Трякіна ольга олександрівна

Передбачалося також зробити оцінку рівня професійно значущих особистісних якостей, що визначено у змісті міжнародних професійних стандартів митників та які, на нашу думку, мають безпосередній вплив на розвиток професійної компетентності. До таких якостей віднесено етику поведінки, особисту гідність, впевненість, емпатію та клієнтоорієнтованість, що й корелює із відповідями студентів на питання, які якості, на іх думку, найбільше впливають на ефективність майбутньої професійної діяльності (див. додаток Ї). Так, найбільш вагомими, на думку студентів, є відповідальність (24,8%), особиста гідність (18,3%), впевненість (11.4%), повага до людини (10,8%), неупередженість (8,5%), емпатія (6,9%).

Проте спостереження за діяльністю студентів під час виконання різноманітних навчальних завдань, у тому числі, і групових, моделювання морально-професійних ситуацій, результати запропонованого опитувальника та методики В. Бойко “Діагностика рівня емпатії” (див. додаток Л) показали низький рівень сформованості майже всіх зазначених професійних значущих особистісних якостей: студенти у своєї більшості не виявляли поваги до протилежної думки, не прагнули враховувати потреби інших, не були здатні аргументувати свої рішення конструктивно та з урахуванням іншої точки зору, не керувалися нормами етики поведінки.

Експертами у спостереженні виступили 20 викладачів ВНЗ. Оцінювання рівнів сформованості професійно значущих особистісних якостей відбувалося за восьмибальною шкалою, запропонованою К. Каралкіною для дослідження рівня сформованості професійно значущих особистісних якостей [93]. Найвищий рівень (7) передбачав, що якість виявляється завжди; високий (від 6 до 5) – майже завжди; середній (від 4 до 3) – швидше виявляється, ніж не виявляється; низький (від 2 до 1) – якість майже не виявляється; наднизький (0) – якість відсутня. Дані про рівень вияву зазначених професійно значущих особистісних якостей наведено у табл. 2.7.

Дані таблиці 2.7 свідчать, що серед студентів контрольної та двох експериментальних груп не виявлено жодного із найвищим рівнем сформованості професійно значущих особистісних якостей; у кожній із груп спостерігається переважно низький рівень оволодіння досліджуваними якостями – від 52,94% (впевненість) до 61,43% (клієнтоорієнтованість), наднизький – від 2,4% (етика поведінки, впевненість) до 14,29% (клієнтоорієнтованість). Високий рівень професійно значущих особистісних якостей продемонстрували від 5,71% (емпатія, клієнтоорієнтованість) до 12,94% (впевненість) студентів; середній рівень виявлено від 18,57% (клієнтоорієнтованість) до 32,94% (етика поведінки) респондентів. Знов студенти першої експериментальної групи виявили дещо вищі рівні сформованості зазначених якостей майже за всіма пунктами, що підтверджує ефективність впровадження міжнародних професійних стандартів у навчальний процес магістрів.

Результати проведеного аналізу обумовили впровадження різних завдань з розвитку професійно значущих особистісних якостей у технологію підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників.

Підсумовуючи, можемо стверджувати, що оскільки кожен із складників професійної компетентності (знання, уміння та професійно значущі особистісні якості) мають низький рівень розвитку, в цілому спостерігається низький рівень сформованості й професійної компетентності.

Для підтвердження вищезазначеного розрахували рівень сформованості професійної компетентності у контрольної та двох експериментальних групах за допомогою методу середніх показників:

де

х2 – особиста гідність;

х3 – впевненість;

х4 – емпатія;

х5 – клієнтоорієнтованість;

х6 – професійні знання та вміння;

n – загальна кількість складників професійної компетентності.

В узагальненому вигляді отримані результати представлено в табл. 2.8.