Удк [371. 134+811. 111](493) Є. С. Процько



Скачати 175.42 Kb.
Дата конвертації20.03.2017
Розмір175.42 Kb.
УДК [371.134+811.111](493)

Є.С. ПРОЦЬКО, викладач кафедри

англійської мови та методики її викладання

Уманський державний педагогічний університет

імені Павла Тичини,

вул. Леніна 51, кВ.55, м. Умань, Черкаська обл.

20301, Україна

jane86ua@yahoo.com
ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У БЕЛЬГІЇ
Анотація. У статті розглянуто поняття компетентності вчителя у працях зарубіжних та вітчизняних науковців. Автор також досліджує стандарти для вчителів англійської мови у Бельгії як невід’ємної складової європейського освітнього простору. Кваліфікована підготовка освітян даної сфери визначена як оволодіння педагогічними, дидактичними та методичними знаннями, набуття дослідницьких та практичних вмінь. У Бельгії професійна освіта загалом та підготовка вчителів зокрема описується у рамках виховання педагога, який володіє широким спектром професійної майстерності, творчості, організаторськими, комунікативними здібностями та високим рівнем компетентності.

Ключові слова: компетентність вчителя іноземної мови, європейські стандарти до вчителів, комунікативна компетенція, професійна компетентність, педагогічна освіта, вчитель, педагог.
ВСТУП

Сьогодні, в час глобалізації та інтелектуалізації суспільства, в час перегляду парадигми освіти слід звернути особливу увагу на важливість професійного досвіду, на формування компетентності педагога, прагнення до його постійного саморозвитку. Відомо, що саме безперервність професійного навчання – основа для формування фахівця нового століття. Становлення та професійний розвиток компетентного педагога є наслідком високого рівня освіти. Підготовка фахівців даної сфери включає в себе опанування педагогічними та дидактичними знаннями, отримання дослідницького та практичного досвіду [3]. Компетентність включає не лише професійну кваліфікацію, а й особистісно-професійні характеристики вчителя: нестандартне творче мислення, прийняття відповідних рішень, здатність ефективно використовувати свої знання згідно з робочою ситуацією, прагнення до самовдосконалення.

Сучасні зміни в політичному та економічному, соціально-культурному розвитку суспільства, зміна ідеології освіти зробили великий вплив на систему іншомовної освіти в країнах Ради Європи, наповнивши новим сенсом цілі, зміст і технології навчання іноземних мов, враховуючи світовий досвід навчання мов міжнародного спілкування і соціально-культурні особливості різних народів. Школярі і студенти повинні не тільки оволодівати словесним кодом певної іноземної мови, але й вміти використовувати на практиці і створювати на певному рівні в своїй свідомості «картину світу», притаманну носію цієї мови. Формування соціокультурної компетенції засобами іноземної мови спрямоване на розвиток світосприймання особистості і підготовку її до вивчення історії людства, своєї країни, свого народу, до усвідомлення себе як носія мови і національних цінностей, розуміння такого пошуку вирішення глобальних проблем, на розвиток комунікативної культури і духовного потенціалу сучасної молоді.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета статті полягає у дослідженні та визначенні компетентності вчителя англійської мови на Європейському континенті загалом та у Бельгії зокрема.

ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Багато вчених, вітчизняних та зарубіжних, вивчали питання компетентності вчителя. Сучасні дослідження таких науковців, як С. Ніколаєвої, О. Петращук, Н. Бражник, В. Редька та інших, у сфері професійної та методичної діяльності вчителя іноземної мови допомогли визначити компетентність, вимоги до атестації вчителя тощо.

Закаулова Ю.В. визначає компетентність як відповідність поставленого робочого завдання спроможності педагога виконати його в умовах робочої ситуації [2]. У працях Ніколаєва О.М. ця невід’ємна складова сучасного представника освітнього сектора розглядається як ступінь його кваліфікації, яка дозволяє успішно вирішувати поставлені перед ним завдання [4, с. 411]. Авдеєва Н. розуміє компетентність як індикатор, який характеризує готовність особистості до життя у суспільстві [1].

Іноземні дослідники також присвячували свої роботи цій проблемі. Так, в роботі Кенейла та Свейна «Теоретичні рекомендації до комунікативної компетентності» (Canale M., Swain M. «A Theoretical Framework for Communicative Competence» (1981)) основна увага приділяється аналізу теоретичної бази формування комунікативної компетенції майбутніх фахівців з іноземних мов. Проблемам формування вмінь і навичок іншомовного спілкування та побудови моделі процесу іншомовного спілкування присвячена робота Девіс Аллана «Комунікативна компетенція – використання мови» (Davies Allan “Communicative Competence as a Language Use” (1989)).

Методи дослідження, які ми використовували у своїй роботі включали: теоретичний аналіз та синтез, метод вивчення освітніх документів.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

У країнах Європейської Союзу, у Бельгії зокрема, професійна освіта й підготовка кваліфікованих педагогічних кадрів означає виховання спеціаліста, який володіє широким потенціалом професійної творчості, організаторськими й комунікативними здібностями, необхідними для ефективної освітньої діяльності, ґрунтовними знаннями з обраної спеціальності, і високим рівнем компетентності [2].

Для того, щоб визначити компетентність вчителя англійської мови у Бельгії, ми вважаємо за доцільним звернути увагу на європейські стандарти до вчителів загалом та до вчителів іноземної мови зокрема.

Українська дослідниця Л.П. Пуховська, проаналізувавши підготовку вчителів у країнах Європи, виокремлює чотири аспекти педагогічної освіти:



  • академічно-традиціоналістичний аспект (вчителю надається роль «передавача» знань, основна мета його підготовки – здобуття майстерності в галузі фахової дисципліни)

  • технологічний (роль вчителя визначається, як і при академічно-традиціоналістичному підході, мета підготовки полягає у професійній компетентності, в отриманні фіксованих предметних знань та умінь педагогічної майстерності)

  • індивідуальна парадигма (тісно пов’язана з гуманістичним підходом в освіті, який визначає людину, її цінності, свободу, активність центром педагогічного процесу)

  • дослідницько-орієнтовний підхід (формування у вчителя творчого і критичного мислення, досвіду навчально-дослідницької діяльності, пошук власної майстерності).

Вона також говорить про особистісний підхід у підготовці вчителя, який розширює сферу творчого вибіркового засвоєння знань. У навчанні, що звертає значну увагу на особистість повністю змінюється функція мотиву в присвоєнні змісту [5].

Інший науковець Г. Кілчтерман пояснює особистісну теорію освіти як особисто розроблений вчителем комплекс знань щодо викладання, який містить навчальний план, перспективні завдання, уявлення про себе як педагога, про школу, батьків, сім’ю тощо [6].

В 70-90-х роках минулого століття у європейському педагогічному просторі виник напрямок "персоналізованої" педагогічної освіти, який розвивався зусиллями вчених та практиків педагогічної освіти різних країн. Його суть полягає втому, що підготовка вчителя визначається як така, що базується на потребах професійної самосвідомості та розвитку професійних інтересів майбутніх учителів. У Бельгії науковці прилаштували основні положення моделі "персоналізованої" педагогічної освіти до сучасних умов і створили свою концепцію "персоналізованої" підготовки сучасного вчителя:

1. можливості виявлення студентом своїх професійних інтересів;

2. відповідальність студентів за власне навчання;

3. диференційована підтримка;

4. підтримка, спрямована на розвиток професійних інтересів;

5. раннє занурення в реальності викладання;

6. викладацька діяльність вже під час першого року навчання;

7. ситуація успіху вже у першому досвіді педагогічної діяльності;

8. диференціація вимог у підготовці до уроків;

9. спеціалізовано-проблемна орієнтація в теоретичній професійній підготовці;

10. методи, які використовуються у теоретичній підготовці;

11. циклічність курсу підготовки [5].

Проаналізувавши освітні документи та наукові праці у сфері вивчення мов, ми з’ясували, що деякі вчені, а також деякі асоціації та організації вчителів (Американська Рада з Вивчення Іноземних Мов, Американська Асоціація Вчителів Французької Мови, Національна Рада Вчителів Англійської Мови тощо) намагалися дослідити та розвинути стандарти для підготовки вчителів іноземних мов. Вони виявили п’ять напрямків освіти (так звані ‘The Five C’s’) та стандарти до неї.

Таблиця 1

Напрямки та стандарти підготовки вчителів іноземної мови


комунікації


  • студенти беруть участь у розмовах, комунікаціях, діляться та отримують інформацію, виражають свої думки;

  • розуміють та інтерпретують надрукований текст та розмовну мову з різних тем;

  • презентують інформацію та ідеї перед слухачами та читачами з різних тем.




культури

студенти демонструють розуміння зв’язків між результатами та перспективами культури




  • студенти підсилюють свої знання з інших дисциплін через іноземну мову;

  • отримують інформацію та виявляють характерні ознаки, наявні лише через іноземну мову та її культуру.





зв’язки




  • студенти демонструють розуміння мови через порівняння мови, яку вони вивчають і їхньої рідної;

  • демонструють розуміння культури через порівняння культури, яку вивчають і їхньої рідної.




порівняння



  • студенти використовують іноземну мову у школі та поза її межами;

  • демонструють ознаки довготривалої здатності вчитися, використовуючи іноземну мову для особистого задоволення та духовного збагачення.




об’єднання

Бельгія, прийнявши Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, визначає пріоритетними об’єктами особистісного й методичного розвитку майбутнього вчителя іноземної мови його поведінку, мотиви, цінності, ідеали: когнітивні стилі та риси особистості (в межах особистісного розвитку), декларативні знання, навички й уміння та вміння вчитися (в межах методичного розвитку).

Цей документ визначає зовнішні умови, в яких здійснюється спілкування і які вчителю іноземної мови слід взяти до уваги:


  1. для усного мовлення (чіткість вимови, навколишні шуми (поїзди, літаки, атмосферні умови тощо), перешкоди (натовп на вулиці, базарі, кафе), розлади (поганий телефонний зв'язок або радіоприйом, пошкодження систем публічного зв'язку), погодні умови (вітер, сильний холод тощо))

  2. для писемного мовлення (погана якість друку, нерозбірливий почерк, погане освітлення і т.д.)

Вчитель іноземної мови (як і вчитель англійської мови) при викладанні має пам’ятати про кількість співрозмовників і ступінь їхнього знайомства, відносний статус учасників спілкування (влада, солідарність тощо), наявність/присутність аудитори або "нескромних вух", соціальні взаємини між учасниками (напр., дружба/ворожнеча, співпраця)), про різницю у часовому тиску для мовця/слухача (реальний час) і для того, хто пише/читає (менш напружений тиск часу), час для підготовки (наприклад, імпровізація/звичайна ситуація/попередня підготовка до промов, доповідей тощо), обмеження в часі (напр., правилами, поточними зобов'язаннями, певними подіями або вчинками), яке встановлюється для монологічного або діалогічного мовлення [8, с. 47].

Вчитель має також володіти визначеною нижчезазначеною мовною компетентністю. Педагогічна підготовка і компетентність вчителя англійської мови має бути спрямована на здобуття таких навичок, які б допомогли готувати учнів до мовною ситуації. Слід спрямувати свою педагогічну діяльність на засвоєння учнями наступних умінь:



    • планувати й організовувати висловлювання (когнітивні вміння);

    • формулювати висловлювання мовними засобами (лінгвістичні вміння);

    • оформляти висловлювання артикуляційне (фонетичні вміння);

    • писати (рукою) або друкувати текст (мануальні вміння);

    • сприймати висловлювання (слухові фонетичні вміння);

    • розуміти висловлювання (семантичні вміння);

    • сприймати письмовий текст (візуальні вміння);

    • розпізнавати написане (орфографічні вміння) [8, c. 90-91].

Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти виокремлюють кілька компетенцій для вчителів англійської мови на європейському просторі.

Соціолінгвістична компетенція включає здатність розпізнавати досить певні лінгвістичні маркери (соціальних класів, регіонального походження, національного походження, етнічної належності, професійної групи [8, с. 121].

Прагматична компетенція пов'язана із знаннями вчителя про принципи, за якими висловлювання або повідомлення:


  1. організовуються, структуруються та укладаються ("дискурсивна компетенція");

  2. використовуються для здійснення комунікативних функцій ("функціональна компетенція");

  3. узгоджуються згідно з інтерактивними та транс активними схемами ("компетенція програмування мовлення") [8, с. 123].

Поняття «викладач» та «вчитель» у Бельгії є одними з найголовніших та потребують докладного вивчення, адже компетентні викладачі забезпечують майбутніх вчителів міцними знаннями та практичними навичками з обраної спеціальності. Реформи, які нещодавно були проведені у сфері освіти спрямовані на те, щоб надати педагогам можливість проводити більше часу у робочому середовищі, застосовуючи свої знання на практиці під час роботи із учнями.

Важливо звернути увагу на той факт, що головним завданням педагога у Бельгії є не, так звана, паперова робота, тобто робота з навчальними планами та розробка розгорнутих планів-конспектів, а робота безпосередньо з класом. У сфері освіти важливим є гуманізація та персоналізація освіти, що у свою чергу, виділяє особистісно-орієнтований підхід у підготовці майбутніх вчителів англійської мови, який спрямований на виховання таких рис характеру, як відповідальність, повага до національної приналежності й полікультурності, самовідданість, готовність до рефлексивного навчання, неперервного професійного розвитку тощо [3].

Як вважає зарубіжний науковець Канагарая більшість вчителів англійської мови по всьому світу не є носіями мови. Не обов’язково мати англійську мову як першу, щоб бути гарним вчителем англійської мови [9, с. 3]. Звідси виникає питання, скільки мов слід знати людині, щоб бути гарним вчителем, і як мовна досвідченість та майстерність співіснують з іншими аспектами викладання?

Щоб відповісти на це питання, варто розпочати із розуміння специфічної мовної компетентності, яка означає здатність до наступних дій:



  • правильно розуміти тексти;

  • надавати вірні мовні моделі;

  • вільно володіти мовою;

  • пояснювати матеріал мовою, яку викладаєте;

  • забезпечувати матеріал відповідними прикладами лексичних одиниць та граматичних структур і давати точні роз’яснення;

  • вживати мову відповідно до ситуації;

  • обирати ресурси мовою, яку викладаєте (наприклад, газети, журнали, Інтернет);

  • контролювати свою мову та письмо;

  • коректно реагувати на запитання учнів мовою, яку викладаєте;

  • створювати проблемні ситуації для учнів з метою збагачення мови.

Медгейс визначає допустимий мінімальний рівень майстерності, якою мають оволодіти вчителі для успішного викладання англійської мови. Вчителі, які не досягли такого рівня в більшій мірі будуть залежні від педагогічної та методичної літератури (наприклад, від підручників та методичних розробок).

Вчителі, для яких англійська мова – рідна, мають володіти іншими мовними навичками. Ці мовні навички відносяться до наступних аспектів викладання:



  • здатності вживати мову згідно даної ситуації

  • уникання небажаних колоквіалізмів та фразеологізмів

  • збагачення бесіди мовними одиницями розмовної мови доречними для студентів, для яких англійська мова не є рідною

  • здатність створювати проблемні ситуації для учнів з метою збагачення мови [9, с. 4].

Важливим засобом для оцінки якості результатів самостійного вивчення іноземної мови є європейський мовний портфель. Вимоги до професійної компетентності майбутнього вчителя іноземних мов можна сформулювати у вигляді так званого професійного портфолію майбутнього педагога з набором професійних компетенцій, які слід сформувати в студента в процесі навчання. Цю кваліфікацію можна розглядати як карту неперервності освіти, метою якої є формування і розвиток професійної компетентності. Основний принцип професійної підготовки - всебічний розвиток професійно компетентної особистості і підготовка активного, готового нести відповідальність педагогічного працівника.

Використання порт фоліо має велике значення для розвитку духовно багатої, творчої особистості. Ця технологія допомагає реалізувати наступні принципи організації системи вищої професійної освіти:



  • принцип двомовності, що означає постійну увагу до діяльності студентів в процесі навчання, їх готовність включатися в активні форми роботи, легко переходити з однієї мови на іншу;

  • саморозвитку, тобто створення умов для підтримки природної допитливості студентів;

  • цілісності, що включає формування професійної компетенції вчителя іноземної мови (комунікативної, філософської, психолого-педагогічної, інформаційно-пошукової);

  • принцип оцінювання результатів навчальної діяльності майбутніх фахівців згідно певних критерій [7].

ВИСНОВКИ

До професійної компетентності майбутнього вчителя іноземних мов європейського простору загалом, і Бельгії як його невід’ємної складової, входять різні за метою та змістом компетенції, які вивчають мотиваційний, емоційно-вольовий, оцінювальний компоненти, що пов’язані з когнітивними компонентами і компонентом поведінки.

Проаналізувавши дослідження провідних науковців, ми дійшли висновку, що компетентісний підхід у підготовці вчителів зумовлює організацію такої підготовки, щоб кваліфікований фахівець у сфері освіти мав поле для адаптації та саморозвитку кількох характеристик, які формують сукупність професійних властивостей вчителя нового століття.

Ми визначили наступні компетенції, якими має володіти успішний вчитель іноземної мови. Підготовка вчителя англійської мови у Бельгії спрямована на засвоєння:



  • комунікативної

  • соціолінгвістичної

  • соціокультурної

  • методичної

  • прагматичної компетенції.

Вчителям, які не є носіями англійської мови слід дотримуватися ще й іншомовної компетенції. Вимоги для вчителів, для яких англійська мова не є рідною та для тих, для кого – рідна дещо відрізняються: вони мають володіти кращими мовними навичками, які допоможуть організувати мовну роботу з учнями для ефективного засвоєння лексичного та граматичного матеріалу, вільно володіти мовою, уникати колоквіалізмів тощо.

Професійні ознаки майбутнього вчителя англійської мови слід постійно удосконалювати шляхом само вивчення англійської мови. Важливою складовою частиною професійної компетенції вчителя іноземної мови є формування методичної компетенції майбутнього фахівця, що характерно для освіти в рамках Європейського Союзу.



ЛІТЕРАТУРА


  1. Авдеева Н. Ключевые компетентности – новая парадигма результата / Н. Авдеева // Педагогика. – 2003. - № 5. – С. 34-39.

  2. Закаулова, Ю.В. Компетентність як невід’ємна складова професійної освіти сучасного фахівця / Ю.В. Закаулова // Генерация нових идей для научной работы : материалы XXVIII Международной научно-практической конференции по философии, филологическим, юридическим, педагогическим, экономическим, психологическим, социологическим и политическим наукам. 13-14 декабря 2012г.

  3. Закаулова, Ю.В. Особливості підготовки педагогічних працівників у системі вищої професійної і академічної освіти Бельгії / Ю.В. Закаулова // Scientific Researches and their Practical Application. Modern State and Ways of Development : матеріали інтернет-конференції. 2-12 October. 2012. – Режим доступу : http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/oct-2012

  4. Ніколаєв О.М. Компетентність та компетенція у сучасній педагогіці як педагогічні категорії. Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України / О.М. Ніколаєв // Проблеми сучасної психології. - 2012. - Випуск 15. – с. 411.

  5. Пуховська, Л.П. Особистісна модель підготовки викладачів на Заході / Л.П. Пуховська // Педагогіка. Наукові праці. – Том VII. – Режим доступу : http://referatu.net.ua/newreferats/27/183320

  6. Середа І. Педагогічна підготовка вчителя в сучасному університеті / І.Середа // Неперервна професійна освіта. Теорія і практика. – 2003. - № 2. – С.27-32.

  7. Тадеєва М.І. Формування педагогічної компетентності майбутнього вчителя іноземних мов: європейський вимір. – Режим доступу : http://www.ime.edu-ua.net/em13/content/09tmidet.htm

  8. Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment. Language Policy Unit. – Strasburg/ - Model of access : URL: www.coe.int/lang-CEFR

  9. Richards, J. Competence and Performance in Language Teaching / Jack C. Richards. – New York : Cambridge University Press, 2011. – P.32

Каталог: jspui -> bitstream -> 6789
6789 -> Формування готовності студентів – майбутніх вчителів історії та суспільствознавства до організації проектної діяльності учнів
6789 -> А. І. Терещук проектна технологія як інноваційна складова технологічної підготовки учнів старшої школи
6789 -> Педагогічна та просвітницька діяльність
6789 -> П. Драгоманова Лопушан тетяна володимирівна ''18/19''
6789 -> Теслюк В. М. Войтовська А. І. Основні апекти підготовки та проведення семінарських занять у внз
6789 -> Сучасні тенденції щодо впорядкування місця роду prunus L. У складі родини rosaceae juss
6789 -> +371. 3 Прищепа Світлана
6789 -> Вахоцька І. О. кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології удпу імені Павла Тичини професійна культура практичного психолога

Скачати 175.42 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка