У відповідності до положень Резолюції Ради 15/1993 цей документ поширюється виключно англійською мовою


Визначення напряму для організації щодо соціальної відповідальності



Сторінка12/26
Дата конвертації20.03.2017
Розмір2.61 Mb.
ТипПовідомлення
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   26

7.4.2 Визначення напряму для організації щодо соціальної відповідальності
Твердження та дії керівництва організації, її цілі, прагнення, цінності, етика і стратегія визначають відповідний напрям для організації. Щоб зробити соціальну відповідальність важливою і ефективною частиною функціонування організації, її потрібно відобразити у цих аспектах діяльності організації.

Організації слід визначати свій напрям, зробивши соціальну відповідальність складовою частиною організаційної культури, стратегії, структури і діяльності. Деякі з можливостей для цього включають:



  • включення до прагнень або бачення організації посилань на можливості впливу соціальної відповідальності на її дії;

  • внесення до її мети або бачення конкретних, ясних і стислих посилань на важливі аспекти соціальної відповідальності , у тому числі принципи і питання соціальної відповідальності , які допомагають визначити, шлях у який організація діє;

  • прийняття письмових норм поведінки або етики, які конкретизують зобов'язання організації щодо соціальної відповідальності шляхом викладення принципів і цінностей у вигляді документів з питань відповідної поведінки. Такі норми мають бути засновані на принципах соціальної відповідальності викладених у розділі 4 і на інструкціях викладених у розділі 6;

  • включення соціальної відповідальності як ключового елементу стратегії організації, через її інтеграцію до систем, політик, процесів і ухвалення рішень; та

  • відображення пріоритетів дій за основними темами і питаннями у вигляді цілей організації з стратегіями, процесами та графіками. Цілям слід бути конкретними, вимірюваними та такими, що можуть бути доведеними. Внесок зацікавлених сторін може бути цінним для сприяння цьому процесу. Детальні плани для досягнення цілей у тому числі обов'язків, графіки, бюджети і вплив на інші дії організації, повинні бути важливим елементом встановлення цілей і стратегій їх досягнення.



7.4.3 Підвищення обізнаності і розвиток компетентності щодо соціальної відповідальності
Впровадження соціальної відповідальності у кожний аспект організації включає зобов'язання та розуміння на всіх рівнях організації. На ранніх стадіях впровадження організацією соціальної відповідальності, основну увагу обізнаності слід приділяти покращенню розуміння аспектів соціальної відповідальності, у тому числі принципів, основних тем і питань.

Зобов'язання і розуміння повинні починатися з верхівки організації. Розуміння корисності соціальної відповідальності для організації може грати головну роль у визначенні лідерства організації. Таким чином, необхідні зусилля для забезпечення розуміння керівництвом організації значення і користі від соціальної відповідальності.

Деякі працівники і деякі складові організації будуть більш зацікавлені і краще сприйматимуть вживання заходів у сфері соціальної відповідальності, ніж інші. Організація може знаходити корисним концентрацію початкових зусиль у такій сприйнятливій сфері, щоб продемонструвати, що таке соціальна відповідальність на практиці.

Створення культури соціальної відповідальності в межах організації, можливо, займає значний період часу, але систематична діяльність та її робота на основі існуючих цінностей і культури, показали свою ефективність в багатьох організації.

Розвиток компетентності з метою впровадження практик соціальної відповідальності може включати зміцнення або розвиток знань в деяких сферах діяльності, як, наприклад, залучення зацікавлених сторін та покращення розуміння і обізнаності щодо застосування основних тем соціальної відповідальності. Зусилля організації повинні використовувати існуючі знання і вміння людей в її межах. За нагоди, ці зусилля повинні також включати розбудову компетентності навчання менеджерів і робітників в межах ланцюгів постачання. З певних питань корисним може бути спеціальне навчання.

Для ефективного впровадження соціальної відповідальності, організація може визначити потребу у змінах в процесі прийняття рішень та управління, які забезпечать більшу свободу, повноваження і мотивацію до вироблення нових підходів та ідей. Організація також може вважати, що потрібно поліпшити власні інструменти для контролю та вимірювання деяких аспектів своєї діяльності.

Освіта і постійне навчання є центральним фактором зростання обізнаності та розвитку компетентності з питань соціальної відповідальності. В цьому відношенні, освіта з питань сталого розвитку встановлює новий напрям, що надає людям можливість розглядати питання соціальної відповідальності, шляхом їх заохочення до поваги цінностей, які сприяють сильним та активним діям.

7.5 Комунікації з питань соціальної відповідальності
7.5.1 Роль комунікації у соціальній відповідальності
Багато методів, пов'язаних з соціальною відповідальністю, містять певні форми внутрішніх і зовнішніх комунікацій.

Комунікація критично важлива для багатьох різних функцій соціальної відповідальності, зокрема, для:



  • демонстрації підзвітності і прозорості;

  • допомоги у залученні і створенні діалогу з зацікавленими сторонами;

  • розгляді правових та інших вимог щодо розголошення інформації, пов’язаної з соціальною відповідальністю;

  • демонстрації дотримання організацією її зобов’язань щодо соціальної відповідальності та реагування на інтереси зацікавлених сторін і очікування суспільства в цілому;

  • підвищення обізнаності як всередині, так і поза межами організації щодо її стратегій і завдань планів, діяльності та викликів щодо соціальної відповідальності;

  • забезпечення інформації про впливи дій організації, її продукції і послуг, у т.ч. деталі того, як впливи змінюються через якийсь час;

  • допомоги у залученні і мотивації працівників та інших сторін, для підтримки діяльності організації у сфері соціальної відповідальності;

  • сприяння порівнянню із схожими організаціями, які можуть стимулювати удосконалення у виконанні соціальної відповідальності; та

  • покращення репутації організації у сфері відповідальної діяльності, відкритості, цілісності і підзвітності, з метою посилення довіри зацікавлених сторін до організації.


7.5.2 Характеристики інформації, що має відношення до соціальної відповідальності
Інформація, що має відношення до соціальної відповідальності, має бути:

  • повною. Інформація повинна розглядати всі істотні дії і впливи, пов'язані з соціальною відповідальністю.

  • зрозумілою. Інформація має надаватися з урахуванням знань, культурного, соціального, освітнього та економічного підґрунтя тих, хто буде залучений до комунікацій. Як використана мова так і подача матеріалу, у т.ч. як він організований, повинні бути доступними для зацікавлених сторін на яких розрахована інформація.

  • відповідною. Інформація повинна відповідати інтересам зацікавлених сторін.

  • точною. Інформація має бути фактично правильна і забезпечувати достатньо відомостей щоб бути корисною і відповідати своїй меті.

  • збалансованою. Інформація має бути збалансованою і чесною і не повинна опускати негативну інформацію з приводу впливу діяльності організації.

  • своєчасною. Застаріла інформація може вводити в оману. Якщо інформація описує дії протягом конкретного періоду часу, визначення періоду часу дозволятиме зацікавленим сторонам порівняти діяльність організації з її попередньою діяльністю і з діяльністю іншої організації.

  • доступною. Інформація відносно певних питань має бути доступна для зацікавлених сторін.



7.5.3 Види комунікації з питань соціальної відповідальності
Є багато різних видів комунікації, пов'язаної з соціальною відповідальністю. Деякі приклади включають:

  • зустрічі або бесіди із зацікавленими сторонами;

  • комунікацію із зацікавленими сторонами по специфічних питаннях або проектах соціальної відповідальності. Якщо можливо, ця комунікація повинна включити діалог із зацікавленими сторонами;

  • комунікацію з керівництвом організації і працівниками, з метою підвищення загальної обізнаності щодо соціальної відповідальності та пов’язаної з нею діяльності. Така комунікація загалом найбільш ефективна, коли включає діалог;

  • дії команди, сконцентровані на інтеграції соціальної відповідальності в рамках організації;

  • комунікацію із зацікавленими сторонами з приводу скарг щодо соціальної відповідальності, пов’язаної із діями, продуктами і послугами. Ці скарги можуть бути перевірені через внутрішній аналіз і контроль. Для підвищення довіри, ці скарги можуть перевірятися третьою стороною. За можливості, комунікації мають забезпечити можливості для зворотного зв'язку із зацікавленою стороною;

  • комунікацію з постачальниками щодо вимог до закупівель, пов'язаних із соціальною відповідальністю;

  • комунікацію з громадськістю щодо непередбачених обставин, які мають значення для соціальної відповідальності . У період до настання непередбачених ситуацій, комунікація повинна підвищити усвідомлення і підготовленість. Протягом існування непередбачених ситуацій, вона має забезпечувати зацікавлені сторони інформацією відносно відповідних дій;

  • комунікацію, пов’язану з продуктом, такою як маркування продукту, інформацію про продукт та іншою споживацькою інформацією. Можливості для зворотного зв'язку можуть поліпшити цю форму комунікації;

  • статті щодо аспектів соціальної відповідальності в журналах або інформаційних бюлетенях, спрямованих на схожі організації;

  • рекламу або інші оприлюднені заяви, зроблені з метою просування певного аспекту соціальної відповідальності;

  • звернення до урядових органів або громадські запити; та

  • періодичне інформування суспільства з можливостями для зворотного зв'язку із зацікавленими сторонами (див. вставка 15).

Є багато різних методів і ЗМІ, які можливо використати для комунікації. Вони включають зустрічі, суспільні події, форуми, звіти, газети, журнали, афіші, рекламу, листи, голосову пошту, живі заходи, відео, веб-вузли, подкасти (аудіо мовлення з веб-сайту), блоги (Інтернет форуми), розміщення продукту і маркування. Також можливо здійснювати комунікацію через використання прес-релізів, інтерв'ю, редакторських колонок і статей.


Вставка 15 – Звітування з питань соціальної відповідальності
Організації слід, з відповідною періодичністю, звітувати щодо своєї діяльності у сфері соціальної відповідальності перед зацікавленими сторонами. Все більша кількість організацій звітують перед своїми зацікавленими сторонами з питань соціальної відповідальності. Інформування зацікавлених сторін може здійснюватись у різні шляхи, у тому числі під час зустрічей із зацікавленими сторонами, за допомогою листів, що описують дії організації відносно соціальної відповідальності за певний період, інформації веб-сайту і періодичні звіти з питань соціальної відповідальності.

До звіту перед зацікавленими сторонами, організація повинна включати інформацію про її завдання і діяльності по основних темах і питаннях соціальної відповідальності . Необхідно, щоб звіт описував як і коли зацікавлені сторони були залучені до звітування організації з питань соціальної відповідальності.

Організація повинна забезпечити справедливе і повне уявлення про виконання нею соціальної відповідальності, у тому числі досягнення і недоліки і шляхи подолання недоліків.

Організація може вирішити висвітлити свої дії в цілому, або звітувати окремо щодо діяльності у конкретних місцях. Представники громади часто вважають менш масштабне звітування кориснішим, ніж звітування щодо діяльності організації в цілому.



Публікація звіту з питань соціальної відповідальності може бути цінним аспектом дій організації з питань соціальної відповідальності. При підготовці звіту з питань соціальної відповідальності, організації слід взяти до уваги наступне:

  • сфера і масштаб звіту організації має бути відповідною розміру і природі організації;

  • рівень детальності може відображати обсяг досвіду організації у такому звітуванні. У деяких випадках організації починають з обмеженого звіту, що покриває лише декілька ключових тем, і в подальші роки розширюють охоплення, оскільки вони набувають досвіду і мають достатні дані, на яких базується ширший звіт;

  • звіт повинен описувати, які рішення організація прийняла щодо висвітлених питань і яким чином вони вирішуються;

  • звіт повинен висвітлювати діяльність організації, її продукцію і послуги у ширшому контексті сталості; та

  • звіт може набувати різноманітних форм, залежно від природи організації та потреб її зацікавлених сторін. Вони можуть включають електронну розсилку звіту, розміщення в Інтернеті, інтерактивні або друковані версії. Це також може бути автономний документ або частина річного звіту організації.

Додаткова інформація відносно звітування з питань соціальної відповідальності може бути отримана від ініціатив і інструментів звітування – на глобальному, національному або особливому для сектора рівні – у додатку А (див. також 7.8 для інструкцій щодо оцінки ініціатив з питань соціальної відповідальності).




7.5.4 Діалог із зацікавленими сторонами щодо комунікації з питань соціальної відповідальності
Через діалог з зацікавленими сторонами, організація може отримати вигоду із здобуття і обміну прямою інформацією щодо поглядів зацікавлених сторін. Організація повинна шукати можливості діалогу з її зацікавленими сторонами з метою:

  • оцінки адекватності і ефективності змісту, засобів, частоти і обсягів комунікації, що сприятиме їх вдосконаленню;

  • встановлення пріоритетів щодо змісту майбутньої комунікації;

  • забезпечення перевірки повідомленої інформації зацікавленими сторонами, якщо цей підхід до перевірки використовується; та

  • визначення кращої практики.



7.6. Підвищення довіри відносно соціальної відповідальності
7.6.1 Методи підвищення довіри
Є різні засоби встановлення довіри до організації. Один з них – залучення зацікавлених сторін. Залучення зацікавленої сторони, що включає діалог із зацікавленою стороною - важливий засіб підвищення впевненості, що інтереси і наміри всіх учасників є зрозумілими. Цей діалог може побудувати довіру і збільшити надійність. Залучення зацікавленої сторони може бути основою для залучення зацікавленої сторони до перевірки звіту організації щодо її діяльності. Організація і зацікавлені сторони можуть домовитися, аби зацікавлені сторони періодично переглядали або здійснювали моніторинг відповідних аспектів діяльності організації.

Довіра відносно певних питань може інколи підвищуватися через участь в окремих схемах сертифікації. Були розроблені ініціативи, що сертифікують безпечність продукту або сертифікують процеси або продукцію відносно їх впливу на довкілля, трудові практики та інші аспекти соціальної відповідальності. Такі схеми мають бути незалежними і надійними. У деяких ситуаціях, організації залучають до своєї діяльності незалежні сторони з метою забезпечення довіри. Приклад цього - створення дорадчих або наглядових комітетів, що складаються з осіб, які обрані, тому що вони вважаються, такими що заслуговують довіру.

Організації інколи приєднуються до асоціацій подібних організацій з метою встановлення або просування соціально відповідальної поведінки в межах їх сфери діяльності або в межах відповідних громад.

7.6.2 Підвищення довіри до звітів і заяв щодо соціальної відповідальності
Є багато засобів підвищення довіри до звітів і заяв щодо соціальної відповідальності. Вони включають:


  • звітування про діяльність з питань соціальної відповідальності, що може порівнюватись з попередніми звітами та звітами схожих організацій, з урахуванням того, що природа звіту залежатиме від типу, розміру і можливостей організації;

  • забезпечення короткого пояснення того, чому теми, що не знайшли свого відображення у звіті, не висвітлені, з метою демонстрації, що організація вжила зусиль для покрити всіх істотних питань;

  • використання чіткого і відповідального процесу перевірки, в рамках якого з’ясовується походження даних і інформації щоб перевірити точність цих даних і інформації;

  • використання осіб, незалежних від процесу підготовки звіту, як в межах організації, так і поза нею, для здійснення процесу перевірки;

  • публікація заяв, що підтверджують результати перевірки як частини звіту;

  • використання груп зацікавлених сторін з метою забезпечення підтвердження, що звіт відображає суттєві й істотні для організації питання, які враховують потреби зацікавлених сторін, і забезпечують повне висвітлення розглянутих питань;

  • вжиття додаткових заходів, що забезпечують прозорість при наданні інформації такого змісту і форми, що сприяє перевірці. Наприклад, замість надання статистики з питань діяльності організація можна також зробити доступними деталі щодо джерел інформації і процесів використаних при підготовці статистики. У деяких випадках, організація може збільшити довіру до заяв, які вона робить щодо ланцюга постачання, надаючи список місцевостей, де здійснюється її діяльність;

  • відповідність вимогам до звітування зовнішньої організації; та

  • отримання еко-маркування, сертифікація або інші форми визнання з боку органів, які застосовують оцінки життєвого циклу продукту чи послуги, здійснюють нагляд або використовують інші засновані на критеріях системи оцінки, у процесі надання висновків щодо екологічних або соціальних аспектів продукту або організації, що його виробляє.


7.6.3 Вирішення конфліктів або незгоди між організацією та її зацікавленими сторонами
В ході її діяльності у сфері соціальної відповідальності, організація може стикатися з конфліктами або незгодою з окремими зацікавленими сторонами або з їх групами. Конкретні приклади типів конфліктів і механізмів їх розгляду розглядаються в контексті прав людини (див. 6.3.7) і питань споживачів (див. 6.7.6). Формальні методи для вирішення конфліктів або незгоди також часто формують частину трудових угод.

Організації слід розвивати механізми для вирішення конфліктів або незгоди з зацікавленими сторонами, що відповідають типу конфлікту або незгоди, і задовольняють зацікавлені сторони. Такі механізми можуть включати:



  • прямі обговорення з зацікавленими сторонами;

  • надання письмової інформації для розгляду непорозумінь;

  • форуми, у ході яких зацікавлені сторони і організація можуть представити свої точки зору і знайти рішення;

  • процедури вирішення формальних скарг;

  • посередництво або арбітражні процедури;

  • системи, які дозволяють звітування щодо невірних вчинків без побоювання покарання; та

  • інші види процедур для вирішення суперечок.

Організації слід зробити доступною для зацікавлених сторін детальну інформацію відносно доступних процедур вирішення конфліктів і розбіжностей. Ці процедури мають бути справедливі і прозорі. Більше інформації відносно процедур пов’язаних з правами людини і споживчими питаннями описуються у розділі 6.
7.7 Перегляд і покращення діяльності організації та практик, пов'язаних із соціальною відповідальністю
7.7.1 Загальна інформація
Ефективна діяльність у сфері соціальної відповідальності, як і більшість головних ініціатив організації, частково залежить від зобов'язань, належного нагляду, оцінки і перегляду дій, досягнутого прогресу, досягнення визначених цілей, використаних ресурсів та інших аспектів діяльності організації.

Постійний моніторинг або нагляд за діями, пов'язаними із соціальною відповідальністю, перш за все спрямований на створення впевненості, що діяльність здійснюється як заплановано, визначаючи кризові або надзвичайні події, та вносячи незначні зміни до перебігу подій.

Нагляд за виконанням, з відповідними проміжками, може використовуватися з метою визначення прогресу у сфері соціальної відповідальності, підтримки належної зосередженості програм, визначення сфер, що потребують змін і сприяння вдосконаленому виконанню. Зацікавлені сторони можуть грати важливу роль в розгляді діяльності організації з питань соціальної відповідальності.

На додаток до розгляду поточних дій, організації також слід не відстати від зміни умов або очікувань, змін у правовому або нормативному полі, що впливають на питання соціальної відповідальності, і враховувати нові можливості збільшення її зусиль у сфері соціальної відповідальності. Цей підпункт визначає деякі техніки, які організація може використовувати для контролю, моніторингу і покращення її діяльності у сфері соціальної відповідальності.


7.7.2 Моніторинг діяльності у сфері соціальної відповідальності
Щоб мати впевненість в ефективності і результативності впровадження соціальної відповідальності у практику всіма складовими організації, важливо здійснювати моніторинг діяльності, пов'язаної з основними темами і суттєвими питаннями соціальної відповідальності. Обсяг цих зусиль вочевидь змінюватиметься відповідно до основних тем, розміру і природи організації та інших чинників.

Вибираючи дії, які підлягатимуть моніторингу, організація повинна зосередитися на тих, які є істотними, і прагнути зробити результати контролю легкими для розуміння, надійними, своєчасними і такими, що відповідають увазі зацікавлених організацій.

Є багато різних методів, які можуть бути використані для моніторингу соціальної відповідальності, у тому числі перегляд відповідних дій через відповідні проміжки часу, еталонний тест і зворотний зв'язок із зацікавленими сторонами. Організації можуть набувати розуміння своїх програм, порівнюючи їх характеристики і виконання з діями інших організацій. Такі порівняння можуть концентруватися на діях, пов’язаних з конкретними основними темами, або на ширших підходах до впровадження соціальної відповідальності в рамках організації.

Один із поширених методів - вимірювання відповідно до індикаторів. Індикатори – це вимір конкретного аспекту діяльності. Вони часто використовуються, коли дуже складно або дорого здійснювати моніторинг кожної дії, яка є частиною програми соціальної відповідальності. Вони можуть, наприклад, бути використані для моніторингу або оцінки досягнення проектних завдань. Індикатори мають бути ясними, інформативними, практичними, порівняними, точними, вірогідними й надійними. Довідки з питань відбору і використання індикаторів наявні в багатьох документах з питань соціальної відповідальності і сталого розвитку.

Хоча індикатори, які наводять кількісні результати, відносно прості для використання, їх може бути недостатньо для всіх аспектів соціальної відповідальності. У сфері прав людини, наприклад, погляди жінки і чоловіка на питання справедливого ставлення можуть бути значиміше, ніж деякі кількісні індикатори дискримінації. Кількісні індикатори, пов'язані з результатами досліджень або обговорень в рамках фокус-груп, можуть бути пов'язані з якісними індикаторами, що описують погляди, тенденції, умови або статус. Також важливо визнавати, що соціальна відповідальність є більшим явищем, ніж певні досягнення у вимірюваних діях, таких як скорочення забруднення і реагування на скарги. Оскільки соціальна відповідальність заснована на цінностях, застосуванні принципів соціальної відповідальності, моніторинг може включати більш суб’єктивні підходи, такі як інтерв'ю, спостереження і інші техніки оцінки поведінки і зобов'язань.

7.7.3 Розгляд прогресу організації і діяльності у сфері соціальної відповідальності
На додаток до щоденного нагляду і моніторингу дій, пов’язаних із соціальною відповідальністю, організації слід здійснювати огляди через відповідні проміжки часу, щоб визначити, як виконується її завдання у сфері соціальної відповідальності, і щоб визначити потрібні зміни в програмах і процедурах.

Ці огляди зазвичай включають порівняння діяльності в рамках основних тем соціальної відповідальності з результатами попередніх оглядів, щоб визначити прогрес і виміряти досягнення цілей. Також необхідно, щоб огляди включали перевірку аспектів діяльності, які вимірювати складніше, такі як підходи до соціальної відповідальності, впровадження соціальної відповідальності в рамках організації та дотримання принципів, цінностей і практик.

Участь зацікавлених сторін в таких оглядах може бути важливою. Інформація від зацікавлених сторін повідомляє організації не лише, як зацікавлені сторони сприймають окремі досягнення її програми соціальної відповідальності, але і як вони розглядають загальну діяльність організації у сфері соціальної відповідальності. Зацікавлені сторони можуть також інформувати організацію щодо змін в очікуваннях і сприйнятті суспільства в цілому.

Види питань, які можна поставити протягом оглядів, включають:



  • Чи були досягнуті завдання, які були заплановані?

  • Чи відповідають стратегії і процеси завданням?

  • Що працювало і чому? Що не працювало і чому?

  • Чи були завдання поставлені вірно?

  • Що могло бути зроблене краще?

  • Чи залучені всі потрібні особи?

На результатах оглядів, організація повинна визначити зміни до своїх програм, які повинні виправити недоліки і сприяти вдосконаленню діяльності у сфері соціальної відповідальності.
7.7.4 Збільшення надійності даних, збір і управління інформацією
Організації, від яких вимагається забезпечення даними урядових, неурядових організацій, інших організацій, громади або підтримка баз даних, що містять важливу інформацію, можуть сприяти зростанню довіри до їх даних і управлінських систем завдяки детальним оглядам систем. Метою таких оглядів має бути:

  • збільшення впевненості організації, що дані, якими вона забезпечує інших, є точними;

  • поліпшення довіри до даних і інформації; та

  • підтвердження надійності систем забезпечення безпеки і конфіденційності даних.

Такі детальні огляди можуть вимагатися відповідно до закону щодо оприлюднення даних стосовно викидів парникового газу або забруднюючих речовин, вимогами щодо надання програмних даних фінансовим органам або наглядовим відділам, умовами екологічних ліцензій або дозволами і рішеннями про захист приватної інформації, такої як фінансові, медичні або особисті дані.

Як частина таких оглядів, незалежні особи або групи, що входять або не входять до організації, повинні дослідити шляхи збору інформації, її запису або зберігання, управління і використання організацією. Огляди можуть допомогти ідентифікувати уразливість систем збору і управління даними, які можуть негативно вплинути на дані, або дозволять доступ до них не уповноваженим особам. Результати огляду можуть допомогти організації підсилити і поліпшити її системи. Точність і надійність даних можуть також бути вдосконалені через належне навчання збирачів даних, чіткої відповідальності за точність даних, прямий зворотний зв'язок з собами, що роблять помилки і процесами якості даних які порівнюють отримані дані з минулими даними і даними у схожих ситуаціях.


7.7.5 Поліпшення виконання
На підставі періодичних оглядів, або відповідно до інших відповідними проміжків часу, організація повинна розглядати можливості поліпшення її діяльності у зв’язку із соціальною відповідальністю. Результати оглядів мають бути використані для забезпечення безупинного удосконалення соціальної відповідальності організації. Удосконалення можуть включати модифікацію цілей і завдань з метою відображення зміни умов або прагнень для більших досягнень. Сфера дій і програм, пов'язаних із питаннями соціальної відповідальності, може бути розширена. Забезпечення додаткових або відмінних ресурсів для заходів, пов'язаних із сферою соціальної відповідальності, може бути питанням для розгляду.

Удосконалення також можуть включати програми або дії, що користуються нещодавно визначеними можливостями.

Погляди зацікавлених сторін, висловлені у ході оглядів, можуть допомогти організації у визначенні нових можливостей і зміни в очікуваннях. Це повинно допомагати організації поліпшити виконання її діяльності у сфері соціальної відповідальності.

З метою заохочення реалізації своїх цілей і завдань, деякі організації надають інформацію щодо виконання завдань стосовно соціальної відповідальності до річних або періодичних оглядів вищих посадовців та менеджерів. Такі кроки роблять наголос на тому, що діяльність організації у сфері соціальної відповідальності розглядається як серйозне зобов'язання.


7.8 Добровільні ініціативи у сфері соціальної відповідальності
Багато організацій розробили добровільні ініціативи, спрямовані на допомогу іншим організаціям, що намагаються стати більш соціально відповідальними. У деяких випадках ініціатива з питань соціальної відповідальності є фактично організацією, сформованою з метою розгляду різних аспектів соціальної відповідальності. Результатом є широка різноманітність ініціатив, доступних для організацій, зацікавлених у соціальній відповідальності (шляхом приєднання або підтримки інших організацій).

Деякі з цих ініціатив з соціальної відповідальності розглядають аспекти однієї або кількох основних тем або питань; інші розглядають різні можливості, за допомогою яких соціальна відповідальність може бути впроваджена у дії і рішення організації. Деякі ініціативи з соціальної відповідальності створюють або просувають конкретні інструменти або практичні керівництва, які можуть бути використані для впровадження соціальної відповідальності в рамках організації. Деякі ініціативи розвивають або просувають мінімальні очікування з приводу соціальної відповідальності. Ці очікування можуть приймати різні форми, у тому числі норм поведінки, рекомендацій, директив, декларацій принципів і цінностей. Деякі ініціативи були розвинені різними секторами в намаганні розглянути певні виклики, притаманні одному з секторів. Є різні причини, чому деякі сектори вирішили розвинути притаманні для конкретного сектору ініціативи соціальної відповідальності. Існування ініціативи соціальної відповідальності в окремому секторі не означає, що сектор обов'язково є більш відповідальним або потенційно більш шкідливим.

Для організації не є необхідним брати участь у будь-якій з цих ініціатив соціальної відповідальності, або використовувати будь-який з цих інструментів, щоб бути соціально відповідальною. До того ж, участь в ініціативі або використанні інструментів ініціативи, само по собі не є надійним індикатором соціальної відповідальності організації. При оцінці ініціативи соціальної відповідальності, організація має бути обізнана, що не кожна ініціатива добре сприймається зацікавленими сторонами або заслуговує на довіру в їх очах.

Організації слід також об'єктивно визначити, чи допоможе їй конкретна ініціатива при реалізації її соціальної відповідальності, і чи не є ініціатива - переважно однією з форм зв’язків з громадськістю (public relations) або засобом захисту репутації членів або організацій-учасниць. Соціальну відповідальність не потрібно сприймати лише як форму управління ризиками. Особливо важливим питанням при оцінці ініціативи соціальної відповідальності є чи не надає вона однобічного тлумачення вже встановленим і визнаним очікуванням відповідальної поведінки.

Ефективне залучення зацікавлених сторін і системи багатосторонніх систем управління і розвитку є ключовою характеристикою, що відрізняє деякі ініціативи соціальної відповідальності від інших, визнаючи, що ініціативи, створені для одного сектора або типу організації, можуть мати структури управління з однією зацікавленою стороною,

Організація може вважати корисним брати участь або використовувати інструменти однієї або кількох ініціатив соціальної відповідальності. Участь повинна призводити, так чи інакше, до конкретної дії в межах організації, такої як отримання підтримки або навчання від інших. Участь може бути особливо цінною, якщо організація розпочинає використання або ознайомлюється із інструментами або інструкціями, які супроводжують ініціативу. Організації можуть використовувати ініціативи з метою отримання соціальною відповідальністю певного визнання, як, наприклад, сертифікат або марка. Деякі ініціативи соціальної відповідальності широко визнані як надійна основа для суспільного визнання діяльності або відповідності відносно специфічних методів або окремих питань. Практичні інструкції, надані цими ініціативами соціальної відповідальності можуть змінюватися від інструментів самооцінки перевірки третьою стороною.

При прийнятті рішення щодо участі або використання ініціативи соціальної відповідальності, організації слід розглядати наступні чинники:


  • чи відповідає ініціатива принципами викладеним у розділі 4;

  • чи забезпечує ініціатива важливі та практичні інструкції, що сприятимуть організації при розгляді конкретної основної теми або питання та впровадження соціальної відповідальності у її діяльність;

  • чи створена ініціатива для цього конкретного типу організації або її сфери інтересу;

  • чи придатна ініціатива для використання на місцевому або регіональному рівнях, чи вона має глобальну сферу дії і застосовується до всіх типів організацій;

  • чи ініціатива допоможе організації досягти конкретних груп зацікавлених сторін;

  • тип організації або організацій, що розвинули і управляють ініціативою, як наприклад уряд, неурядова організація, організації приватного сектору або академічні установи;

  • репутація організації або організацій, що розвинули і управляють ініціативою, з урахуванням їх надійності і доброчесності;

  • природа процесу розвитку і управління ініціативою, наприклад, чи ініціатива була розвинена або управляється багатостороннім, прозорим, відкритим і доступним процесом, з учасниками з розвинених країн, або країн що розвиваються; та

  • доступність ініціативи, наприклад, чи організація повинна підписати контракт для участі в ініціативі та чи потрібні витрати при приєднанні до ініціативи.

При розгляді цих і інших чинників, організації слід бути обережною щодо шляхів інтерпретації результатів. Наприклад, широке прийняття ініціативи може бути індикатором її доцільності та цінності; проте, це також може бути вказівкою, що ініціатива має менш суворі вимоги. І навпаки, не так широко використана ініціатива може бути більш інноваційною та містити більше викликів. Крім того, доступна ініціатива може здаватися більш привабливою; проте ініціатива, яка потребує витрат може бути більш сучасною і тому ціннішою у довготерміновій перспективі. Той факт, що ініціатива або інструмент є вільно доступним не повинен розглядатися як ознака гідності цих конкретних ініціативи або інструменту.

Важливим є періодичний перегляд цінності і доцільності будь-якої обраної ініціативи.

Додаток А містить не вичерпний список добровільних ініціатив і інструментів соціальної відповідальності. Ці ініціативи та інструменти були визначені експертами з робочої групи ISO 26000 протягом розробки цього Міжнародного стандарту із використанням особливого набору критеріїв, які описуються в додатку. Ці критерії не містять думки ISO щодо цінності або ефективності будь-якої з ініціатив або інструментів соціальної відповідальності, внесених до списку у додатку. До того ж, той факт, що ініціатива або інструмент соціальної відповідальності, згаданий в цьому додатку, не передбачає жодної форми затвердження ISO цієї ініціативи або інструменту (вставка 17). Важливі характеристики ініціативи, які не можуть бути об'єктивно проаналізовані в межах можливостей цього Міжнародного стандарту – як наприклад її ефективність, надійність, законність і представницька природа – тут не розглядаються. Такі характеристики слід оцінити безпосередньо тим, хто розглядає можливість використання ініціативи або інструменту.


Вставка 16 – Ініціативи, що можуть бути сертифіковані, та ініціативи, пов’язані з комерційними або економічними інтересами
Деякі (але не все) з ініціатив соціальної відповідальності, перераховані в додатку А, включають можливість сертифікації незалежною третьою стороною. У деяких випадках, сертифікація - вимога щодо використання ініціативи. Той факт, що ініціатива включає можливість, або вимогу, сертифікації, не варто розглядати як ознаку цінності цієї ініціативи. Впровадження будь-якого інструменту або ініціативи внесених до списку у додатку А – у тому числі тих, які включають сертифікацію – не може бути використаним в якості досягнення відповідності ISO 26000.

Незалежно від того, чи були вони розроблені «з метою прибутку» або «без мети прибутку», деякі ініціативи або інструменти, пов’язані з комерційними або економічними інтересами, передбачають оплату за використання, членські внески або оплату за послуги перевірки або сертифікації. Використання ініціативи або інструменту для просування продукту або організації - інший приклад такого комерційного зв'язку. Існування таких інтересів не є само по собі негативним аспектом ініціативи соціальної відповідальності; вони можуть бути необхідними для організації, що адмініструє ініціативу або інструмент, аби покрити свої витрати і дії, або це може бути законним способом для інформування зацікавлених сторін про суттєві характеристики продукту або організації. Тим не менше, при оцінці ініціативи або інструменту, пов’язаних з такими інтересами, користувач цього Міжнародного стандарту повинен брати до уваги споріднені комерційні інтереси і потенціал для конфлікту інтересів. Наприклад організація, що адмініструє ініціативу соціальної відповідальності, може надавати пріоритет отриманню доходів від надання сертифікатів, що шкодитиме точності підтвердження вимог такої сертифікації. Таким чином оцінка надійності адміністрування організацією ініціатив або інструментів, є особливо важливою, коли вони пов’язані з комерційними або економічними інтересами.






Додаток А

(інформативний)



Приклади добровільних ініціатив та інструментів соціальної відповідальності
При використанні цього додатку, важливо пам’ятати, що ISO 26000 - не стандарт системи управління. Він не призначений для цілей сертифікації або використання відповідно до контракту. Будь-яка пропозиція щодо сертифікації, або вимоги щодо сертифікації відповідно до ISO 26000 буде невірним розумінням наміру і мети цього Міжнародного стандарту. Інформація, наведена в цьому додатку, призначається виключно для надання деяких прикладів додаткових інструкцій з питань соціальної відповідальності. Хоча ці ініціативи можуть забезпечують корисні інструкції з питань соціальної відповідальності, вони не є передумовою участі організації в будь-якій з цих ініціатив, або використовувати будь-які з цих інструментів щоб бути соціально відповідальною.

Цей додаток забезпечує неповний список добровільних ініціатив і інструментів соціальної відповідальності. Мета цього додатку - забезпечити приклади існуючих ініціатив і інструментів, які можуть пропонувати додаткові інструкції щодо основних тем і методів інтеграції соціальної відповідальності.

Для цілей цього Міжнародного стандарту, ініціатива соціальної відповідальності розглядається як «організація, програма або діяльність явно присвячена досягненню прогресу з метою відповідності певній меті, пов'язаній із соціальною відповідальністю»” (2.1.9). Інструмент соціальної відповідальності відноситься до системи, методології або подібних засобів, що мають відношення до окремої ініціативи соціальної відповідальності і проектується, аби допомогти організаціям в досягненні конкретної мети, пов'язаної із соціальною відповідальністю.

Додаток ділиться на дві частини, поділені між тими ініціативами і інструментами, які стосуються більше ніж одного сектору («Міжсекторальна» Таблиця A.1) і тими, які стосуються лише конкретних державних або приватних секторів ( «Секторальна» таблиця A.2).



  • Міжсекторальні ініціативи соціальної відповідальності, що склали список в Таблиці A.1, включають три види ініціатив: «міждержавні ініціативи» (розвиваються або адмініструються міждержавними організаціями); «багатосторонні ініціативи» (розвиваються або адмініструються через процеси із залученням багатьох зацікавлених сторін); і «односторонні ініціативи» (розвиваються або адмініструються через процеси із залученням однієї зацікавленої сторони).

  • Секторальні ініціативи соціальної відповідальності, що склали список в Таблиці A.2, стосуються ініціатив, які були розвинуті окремим секторами (як наприклад сільське господарство, інформаційні технології, суспільні послуги, туризм тощо) з метою розгляду викликів притаманних цьому сектору. Не всі сектори, які мають розвинені ініціативи вносяться до списку у додатку, так само не всі ініціативи в будь-якому з перерахованих секторів обов'язково входять до цієї таблиці. Існування ініціативи у певному секторі не означає, що цей сектор відповідальніший або шкідливіший.

Для кожної ініціативи або інструменту, внесеного до списку, визначена організація або організації, які започаткували ініціативу або інструмент, і надана інформація щодо основних тем або практик ISO 26000 для впровадження соціальної відповідальності, до якого він має відношення. Надана відповідна Інтернет адреса, з коротким описом цілі і потенційних користувачів ініціативи або інструменту, а також інформація, чи вимагається членство для використання ініціативи або інструменту. Також надана інформація відносно залучення міждержавних організацій або зацікавлених сторін до розвитку ініціативи або інструменту або їх адміністрування, а також чи призначена ініціатива або інструмент для сертифікації.

Інформація у цьому додатку була надана експертами, які брали участь у підготовці цього Міжнародного стандарту. Ця інформація відображає ситуацію на час завершення цього Міжнародного стандарту, і розглядатиметься ISO, якщо і коли Міжнародний стандарт буде переглядатись. Визнаючи, що інформація у додатку не є вичерпною, і що соціальна відповідальність є сферою, що постійно розвивається, радимо організаціям, що розглядають можливе використання ініціатив або інструментів, також шукати оновлену інформацію в інших джерелах з ініціатив, придатних для їх країни, регіону або сектора.

Добровільна ініціатива або інструмент соціальної відповідальності були включені до цього додатку, лише за умови їх відповідності всім наступним критеріям:


  • вони розглядають одну або кілька основних тем або аспектів впровадження соціальної відповідальності (як описано у розділах 5, 6 і 7 цього Міжнародного стандарту);

  • вони не передбачалися для використання в одній країні або організаціями від однієї країни, навіть якщо вони діють за кордоном;

  • зараз вони використовуються більше ніж в одній країні;

  • вони не передбачалися для використання однією організацією або групою організацій (маючи на увазі організації, що пов’язані через загальних власників або партнерів);

  • вони знаходяться у відкритому доступі і не потребують оплати як інструмент або керівництво (Примітка: той факт, що організація, відповідальна за ініціативу або інструмент, може здійснювати інші дії, які включають оплату користувачами, як наприклад членські внески або оплата послуг, не заважає включенню ініціативи або інструменту до цього списку, незалежно від того, що оплата може певним чином бути пов'язана з ініціативою або інструментом);

  • вони не адмініструються прибутковою організацією з метою фінансової вигоди; та

  • вони доступні, як мінімум, на одній з офіційних мов ISO;



Вставка 17 – відмова від підтримки ініціатив з боку ISO
Критерії, наведені вище, не становлять позиції ISO щодо цінності або ефективності будь-якої з ініціатив або інструментів соціальної відповідальності, внесених до списку у додатку. Критерії призначені лише для забезпечення об'єктивної основи визначення зразка ініціатив і інструментів, які можуть застосовуватися у багатьох організаціях.

При визначенні чи використовувати будь-яку з цих ініціатив або інструментів, організація повинна брати до уваги міркування наведені у розділі 7.8. Хоча додаток мітить певний список ініціатив соціальної відповідальності, що передбачають сертифікацію, не існує необхідності у сертифікації відповідно до будь-якої з цих ініціатив, які розглядаються, як дотримання інструкцій, наведених у цьому Міжнародному стандарті (див. вставку 16).

Той факт, що ініціатива або інструмент згадуються у цьому додатку, не передбачає жодної форми затвердження з боку ISO цієї ініціативи або інструменту. До того ж тут не розглядаються важливі характеристики, що мають відношення до ініціативи і які не можуть бути об'єктивно виміряні в межах сфери дії цього Міжнародного стандарту – як наприклад їх ефективність, надійність, законність і представницька природа. Варто щоб такі характеристики були оцінені безпосередньо тими хто розглядає можливість використання цієї ініціативи або інструменту.


Каталог: assets -> files
files -> Міжнародний менеджмент модульна структура та інформаційна підтримка
files -> Робочий проект програми соціальної реабілітації дітей-інвалідів «час допомогти!»
files -> А. С. Макаренко: аксіологічний, етичний та психологічний контексти професійного самоусвідомлення педагогічної особистості
files -> Методичні вказівки до вивчення дисципліни «загальна екологія»
files -> Розповідь про Софію Петрівну варто почати з її далеких предків
files -> «е к ономі ч н І нау к и»
files -> Міжнародний менеджмент петрашко людмила петрівна – к е. н., доцент, професор кафедри міжнародного менеджменту
files -> Методичні рекомендації до написання та основні вимоги щодо оформлення дипломної роботи (проекту) для студентів окр
files -> Рішення про відставку; Призначати за поданням Прем’єр-міністра членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняти їх повноваження


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   26




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка