжі-кожен сам по собі. Михайло безвісти зник на каторзі, Соня одна виростила сина, Марфа продовжує чекати, вдивляючись в обличчя сина Михайла.

Як ви зрозуміли задум письменника?

Літературний диктант.
VI. Підсумок:

Чого вчить новела Г.Тютюнника?



VІІ. Підведення підсумків уроку.

Викладач.

Висновок напрошується сам по собі - справжня любов-почуття незалежне від людської свідомості, волі, бажання. Воно ніби дається якоюсь вищою силою, тому мусить лишатися поза осудом і супереченням.


Згадаймо слова Ліни Костенко: «Любов - це, люди, діло не осудне.»
Метод –долоня щастя.
VIII.Оцінювання.
IХ. Домашнє завдання.

Знайти листи відомих людей до коханих.

Лист Наполеон –Жозефіні

Пушкін-Гончаровій

Леся Українка – Сергію Мержинському.
Каталог: doc -> files -> news -> 497
news -> План-конспект бінарного заняття гуртка „Mit Spa? (музичне виховання + німецька мова) 7 клас
news -> Чарівний олівець
news -> Програм а література ( російська та зарубіжна) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою
497 -> Номенклатура справ
497 -> Про національну ідею І сучасну молодь о. Гаврилюк,Великомочульська школа Теплицького р-ну Вінницької обл. О. Хлистун
497 -> Міфологічна основа поем Гомера «Іліада» і
497 -> Тема. Пасивна лексика: архаїзми, історизми, неологізми
497 -> «Інтерактивні методи та форми навчання на уроках української мови в процесі вивчення теми «Іменник. Відмінювання іменників в однині (4 клас)»
497 -> Уроках англійської мови 2014 р
497 -> Мета уроку: практична

Скачати 103.5 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка