України харківський національний університет імені в. Н. Каразіна кафедра політології



Дата конвертації11.09.2018
Розмір163 Kb.
ТипПрограма

Міністерство освіти і науки України


ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

КАФЕДРА ПОЛІТОЛОГІЇ
ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з науково-педагогічної роботи

Пантелеймонов А.В.
___________________________

“______”_______________20___ р.



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Сучасна зарубіжна політологія

(шифр і назва навчальної дисципліни)


напряму підготовки 052 – Політологія

(шифр і назва напряму підготовки)


факультет Соціологічний

(назва факультету)

2017/2018 навчальний рік

Програму рекомендовано до затвердження Вченою радою філософського факультету 20.06. 2017 р., протокол № 8.


Розробники програми: Фісун Олександр Анатолійович – доктор політичних наук, професор кафедри політології філософського факультету, професор;



Півнева Любов Миколаївна – доктор політичних наук, професор кафедри політології філософського факультету

Програму схвалено на засіданні кафедри політології (протокол № 15 від 19.06.2017 р.)


Завідувач кафедри політології ___________ О.А. Фісун

Програму погоджено методичною комісією соціологічного факультету



Протокол № 8 від 22.06. 2017 р.
Голова _______________ Ю. Г. Сорока

ВСТУП
Програма навчальної дисципліни «Сучасна зарубіжна політологія» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму «політологія».

Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичні основі й здобутки сучасної зарубіжної політології.

1. Опис навчальної дисципліни




1.1. Метою викладання навчальної дисципліни є: вивчення концептуально-теоретичних засад сучасної зарубіжної політології.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни є:: представлення сучасної західної теорії та методології політичної науки; визначення її місця сучасної західної політології в загальній системі політичного знання; уточнення теоретико-методологічних особливостей сучасної західної політичної науки.



1.3. Кількість кредитів 3

1.4. Загальна кількість годин 90



1.5. Характеристика навчальної дисципліни

Нормативна / за вибором


Денна форма навчання

Заочна (дистанційна) форма навчання

Рік підготовки

2-й



Семестр

3-й

3-й

Лекції

32 год.

6 год.

Практичні, семінарські заняття

16 год.

4 год

Лабораторні заняття

Не передбачені

Не передбачені

Самостійна робота

42 год.

104 год.

Індивідуальні завдання

аналітичне есе

1.6. Заплановані результати навчання
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні досягти таких результатів навчання:

У результаті вивчення спецкурсу студенти повинні вміти:





  • розуміти основні поняття і теоретико-методологічні підходи що сконцентровані в загалі сучасної західної політичної науки ;

  • володіти знанням про розвиток та теоретико-методологічну еволюцію сучасної західної політології;

  • аналізувати сучасні політичні процеси за допомогою аналітично-концептуальних схем сучасної західної політології;

отримати навички осмислення сучасних суспільно-політичних процесів з позицій з теоретико-методологічних позицій сучасної західної політології.

2. Тематичний план навчальної дисципліни
Розділ 1. Теоретичні основи сучасної зарубіжної політології.
Тема I. Дисциплінарні передумови виникнення сучасної західної політології

Політична наука – самостійна дисципліна. Сучасна західна політологія як авангард світової політичної науки. Теоретичні основи сучасної західної політології. Нормативна та емпірична політична наука, Політична соціологія, Політична Філософія Інституційні підвалини формування сучасної західної політології.

Порівняльні політологічні дослідження. Політологічні студії проблем держави та державного суверенітету. Дослідження становлення та функціонування політичних партій, груп тиску, політичної поведінки, політичного лідерства та еліт. Політологічне просунення демократії як громадянського проекту.
Тема 2. Ґенеза та розвиток політичної науки в країнах Заходу (ХХ ст.)

Західна політична наука в ретроспективі ХХ ст. Поява політичної науки нового типу. Університетська політологія. Трансформація наукової та університетської організації. Поява політологічних відділень та академічних департаментів. Інституціоналізація політологічних наукових шкіл та напрямків досліджень. Д. Істон про чотири етапи в розвитку політичної науки в ХХ ст.

«Нова реалістична наука про політику» (X. Ортега-и-Гассет, Г. Моска, В. Паретто). Політологічні дослідження класової структури суспільства. Контури нової теорії демократії. Переосмислення класичної ліберальної політико-філософської думки. М. Вебер: три моделі легітимного правління. Теорія консенсусу Р. Міхельса. Формування аналітичної перспективи розвитку сучасної політичної науки.

Тема 3. Роль Чиказького університету в побудові політичної науки

А. Бентлі: перше політико-соціологічне дослідження реальних політичних процесів В США. Емпіричне вивчення людської поведінки в інститутах, групах та політичному процесі.

Чиказька політологічна школа. Чарльз Меріам та конкретні емпіричні та міждисциплінарні дослідженя. Гарольд Лассуел. Політична психологія та політичний маркетинг. Поява біхевіоризму: «біхевіористична революція».
Розділ 2. Тенденції розвитку зарубіжній політології у повоєнну добу.
Тема 4. Вплив Другої світової війни на розвиток політичних досліджень

Ревізія класичної теорії демократії: посткласична теорія демократія (Й. Шумпетер). Полеміка елітистів та плюралістів. Плюралістична інтерпретація «процесуальної» теорії (Р. Даль, Д. Трумен, С. Ліпсет, Д. Рісмен).

Плюралістична теорія демократії. Критика плюралістичної моделі демократії. Формування американської, німецької, французької та італійської шкіл політичної науки.

Тема 5. Повоєнний розвиток політичної науки в США та Європі

Загальна теорія політичних режимів (Р. Арон). Теорія індустріального суспільства. Політико-правовий синтез М. Дюверже. Аналіз політичних режимів, груп тиску та партій (М. Дюверже). М. Оріу та виникнення поняття політичного інституту. Формування інституційного підходу в політичній науці.

Уявлення про багатомірність соціального й політичного просторів. Концепція «політичного поля» П. Бурдьє. Від парадигми «політичних інститутів» до «парадигми політичного поля» (Д. Гаслі, М. Оферле, Б. Лакруа).

Нормативно-онтологічна теорія (Е. Фегелін, Л. Страусе, А. Бергштрассер, Г. Майер, В. Хеннис Д. Оберндорфер). Неопозитивістський напрямок «критичного раціоналізму» (К. Поппер, Г. Альбертом, К. Байме, Г. Лембрух, Е. Кріппендорф, К. П. Лудц).

Тема 6. Критика класичних концепцій в сучасній західній політології

Авангардні стратегії політичних досліджень. Постструктуралізм та постмодернізм у дослідженнях сутності політичних феноменів (М. Фуко, Ж. -Ф. Ліотар, А. Турен).

Макросоціологічні теорії «радикального функціоналізма Н.Лумана та «активізованої громадськості» Ю.Хабермаса. Концепція деліберативної демократії.



Розділ 3. Сучасні теоретичні прориви та дебати.

Тема 7. Теоретичні прориви 1970-х рр.

Нове розуміння динаміки давніх суспільств (М. Саллінз, Е. Сервіс) та сучасного капіталізму (М. Манн). Переформулювання інституціональних умов та мережевої природи ринків, виникнення революцій, мобілізації суспільних рухів, витоків та динаміки демократизації (Т. Скочпол, Дж Голдстоун, П.Тейлор).



Світ-системний аналіз (І. Валлерстайн). Фіскальна соціологія та концепція воєнно-фіскальної природи держави Ч. Тіллі. Концепція історико-соціологічного пояснення європейської феноменології С. Роккана. Соціальна природа демократії та диктатури (Б. Мур). Концепція вождізму (Т.Ерл).
Тема 8. Новітній етап розвитку сучасної західної політології: теоретичні посткласичні та неокласичні констеляції.

Концепція множинних модерностей Ш.Ейзенштадта. Імперія та Множина (А.Негрі, М.Хардт). Концепція глобалізації як конфлікту (М.Манн). Історична мікросоціологія Р.Коллінза. Капіталістична динаміка (Д.Харві).
3. Структура навчальної дисципліни

Назви розділів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Розділ 1. Теоретичні основи сучасної зарубіжної політології

Тема 1. Дисциплінарні передумови виникнення сучасної західної політології

11

4

2







5

14

2

2







10

Тема 2. Ґенеза та розви-ток політичної науки в країнах Заходу (ХХ ст.).

11

4

2







5

10













10

Тема 3. Роль Чиказького університету в побудові політичної науки

11

4

2







5

10













10

Разом за розділом 1

33

12

6







15

34

2

2







30

Розділ 2. Тенденції розвитку зарубіжної політології в повоєнну добу

Тема 4. Вплив Другої світової війни на роз-виток політичних досліджень

11

4

2







5

10













10

Тема 5. Сучасний розвиток політичної науки в США та Європі

11

4

2







5

12

2










10

Тема 6. Критика класич-них концепцій в сучас-ній західній політології

11

4

2







5

10













10

Разом за розділом 2

33

12

6







15

32

2










30

Розділ 3. Сучсні теоретичні прориви та дебати

Тема 7. Теоретичні прориви 1970-х рр.

12

4

2







6

12

2










10

Тема 8. Новітній етап розвитку сучасної захід-ної політології: теоре-тичні посткласичні та неокласичні констеляції

12

4

2







6

12




2







10

Разом за розділом 3

24

8

4







12

24

2

2







20

Усього годин


90

32

16







42

90

6

4







80


4. Теми семінарських занять

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Дисциплінарні передумови виникнення сучасної західної політології.

2

2

Історія та розвиток політичної науки в країнах Заходу (ХХ ст.).

2

3

Роль Чиказького університету в побудові політичної науки

2

4

Вплив Другої світової війни на розвиток політичних досліджень

2

5

Повоєнний розвиток політичної науки в Європі

2

6

Критика класичних концепцій в сучасній західній політології

2

7

Теоретичні прориви 1970-х рр.

2

8

Теоретичні посткласичні та неокласичні констеляції

2


5. Завдання для самостійної роботи

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Етапи розвитку сучасної західної політичної науки.




2

Міжуніверситетський консорціум політичних і соціальних досліджень (ІСPSR).




3

Діяльність міжнародної асоціації політичної науки.




4

Поняття, феномен та практика. модернізації.




5

Виникнення постколоніальних досліджень. Постколоніальний дискурс.







Разом





6. Індивідуальні завдання

аналітичне есе



7. Методи контролю

Основними критеріями оцінювання поточної успішності студентів є участь у семінарах, робота над рефератом, самостійна робота над вивченням основних джерел та курсова робота. Передбачена форма підсумкового контролю – екзамен - визначається робочим планом.


8. Схема нарахування балів

Приклад для екзамену




Поточний контроль та самостійна робота


Екзамен

Сума

Розділ 1

Розділ 2

Розділ 3

Контр. робота, перед-бачена навч. планом

Індиві-дуаль-не зав-дання

Разом

40

100

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

4

Не передба-чене

60

20

20

16

Т1, Т2 ... Т12 – теми розділів.

Студент допускається до екзамену, якщо він набрав протягом семестру 30 балів та презентував аналітичну доповідь за обраною темою
Шкала оцінювання

Сума балів за всі види навчальної діяльності протягом семестру

Оцінка

для екзамену

для заліку

90 – 100

відмінно

зараховано



70-89

добре

50-69

задовільно

1-49

незадовільно

не зараховано



9. Рекомендоване методичне забезпечення

1. Фісун О.А. Сучасна зарубіжна політологія: Комплекс навчально-методичних матеріалів із курсу для студентів спеціальності «політологія». – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2012.



14. Рекомендована література

Основна література



  1. Бенетон Ф. Введение в политическую науку / Пер. с фр. – М.: Издательство «Весь мир», 2002. – с. 5-38

  2. Политология: учебное пособие / под ред. Сазонова Н.И. – Харьков: Фолио, 2001. – с. 6-33

  3. Политическая мысль ХХ века / Политология: под ред. Сазонова Н.И. – Харьков: Фолио, 2001. – С. 165-174

  4. Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс // Вопросы философии. – 1989. - №3. – С. 113-153

  5. Медушевский А.Н. Демократия и тирания в новое и новейшее время // Вопросы философии. – 1993. - №3. – С. 3-23

  6. Самсонова Т. Концепция «правящего класса» Г.Моски // СОЦИС. - 1994. - № 1. - С.176-186

  7. Вебер М. Политика как призвание и профессия // Избранные произведения. – М. – 1990. – С. 672-689

  8. Политическая мысль ХХ века / Политология: под ред. Сазонова Н.И. – Харьков: Фолио, 2001. – С. 175-178

  9. Алмонд Г. Политическая наука: история дисциплины //Полис. 1997. № 6. С. 175—183

  10. Политическая мысль ХХ века / Политология: под ред. Сазонова Н.И. – Харьков: Фолио, 2001. – С. 178-184

  11. Гуггенбергер Б. Теория демократии // Полис. – 1991. - № 4. – 141-149

  12. Даль Р. Полиархия, плюрализм и пространство // Вопросы философии. – 1994. - №3. – С. 37-48

  13. Сартори Дж. Вертикальная демократия // Полис. – 1993. - №2. – С. 80-89

  14. Политическая мысль ХХ века / Политология: под ред. Сазонова Н.И. – Харьков: Фолио, 2001. – С. 184-201

  15. Бодуен Ж. Вступ до політології. – К. – 1995. – С. 11-15

  16. Холл П. Политическая наука и три новых институционализма // Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций. Вып. 4. – Харьков: Константа, 2006. – С.48-76.

  17. Социология и демократия / Пер. с фр. // Поэтика и политика. Альманах Российско-французского центра социологии и философии. — Москва: Институт экспериментальной социологии; СПб.: Алетейя, 1999. — С. 119—124.

  18. О символической власти // Бурдье П. Социология социального пространства. — Москва: Ин-т экспериментальной социологии; СПб.: Алетейя, 2007. — с. 87-96.

  19. Политическая мысль ХХ века / Политология: под ред. Сазонова Н.И. – Харьков: Фолио, 2001. – С. 192-193

  20. Астафьев Я. Постмодернизм в познании общества // Полис. – 1992. - № 3. – С. 63-71

  21. Драгунский Д. Состояние кроссмодерна // Космополис. – Зима, 2004/2005. - № 4. - С. 5-10

  22. Роккан С. Измерения процессов формирования государства и создания нации: возможная парадигма для исследования вариаций в пределах Европы // Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций. Вып. 7. – Харьков: Константа, 2010. – С.182-217

  23. Чарльз Тилли. Государственное ресурсоизвлечение и демократия // http://ecsocman.hse.ru/data/ 2010/12/25/1214865949/02_Tilly.pdf

  24. Саїд Е.В. Орієнталізм. – К.: основи, 2001. – 438 с.

  25. Яковенко И.Г. От империи к национальному государству // Полит. исслед. – 1996. - №6. – С. 117-128.

  26. Эйзенштадт Ш. Революция и преобразование обществ. Сравнительное изучение цивилизаций. – М.: Аспект Пресс, 1999. – 416 с.

  27. Хардт М., Негри А. Империя / Пер. с англ., под ред. Г.В. Каменской, М.С. Фетисова. – М.: Праксис, 2004. – 440 с.


Допоміжна

  1. Фукуяма Ф. Сильное государство: Управление и мировой порядок в ХХІ в. [пер. англ.] – М.: АСТ: Москва: Хранитель. – 220 с.

  2. Хантингтон С. Кто мы?: Вызовы американской национальной идентичности / Пер. с англ А. Башкирова. - М.: ООО «Изд. АСТ»: ООО «Транскнига», 2004. – 635 [5] с.

  3. Хелмке Г., Левитски С. Неформальные институты и сравнительная политика: основные направления исследований // Прогнозис. - 2007. - № 2 . - С. 188-211

  4. Меллер Й. Откуда берется либеральное государство?: судьба демократии в постсоветском пространстве с точки зрения фискальной социологии / Й. Меллер // Прогнозие . - 2008. - № 1. - С. 175 – 192

  5. Рено У. Патронаж, который строит государство и патронаж, который его разрушает: как провести различие / У. Рено // Прогнозис. - 2007. - № 2. - С. 249-266

  6. Чарльз Тилли. Государственное ресурсоизвлечение и демократия // http://ecsocman.hse.ru/data/2010/12/25/1214865949/02_Tilly.pdf

  7. “Understanding Leviathan’s Malaise: Stateness and the Crisis of Governability in Post-Communist Polities,” in: Denisa Kostovicova and Vesna Bojicic-Dzelilovic, eds.,Persistent State Weakness in the Global Age (Farnham: Ashgate, 2009): 19-37.

  8. Саїд Е.В. Орієнталізм. – К.: основи, 2001. – 438 с.

  9. Frank A. G. ReOrient. Global Economy in the Asian Age. – Berkerley and Los Angeles: University of California Press. – 1998. – 416 p.

  10. "Postcommunism as an Episode of State-Building: A Reversed Tillyan Perspective." Communist and Post-Communist Studies 38.4 (December 2005): 425-445.

  11. Касториадис К. Воображаемое установление общества. Пер. с фр./ Пер Г. Волковой, С. Офертаса. - М: Изд. «Гнозис», «Логос», 2003. - 480 с.

  12. Фуко М. Археология знания: пер. с фр./ Общ. Ред. Бр. Левченко. – К.: Ника-Центр, 1996. – 208 с.

  13. Фуко М. Нужно защищать общество: Курс лекций, прочитанных в Коллеж де Франс в 1975-1976 учебном году. – Спб.: Наука, 2005. – 312 с.

  14. Телен К. Исторический институционализм в сравнительной политологии // Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций. Вып. 7. – Харьков: Константа, 2010. – С.77-118.

  15. Цыганков, Д. Б. Введение в социологию Пьера Бурдье // Журн. социол. и социал. антропологии = J. of sociology a. social anthropology. — СПб., 1998. — T. 1, N 3. — C. 148—155.

  16. Шмит К. Понятие политического // Вопросы социологии. – 1992. - №1. – С. 35-67

  17. Шмит К. Абсолютизм // Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций. Вып. 7. – Харьков: Константа, 2010. – С.250-255

  18. Фисун А.А. Демократия, неопатримониализм и глобальные трансформации: Монография. – Харьков: Константа, 2006. – 352 с.

  19. Шумпетер Й.А. Капитализм, Социализм и Демократия: Пер. с англ. / Предисл. и общ. ред. В.С. Автономова. — М.: Экономика, 1995. - 540 с.

  20. Ольшанский Д. «Чикагская школа» — предтеча современной политической психологии / Основы политической психологии. — Екатеринбург: Деловая книга, 2001. — С. 111-114

  21. Чикагская школа политических наук / Политология. Словарь. — М: РГУ. В.Н. Коновалов. 2010. – Електронний ресурс [Режим доступу] // http://dic.academic.ru/dic.nsf/politology/257/8F

  22. Dahl R.A. The Behavioral Approach in Political Science //Contemporary Political Thought. – N.Y., 1969.– P.119-120

  23. Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс: Сб.: Пер. с исп. / Х. Ортега-и-Гассет. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2001. – с. 11-209

  24. Михельс Р. Принципиальное в проблеме демократии // Социологический журнал. – 1994. - №3. – С. 89-93

  25. Малинкин А.Н. Теория политической элиты Р. Михельса //Социологический журнал. – 1994. – №3. – С 80-88.

  26. Моска Г. Правящий класс // Социологические исследования. – 1994. – №10. – С. 36 –48.

  27. Сартори Дж. Куда движется политическая наука? // Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций. Вып. 7. – Харьков: Константа, 2010. – С.5-9.

  28. Политическая наука движется вперед, извилистыми путями: ответ Джованни Сартори // Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций. Вып. 7. – Харьков: Константа, 2010. – С.10-13.

  29. Лейтин Д. Направления движения политической науки // Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций. Вып. 7. – Харьков: Константа, 2010. – С.14-19.

  30. Сартори Дж. Искажение концептов в сравнительной политологии // Полис, 2003. - № 3. - с. 67-77

  31. «Слепое пятно» историописания: рост посредственных ученых в политической науке // Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций. Вып. 7. – Харьков: Константа, 2010. – С.20-49.

  32. Альтузий Й. Общие элементы политики // Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций. Вып. 7. – Харьков: Константа, 2010. – С.236-246.






Каталог: kafedra -> staff pol -> robocha programa17-18
kafedra -> Лекція Доцент Маланчин І. М. Медична деонтологія
kafedra -> Фізіологія післяпологового періоду. Фізіологія періоду новонародженості
robocha programa17-18 -> Робоча програма навчальної дисципліни сучасні теорії політичних інститутів
robocha programa17-18 -> України харківський національний університет імені в. Н. Каразіна кафедра політології
robocha programa17-18 -> Робоча програма навчальної дисципліни історія зарубіжних політичних вчень
staff pol -> В. Н. Каразіна Куць О. М., Заблоцький В. В. Мовна політика в Україні: аналіз та впровадження
staff pol -> Куць о. М., Мадін м. П. Етнонаціональна свідомість у державотворчих процесах (українські реалії) монографія


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка