Тоталітаризм. Основні ознаки та характеристика


 Класифікація тоталітаризму



Сторінка4/11
Дата конвертації20.03.2017
Розмір1.19 Mb.
#12543
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

1.2  Класифікація тоталітаризму

Вирізняють два типи тоталітаризму:

1)       праворадикальний (фашизм і націонал-соціалізм);

2)       лівоекстремістський (комунізм).

Перший характеризується відкритою терористичною диктатурою, що спирається на мілітаризацію усіх сфер життя, придушення демократичних свобод. В основі – войовничий антикомунізм, шовінізм, расизм і спекуляція на потребах мас.

В історіографії проблеми вивчення фашизму є три класичні його інтерпретації:

1)            теорія “моральної хвороби Європи” Б.Кроче. Він вважав, що фашизм – це реакція на ідеали доби Просвітництва;

2)            друга інтерпретація фашизму ― радикальна. Її прихильники відповідальність за появу фашизму і нацизму покладають на італійську та німецьку буржуазію;

3)            третя інтерпретація належить марксистам, які говорять, що фашизм – породження імперіалістичної стадії капіталізму, форма антипролетарської реакції.

Для комунізму характерним є державний соціалізм, тобто соціальна відчуженість людини: в політичній сфері – відсторонення мас від влади, в економічній – відчуження від засобів виробництва через надмірне їх одержавлення.



Тоталітарні режими – це наслідок Першої світової війни, яка посилила націоналістичні тенденції. З одного боку, в умовах війни складалася державно-монополістична економіка, характерними рисами якої стали мілітаризація праці, загальна трудова повинність і централізація постачання. З іншого – Перша світова війна викликала глибоку кризу норм і цінностей в європейському суспільстві. Зокрема, були відкинуті моральні обмеження, стала низькою “вартість” людського життя.

У цій ситуації непотрібність та ізольованість “маленької людини” в мирному суспільстві протиставлялись військовому братству і схожим на нього групам фаші. Націоналістична пропаганда переконувала маси: ми нічого не отримали замість наших зусиль і жертв. Так, в Італії “вкрали перемогу” при переділі світу, а Німеччина на мирній конференції була оголошена єдиним винуватцем у розв’язанні війни. Матеріальні та психологічні труднощі стимулювали відчуття “національного приниження” і незадоволення демократією, що нездатна встановити порядок в країні.

Проблемне питання:

Чому фашистський рух став масовим?

«Маленька людина» залишилася сам на сам зі світом гігантських концернів і бюрократичних структур і втратила смисл свого існування. Фашизм запропонував взамін сильну державу, владу і головне – вождя. Масова свідомість таким чином була підготовлена до сприйняття тоталітаризму.



Встановлення фашистських режимів відбулося в умовах злиття в надзвичайних умовах економічної і державно-політичної кризи двох факторів – росту переважно фашистських рухів і намагання певної частини правлячих кіл передати їм владу, сподіваючись використати їх у власних інтересах. Тоталітарний режим в СРСР, а точніше сталінська диктатура була встановлена “зверху”, на відміну від фашистських режимів, які виросли з масових тоталітарних рухів. Тобто, якщо фашизм вводив свої рухи в державу, то сталінізм трансформував партію та інші організації в державні інститути.

Проблемне питання :

Коли ж встановлюються тоталітарні режими?

М.Кертіс, професор університету Рутгерса (США), вважає, що зародження тоталітарної влади в Італії, покликане, зокрема, прийняттям обмежень свободи друку в 1924 р., а в Німеччині – після прийняття закону, що дозволяв арешти за підозрою в підривній діяльності в лютому 1933 р.



Стосовно ж Радянської Росії, то автор вважає, що початок утворення тоталітарного більшовицького режиму, поклали дві події, що відбулися протягом 1918 р. Зокрема, йдеться про розпуск Установчих зборів у січні 1918 р. і початок “червоного терору” восени цього ж року.

Погляд сучасників.

Каталог: attachments -> article -> 7167
article -> Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «історія україни» для студентів окр «Молодший спеціаліст»
article -> Основи теорії літератури
article -> До листа Міністерства освіти і науки України від 17. 08. 2016р. №1/9-437
article -> План роботи методичного об’єднання вчителів-предметників суспільно-гуманітарних наук на 2015/2016 навчальний рік
article -> План роботи методичного осередку вчителів-предметників природничо-математичних наук на 2015/2016 навчальний рік
article -> Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів курсів за вибором приймається навчальним закладом
article -> Получение патента на полезную модель


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка