Тема. Як розуміють справедливість у сучасному демократичному суспільстві



Скачати 142.08 Kb.
Дата конвертації17.11.2018
Розмір142.08 Kb.
ТипУрок
УРОК 28 Як розуміють справедливість у сучасному демократичному суспільстві.

 

Тема. Як розуміють справедливість у сучасному демократичному суспільстві.



Мета: познайомити учнів із поняттями «суспільна справедливість»; «соціальна різноманітність»; поговорити про те, чого вимагає від нас різноманітність життя в громадянському суспільстві.

Обладнання: підручник, робочий зошит, ілюстрації (зображення богині Феміди; фреска Рафаеля «Афінська школа»; репродукція картини В. Г. Перова «Трійка»; аудіозапис мелодії грецького танцю сиртакі.

Епіграф: «Справедливість — найвища з усіх чеснот» (Ціцерон).

Вислови: «Існує  дві першооснови справедливості:нікому не шкодити і приносити користь суспільству» (Ціцерон).

«Як ліки не досягають своєї мети, якщо доза дуже велика, так і осуд та критика — коли вони переходять міру справедливості» (Шопенгауер).

«Справедливість запанує тоді, коли кожен сприйматиме чужу образу, як свою» (Солон).

«Будь справедливий, і будеш щасливий» (Ж. Ж. Руссо). «Справедливість — річ настільки цінна, що ні за які гроші її не купиш» (Лесаж).

«Де немає справедливості, немає і свободи, а де немає свободи, там немає і справедливості» (Зейме).

Ключові поняття: справедливість; різноманітний; соціальна різноманітність; соціальний.

Тип уроку: інтегрований.

Структура уроку

I. Вступна частина.

1. Вітання.

2. Актуалізація опорних знань.

3. Мотивація навчальної діяльності.

4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.

II. Основна частина.

1. Що таке суспільна справедливість.

2. У чому ми всі рівні, хоча й різні.

3. Чого вимагає від нас різноманітність життя в громадянському суспільстві.

III.    Заключна частина.

Висновки.

IV.    Домашнє завдання

Хід уроку

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА.

1. Вітання.

Учитель. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми працювали над темою «Якими є права й обов’язки людини в демократичному суспільстві». Вдома ви групами готували судові засідання за сюжетами казок. Прошу виконавців ролей до дошки.

(Діти виконують у ролях одне-два судових засідання. Після кожної казки слід з’ясувати, які права згідно із Загальною декларацією прав людини або ж Міжнародною конвенцією про права дитини були порушені діями того чи іншого персонажа.)

Суд над Сніговою королевою

(за мотивами казки Г. К. Андерсена «Снігова королева»)

Дійові особи:

Снігова королева — підсудна Кай — постраждалий

Герда, бабуся — свідки

Північний олень

Адвокат Снігової королеви

Прокурор


Суддя

Присяжні судді

Суддя. Сьогодні ми розглянемо справу про викрадення малолітньої дитини. Слово бабусі постраждалого.

Бабуся. Мій дорогий, мій милий хлопчик Кай був щасливим і веселим, поки він жив у рідному будинку. Ми всі любили його. А він любив свій будинок, садок, маленький кущик троянд, любив мене і Герду, як рідну сестру. Все це ні за що добровільно не проміняв би на всі казкові палаци й чудові сади світу. Його відвезли насильно з рідного будинку. А як гірко плакали ми всі, поки Кая не було з нами. Скільки сліз пролила я, скільки молитов прочитала, стоячи на колінах із вечора до ранку! Як же могла так учинити Снігова королева? Вона дуже жорстока. Там, де тільки вона побуває, оселяються горе та страждання.

Герда. Кай ні за що не пішов би з будинку з доброї волі. Зла королева обдурила його. Вона спочатку вбила в ньому доброту, любов до рідного дому і своїх близьких. А потім зробила його серце крижаним і бездушним.

Північний олень. Я звик служити людям. Знаю їхню мову, звичаї й умію розрізняти, коли вони щасливі, а коли ні. Як тільки я побачив Герду і Кая вдвох, я зрозумів, що вони можуть бути щасливі тільки у своєму домі, серед людей, де вони росли і де їх дуже любили.

Снігова королева. Я могутня й сильна. Я повелителька доль людських. Якщо вони заслуговують, я можу напустити на них сніжну бурю, лютий мороз. Можу за декілька хвилин перетворити людину на крижаний стовп. Але я дуже-дуже самотня. У мене немає зовсім нікого, хто б мене любив, хто б щиро захоплювався мною. Мої піддані — снігові богатирі — холодні лестивці й лицеміри. От чому мені захотілося, щоб поруч зі мною був чесний і чистий душею чудовий хлопчик Кай. Я хотіла зробити його принцом і своїм спадкоємцем.

Адвокат Снігової королеви. Її величність Снігова королева тільки зовні здається холодною і бездушною. Насправді — це дуже добра жінка. Вона мріяла замінити Каю рідну матір, якої він не мав із раннього дитинства. Хіба бідний хлопчик, у якого не було ніяких радощів, окрім жалюгідного куща троянд і дружби з цим зухвалим дівчам, не був згоден поміняти своє життя в тісній мансарді на життя в прекрасному крижаному палаці? Та такого й бути не може. Він міг стати повелителем сніжних бур і караванів айсбергів, північного сяйва і холодних течій. А ви, поважні судді і присяжні, позбавляєте Снігову королеву можливості зробити добру справу для цього хлопчика. Він тепер знову жебрак.

Прокурор. Мені дивно чути тут, у суді, ті докази, які навів захист. Як можна виправдовувати вчинки Снігової королеви? Ми зіткнулися з тяжким злочином — кіднепінгом, викраданням дітей. Правда, не з метою отримання викупу, але тим гірше: зловмисність скоєного очевидна. Отже, це викрадення дитини і насильницька депортація її за межі країни. Це перший злочин проти закону.

Друге. Снігова королева могла, навіть хотіла, завдати тяжкої шкоди здоров’ю хлопчика, перетворивши його на черствого, жорстокого, холодного себелюбця. Це злочин проти особи. Коли б не відважна Герда, вплив Снігової королеви на Кая мав би сумні наслідки.

Але, на щастя, все скінчилося добре, бо я б зажадав від суду найсуворішого покарання для Снігової королеви, незважаючи на її королівський стан і походження. У нас всі стани рівні. Головне для нас — це права людини, а тим більше права дитини. Нікому не дано право їх порушувати.

Тому я вимагаю для Снігової королеви таке покарання: два тижні позбавлення волі в Лапландії, але не в тюремній камері, а у фінській лазні, хай попариться. Прошу суд вказати у своєму рішенні, щоб дров не шкодували.

А всім дітям я раджу вивчити історію Кая і Герди за Андерсеном і зробити для себе висновки. Врахуйте, що не завжди незнайомі вам дорослі мають добрі наміри.

Пам’ятайте про це й будьте обережні!

(За Г. Л. Турсунбаєвою)

2. Актуалізація опорних знань.

Учитель пропонує учням виконати тест на знання прав людини і дитини.

1.      У якому році Генеральна Асамблея ООН проголосила Декларацію

прав дитини?

а) 1948;


б) 1959;

в) 1966.


2.    У якому році Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про права дитини?

а)    1968;

б)    1982;

в)    1989.

3.    Які відмінності можуть зумовити неоднакове використання дітьми своїх прав?

а)    Таких відмінностей немає;

б)    національна належність;

в)    стан здоров’я.

4.    Хто несе першочергову відповідальність за виховання дитини?

а)    Педагоги;

б)    батьки;

в)    члени уряду.

5.    ООН уважає дитиною людську істоту від народження до:

а)    16 років;

б)    18 років;

в)    19 років.

6.    У якому році була прийнята Загальна декларація прав людини?

а)    1948;

б)    1959;

в)    1989.

7.    Офіційний документ, у якому проголошені певні принципи й положення:

а)    притча;

б)    декларація;

в)    конвенція.

8.    Договір між державами з якогось спеціального питання:

а)    декларація;

б)    конвенція;

в)    атестація.

9.    У Загальній декларації проголошено, що кожна людина має право: на життя... (продовжити).

10.    Згідно з Конвенцією про права дитини, кожна дитина має право: на особливий захист і турботу ... (продовжити).

11.    Визначите, що це за дати:

10 грудня

20 листопада

1 червня


28 червня

Після виконання завдання учитель бере на перевірку кілька учнівських зошитів.

Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Якими є права й обов’язки людини в демократичному суспільстві».

1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями?

Усі люди народжуються рівними у своїй гідності та правах. (Варіант А. Так.)

Права дитини істотно відрізняються від загальних прав людини. (Варіант Б. Ні.)

3—4. Впиши в клітинки, про який міжнародний документ ідеться.

Рекомендації з дотримання та захисту прав дитини, ухвалені ООН 1959 року. (Декларація прав дитини.)

5. Вибери правильну відповідь.

Що таке Конвенція про права дитини 1989 р.? (Міжнародний документ, який зобов’язує країни, що його підписали, забезпечувати передбачені ним права дитини.)

6. Наведи приклади реалізації в Україні прав дитини на культурний розвиток, зокрема й освіту. (Дитина має право на безкоштовну освіту, відвідувати мистецькі гуртки, музеї, театри тощо; дитина має право самореалізовуватись у творчості.)

7—8. Прокоментуй притчу за поданими запитаннями.

Чому Гвинтик зчинив бунт? (Він прагнув свободи, йому набридло виконувати свої обов’язки.)

Чи залежала доля всього корабля від рішення (вчинку) маленького Гвинтика? (Так, адже його приклад могли наслідувати інші деталі корабля, і той розпався б та загинув.)

Чи морально нехтувати своїми обов’язками лише на тій підставі, що маєш себе за «маленьку» людину? (Ні, бо виконання кожним своїх обов’язків є запорукою законності та порядку в суспільстві.)

Стисло обґрунтуй або спростуй думку англійського письменника 20 ст. Бернарда Шоу: «Свобода означає відповідальність. Ось чому багато хто її боїться». (Вільна людина має сама нести відповідальність за самостійно прийняті рішення і наслідки своїх учинків. Тож люди, які підтримують обмеження свободи, насамперед бояться відповідальності.)

9—10. Добери до поданих нижче прав учня відповідні обов’язки, вписавши у віконечко потрібну букву

Право на кваліфіковане пояснення матеріалу, передбаченого навчальною програмою. (Обов’язок уважно слухати пояснення вчителя, не заважати іншим.)

Право на об’єктивне оцінювання своїх навчальних досягнень. (Обов’язок сумлінно готуватися до уроків, виконувати домашні завдання.)

Право на висловлювання власної думки, незгоду з переконаннями, смаками, уподобаннями інших — учнів та вчителів. (Обов’язок поважати думки, переконання, вподобання інших — учнів та вчителів.)

11—12. Сформулюй кілька рекомендацій, які, на твою думку, здатні удосконалювати роботу школи відповідно до засад Конвенції про права дитини.

(Індивідуальна відповідь учня.)

3. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Під час вивчення першої теми в нас уже був урок за темою «Що означає бути справедливим». На цьому уроці ми читали біблійну притчу про царя Соломона (с. 41 підручника). Рішення царя Соломона ми тоді назвали справедливим. Що ж ми розуміємо під поняттям «справедливість»?

Справедливість — 1. Правильне (правдиве), неупереджене ставлення до кого-небудь або чого-небудь. 2. Людські відносини, що ґрунтуються на моральних принципах.

4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.

Учитель. Тема уроку сьогодні звучить так: «Як розуміють справедливість у сучасному демократичному суспільстві». Ми говоритимемо про справедливість стосовно демократичного суспільства. Нам треба з’ясувати, які відносини в демократичному суспільстві можна назвати справедливими, що таке «соціальний», «соціальна різноманітність»; чого вимагає від нас різноманітність життя в громадянському суспільстві.

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

1. Що таке суспільна справедливість.

Учитель. Що ж таке справедливість? Яку роль вона відіграє в житті людини? У чому вона виявляється як чеснота? (Звучить грецький танець сиртакі.)

Уже давньогрецькі філософи підкреслювали особливу значущість справедливості в житті людини. Вони відзначали, що справедливою може бути як окрема людина, так і держава (і, відповідно, несправедливою).

В Афінах тоді було багато мудреців. Вони охоче ділилися своїми знаннями за плату. Але був серед них один на ім’я Сократ. Він був старий і бідний, носив грубий полотняний плащ і ходив босоніж, проте не продавав свою мудрість. З усіх кінців Еллади прагнули люди потрапити до Афін, щоб поговорити з мудрим Сократом. Але важко було говорити з ним, адже Сократ ніколи не давав готових відповідей. Він тільки ставив питання, які примушували співбесідника думати та знаходити відповідь самостійно. «У суперечці народжується істина», — так говорив мудрий Сократ. Його мудрі вислови дійшли до нас через твори його учнів.

У Сократа було багато учнів. Під час війни між Афінами та Спартою його учні Критій і Харікл встановили в Афінах дуже жорстку владу (тиранію). Афіняни вирішили, що саме Сократ налаштував своїх учнів проти демократії. Сократ з’явився перед судом. Його звинувачували в поганому впливі на молодь, у поклонінні новим богам. Але мудрець тримався на суді дуже спокійно. Він заявив: «Не ремствуйте, афіняни! Знайте, що якщо ви позбавите мене життя, то зашкодите більше собі, ніж мені. Адже я будив вас, як овід будить неповороткого коня. Поки я живий, я філософствуватиму і спонукатиму вас дбати не про тіло, а про душу». Обурені судді винесли Сократові смертний вирок.

І ось Сократ у в’язниці. Він повинен випити отруйний сік цикути — такою була страта. Друзі пропонують Сократові тікати — адже він не винен! Але Сократ відповідає: «Ні, це буде несправедливо. Я не можу порушити закон, навіть якщо він несправедливий до мене. Адже я все життя закликав людей бути чесними». Сократ мужньо прийняв отруту й помер, заспокоюючи своїх учнів, що плакали біля нього.

Одним із відданих учнів Сократа був Платон — мрійливий хлопець-аристократ, який дуже важко переживав смерть учителя. Саме Платон доніс до нас вислови Сократа. Поблизу Афін, у священному гаю, присвяченому міфічному героєві Академу, Платон заснував свою наукову школу — Академію. (Пригадайте фреску «Афінська школа», ми її розглядали на уроках у 5 класі). У творі Платона «Держава» висловлено думку про те, що справедливість дорожча за всяке золото і що «несправедливість — це найбільше зло, яке тільки може в собі містити душа, а справедливість — найбільше благо». Філософові не подобався державний устрій Афін. Він уважав несправедливою демократію, яка знищила Сократа.

Серед учнів Платона був молодий Аристотель — майбутній учитель Александра Македонського. Він не боявся сперечатися з мудрим Платоном. Він говорив: «Платон — мій друг, та істина дорожча». Аристотель у «Нікомаховій етиці» писав, що справедливість є найдосконалішою чеснотою, в ній наче з’єднуються всі інші чесноти. Але справедливість виражається, перш за все, у ставленні до інших людей. Тому вихідний принцип справедливості є принцип рівності. Несправедливість же виявляється в нерівності, коли люди наділяють себе більше, ніж інших, різними хорошими речами тощо. Природна ж справедливість (пропорційна) полягає в тому, що ліва рука по справедливості робить менше, ніж права, дитина — менше, ніж дорослий, і так далі.

Робота з підручником.

Учитель. На сторінці 157 підручника зображена грецька богиня Феміда. Чи знаєте ви, що це за богиня і чому греки зображали її саме так? (Феміда — загальновизнаний символ правосуддя; її зображають на емблемах, її статуї прикрашають будівлі суду.) Тепер так називається і юридична премія, однією з номінацій якої є «Нотаріат». Яким був девіз у короля Артура, накреслений на його щиті? («Сила — це ще не справедливість, справедливість — це і є сила».)

В основі законів лежить справедливість. Принцип справедливості вимагає, щоб ми ставилися до інших так, як хочемо, щоб вони ставилися до нас самих. Як ми називаємо це правило? («Золоте» правило етики.) Прочитайте вислови на дошці, поміркуйте над ними. (Діти виконують завдання.)

Робота з підручником.

Прочитайте на сторінках 157—158 завдання 2, дайте відповідь на питання.

•   Що ми маємо на увазі під справедливими відносинами? (Справедливими називаються такі відносини людей, дії, вчинки, які відповідають морально-етичним і правовим нормам демократичного суспільства.)

•   Що є регулятором життя суспільства? (Закони. Спочатку такими регуляторами виступали традиції і звичаї, воля богів.)

Учитель. Упродовж всієї історії людства існувала проблема справедливого розподілу благ. Люди винайшли два основні способи такого розподілу: порівну і відповідно до заслуг. Розвинені демократичні держави прагнуть застосовувати обидва підходи. І в нашій країні певна частина суспільних благ розподіляється порівну: виплати багатодітним

сім’ям, самотнім матерям, безкоштовна освіта, користування підручниками тощо. Інша частина доходів держави розподіляється між громадянами відповідно до конкретних заслуг кожного: заробітна плата, пенсія (окрім соціальної). Суспільна ж справедливість полягає в тому, що всі громадяни держави мають рівні права і свободи.

Послухайте притчу, автором якої є Леонардо да Вінчі.

Справедливість

— Немає на світі справедливості! — жалібно пропищала миша, дивом вирвавшись із кігтів ласки.

— Доки ж неправду терпіти! - обурено крикнула ласка, ледве встигнувши сховатися у вузьке дупло від кішки.

— Життя немає від свавілля! — пронявкала кішка, стрибнувши на високу огорожу і з острахом поглядаючи на дворового собаку, що гавкав унизу.

— Заспокойтеся, друзі! — сказала мудра сова, яка сиділа в клітці на селянському дворі. — У ваших наріканнях на життя є частка істини. Але хіба справедливість належить по праву комусь одному з вас?

Після цих слів миша визирнула з нори, ласка висунула носик із дупла, кішка зручніше влаштувалася на огорожі, а пес сів на задні лапи.

— Справедливість, — продовжувала сова, — це вищий закон природи, за яким між усіма, хто живе на землі, встановлюється розумна згода. За цим мудрим законом живуть усі звірі, птахи, риби і навіть комахи. Подивіться, як дружно живе і трудиться бджолиний рій.

Сова справді мала рацію. Кому хоч раз доводилося бачити вулик, той знає, що там неподільно володарює бджолина матка, розпоряджаючись усім розумно і справедливо розподіляючи обов’язки між членами численної бджолиної сім’ї. В одних бджіл основна турбота — збирання нектару з квітів, в інших — робота в стільниках; одні охороняють вулик, відганяючи настирливих ос і джмелів, інші дбають про підтримування чистоти. Є бджоли, яким належить доглядати за маткою, не відходячи від неї ні на крок. Коли повелителька постаріє, найсильніші бджоли дбайливо носять її на собі, а найбільш досвідчені лікують усяким зіллям. І якщо хоч одна бджола порушить свій обов’язок, на неї чекає неминуча кара.

У природі все мудро і продумано, усяк повинен займатися своєю справою, і в цій мудрості — найвища справедливість життя.

•   Як ви зрозуміли сенс цієї притчі?

•   Чи згодні ви з автором?

2. У чому ми всі рівні, хоча й різні.

Учитель. Пам’ятаєте, під час розмови в 5 класі про те, що таке щастя, ми говорили, що кожна людина — індивідуальність. Адже кожна людина унікальна і неповторна. Ми тоді вирізували сніжинки за моїми вказівками, і всі вони вийшли різними.

Робота з підручником.

Виконайте завдання 4 на сторінці 160.

Учитель. Чому всі аркуші різні? (Кожен із нас — індивідуальність.) Для суспільства характерна соціальна різноманітність. Рівність усіх прав людини «без будь-якої різниці» проголошує Загальна декларація прав людини, яка була прийнята. (1948 року).

Прочитайте на сторінках 159—160 пояснення термінів, випишіть їх у словничок і запам’ятайте.

Різноманітний — не такий, як інший, не схожий на іншого. Соціальна різноманітність — ознака суспільства, яке складається з неоднакових, не схожих одне на одного людей. Соціальний — пов’язаний із життям і відносинами людей у суспільстві, суспільний, той, що існує в суспільстві.

3.    Чого вимагає від нас різноманітність життя в громадянському суспільстві.

Робота з підручником.

У завданні 5 на сторінці 161 прочитайте розповідь і дайте відповідь на питання:

• Чи вважали Аліса й Давид Ахмеда рівним собі?

•     Чи була порушена справедливість стосовно Ахмеда в цій ситуації? Хто це зробив? Як ви ставитеся до цієї ситуації?

•     Чи має місце у вашому класі ставлення до дітей залежно від матеріального стану їх батьків? Чи справедливо це?

•     Пригадайте й назвіть казки, які ви читали на уроках літератури і в яких справедливість перемагає. («Мудра дівчина», «Про правду і кривду», «Пані Метелиця».)

III.        ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.

Висновки.

Учитель. Знайдіть на сторінці 161 підручника абзац, який може стати висновком з того, що було розглянуто на уроці. (У сучасному демократичному суспільстві всі люди є рівними в правах незалежно від віку,

статі, кольору шкіри, зовнішнього вигляду, фізичних і духовних можливостей. Саме це є основою розуміння справедливості. Всі громадяни демократичного суспільства повинні будувати відносини між собою, знаючи та розуміючи свої права і водночас поважаючи гідність і права інших. Кожен має вважати права тих, хто його оточує, так само цінними, як власні, і пам’ятати про «золоте» правило етики: не чиніть іншим того, чого собі не бажаєте!)

IV.    ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Прочитати параграф підручника (с. 157—162).

Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Як розуміють справедливість у сучасному демократичному суспільстві» (с. 65—67).




Каталог: content -> files -> catalog1
catalog1 -> Урок 6 Тема уроку. Алотропія. Значення озонового шару для життя організмів на Землі
catalog1 -> Урок 7 Тема уроку. Загальні хімічні властивості неметалів
catalog1 -> Лабораторна робота №4 «Визначення опору провідника за допомогою вольтметра і амперметра» Мета
catalog1 -> Уроки №9, 10 зв’язне мовлення
catalog1 -> Урок-семінар-конференція 63(19) Види теплових двигунів. Екологічні проблеми використання теплових машин Мета
catalog1 -> Урок 11 Поняття файл. Ім'я та розширення імені файлу. Каталоги (папки) та підкаталоги файлів. Шлях до файлу
catalog1 -> Урок 19 Контрольна робота 2 з теми «Операційна система»
catalog1 -> Урок №23 Зв’язне мовлення Реферат на основі двох-трьох джерел
catalog1 -> Профілактика дитячих хвороб
catalog1 -> Урок 25 Прикладне програмне забезпечення навчального призначення. Навчальні програми для підтримки навчання фізики

Скачати 142.08 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка