Тема." Я хочу сказати своє слово "



Скачати 210.5 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації19.03.2019
Розмір210.5 Kb.
#84933
  1   2
Виховна година

ТЕМА." Я хочу сказати своє слово..."



МЕТА. Ознайомити учнів з життям та творчим шляхом В.О. Сухомлинського, виховувати інтерес до його творчості. Вчити дітей бачити красу, що оточує нас, пере­давати словами побачене, сприяти розвитку мовлення учнів, формувати різностороннє уявлення про природу, заохочувати дітей до складання творів, виховувати любов до рідного краю, відчувати красу природи, бережливе ставлення до навколишнього сере­довища. Формувати у дітей почуття доброти до навколишніх людей, розуміння того, що людина - не просто частина природи, а найвище її створіння.

ОБЛАДНАННЯ: ілюстрації і тексти про життя і діяльність В.О. Сухомлинського, тексти оповідань і казок В.О. Сухомлинського, ілюстрації до його творів та малюнки учнів, грамзаписи творів В.О. Сухомлинського.

Хід заняття

І.Мотивація навчальної діяльності.

1.На фоні ніжної мелодії звучить оповідання В.О. Сухомлинського "Звичайна людина"

Бесіда. Яка біда спіткала дідуся і онука ?

Що зробив подорожній із байдужими очима ?



Що зробив подорожній з добрими очима ?

Завдання : Намалюй за допомогою сонечка настрій дідуся і свій, а) коли дідусь зустрівся із доброю людиною; б) із байдужою людиною. Розкажи - чому?



2. Групове завдання .1 Прочитати вірш.

1 група.

Добримбутипросточинепросто?

Незалежитьдобротавідзросту.

2 група.

Як людей полюбиш -пошануєш,

Силу для добра в душі відчуєш.

3 група.

І закрутиться Земля скоріше,

Якщо разом станемо добріші.

4 група.

Доброта з роками не старіє.

Доброта від холоду зігріє.

5 група.

І якщо вона як сонце світить,

То радіють і дорослі,

й діти.


ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
Вчитель: Якщо людина добра, то з нею хочеться говорити сміятись, частіше спілкуватись.

Ось такою надзвичайно доброю людиною був В.О. Сухомлинський. Знаменитий педагог. Златоуст. Закінчив інститут за два роки. Досконало, самостійно оволодів німецькою мовою. Написав близько 50 книг, 500 статей, 1500 казок для дітей, 818 друкованих праць.

До цього уроку ми готувалися, прочитали багато оповідань, познайомилися з біографією. Учні підготували повідомлення про його творчість. Зараз ми їх послухаємо, а класу уважно слухати, до­повнювати відповіді своїх товаришів, не повторюючи сказаного.



Ш. Опрацювання теми уроку.

а) 1-й учень. В.О. Сухомлинський — український письменник, вчитель. Його творчість сповнена любов'ю до природи, до рідного краю, до людей. Вирісши серед прекрасної природи він з раннього дитинства навчався бачити і відчувати прекрасне, а згодом все це передав у своїй творчості.

2-й учень; Героями його творчості найчастіше виступають діти. Його твори заставляють замислитися над питаннями. Вчать реагувати на вчинки героїв. Багато його творів були написані в процесі безпосереднього спілкування з дітьми, під час екскурсій, прогулянок, бесід.

3-йучень. Мабуть, саме тому більшість його творів на морально-етичні теми, якими він спонукає нас до самостійних роздумів, оцінок, висновків.

4-й учень. Вони були необхідні для того, щоб краще пояснити дітям події, явища, які вони спостерігали, викликали інтерес до них або змусили замислитись над вчинками, поведінкою.

5-й учень. В своїх оповіданнях про природу В.О. Сухомлинський закликає нас не тільки уважно придивитися до навколишньої дійсності, милуватися красою природи, а й вчить розуміти взаємозв'язки і взаємозалежність в природі. Заохочує пізнати життя тварин, рослин, птахів, бережно ставитись до природи.
б)Доповнення учнів.
в) Вчитель. Творчість В.О. Сухомлинського різноманітна. Він писав про природу, про стосунки
між людьми, закликав берегти рідну природу. Бути добрими, не байдужими до чужого горя. Зараз ми
пограємо з вами у гру «Згадай своє почуття». Що ви відчували, читаючи твори В.О. Сухомлинського?

1-й учень. Читаючи про струмок, я уявила свою першу зустріч з ним. Мені здалося, що він живий, я хотіла зупинити його рукою, але струмок не зупинявся і біг далі, весело про щось наспівуючи.

2-й учень. Згадуючи твір «Сніжинка», я відчуваю, як падають вони холодні на моє лице, мов білі мурашки. Вони зникають. Я їх знову і знову ловлю на долоньки , щоб подарувати матусі

3-йучень. Згадуючи оповідання про квіти, кущі, трави, мене здивували квіти у моєму садку . Я їх пестила, співала їм колискові пісні , а хилили до мене свої голівки і ніжно шепотіли свої казочки

4-йучень. Я прочитала оповідання «Ледача подушка». І воно викликало в мене почуття сорому. Я намагаюся не бути схожою на Яринку.
г) 5-й учень. Познайомившись з творами В.О. Сухомлинського, в мене виникло бажання намалювати малюнок. Я старався зобразити сніжинку в оповіданні легкою, ніжною, прозорою і красивою. Вона такою була спочатку, а коли впала на теплу, добру руку хлопчика — розтанула.

(Учні розглядають свої малюнки до творів Сухомлинського і аналізують їх.)

д) Вчитель. Не залишали байдужими не тільки вас його твори, але й художників. І вони намалювали ілюстрації до його творів. Зараз ми їх розглянемо.(«Галерея ілюстрацій і малюнків до творів В.О.Сухомлинського »Розглядання та коментування деяких )

ІV. Визначення поняття добра справа, добрий вчинок, добра людина.

а) Читання творів В.О.Сухомлинського (самостійно).Стислий переказ

.Запитання до класу: Яку добру справу вчинили діти, а як би ви вчинили?


1 ."Протоптали стежку"

2."Суниці для Наталі"

3."Дівчинка і суничка"

4."У кого радість, а в кого горе"

5."Через потік

б) Гра "Якщо ти добра людина, то повинен ..."

Умова гри . Якщо людина повинна робити те, що я називаю, то ви плескаєте в долоні, а якщо ні, то нічого не робите.


  1. Допомагати мамі мити посуд

  2. Робити комусь зле, якщо цього ніхто не бачить




  1. Не вмиватися

  2. Берегти рідну природу та охороняти її

  3. Шанувати працю інших людей

  4. Галасувати, коли хтось відпочиває

  5. Бути вихованою, стриманою

  6. Обманювати, хвалитися

  7. Насміхатись з чужого горя




  1. Добре вчитися, багато читати

  2. Не слухати батьків

  3. Допомагати друзям у біді

  4. Ділитися тим що в тебе є

  5. Ображати інших

  6. Захищати слабкого

  7. Спати на уроках

  8. Красти

  9. Любити своїх батьків

Бачу, що ви знаєте, що має робити добра людина.

V. Повторна мотивація навчальної діяльності.

Вчитель: Василь Олександрович любив дітей і написав для них багато-багато цікавих казок: про ласкаве сонечко і м'яку зелену травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про кращі риси людини, про дітей. В його казках переважає доброта, бо сам він був доброю людиною і хотів, щоб ви, діти, виросли добрими, чуйними, працьовитими, щоб любили тата й маму, свою рідну домівку і нашу велику прекрасну Батьківщину. В.О.Сухомлинський говорив: "Казки - це свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови".

1.Розвиток мовлення. «СОНЕЧКО»

Прилетіло сонечко

На мою долонечку —

Крильця червоненькі,

Цяточки чорненькі,

По всіх пальчиках ходило

З мізинчика полетіло.

(Б. Списаренко)

І до вас воно теж бажає сісти на долоньку.

Діти, а чим сонечко не схоже на справжнього живого жучка? (Роздати сонечка).
Воно не кольорове.

Візьміть відповідний за кольором олівець і розфарбуйте його.





2. Робота за малюнком.(Квіткова галявинка .На небі сонце. На ромашці сонечко. Поряд дівчинка. Придумати ім`я дівчинці .)

— Погляньте на малюнок. Сонечко теж завітало до дівчинки (Світланочки). Зараз колективно або в групах складемо казку про дівчинку і жучка. Нам допоможуть опорні слова.


3.Конкурсна гра . «Хто швидше і цікавіше?»

Можлива робота в групах.

Складання казки (усно) за опорними словами і малюнком.

Звучить ніжна мелодія



Вночі злива Вранці непритомного жучка Дівчинка Світланка (звернулася до нього) «Сонечку, Сонечку, полети на небо, Там твої дітки чекають на тебе!» Не злетів поклала (обсохли крильця). Сонце обсушило полетіло до своїх діток.

  • Ви ось тільки прислухайтесь, як вже ожила наша казка та починає говорити. Казка «Світланка і сонечко» народилася.

  • А хто хоче розповісти казку ?


Казка «Світланка і сонечко».

Вночі пройшла злива. Вранці дівчинка Світланка побачила непритомного червоного жучка з чорними крапочками на спині. Вона звернулася до нього:

«Сонечку, Сонечку, полети на небо, Там твої дітки чекають на тебе!»

Але жучок не злетів. Тоді Світланка поклала його на листочок, щоб він обсушився.



Сонечко було вдячне дівчинці за надану допомогу. Сонце обсушило крильця маленькому жучкові, він полетів до своїх діток.

VІ.Закріплення набутих знань

а)Гра "Моя майбутня професія".

Умови гри

Діти сидять в колі, передають один одному м'яч. В кого м'яч, той розповідає ким він буде в майбутньому і що доброго робитиме.

б) «Гостре словечко коле сердечко»- говорять в народі, а добре слово допомагає …( закінчити вислів)

Завдання

Слухання тексту В Сухомлинського "Добре слово"



  • Що сталося з дівчиною?

  • Що приносили родичі Олі?

  • Що принесла бабуся?

  • Чи допомогло це дівчинці стати здоровою?

  • Хто ще завітав до Олі?

  • Що принесла бабуся?

Чого ж не вистачало Олі ?

(Доброго слова}.

Іноді вистачає лише доброго слова, щоб звеселити людину, зробити їй приємно, допомогти у біді. Недарма в народі говорять "Слово - лікує, слово - ранить"



в) Завдання

А тепер напишіть добрі слова один одному. Щоб від ваших слів стало приємно та радісно У своїй душі віднайдіть чарівне тепло одне для одного.



(У дітей на парті пелюстки квітів з аркушу паперу. Діти пишуть добрі слова. Підходять до дошки і прикріпляють до букету. Зачитують добрі слова. )

VII Підсумок.

— У кожної людини є її Ангел-охоронець, який охороняє нас від біди. Якщо людина робить добрі справи Ангел радіє, а злі — плаче, тужить, втрачає свої сили.

Я бажаю вам, щоб ви робили тільки добро, щоб ваш Ангел-охоронець радів і завжди приходив на допомогу у тяжкі дні

Робіть добро і пам'ятайте, що ми люди.



VІІ. Заключна частина.

Читання віршів учнями.



1 .Цей світ, як казка, як безмежне диво! Захоплює, дивує, кличе ввись. Життя чарівне, я така щаслива,

І ти до цього світу придивись.



2. В душі одразу сонечко засяє

І забринить проміння доброти, Бо світ нас всіх, як мати пригортає, Лиш серденько відкрий до світла ти!

3. Якщо людина добре серце має,
Вона іде у світ добро творить.
В її очах любов і ласка сяє,
Така людина сонечком горить!


Вчитель. Будьте і ви, дітки, як маленькі сонечка. Творіть добро і вам відповідатимуть любов'ю і щедрістю. Та й будуть на нашій планеті Земля мир і злагода (діти хором).

Сонечко і сонце приготували вам, дітки, сюрприз. (Вчитель дарує дітям ромашку із побажаннями.).

За вашу плідну роботу на уроці всім вам велике спасибі! Урок закінчено.



ДОДАТОК ( твори В. Сухомлинського)

Звичайна людина

Стоїть у сухому степу колодязь. Поруч з колодязем — хатка. У ній живуть дідусь з онуком

Біля колодязя на довгій мотузці відро. Ідуть подорожні, завертають до колодязя, п'ють воду, дякують дідусеві.

Перетерлась мотузка, упало відро в глибокий колодязь.

Немає в дідуся другого відра. Нічим води витягти щоб попити.

День не п'ють води дідусь і онук, два дні не п`ють. Мучаться від спраги.

На третій день уранці проїжджає повз дідусеву хатину подорожній з настороженими очима. На возі в нього побачив дідусь відро, прикрите соломою.

Глянув подорожній з настороженими очима на колодязь, глянув на дідуся з онуком, ударив коней батогом і поїхав далі


  • Що це за людина9 — питає онук дідуся.

  • Це не людина, — відповідає дідусь.

Опівдні проїжджає повз дідусеву хатину подорожній з байдужими очима. Дістає з воза відро, прив'язує до мотузки, витягує води, п'є сам і дає попити дідусеві й онукові, решту води виливає у су­хий пісок, відро забирає й рушає далі.

  • Що це за людина? — питає онук дідуся.

  • Це не людина, — відповідає дідусь.

Увечері проїжджає повз дідусеву хатину подорожній з добрими очима. Дістає з воза відро, при­в'язує до мотузки, витягує води, вгамовує спрагу і їде далі, а відро з водою так і залишається стояти на цямрині.

  • Що це за людина? — питає онук.

  • Звичайна людина, — відповідає дідусь.

У КОГО РАДІСТЬ, А В КОГО Й ГОРЕ

П'ятикласники зібрались їхати на екскурсію до Канева. Раділи діти: багато побачать нового, ці­кавого. Побувають на могилі Тараса Григоровича Шевченка.

Збиралася їхати й Галя. Та ось у неї тяжко захворіла мама. Приходить Галя до школи заплакана.


  • Чого це ти така сумна? — питають товариші.

  • Мама дуже хвора. Не поїду я на екскурсію.

Тяжко стало на душі в дітей. Як же можна радіти, веселитися, коли в товариша горе? І вирішили діти: почекаємо, поки в Галі одужає мама, тоді й поїдемо на екскурсію. Минуло три тижні. Галина мама одужала — і весь клас поїхав на екскурсію. Поїхала й Галя. Коли в тебе радість, у другої людини може бути горе. Розуміти чуже горе — це велика людська краса.

ЧЕРЕЗ ПОТІК

Андрійко і Ніна поверталися зі школи. Дорогу їм перепиняв ярок. Пригріло сонце, розтанув сніг, і ярком потекла вода.

Бурхливо шумить потік. Стоять перед ним Андрійко і Ніна.



Ось хлопчик швидко перебрів через потік і став на тому березі. Оглянувся — і соромно йому зробилося. Він у чобітках, а Ніна — в черевичках. Як вона перебреде?

"Ой, недобре я зробив,— подумав Андрійко. — Як я не побачив, що Ніна в черевичках?"

Він перебрів назад і каже Ніні:


  • Це я хотів узнати, чи глибоко. Бо переправлятися будемо разом.

  • Як? - здивувалась Ніна. — Я ж у черевичках.

  • Чіпляйся мені за шию, — сказав Андрійко. Ніна так і зробила, і хлопчик її переніс.

ДІВЧИНКА І СИНИЧКА

Прийшла холодна зима.

Маленька Наталя почепила на яблуньці годівничку для Синички й щодня приносила насіння коноплі. Синичка чекала дівчинку. Весною Синичка сказала Наталі:


  • Тепер не принось мені насіння. Я знайду собі їжу. До побачення — до зими!

  • До побачення, Синичко.

Знову зима все засипала снігом. Прилетіла Синичка до годівнички, а там також сніг. Тривожно стало пташці. Питає вона у яблуньки:

  • Яблунько, скажи, чому нема Наталі? Невже вона забула про мене?

  • Ні, не забула. Вона хворіє.

Тяжко стало на душі у Синички. Сіла вона на гілочці й думає: "Полечу до дівчинки. Треба чимсь її втішити. Але де я візьму подарунок? Навкруги ж сніг, сніг, сніг".

І тоді вирішила Синичка понести Наталі пісню. Прилетіла до її хати, влетіла у відчинену кватирку, сіла біля ліжка хворої і заспівала.

Наталі стало легше.

СУНИЦІ ДЛЯ НАТАЛІ

У третьому класі вчиться маленька Наталя. Вона довго хворіла. А це вже прийшла до школи. Бліда, швидко втомлюється.

Андрійко розповів своїй мамі про Наталю. Мама й каже:

Цій дівчинці треба їсти мед і суниці. Тоді вона стане бадьора, рум'яна... Понеси їй суниць,
Андрійку.

Андрійкові хочеться понести суниць Наталі, але чомусь ніяково. Він так і сказав мамі:



  • Соромно мені, не понесу...

  • Чому ж тобі соромно? — дивується мама. Андрійко й сам не знає, чого йому соромно.
    Наступного дня він усе ж таки взяв із дому пакуночок суниць. Коли вже закінчились уроки, він
    підійшов до Наталі. Віддав їй пакуночок із суницями й тихо сказав:

  • Це суниці. Ти їж, і щоки будуть у тебе рум'яні. Наталя взяла пакуночок із суницями. І сталося
    дивне.

Щічки її стали червоні, як мак. Вона ласкаво подивилась Андрійкові в очі й прошепотіла;

  • Дякую...

  • Чому ж це щічки у неї стали рум'яні? — подумав Андрійко. — Вона ще ж не їла суниць...


ПРОТОПТАЛИ СТЕЖКУ

Уночі була хуртовина. Намело кучугури снігу. Рано-вранці до школи йшло троє дітей — Юрко, Михайлик і Ніна. Скрізь на подвір'ях видно було людей. Чоловіки, жінки, юнаки і підлітки відкидали лопатами сніг, прокидали стежки.

Ось хата бабусі Марії. Вона живе одна-однісінька. Зупинились діти біля бабусиного подвір'я. Нікого не видно.

  • Як же бабуся до колодязя йтиме? — каже Юрко. — Снігу стільки...

  • Давайте протопчемо доріжку від хати до колодязя! - радить Михайлик.

Діти пішли на подвір'я бабусі Марії по глибокому снігу. Від воріт до хати йти було дуже важко. А від хати до воріт трохи легше. Пройшлися вдруге, втретє, учетверте... Протоптали стежку від воріт до хати і від хати до колодязя.

Спітнілі, втомлені й радісні поспішали діти до школи. Вони думали: "Ось зараз бабуся Марія вийшла на подвір'я, побачила протоптані стежки. Радіє. І дякує нам..."

Раділи й діти. Бо думали про це.


Література


  1. Державний стандарт початкової загальної освіти – К, 2000

  2. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах – К. Магістр-5, 2001

  3. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи

  4. Шкільний тлумачний словник української мови для початкових класів// Укладачі Н. М. Бобух, М. И. Алексюк та ін. – Тернопіль Збруч, 2004

  5. В.О. Сухомлинський. Казки школи під голубим небом.

  6. Початкова школа, Початкове навчання і виховання – журнал

  7. Газети: Початкова освіта, Розкажіть онуку, Все для вчителя, БВПШ.


Василь Сухомлинський – дитячий письменник. Виховне заняття 4 клас

Мета: актуалізувати і розширити знання дітей про життя і творчість видатного українського педагога і письменника; виховувати в них доброзичливе ставлення до оточуючих; розвивати вміння знаходити в тексті описи, міркування.

Обладнання: портрет В. О. Сухомлинського, книжки з його творами, картки із завданнями.

Хід заняття:

І. Організаційна частина.

Встаньте, діточки, скоріше,

Усміхніться всім миліше,

Привітайтесь: «Добрий день!»

Продзвенів дзвінок: «Дзелень!»

ІІ. Основна частина.

1. Розповідь з елементами бесіди.

- Діти, яких відомих українських письменників ви знаєте?

28 вересня минуло День народження відомого українського письменника і педагога В.О. Сухомлинського. Він 35 років працював у школі, був учителем і директором Павлинської школи. Василь Олександрович – заслужений вчитель України. Для молодших школярів він написав 1500 мініатюр-казок.

Народився Василь Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі ВасилівціВасилівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії (тепер Онуфріївський район Кіровоградської області) в бідній селянській сім’ї. Тут минули його дитинство й юність. До революції батько Олександр Омелянович працював за наймом як тесляр і столяр.

Мати – Оксана Юдіна, працювала в колгоспі. В їхній сім’ї, крім Василя було ще троє дітей – Іван, Сергій та Меланія.

Як і решта селянських дітей, він вчився в рідному селі у школі і в 1933 році закінчив семирічку. Влітку 1933 року мати провела молодшого сина Василя до Кременчука. Спочатку Сухомлинський подався в медичний технікум, але незабаром пішов звідти, поступив на робітфак, достроково закінчив його і був прийнятий до педагогічного інституту. З 1935 р. починається педагогічний шлях В. О. Сухомлинського. В 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села.

На найвищий щабель своєї творчості він піднявся в 60-ті роки. Не раз був нагороджений орденами і медалями за свою плідну працю.

Прожив Василь Олександрович 52 роки.

Останні слова його були про школу: «Знову вересень. Дзвоник. Діти йдуть до школи, а я йду з життя…» 2 вересня 1970 року його серце зупинилось.

- Які твори Василя Сухомлинського ви читали у попередніх класах? («Спляча книга», « Кінь утік», «Гвинтик», «Найкраща лінійка»).



2. Оповідання «Усмішка».

На сьогоднішньому занятті ми прочитаємо оповідання «Усмішка».

- Діти, коли вам стає радісно на душі?

- Тепер послухайте оповідання В.О. Сухомлинського.



Усмішка

Був сонячний травневий ранок. На зелених луках, що починалися одразу ж за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.

Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.

Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи.
Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться.


Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!»
Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурим, брови — насупленими, очі — злими.


Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало блідим, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре.

Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною.

Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона побачила — знову назустріч хтось іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціпком старенька дибає.

Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. І такою доброю та щирою була усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами. Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.

3. Мовчазне читання твору із завданням.

- Зараз я вас поділю на групи і кожна група одержить завдання, перш ніж виконати їх, вам потрібно мовчки прочитати оповідання.

І група

1. Хто головний герой твору?



2. Де жила дівчинка?

3. Кого зустріла по дорозі?

4. Як і чому змінювався настрій дівчинки?

ІІ група


1. Знайдіть і прочитайте опис травневого ранку.

2. Якою була дівчинка?

3. Знайдіть опис діда. Про що свідчить такий зовнішній вигляд людини?

4. Що несла йому дівчинка? На що сподівалась?

ІІІ група

1. Чому змінився настрій дівчинки і нею оволодів страх?

2. Як дівчинка спочатку зустріла бабусю? Чому вона насторожилась?

3. Як бабуся зустріла дівчинку? Яким став світ від подарованої усмішки? Прочитайте.

4. Яка головна думка оповідання? Що автор схвалює, а що засуджує?

4. Гра «Розвідники»

- Знайдіть і прочитайте, які синоніми автор вжив до слова іде. ( вийшла, почимчикувала, ішов, дибає)

- Знайдіть і доповніть порівняння словами з тексту.

1. Біле, мов… волосся.

2. Срібна пісня жайворонка тремтіла, мов …

3. Заясніли кульбаби, мов…



5. Оповідання «Як Павлик списав у Зіни задачу».

- Уявіть, що ви не змогли вдома самостійно розв’язати задачу. Як ви вчините у такому випадку?

- А якщо обставини склалися так, що ви не змогли скористатися нічиєю допомогою, а прийшли до школи з невиконаним завданням?

- А якщо немає часу для пояснення, чи скористаєтеся ви можливістю переписати задачу із зошита однокласника?

- Отже, аналогічну ситуацію і розглянемо в оповіданні «Як Павлик списав у Зіни задачу».

6. 10 правил Сухомлинського.

Все своє життя Сухомлинський працював у школі з дітьми. Тому він склав 10 правил про те, чого не можна робити. Послухайте і запам’ятайте їх.

- Не можна ледарювати, коли всі працюють.

- Не можна сміятись над старістю і старими людьми, про старість треба говорити тільки з повагою.

- Не можна заходити в суперечку з шанованими та дорослими людьми, особливо зі старшими.

- Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі.

- Не можна допускати, щоб мати тобі давала те, чого вона не бере собі.

- Не можна робити того, що засуджують старші.

- Не можна залишати старшу рідну людину одинокою.

- Не можна збиратись в дорогу, не спитавши дозволу і поради в старших.

- Не можна сідати до столу, не запросивши старших.

- Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка.



Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс

Скачати 210.5 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка