У відповідності до положень Резолюції Ради 15/1993 цей документ поширюється виключно англійською мовою


Екологічне питання 4: Захист середовища і відновлення ареалів



Сторінка8/26
Дата конвертації20.03.2017
Розмір2.61 Mb.
ТипПовідомлення
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   26

6.5.6 Екологічне питання 4: Захист середовища і відновлення ареалів
6.5.6.1 Опис питання
За минулі 50 років, людська діяльність змінила екосистеми швидше і екстенсивніше, ніж в чому-небудь за порівнянний період в історії. Швидко зростаючий попит на природні ресурси призвів до істотної і часто безповоротної втрати ареалів і різноманітності життя на землі. Великі області – як міські, так і сільські – були перетворені людською діяльністю.

Організація може стати більш соціально відповідальною діючи, аби захистити природне навколишнє середовище, і відновити ареали, а також різні функції і послуги, які екосистеми забезпечують (як наприклад продовольство і вода, регулювання клімату, формування ґрунтів і рекреаційних можливостей). Ключові аспекти цього питання включають:



  • цінування, захист і відновлення функцій екосистеми. Екосистеми сприяють добробуту суспільства, надаючи такі послуги як наприклад продовольство, вода, паливо, контроль повенів, ґрунтів, обпилювачів, природних волокон, відновлення і абсорбція забруднення і відходів. Разом з погіршенням або знищенням екосистем, вони втрачають здатність надавати ці послуги;

  • цінування і захист біологічної різноманітності. Біорозмаїття - це різноманітність життя у всіх його формах, рівнях і та комбінаціях; воно включає розмаїття екосистем, розмаїття видів та генетичне розмаїття. Захист біорозмаїття спрямований на забезпечення виживання наземних та водних видів, генетичну варіативність та природні екосистеми;

  • стале використання землі і природних ресурсів. Проекти організації з використання землі, можуть захищати або погіршувати стан ареалів, води, ґрунту і екосистеми; та

  • удосконалення належного міського та сільського розвитку. Рішення організації можуть мати істотні впливи на міське або сільське середовище і пов'язані з ними екосистеми. З цими впливами може бути асоційоване, наприклад, міське планування, будівництво і забудова, транспортні системи, менеджмент відходів та водостоків, і сільськогосподарські техніки.


6.5.6.2 Дії та очікування
Відносно всіх своїх дій, продуктів і послуг, організації слід:

  • ідентифікувати потенційні несприятливі впливи на послуги екосистеми і біорозмаїття, і вжити заходи для виключення або мінімізації цих впливів;

  • де здійснимо і прийнятно, брати участь ринкових механізмах, аби засвоїти вартість екологічного навантаження і створити економічну вигоду у захисті послуг екосистеми;

  • надавати найвищий пріоритет уникненню втрати природних екосистем, поряд з відновленням екосистем, і, нарешті, якщо попередні дві акції не можливі або недостатньо ефективні, сприяти компенсації втрат через акції, що сприятимуть комплексній вигоді в послугах екосистеми через якийсь час;

  • встановити і здійснювати єдину стратегію для адміністрування використання землі, води і екосистем, що просуває збереження і стале використання соціально справедливим чином;

  • вжити заходи, аби зберегти будь-які ендемічні або піддані небезпеці види або ареали, на які, можливо, чиниться несприятливий вплив;

  • здійснювати планування, проектування і операційні практики як засіб мінімізації можливого екологічного тягаря від її рішень щодо використання землі, у тому числі рішення, пов'язані з сільськогосподарським і міським розвитком;

  • об'єднувати захист ареалу, заболочених земель, лісу, коридорів живої природи, захищених областей і сільськогосподарської землі з розвитком будівництва і конструкторських робіт;

  • розглядати впровадження сталого сільського господарства, рибного хазяйства, тваринництва і лісівництва, як визначається провідними стандартами і схемами сертифікації;

  • брати до уваги, що дикі тварини і їх ареали є частиною наших природних екосистем, і мають тому бути оцінені і захищені;

  • прогресивно використовувати більшу пропорцію продукції постачальників, відповідних вимогам стандартів і схем сертифікації (дивіться додаток А і бібліографію); та

  • уникати підходів, які загрожують виживанню або призводять до глобального, регіонального або місцевого вимирання видів або сприяє поширенню або швидкому збільшенню агресивних видів.


6.6 Справедливі операційні практики
6.6.1 Короткий огляд справедливих операційних практик
6.6.1.1 Організації і справедливі операційні практики
Справедливі операційні практики стосуються етичної поведінки у відносинах організації з іншими організаціями і індивідуумами. Вони включають взаємини між організаціями і урядовими організаціями, також між організаціями та їх партнерами, постачальниками, підрядниками і конкурентами, а також асоціаціями, членами яких, вони є.

Питання справедливих операційних практик з'являються у сфері анти-корупції, відповідального залучення до публічної сфери, справедливої конкуренції, соціально відповідальної поведінки, та в стосунках з іншими організаціями і поваги до прав власності.



6.6.1.2 Справедливі операційні практики і соціальна відповідальність
У сфері соціальної відповідальності, справедливі операційні практики стосуються способів, які організація використовує під час побудови своїх стосунків з іншими організаціями, аби просувати позитивні результати. Позитивні результати можуть бути досягнуті завдяки лідерству і просуванню прийняття соціальної відповідальності у сфері впливу організації.
6.6.2 Принципи і міркування
Етична поведінка є фундаментом встановлення і підтримки законних і продуктивних взаємин між організаціями. Тому, дотримання, сприяння і заохочення стандартів етичної поведінки лежать в основі всіх справедливих операційних практик. Запобігання корупції і застосування відповідального політичного залучення залежать від відношення до верховенства закону, прихильності до етичних стандартів, відповідальності і прозорості. Справедлива конкуренція і повага до прав власності не можуть бути досягнуті, якщо організації не мають справи один з одним чесно, справедливо і з цілісним підходом.
6.6.3 Справедливі операційні практики. Питання 1: Протидія корупції
6.6.3.1 Опис питання
Корупція - зловживання наданою владою для приватної вигоди. Корупція може мати багато форм. Приклади корупції включають хабарництво (клопотання, пропозиція або прийняття хабара) державними службовцями, хабарництво в приватному секторі, зіткнення інтересів, фальсифікацію, відмивання грошей та залежну торгівлю.

Корупція підриває етичну репутацію організації і може зробити її відповідальною перед кримінальним переслідуванням, а також вразливою до цивільних і адміністративних санкцій. Корупція може призводити до порушення прав людини, ерозії політичних процесів і шкоди для навколишнього середовища. Вона може також спотворити конкуренцію, розподіл благ і економічне зростання.


6.6.3.2 Дії та очікування
Аби запобігти корупції і хабарництву, організації слід:

  • ідентифікувати ризики корупції, впровадити, застосувати і покращити політики і практики протистояння корупції, хабарництву і здирству;

  • гарантувати, що лідерство подає приклад для анти-корупції і забезпечує зобов'язання, заохочення і нагляд за виконанням антикорупційної політики;

  • підтримувати своїх працівників і представників в їх зусиллях знищити хабарництво і корупцію, і забезпечувати стимули прогресу;

  • проводити відповідні тренінги для працівників та підвищувати їхню обізнаність і обізнаність представників щодо корупції і шляхів протистояння їй;

  • гарантувати, що винагорода її працівників і представників є належною і виплачується лише за законні послуги;

  • встановити і обслуговувати ефективну систему внутрішнього контролю, аби протистояти корупції;

  • заохочувати працівників, партнерів, представників і постачальників, повідомляти щодо порушення політики організації, впроваджуючи механізми, які дозволяють такі повідомлення без побоювання репресій;

  • повідомляти щодо порушення закону відповідні правоохоронні органи; та

  • працювати, аби протидіяти корупції, впливаючи на інші сторони, з якими організація має операційні взаємини, з метою прийняття однакових методів протидії корупції.


6.6.4 Справедливі операційні практики. Питання 2: Відповідальне політичне залучення
6.6.4.1 Опис питання
Організації можуть підтримувати суспільні політичні процеси і заохочувати розвиток державної політики, що приносить вигоду суспільству загалом. Організаціям слід заборонити використання неналежного впливу і уникати поведінки, як наприклад маніпулювання, залякування і примус, яка може підірвати суспільний політичний процес.
6.6.4.2 Дії та очікування
Організації слід:

  • сприяти навчанню та усвідомлення її працівників і представників щодо відповідального політичного залучення і впливу, а також щодо того, як мати справу із конфліктами інтересів;

  • бути прозорою відносно її політик і дій, що мають відношення до лобіювання, політичного впливу і політичного залучення;

  • встановити і виконувати політики і директиви, аби управляти діями людей, найнятих, аби діяти від імені організації;

  • уникати політичних впливів, що містять спроби управляти вищими чиновниками з певною метою; та

  • заборонити дії, які включають дезінформацію, неправильне освітлення, загрозу або примус.


6.6.5 Справедливі операційні практики. Питання 3: Справедлива конкуренція
6.6.5.1 Опис питання
Справедлива і широко поширена конкуренція стимулює нововведення і ефективність, скорочує витрати на продукцію і послуги, гарантує, що всі організації мають рівні можливості, заохочує розробку нової або вдосконаленої продукції або процесів і, зрештою, підвищує економічне зростання і життєві стандарти. Анти-конкурентна поведінка містить ризик нанесення шкоди репутації організації в очах зацікавлених сторін і може створити проблеми із законом. Коли організації відмовляються долучатися до анти-конкурентної поведінки, вони допомагають будувати клімат, в якому така поведінка не є прийнятною, і це приносить вигоду кожному.

Є багато форм анти-конкурентної поведінки. Деякими прикладами є: цінова політика, коли сторони таємно змовляються аби продавати один і той же продукт або послуги за однією ціною; встановлення ціни, коли сторони таємно змовляються для маніпулювання конкурентоздатною пропозицією ціни; грабіжницькі ціни, що означає продаж продукту або послуги за дуже низькою ціною з наміром витиснути конкурентів з ринку і нав'язування несправедливих санкцій конкурентам тощо.


6.6.5.2 Дії та очікування
Аби просувати справедливу конкуренцію, організації слід:

  • проводити свою діяльність погоджено із антимонопольними законами і правилами і співпрацювати з відповідними органами влади;

  • встановити процедури та інші гарантії, аби запобігти залученню або участі в анти-конкурентній поведінці;

  • просувати обізнаність працівника щодо важливості відповідності антимонопольному законодавству і чесній конкуренції;

  • підтримувати анти-трастові і антидемпінгові методи, також як і державну політику, яка заохочує конкуренцію; та

  • бути уважною до соціального контексту, в якому вона діє, і не користатися соціальними умовами, як наприклад бідність, аби досягти несправедливих конкурентних переваг.


6.6.6 Справедливі операційні практики. Питання 4: Просування соціальної відповідальності у сфері впливу
6.6.6.1 Опис питання
Організація, у тому числі державна організація, може вплинути на інші організації через прийняття рішень щодо закупівель та придбання. Через лідерство і виховання в рамках ланцюга додавання ціни, вона може просувати прийняття і підтримку принципів і методів соціальної відповідальності.

Організації слід розглядати потенційні впливи або неумисні наслідки рішень щодо закупівель для інших організацій, і практикувати належну дбайливість, аби уникати або мінімізувати будь-які негативні впливи. Вона може також стимулювати вимоги щодо соціально відповідальної продукції і послуг. Ці дії не потрібно розглядати як заміну органів влади у сфері впровадження та охороні законів і правил.

Кожна організація в ланцюзі додавання ціни відповідальна за підпорядкування відповідним законам і правилам і за її влив на суспільство і навколишнє середовище.
6.6.6.2 Дії та очікування
Аби просувати соціальну відповідальність у своїй сфері впливу, організації слід:


  • впровадити етичні, соціальні, екологічні критерії і критерії статевої рівності, у тому числі критерії здоров'я і безпеки до своїх політик закупівель, дистрибуції та укладання контрактів з метою поліпшення відповідності завданням соціальної

  • відповідальності;

  • заохочувати інші організації приймати подібні політики, без звинувачень в анти-конкурентній поведінці;

  • здійснювати релевантні і відповідні дослідження і моніторинг організацій, з якими вона має взаємини, з метою запобігання компромісу зобов'язань організації з соціальною відповідальністю;

  • розглядати надання підтримки організаціям малого та середнього підприємництва, де можливо, у тому числі забезпечуючи підвищення їхньої обізнаності з питань соціальної відповідальності і кращої практики і надання додаткової допомоги (наприклад технічна, інституційний розвиток або інші ресурси) аби відповідати завданням соціальної відповідальності;

  • активно брати участь в підвищенні обізнаності організацій, з якими вона має взаємини щодо принципів і проблем соціальної відповідальності; та

  • просувати справедливе і практичне ставлення до витрат і вигоди від здійснення соціально відповідальних практик в рамках ланцюгу додавання ціни, у тому числі, де можливо, збільшуючи здатність організацій у ланцюзі додавання ціни до відповідності завданням соціальної відповідальності.


6.6.7 Справедливі операційні практики. Питання 5: Повага до прав власності
6.6.7.1 Опис питання
Права власності охоплюють як фізичну власність, так і інтелектуальну і включають інтерес до землі, інших фізичних активів, авторські права, патенти, фонди, моральні та інші права. Вони, можливо, також містять в собі розгляд ширших вимог щодо власності, таких як наприклад традиційне знання відповідних груп, наприклад, корінних народів, або інтелектуальна власність працівників тощо.

Визнання прав власності просуває інвестиції, економічну і фізичну безпеку, а також заохочує творчий потенціал і винаходи.


6.6.7.2 Дії та очікування
Організації слід:

  • здійснювати політики і практики, що забезпечують повагу до прав власності і традиційного знання;

  • проводити належні дослідження для упевненості, що вона має законні права на використання або розміщення власності;

  • не долучатися до дій, які порушують права власності, у тому числі неправильне використання домінуючої позиції, підробки і піратства;

  • платити справедливу компенсацію за власність, яку вона отримує або використовує; та

  • брати до уваги очікування суспільства, права людини і основні потреби індивідуума, щодо здійснення і захисту своїх прав на інтелектуальну і фізичну власність.


6.7. Питання споживачів
6.7.1 Короткий огляд питань споживачів
6.7.1.1 Організації і питання споживачів
Організації, які надають продукцію і послуги споживачам, також як і іншим клієнтам, мають обов'язки перед споживачами і клієнтами. Питання, які переважно стосуються клієнтів, що купують з комерційними цілями або займаються торгівлею, розглядаються у розділі 6.6. Питання, які переважно відносяться до людей, які купують з приватними цілями (споживачі) розглядаються у даному розділі. Певні частини розділу 6.6 і даного розділу можуть бути доречним як для клієнтів, так і для споживачів.

Питання відповідальності включають забезпечення освіти і точної інформації, використання чесної, прозорої і корисної маркетингової інформації, договірні процеси і просування сталого споживання. Вони також включають мінімізацію ризиків від використання продукції і послуг, через проектування, виробництво, поширення, надання інформації, підтримку послуг і процедури відкликання продуктів. Багато організацій збирають або користуються особистою інформацією і мають обов'язок захищати безпеку такої інформації і конфіденційність споживачів.

Принципи цього розділу застосовуються до всіх організацій в їх ролі обслуговування споживачів; проте, питання можливо, має різну доцільність, відповідно до типу організації (як наприклад приватне підприємство, державна служба або інші типи) і обставин. Організації мають істотні можливості внести вклад у стале споживання і сталий розвиток через продукцію і послуги, які вони пропонують і інформацію, яку вони забезпечують, у тому числі інформацію відносно використання, ремонту і утилізації.
6.7.1.2 Питання споживачів і соціальна відповідальність
Питання споживачів відносно соціальної відповідальності споріднені із справедливими маркетинговими методами, захистом здоров'я і безпекою, сталим споживанням, вирішенням суперечок і відшкодуванням, даними і захистом секретності, доступом до важливої продукції і послуг, і освітою. Директиви ООН з питань захисту споживача забезпечують фундаментальну інформацію відносно питань споживачів і сталого споживання (див. Вставку 11).



Вставка 11 – Керівництва ООН щодо захисту споживача
Керівництва ООН щодо захисту споживача - найголовніший міжнародний документ у сфері захисту споживача. Генеральна асамблея ООН прийняла ці Керівництва у 1985 році. У 1999 році вони були розширені з метою включення положення про стале споживання. Вони закликають держави захищати споживачів від шкоди їх здоров’ю і безпеці, просувати і захищати економічні інтереси споживачів, надавати можливість споживачам робити інформований вибір, забезпечувати освіту споживачів, робити доступним ефективне відшкодування, просувати сталі схеми споживання і гарантувати свободу формування груп споживачів.


Каталог: assets -> files
files -> Міжнародний менеджмент модульна структура та інформаційна підтримка
files -> Робочий проект програми соціальної реабілітації дітей-інвалідів «час допомогти!»
files -> А. С. Макаренко: аксіологічний, етичний та психологічний контексти професійного самоусвідомлення педагогічної особистості
files -> Методичні вказівки до вивчення дисципліни «загальна екологія»
files -> Розповідь про Софію Петрівну варто почати з її далеких предків
files -> «е к ономі ч н І нау к и»
files -> Міжнародний менеджмент петрашко людмила петрівна – к е. н., доцент, професор кафедри міжнародного менеджменту
files -> Методичні рекомендації до написання та основні вимоги щодо оформлення дипломної роботи (проекту) для студентів окр
files -> Рішення про відставку; Призначати за поданням Прем’єр-міністра членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняти їх повноваження


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   26




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка