“…треба показати дітям стрункість, красу, гармонійність, «розумність» мови, узгодженість усіх її частин, суворі

• Формування навичок грамотного писемного мовлення учнів

• “…треба показати дітям стрункість, красу,
• гармонійність, «розумність» мови,
• узгодженість усіх її частин, суворі
• закономірності її функціонування.
• Треба внести в шкільне навчання мови більше
• теоретичного осмислення, зробити це
• вивчення цікавим для дітей – і
• використати цей інтерес для вироблення
• практичних ( у тому числі – орфографічних ) навичок” .
• Воскресенська Н.О.

• Основний спосіб якісного засвоєння

• активна розумова діяльність.

• нерозуміння орфографічних правил

• невміння розпорядитися правилом

• фонетико-графічні: пропуск букв, заміна одних літер іншими,
• подібними за звучанням і накресленням, перестановка, “дзеркальне”
• зображення, графічне спотворення слів;
• орфографічні: сполучення ьо, йо, апостроф, м’який знак, подвоєння приголосних, спрощення в групах приголосних.

• Типи орфографічних помилок:

• Слухове сприйняття
• Зорове сприйняття
• Моторно-рухове сприйняття
• Свідомість письма

• Фактори, що сприяють формуванню умінь і навичок грамотного письма

Мотивацію орфографічної роботи реалізую через:

• Збудження, розвиток, поглиблення пізнавальних інтересів.
• Використання на уроках ігор та ігрових вправ.
• Чітке добирання і продуману структуру дидактичного матеріалу, різноманітних видів робіт.
• Підвищення рівня самостійності й активності дітей у навчальному процесі
• Позитивну самооцінку, введення гнучкої і тактичної системи контролю й оцінювання знань, умінь, навичок.

• Алгоритм формування правописних умінь

• запам'ятовування правила

• розуміння орфографічного правопису

• робота з підручником

• робота з самостійно підібраними вправами

• Два етапи становлення

• орфографічних дій

• спирання на свідоме застосування засвоєних правил

• виконання чисельних вправ

• Шлях від ознайомлення
• і запам’ятання правила

• до автоматизованої навички письма

• можливий за таких умов:

• засвоєння певних граматичних знань
• для розпізнавання орфограми;

• точного виконання алгоритму застосування
• вивченого правила в кожній конкретній
• орфографічній ситуації

• Формування орфографічної дії

• передбачає послідовне
• вирішення таких основних завдань:

• аналіз буквеного запису слова як особливої моделі, яка відображає зв’язок між значенням слова і його звуковою структурою;
• виділення, аналіз і узагальнення відношень між звуковою оболонкою слова і його буквеним записом;
• формування орфографічного завдання і способів його виконання;
• конкретизація способів орфографічної дії з урахуванням моно семантичної структури слова.

• Орфографічні вправи

• списування;

• диктанти;

• орфографічний аналіз;

• нестандартні прийоми роботи.

• 1) з пропонованого списку слів виписати ( можна за алфавітом) слова з виучуваними орфограмами;
• 2) з поданого тексту виписати слова з орфограмами, що вивчаються;
• 3) списати, замість крапок поставити пропущені букви ( відповідні орфограми );
• 4) із списку слів виписати окремо слова з наголосом на першому , другому, третьому складах;
• 5) списуючи речення, доповнити їх пропущеними словами, поданими в довідці ( з виучуваними орфограмами );
• 6) з пропонованого переліку слів вибрати пари слів з першим ( дзвінким чи глухим ) приголосним звуком.

• Завдання на списування :

• 1 Уважно прочитай слова ( речення, текст ), які ти будеш списувати;
• 2 Подумай, чи є там незрозумілі тобі слова. Якщо є, спитай учителя. ( Вчитель має передбачити подібні запитання і заздалегідь пояснити нові слова. Однак запитання можуть іноді виникати в слабких учнів у силу недостатнього розвитку їхнього мислення.)
• 3 Списуючи, продиктовуй собі кожне слово складами;
• 4 Звір свій запис з тим, з чого списував.

• Методика списування :

• 1. Списування з підкреслюванням букв, написання яких пояснюється вивченням правилами правопису ;
• 2. Вибіркове списування ( у зв’язку з поставленими завданнями чи запитаннями);
• 3. Списування із зміною форм слова;
• 4. Списування з фонетико – чи граматико – орфографічними завданнями;
• 5. Списування з дописуванням пропущених букв.

• Види списування:

• Диктанти

• зорові

• контрольні

• навчальні

• зорово-слухові

• попереджувальний

• Навчальні диктанти

• слуховий
• ( словниковий, вибірковий)

• пояснювальний

• самодиктанти

• вільний

• творчий

• - використання міжпредметних зв’ язків;
• - вправи, що пов'язують шукане слово з лінгвістичним матеріалом, що вивчається під час даного уроку;
• - дидактичні ігри;
• домашні завдання;
• елементи етимологічного аналізу;
• жанри цікавої граматики (навчальні кросворди, ребуси, шаради);
• -какографія.

• Нетрадиційні форми роботи

• в процесі ознайомлення з новими словами такі:

• Наприклад, тема “žПравопис власних іменників”:
• У бабусі в селі живе найкраща корова веселка. У нашому класному куточку природи живе їжачок чапко. У катрусі вдома є песик Дружок і кошеня пушок.
• У наступному році в братиславі сергій першим у світі подолав планку на висоті 5 м 85 см. Відтоді йому вдавалися рекордні стрибки в римі, лондоні, парижі.

• Основні вимоги до цього виду роботи-тексти не повинні містити малознайомі і складні для розуміння слова, кожне виправлення учень повинен супроводжувати усним поясненням.

• 1. Запропонована система вправ ( диктанти, вправи на списування, творчі завдання, мовні ігри, кросворди ) сприятиме підвищенню орфографічної грамотності учнів початкових класів.
• 2. Для вдосконалення навчання української мови в початкових класах роботу зі словами, вимову та правопис яких потрібно запам'ятати, необхідно ввести до загальної системи формування орфографічних умінь.
• 3. Легкість і міцність засвоєння учнями словникових слів залежить від ступеня розвитку певних умінь: уміння чути слово, що вимовляєть­ся (тобто ступінь розвитку фонематичного слуху), вміння виявити орфограму (тобто ступінь розвитку орфографічної зіркості).

• ВИСНОВКИ:

• 4. Етапи ознайомлення зі словниковими словами, закріплення та систематизації знань доцільно урізноманітнювати шляхом використання різних засобів навчання. Особлива роль у розв'язанні цієї задачі, на нашу думку, повинна належати застосуванню елементів етимологіч­ного аналізу та усної народної творчості.
• 5. Опанування вчителем нестандартних прийомів роботи над правописом словникових слів, уміння ввести їх до єдиної логічної послідовної системи в процесі навчання молодших школярів дає можливість підняти на новий рівень ефективність словниково-орфографічної роботи та уроку української мови в цілому.